«Тризуб виконує свою роль на 1000%»: Чому Верховна Рада хоче Великого Герба України?

1.00

Нет

Верховна Рада доручила урядові провести конкурс на найкращий ескіз Державного Герба України. Йдеться про так званий Великий Герб, бо Малий Герб – Тризуб – уже існує. Конкурс має завершитись десь за рік. Однак серед фахівців та істориків немає впевненості, що Україні потрібен Великий Герб, бо Тризуб добре виконує свою функцію як Державний Герб України.

«За» проведення нового конкурсу на Великий Герб проголосували 279 депутатів – переважно з фракції «Слуга народу», зазначає Радіо Свобода [2].

Уряд має утворити організаційний комітет із проведення конкурсу і надати фінансування. Ініціатор постанови – спікер парламенту Дмитро Разумков [3] – сказав, що до роботи залучать геральдистів, експертів і науковців-істориків.

«Будемо сподіватися, що злагодженою роботою і громадськості, і фахівців, і Верховної Ради, і Кабінету міністрів, і президента ми зможемо це зробити і все ж таки до 30-річчя Незалежності нашої держави зможемо ухвалити цей законопроєкт», – сказав Разумков журналістам у вівторок.

Через те, що це питання державної символіки, для затвердження необхідно буде 300 голосів депутатів «за» як за конституційне питання.

На цю тему: Чому і як Тризуб став гербом України: 7 фактів, яких ви можете не знати [4]

Історія питання

В Україні було кілька конкурсів на Великий Герб, який мав би існувати на додаток до Малого Герба – Тризуба.

Причому два з цих конкурсів формально були на виконання статті 20-ї Конституції України, яка ухвалювалась у конституційну ніч у червні 1996 року.

І тоді фракція комуністів, яка домінувала у Верховній Раді в 90-х роках, не хотіла голосувати за Тризуб [5] як державний герб. Питання ставилось на голосування близько 20 разів, аж поки – як компромісний варіант – не пройшла стаття Конституції, яка містить положення, що Тризуб є головним елементом Великого Державного Герба.

Тобто це був компроміс, аби заручитись підтримкою комуністів, яким, за висловом одного історика, не подобався «петлюрівсько-бандерівський» Тризуб – хоча насправді він є знаком великого князя Володимира.

Старовинна цеглина з тризубом на виставці «Софія Київська: 1000 років силу духу». Київ, 27 листопада 2018 року

На цю тему: Тризуб Владимира с крестом: забытый сакральный символ Украины [6]

Отже, щойно оголошений конкурс буде вже четвертим на ескіз Великого Герба, що його проводитимуть в Україні. Були конкурси в 1991 році, в 1996–97 роках, був конкурс 2007–2009 років.

Професор Станіслав Кульчицький [7], головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, був у комісії, яка відбирала ескізи Великого Герба в двотисячних роках.

«Ми досить «плідно» засідали, щоб усе це закінчилось пшиком. У принципі, є вже герб, який ми називаємо Малим. Ставити туди ще фігуру козака і лева, й об’єднувати – герб Великої України і Малої України – Західної – я думаю, що сенсу в цьому вже немає. Це буде дуже складний малюнок, і уявляю, яким він буде на печатках. Головне те, що вже є Тризуб», – каже професор Кульчицький в інтерв’ю Радіо Свобода.

Ескіз герба Української держави 1918 року. Автор – художник Георгій Нарбут

На цю тему: Гимн Украины в исполнении 14 национальностей, проживающих на территории страны [8]

Із професором Кульчицьким згоден і історик і журналіст Олександр Зінченко [9], який вже довгий час відстежує тему Великого Герба.

«Це ж не перший конкурс! І всі ці конкурси показали, що як не намагаються придумати якийсь вигаданий великий герб – воно все одно виходить штучне і ніяке. Ці конкурси засвідчили, що всі ідеї, які можна було придумати в рамках конституційного тексту, вже були апробовані. І в результаті ці конкурси, по суті, закінчилися нічим, хоча були запропоновані сотні й сотні проєктів», – пояснює Зінченко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Фахівці також кажуть, що концепції малих і великих гербів притаманні радше федеративним країнам або монархіям. Унітарна Україна не є ані одним, ані іншим.

«Україна – це унітарна держава. А це виглядає як такий спосіб просувати ідею федералізму», – пояснює Зінченко.

Чи не запізно?

Україна вже 29 років живе без Великого Герба як незалежна держава. За цей час люди вже звикли до Тризуба, він подобається переважній більшості українців, ціле покоління, чи два навіть, виросло чи виростає, не знаючи іншого герба.

Його малюють школярі, його вибирають як татуювання молоді українці – зокрема ті, хто захищає Україну на сході. З Тризубом на грудях виборено чимало спортивних нагород…

Під час маршу ветеранів війни на Донбасі. Київ, 24 серпня 2019 року

«Власне кажучи, треба забути про цю тему. Думаю, що обійдемося без Великого Герба. Ми стільки років жили без Великого Герба – дійсно, можна й далі жити», – каже професор Кульчицький.

І хоча в більшості ескізів, які пропонуються на Великий Герб, зображено Тризуб у центрі, який тримають козак із мушкетом і шаблею з одного боку і галицький лев з іншого боку – і цей ескіз є теж гарним, символізуючи певним чином і гасло «Схід і Захід – разом!», але все ж Тризуб є Тризубом, який вже дуже полюбився.

«Було б дуже добре ще тоді узаконити великий герб. Проте цього не сталося, час втрачено», – зауважував колишній президент України Леонід Кравчук раніше в інтерв’ю журналістам.

Ескіз-фаворит на попередніх конкурсах на Великий Герб України

На цю тему: Украинский флаг: 25 удивительных фактов (ФОТО, ВИДЕО) [10]

«Абсолютно самодостатній»

Також історики кажуть, що Тризуб вирізняє Україну поміж інших держав та їхніх гербів.

«Тризуб є абсолютно самодостатнім. Абсолютно сучасним, абсолютно графічно-лаконічним атрибутом державності, який водночас має тисячолітню історію. В цьому фантастичність цього гербу – він настільки самодостатній, виразний, загадковий і неповторний – що цього цілком вистачить», – пояснює в інтерв’ю історик Зінченко.

Як кажуть історики, треба також враховувати і витрати. Нині в складні часи війни і коронавірусу варто подумати, чи виділяти кошти на комісії, конкурси, – а потім на заміну паспортів, документів тощо.

«Виникає дурне питання: навіщо теперішній українській владі повторювати те, що зробили комуністи в парламенті в 1996 році? З політичної точки зору це абсолютно недоцільно. По суті, «слуги» продовжують політику комуністів. Це нонсенс», – каже Зінченко.

Ескіз герба УНР Василя Кричевського

Окрім того, як зауважує Зінченко, час для «гербового» питання нині не найкращий, і він дивується, чому «монобільшсіть» – депутати «Слуги народу» – взялась за виконання саме 20-ї статті – про герб, а не, наприклад, 2-ї статті, де йдеться про цілісність і недоторканність території України. «Вона теж не виконується в повному обсязі!» – пояснює Зінченко.

«Не знаю, чому ця тема порушується – мабуть, комусь так у голову впало. Мета – може, щоб зробити щось історичне, як мені здається», – ділиться своїм припущеннями професор Кульчицький.

На цю тему: Советскую звезду над Верховной Радой наконец-то заменили на тризуб [11]

Тут є ще одне питання, про яке говорять експерти: навіщо міняти щось, що ефективно виконує свою функцію?

Зокрема, Зінченко змальовує Тризуб як герб, який не схожий на герби інших країн. На його особисту думку, за оригінальністю з українським Тризубом може конкурувати хіба що японський герб – хризантема (точніше, в Японії це навіть не герб, а колишня імператорська печатка, яка фактично використовується нині як національний символ на місці взагалі відсутнього в цій країні герба – ред.)

«Український Тризуб – один із найоригінальніших гербів на цій планеті. Навіщо Тризуб ускладнювати замість того, щоб залишити оцю голу, яскраву лаконічність? Тобто тут навіть ідеться про якісь суто естетичні речі», – пояснює він у коментарі.

Зінченко підсумовує: «Основна задача Герба – зовнішня атрибутика, відрізняти від інших, декларувати зв’язок держави з її минулим. Тобто це національна емблема, і цю функцію український герб – Тризуб – виконує на 200, на 300, на 1000 відсотків».

—

Ростислав Хотин, опубликовано в издании Радіо Свобода [12]

На цю тему: