Щороку остання субота листопада нагадує українцям про історичну катастрофу, яку замовчувала радянська влада — Голодомор 1932-1933 років. Традиційно о 16:00 в Україні хвилиною мовчання вшановують жертв Голодомору, опісля українці долучаються до загальнонаціональної та міжнародної акції «Запали свічку пам’яті».

Те, що ці події були геноцидом проти українців, сьогодні немає сумнівів майже ні в кого, втім так було не завжди. Першим, хто на загальнонаціональному рівні започаткував традицію пам’яті жертв Голодомору, був третій президент України Віктор Ющенко. В 2008 році він відкрив Меморіал пам’яті жертв голодоморів, де відбуваються скорботні заходи. Того ж року — 23 жовтня 2008-го, Європарламент визнав Голодомор злочином проти людства та закликав країни колишнього Радянського Союзу розсекретити архіви.

Про те, чому старі політичні еліти боялись Голодомору та чому важливе збереження пам’яті про велику трагедію, Мирослава Барчук буде розмовляти з третім президентом Віктором Ющенком. Саме він підписав закон, який визнає Голодомор геноцидом українського народу та посприяв виданню «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років» в 19-ти томах. Фактично так, єдиний реєстр жертв Голодомору, вивільнив людську пам’ять про національну катастрофу.

Проаналізуємо досвід минулого та сьогодення — як створюється Музей Голодомору? Чому ініціативи з визнання Голодомору геноцидом називали «танцями на кістках» та які наслідки загальнонаціонального ПТСР внаслідок примусового Голоду ми переживаємо сьогодні? Дивіться у новому випуску «Простору».

Джерело:  hromadske [2]