Дуже вірогідно, що усунення Януковича пришвидчили Россія з Німеччіною. Як тільки останні порозумілися на кандидатурі наступника президента України. Такою фігурою стала Юлія Тимошенко. Але чи потрібно це Майдану та Україні?  

На фото: «Украина свободна» — и фото Юлии Тимошенко. Германская пресса вчера, 23 февраля

...Снайпери десятками кладуть людей [2] перед дулами відеокамер. Вбивство [3] наживо в ефірі на увесь світ. Звісно, що подібне паскудство треба припиняти якмога швидше, негайно. Що робити?

До Києва терміново прибувають посланці з Заходу та Росії. Розпочинаються перемовини Януковича з лідерами опозиції, під суворим наглядом спостерігачів з Європи та Росії — товстозадий тиран поспішно зникає з політичної мапи України, парламент швиденько починає приймати потрібні закони (хоча у переважної більшості нової більшості обличчя не дуже радісні від того, що вони роблять).

Сепаратисти Допа з Гепою тікають до Росії, а їхня антидержавна структура — так званий «Украинский фронт» — саморозпускається. Юлю звільняють, транспортують на Майдан в інвалідному візку, з якого вона починає вчити життю запеклих бійців та оголошує про свій намір прийняти участь у травневих виборах президента — цирк повернувся...

Але що мало статися за лаштунками?

На мій погляд, там відбувся компроміс. Компроміс між Заходом та Росією.

І дарма, що представник північної суміжної держави не підписав документ, який насправді формально його ні до чого не зобов’язував. Для європейців та росіян це було діяння на кшталт підпису шлюбного свідка, який за любов і лад у родині не відповідає. Не більш! Але вони свідчили про те, про що вже напевно домовилися.

Чому представник Путіна не поставив підпис? Гадаю тому, щоби російській владі не доводилося зайвого разу звітувати власному маргіналізованому населенню про успішне досягнення компромісу щодо «бандерівців», з’явлення яких у Москві «Комсомольская правда» очікує щохвилини. Насправді росіяни настільки роздмухали медіа параною ненависті до українців та її державності, що просто побоюються терміново робити власному народові радикальні операції на мозку.

Зверніть увагу, усунення українського «гаранта» не викликало щирого обурення російського МЗС, який він висловлював щодо менш незначних подій по відношенню до українського режиму. А родичам Януковича було відмовлено у теплому прийомі в РФ, навіть у посадці літака з синами Януковича на борту [4]. Адже німці і росіяни мають чималий історичний досвід таємного розподілу Східної Європи. Згадайте пакт Молотова-Ріббентропа [5].

В тему: Тимошенко либо даст дорогу новому поколению — или оно сметет и саму Тимошенко, — журналист [6]

До чого все це?

На мій погляд, Захід дійшов з Кремлем згоди про головну фігуру компромісу, якою має бути саме Юлія Тимошенко, виплекана недолугими «данецкими пацанчиками» «жертва режиму». Саме вона, на думку більшості політологів, зокрема і російських, була б найбільш зручною партнеркою ВВП. В чому Владімір Владіміровіч особисто переконався під час співпраці за часів прем’єрства Юлії Володимирівни.

Тим, хто скаже, що це маячня, надам декілька фактів.

Не встигли стертися з пам’яті перші яскраві враження від іскрометного воскресіння ЮВТ на обрії української політики (щоб так терміново звільняли з-за грат полонених повстанців), як міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер зробив дуже цікаву заяву: «Вітаємо сьогодні звільнення Юлії Тимошенко. Сподіваюся, що з її здоров’ям усе гаразд. Вона НЕСЕ ГОЛОВНУ ВІДОПВІДАЛЬНІСТЬ за майбутнє своєї країни.

Цікаво, ні?

Одночасно, Перший канал німецького телебачення ARD душевно (або душевнохворобливо) розповідав про те, що Майдан зібрався... заради Тимошенко. До цього саме так вони раніше брехали про великий Євромайдан у Мюнхені, який нібито згуртувався виключно заради великого та могутнього Віталія Кличка. Особливо цинічним і слизьким вийшло те, що німецькі телевізійники геть вилучили з фокусу жалобу по загиблим. Гламурна інвалідка Юля затьмарила сотню трупів. Ганьба...

У цьому «високоінтелектуальному» новинному сюжеті також поділився промосковською, навіть промедведчуковською, думкою і певний політолог Александр Рар, який зараз працює у компанії Whitehall, «дочці» «Газпрому».

Його цитата більш, ніж красномовна: «Росія прийме бік етнічних росіян, якщо вони будуть потерпати. Саме Росія надає Україні кредити, ані ЄС. Ми ще побачимо, чи зможе Юлія Тимошенко стримати націоналістів, що контролюють Київ та Захід. До речі, вони озброєні. Є можливим розкіл країни, бо Схід ніколи не прийме уряд у складі націоналістів з Заходу України».

Здається, що «нащадки Гебельса» дійсно гідні свого предка. Хоча у подібному ж русі інтерпретувало події майданової суботи і телебачення завзятих шведських нейтралів.

Ви скажете — недолугі західні політики, політологи та журналісти? Може й так, але може й ні...

Звісно, політика — це бізнес компромісів, часто дуже брудних. Якось один з колишніх радників Гельмута Коля мені повів: «Якби ви знали, я якими покидьками доводилося „ручкатися“ в ім’я справи».

Можліво, саме з такою справою і спіткался напередодні «юліного воскресіння» майданівські «ТРИтушки» — Яценюк, Тягнибок та Кличко.

Хоча як політики вони зробили все вірно, підписавши угоду, бо немає нічого страшнішого за кровопролиття. Але революційний натовп, відчуваючи ще присмак кривавої бійні, їх не зрозумів. І тут не можна когось засуджувати. Дійсно, у кожного своя правда. Чітко ясно, що ані тактичному, ані в стратегічному плані політик, у якого залишилася хоча б краплина сумління, не мав права діяти інакше. Емоції вгамуються, а мертві не повстануть. Інакше кажучи, Кличко потиснув криваву руку, проте вона вже припинила вбивати, «Вітя, чао!»

Все відбулося дуже швидко. Напевно, підписання угоди било одним із головних маневрів успішної операції «Усунення ПроФФесора».

Проте Кличко у наслідок операції згубив рейтингові бали, а Юля, яка за відомих обставин, приймала в ній участь, зберегла попухле в ув’язненні личко.

На мій погляд, дескрипанція полягає у тому, що політик та революціонер — дві різні професії, представник кожної з яких може перекваліфіковуватися в іншу, але, при цьому майже неможливо працювати суміжно. Про це, до речі, свідчить і досвід виступу Юлі: народ, який нюхнув пороху, важко вразити медовою демагогією та «луї вітоном», придбаним на вкрадені гроші.

А ще мені дуже цікаво, коли, нарешті, «Юля-Коса» розповість народові про чудодійне явлення до неї Христа, який нібито наказав піднятися з візка і йти... Йти рятувати Україну.

—

Дмитро Палагнюк, спеціально для видання «Аргумент» [7]

В тему:

• Сьогодні Європу і її цінності від чергової азіатської навали захищають українці [8]
• Чому «комуняки» проти євроінтеграції, хоча саме ЄС зміг би врятувати КПУ від загибелі? [9]
• «Бункер-2»: Путін Kaputt! [10]
• Агонія російських «федерастів» [11]