«Черные доски» Голодомора - экономический метод уничтожения граждан СССР (Список)

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Шапка партійної газети "Під прапором Леніна" (Баштанський район Миколаївщ

Попасть на черную доску означало - прекращение торговли и снабжения товарами, взыскание выданных кредитов, «чистка» органов власти. Взгляните на черный список того времени и узнайте, нет ли в нем вашего села?

Одним из самых ужасных мер в истории репрессивной политики ВКП(б) против крестьянства (и украинского крестьянства в первую очередь) стало введение так называемого режима «черных досок» по колхозам, селам, районм и даже отдельных лицам.

Сам термин «черная доска» имеет долгую историю - есть свидетельства, что с 1920 года украинские села и даже целые волости, которые не выполняли продразверстку, сопротивлялись продотрядам, объявлялись «чернознаменными».

Туда направлялись карательные отряды, оттуда брали заложников, и туда не завозили промышленные товары.

Восстановление «черных списков», «черных досок» в дальнейшем было связано с заготовительной кампанией 1928-1929 годов, последующей коллективизацией и раскулачиванием, когда села, не выполнявшие соответствующих задач, объявлялись «отстающими», а передовиков заносили на «красную доску» .

Такие же сроки использовались и в отношении промышленных предприятий, которые не выполняли плановых заданий, не разворачивали социалистическое соревнование.

В период Голодомора 1932-1933 годов термин «занесения на черную доску» получил второе дыхание и другой смысл: процедуру внесения на «черную доску» официально признали как репрессивную меру.

Ее уже связывали не столько с невыполнением показателей по заготовке хлеба, а с особыми репрессиями сел и отдельных регионов, которые к тому же оказали активное или пассивное сопротивление политике партии.

В тему: «Украинская земля насквозь пропитана кровью». Украина и ее место в Европе глазами британца

Определенные сведения позволяют нам утверждать, что такие репрессии, как и сам термин, начали предприниматься еще весной 1932 или даже осенью 1931 года.

«Черный список» и уголовные меры. В селе Пески Баштанского района от голода умерло более 600 человек. Это и предыдущее фото: bashtanka.pp.net.ua
«Черный список» и уголовные меры. В селе Пески Баштанского района от голода умерло более 600 человек. Это и предыдущее фото: bashtanka.pp.net.ua 

Обобщение сведений о «черных досках» позволяет утверждать, что к лету 1932 г. этот вид репрессий использовался спорадически; летом получил определенное распространение, а с октября - достаточно широкое применение, которое обошло, кажется, только Винницкую и Харьковскую области из числа тогдашних административных единиц УССР. По крайней мере, документов о таких репрессиях до осени пока не найдено.

Объясняется факт такой «осенней» активизации репрессивных мер тем, что фактически только с ноября, по признанию генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косиора, «начали поднимать партийную организацию на хлебозаготовкам».

На нормальном языке это означало, что осенью 1932 г., когда урожай был весь собран, а других источников питания уже не было, пришло время сделать жизнь народа невыносимой, бросить все силы коммунистического аппарата от верхнего эшелона до низовых партячеек на борьбу с крестьянством.

Именно в этот период выше партийно-советское руководство решило поддержать такую ​​местную «инициативу», которая полностью вписывалась в стратегию эскалации борьбы за физическое уничтожение украинского крестьянства.

Инициатором ее всеукраинского применения в качестве меры создания полностью невозможных условий для проживания в определенной местности стало Политбюро ЦК КП(б)У.

Впервые сам термин «черные доски» и его трагический смысл на всеукраинском уровне фигурировали в уже упомянутом постановлении республиканского коммунистического штаба от 18 ноября 1932 г. среди «мер по усилению хлебозаготовок», которые применялись для преодоления «кулацкого влияния».

Содержание репрессивных действий было таким:

- немедленно прекратить всю торговлю (как государственную, так и кооперативную), поставки любых товаров, а имеющиеся - вывезти;

- прекратить также колхозную торговлю;

- прекратить кредитование в любой форме и досрочно взыскать ранее выданные кредиты и другие финансовые обязательства;

- провести тщательную «чистку» состава колхозов и низовых органов власти от «контрреволюционных элементов».

В тему: Голодомор: как убивали украинцев

Официальным государственным актом, который ввел такой режим, стало постановление СНК УССР «О борьбе с кулацким влиянием в колхозах» от 20.11.1932 и Инструкцией к нему (пока не опубликованы исследователями Голодомора).

В частности, инструкция предусматривала: «чтобы преодолеть кулацкий сопротивление хлебозаготовкам, установить занесение на» черную доску «колхозов, которые злостно саботируют сдачу (продажу) хлеба по государственному плану». И далее дословно пересказывалось содержание компартийного постановления, но уже на украинском языке.

Правом внесения колхозов на «черную доску» наделялись облисполкомы.

«Шапка» партийной газеты «Под знаменем Ленина» (Баштанский район Николаевской области) от 1 января 1933 года. В этом номере опубликован список колхозов, которые попали на «черную доску»

При составлении списков для внесения на «черную доску» во внимание принимались не только проценты выполнения плана хлебозаготовок, но и политическое прошлое села, начиная с 1919 года: наличие среди его уроженцев активных деятелей УНР и повстанческого движения, участие крестьян в «кулацких восстаниях» 1920-1921 годов, негативное отношение к коллективизации и раскулачиванию и тому подобное.

В тему: Как убивали украинских атаманов. Операция «Заповіт»- как советская власть уничтожала повстанцев

Военно-пропагандистская составляющая репрессивной кампании требовала, чтобы выбранный для внесения объект выглядел весомым, известным в регионе.

Так, аргументируя необходимость предпринять еще большие репрессии в колхозе с. Городище Луганской области, уже занесенного на «черную доску», Ворошиловградский горком КП(б)У сообщал, что это - большое село в районе, со значительной «прослойкой кулачества»; все мероприятия и политические кампании происходили здесь «с большим трудом и при активном сопротивлении большей части населения».

Л. Каганович во время поездки по Одесщине в декабре 1932 г. зафиксировал в дневнике по Доманевскому району: «На черную доску выбраны неудачно маленькие колхозы в 18 и 26 дворов». Такое замечание может служить подтверждением мнения, что невыполнение хлебозаготовительных планов было лишь поводом для принятия репресий.

Винницкий обком партии иначе подошел к делу: с. Мазуровка Хмельницкого района попало на «черную доску» за то, что здесь родился «петлюровский атаман Хмара», а Карповка Чудновского района - как «известное на Волыни петлюровское село в прошлом».

Село Турбов Липовецкого района заслужило наказание за «большую засоренность петлюровским элементом и участие весной в Плисковском деле».

Центральная украинская власть охотно поддерживала такие местные инициативы, направленные на дальнейшее раскручивание маховика репрессий. Поэтому 6 декабря 1932 года было одобрено совместное постановление ЦК КП(б)У и СНК УССР «О занесении на «черную доску» сел, которые злостно саботируют хлебозаготовки».

Именно им 6 сел Днепропетровской, Одесской и Харьковской областей «за явный срыв плана хлебозаготовок и злостный саботаж» были полностью ограничены в получении товаров, торговли, кредитовании, а государственные и кооперативные активисты, все колхозники упомянутых сел подверглись «чистке».

Упомянутое постановление противоречило предыдущему (от 18 ноября), ведь объектом занесение на «черную доску» стали не колхоз как единица «социалистического» хозяйствования, и даже не сельсовет как административная хозяйственная единица, а село, то есть определенная местность со всеми ее жителями - колхозниками, единоличниками, кустарями, рабочими, учителями и т.п..

Это, несомненно, лишний раз подчеркивало, что целью большевистской политики все же такие были не выполнение плана хлебозаготовок (это использовалось лишь как повод), а уничтожение крестьянства и всех, кто жил в деревне.

Республиканская «черная доска» означала, помимо всех упомянутых репрессий, дополнительные значительные акции со стороны органов центральной и местной власти. Мы не знаем их перечень, но такая мысль абсолютно справедлива, если принять во внимание последний пункт постановления ЦК КП(б)У и СНК УССР от 17 октября 1933 г. о снятии с. Каменные Потоки с «черной доски».

Там речь шла об отмене «всех постановлений и распоряжений народных комиссариатов, Харьковского облисполкома и других центральных, областных и районных органов о применении к с. Каменные Потоки любых репрессий или ограничений в связи с внесением его на «черную доску». Очевидно, каждый орган, в зависимости от своей компетенции и уровня, добавлял что-то для того, чтобы сделать условия жизни там невыносимыми.

На конец ноября - декабрь 1932 года пришелся пик «чернодосочных» мероприятий.

Тогда на «черную доску» были занесены более 80% всех населенных пунктов, колхозов, сельсоветов, районов, по которым известно применение таких репрессий. В письме ЦК КП(б)У в ЦК ВКП(б) от 8 декабря называлась цифра в 400 колхозов, по которым была принята эта репрессивная мера, но очевидно, что это - не окончательная цифра, ведь только Днепропетровская область на начало декабря 1932 года давала более половины общей численности.

Точные подсчеты провести невозможно, ведь сейчас невозможно выяснить, сколько таких колхозов было в каждом районе, сельсовете, отдельном селе.

Доведенный до широкой общественности перечень репрессивных мер, связанных с пребыванием на «черной доске», постоянно дополнялся.

«Черный список» и уголовные меры. В селе Пески Баштанского района от голода умерло более 600 человек. Это и предыдущее фото: bashtanka.pp.net.ua

Есть свидетельства, что Госбанк УССР тоже приложил к этому руку. Так, приказ руководителя Тростянецкого его филиала зафиксировал, кроме досрочного взыскания с крестьян всех видов займа, также закрытие всех счетов соответствующих колхозов.

Причем для осуществления таких взысканий с репрессированных колхозов с.Боромля туда отправился лично руководитель банковского филиала.

Но даже такое широкое понимание и применение репрессивных мер не удовлетворяло высшее партийное руководство. Об этом, в частности, говорилось уже на заседании Политбюро ЦК КП(б)У 20 декабря 1932 года в выступлении С. Косиора по материалам его поездки в Днепропетровскую область.

По свидетельству дневника Л. Кагановича, тот заявил: «Черные доски» не доводят до конца. Поэтому результатов от них почти нет. Где запрещено торговать - торгуют активно. Денежные штрафы собираются всего 25-30% от назначенной суммы. Организаторы саботажа большей мере еще не обнаружили».

Сам Л. Каганович, выступая несколькими днями позже на бюро Одесского обкома компартии, призвал к усилению давления на крестьян, используя карточный термин: «Надо село взять в такой «штос», чтобы сами крестьяне разрыли яму».

Упомянутый «штос» создавался под пристальным компартийным контролем. За состоянием дел в занесенных на «черную доску» населенных пунктах и ​​колхозах постоянно следили.

Настоятельно необходимо сравнение перечня населенных пунктов, занесенных на «черную доску», с реестром наиболее пострадавших от Голодомора сел Украины.

К сожалению, пока не имеем материалов для проведения такого комплексного и всеобъемлющего анализа.

Только как на примеры, сошлемся на Винницкую и Днепропетровскую области. Сравнение сведений докладной записки Винницкой областной оздоровительной комиссии о голодовке по районам области по состоянию на 17 мая 1933 года со списком занесенных на «черную доску» районов дает впечатляющую картину.

Так, упомянутая оздоровительная комиссия распределила все районы области на четыре категории: 1) охваченных голодом практически полностью, 2) охваченных в значительной мере, 3) таких, где голоданием охвачено незначительное количество сел, 4) таких, где голоданием охвачено незначительное количество хозяйств по отдельным селам.

Первая и вторая группы практически полностью совпадают (за исключением одного района в первой области и одного - во второй) со списком «чернодосочных» сел, во второй и третьей категории их соответственно - два и три района.

Репрессиям, связанным с режимом «черных досок», были подвергнуты жители практически половины районов и горсоветов тогдашней Украинской ССР, за исключением Днепропетровской области, где такой режим господствовал на территории всех без исключения административных единиц области.

Некоторые косвенные признаки свидетельствуют, что и вся Украина фактически была занесена на московскую «черную доску», или хотя бы переживала мягкий ее вариант - «товарную блокаду».

Печально известное постановление ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 14 декабря 1932 г. о хлебозаготовках в Украине, на Северном Кавказе и Западной области в последнем пункте содержит разрешение на ввоз товаров в украинские села «в отличие от старого решения» с предоставлением права лично С. Косиору и В. Чубарю приостанавливать их поставки в «наиболее отсталые районы».

Под «старым решением» имелась постановление ЦК ВКП (б) и СНК ССРР от 8 ноября 1932 г. о приостановлении отгрузки товаров для села всех областей Украины, пока «колхозы и индивидуальные крестьяне не начнут честно и добросовестно выполнять свой долг перед рабочим классом и Красной армией в деле хлебозаготовок, и не будет таким образом организован партийными и советским организациями Украины действительный перелом в хлебозаготовках».

Это означало полную «товарную блокаду» всего украинского села, вследствие чего там невозможно было купить ни гвоздя, любой инструмент, соли, керосина и т.д.. Кстати, и не только села: союзный план снабжения городов Украины «промкрамом» в третьем квартале 1932 г. практически не выполнялся, как свидетельствует письмо наркома снабжения УССР от 25 декабря 1932 г. к союзному наркому А. Микояну.

Таким образом, повсеместное введение репрессивного режима «черных досок» в Украине 1932-1933 годов было действенным орудием центральной власти в борьбе с украинским крестьянством.

Борьба шла не на жизнь, а на смерть, и внесение определенного села, района на «черную доску» означало приближение такой смерти вплотную.

Использованная литература:

  1. ix См..: Постановление Политбюро ЦК КП (б) о мерах по усилению хлебозаготовок от 18.11.1932 г.: Голодомор 1932-1933 годов в Украине: Документы и материалы / Ред. Р. Пирог. - М.: ИД «Киево-Могилянская академия», 2007 .. - С. 392-393.
  2. x См.. заверенная склографичну копию постановления: Центральный государственный архив высших органов власти и управления Украины, ф. 806, оп. 1, спр. 22, л. 532.
  3. xi Командиры большого голода: Поездка В. Молотова и Л. Кагановича в Украину и на Северный Кавказ. 1932-1933 гг / Под ред. В. Васильева и Ю. Шаповала. - М.: «Генезис», 2001. - С. 327.
  4. xii ЦГАОО, ф. 1, оп. 20, спр. 5394, л. 1.
  5. xiii Постановление ЦК КП (б) У и СНК УССР о снятии с «черной доски» с.Каменные Потоки Кременчугского района Харьковской области, 17.10.1933. - Голодомор 1932-1933 годов в Украине: Документы и материалы / Ред. Р. Пирог. - М.: ИД «Киево-Могилянская академия», 2007. - С. 960-961.
  6. xiv Голодомор 1932-1933 годов на Сумщине / Ред.: Покидченко Л. А. - М.: Издательство «Ярославна», 2006. - 1 вид. - С. 220.
  7. xv Из дневника поездки Л. Кагановича в Украину 20-29 декабря 1932 -.Голодомор 1932-1933 годов в Украине: Документы и материалы / Ред. Р. Пирог. - М.: ИД «Киево-Могилянская академия», 2007. - С. 497.
  8. xx Постановление ЦК ВКП (б) и СНК СССР о хлебозаготовках в Украине, на Северном Кавказе и Западной области, 14.12.1932. - Там же. - С. 475.
  9. xxi Искупление: Голодомора в Запорожье (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 гг) / Статьи, документы, воспоминания. - М.: «Днепровский металлург», 2008. - С. 251.
  10. xxii ЦГАОО, ф. 1, оп. 2, спр. 5454, л. 36-38.

ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК СІЛ (СІЛЬРАД) і КОЛГОСПІВ, занесених на ЧОРНУ ДОШКУ у 1932-1933 роках

 

(за тогочасним адміністративно-територіальним поділом)

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ

Антонівський район:

сс. Росохова, Тростянець;

Барський район:

сс. Козарівки, Степанюк, колгосп «Більшовик»;

Бердичівська м/р:

колгосп «Хмеліщанський»;

Брацлавський район:

Никонівська с/р, колгосп Хмеліщанський;

Вороновицький район:

Степанівська с/р, с. Оленівка (к-п ім. РСЧА);

Гайсинський район:

Губницька, Нераївська с/р, колгосп ім. Косіора;

Городоцький район:

сс. Мархлівка, Олешківці, Сиравтинці, Тростянець, Яблунівка; колгоспи «Серп», «Робків»;

Грицівський район:

сс. Гриців, Кожична, колгосп «Кожичин»;

Деражнянський район:

Яблунівська с/р;

Дзержинський район:

Врублівська, В. Козарецька, Годихська, Гремячеська, Дертецька, Камінська, Карвинівська, Костюрженецька, Людвиківська, М. Козарецька, Н. Миропільська, Паволоцька, П. Кошарська, Романівська, Садківська, Станіславська, Сульжинівська, Фавстинівська, Чеська, Ясногродська сільради, Ст.-Чуднівська Гута;

Дунаєвецький район:

сс. Кривчик, Мушкутинці;

Жмеринський район:

сс. Штрачі, Людавка, Потоки, Лисянка, Леляк;

Іллінецький район:

с. Паріївка, Копіївка, Криштопівка;

Калинівський район:

Заливаншицька, Ангонопольська с/р; колгоспи «Велико-Чернятинський», «Павлівський»;

Копайгородський район:

с. Петрівки, колгосп ім. Дзержинського;

Крижопільський район:

Волосо-Крикливецька, Соколівська с/р, колгоспи: «Шлях Леніна», «Шлях до соціалізму»;

Липовецький район

Любарський район

Махнівський район:

сс. Мологківець, Куманова, колгосп «Вовчинецький»;

Меджибізький район:

с. Волосівці;

Могилів-Подільський район:

сс. Оленізки, Яруги, Козлова; колгосп «Перемога»;

Немирівський район

Піщанський район:

сс. Городище, Рудниці, Попелюхи (колгосп «10-річчя КНС»), Дмитрашківка (колгосп «Трудолюбіє» ); колгосп ім. Чубаря;

Смотрицький район:

Смотрицька с/р, Сирватинецька с/р, колгоспи: «Нове життя», ім. Ворошилова;

Станіславчицький район

Теплицький район:

сс. Соболівки, Янова, Тепліка, Ківчанки; колгоспи: ім. Леніна, «Жовтень»;

Тиврівський район:

с. Пилява (колгоспи ім. Шевченка та «Червоний плуг»);

Тульчинський район:

сс. Мазурівки, Орлівки;

Хмільницький район:

сс. Ледоси, Лозова;

Чуднівський район

Шаргородський район:

сс. Голинчинець, Рожнятовки.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Апостолівський район:

с. Мар'ївка (к-п «Зоря нового життя»), с. Красне (к-п ім. Петровського), с. Павлівка (к-п «Комінтерн»), с. Костромка (к-п «Трудова Змичка»), с. Солдатське (к-п «Червона зірка»), с. Кам'янка (к-п «Червоне козацтво»);

Бердянський район :

Борисівська сільрада (колгоспи «Червоний колос», «Радянський степ», «Нове життя»), Деревецька сільрада (комуна ім. Ілліча, к-пи «3-й рік п'ятирічки», «Червоне поле», «Широка долина»), Єлизаветинська сільрада (к-п «7 років без Леніна»), Єлисеївська сільрада (к-п «Комінтерн»), Новоолексіївська сільрада (к-п ім. Шевченка), Ногайська сільради (к-п «Червоний стяг»), Старопетрівська сільрада (к-п «Червоний борець»), с. Андріївка (к-п ім. Франка), с. Миколаївка (к-пи «Більшовицька зірка», ім. Шевченка), с. Ново-Спасівка (к-п ім. Котовського), с. Борисівка, с. Деревецьке, с. Дмитрівка (к-п ім. Шевченка), с. Ново-Василівка (к-п «Комінтерн»);

Божедарівський район:

колгосп «Зелений гай», с. Адамівка (к-п «Зелений лан»);

Василівський район:

с. Балки, с. Царицин Кут (к-п «Удар по інтервенції»), с. Янчекрак;

Васильківський район:

колгосп ім. Чубаря, с. Маломихайлівка (к-п «Комінтерн»);

Велико-Білозерський район:

с. В. Білозерка (к-пи «Комінтерн», «Робітничий», ім. Красіна, ім. Шевченка, «Борець», «Червона праця»), с. М. Білозерка (к-пи ім. Сталіна, «Мирний труд», ім. Будьонного, ім. Леніна);

Велико-Лепетиський район:

с. Велика Лепетиха, с. Верхній Рогачик, с. Зелена № 1, с. Карайдубина, с. Катеринівка, с. Мала Лепетиха, колгоспи »Іскра», «Декабрист», «Край Дубина», «Молот», «Червоний прапор»;

Велико-Токмацький район:

Ново-Прокопівська с/р (к-п «Степова Україна»); с. Кохане (к-п ім. Будьонного), с. Ново-Миколаївка (к-п ім. Петровського), с. Очеретовате (к-пи «Нове життя», «Прогрес»);

Верхньодніпровський район:

с. Миколаївка (к-п ім. Будьонного), с. Водяне (к-п ім. Петровського), с. Першотравенське (к-п ім. Шевченка), с. Мишурін Ріг (к-пи «Червоний партизан», «Червона зірка»), колгоспи «Жовтнева перемога», «Перебудова»;

Верхньорогачицький район:

с. Бабине;

Високопільський район:

с. Пригір'я (колгосп ім. 1-го Травня), с. Озерівка (к-п «Червоний господар»), с. Іванівка (к-пи «Червоний партизан», «Червона Україна»);

Генічеський район:

с. Великий Болград, с. Петрівка, с. Смідовичі, колгоспи «Запорожець», «Оборона країни», «Роза Люксембург», «Паризька комуна», «Південна Україна»;

Дніпропетровська міськрада:

с. Одинківка (к-п ім. Шевченка), колгосп «Червоне поле»;

Долинський район:

сс. Боківка (к-п ім. Будьонного), Братолюбівка, Варварівка, Гурівка, Іванівка, Олександрівка; колгосп «Червоний виклик»;

Запорізька міська рада:

сільради Розумівська, Смолянська, Степна, Ново-Запорізька, Малокатеринівська, Куприянівська, Мар'ївська (артіль «Українець»), Біленська, Балабинська (к-п «Допомога»), Новоолександрівська №2 (к-пи «13-річчя Жовтня», » Профінтерн»), Новоіванівська (к-пи ім. Карла Маркса, ім. Леніна);

Кам'янецька міськрада:

с. Миколаївка (к-п «Дзержинець»), с. Карнаухівка (к-п ім. Сталіна), с. Козодуб (к-п ім. Шевченка), колгосп «Веселий Кут»;

Кам'янський район:

Дніпровська сільрада (к-п «Україна»), с. Дніпровка (к-п «Більшовик»);

Коларівський район:

Зеленівська с/р (к-п «Більшовик»), с. Коларівка (к-п ім. Коларова), колгоспи «17-ий МОПР», «Червоний партизан», с. Преслав (к-п «Комінтерн»);

Криворізька міськрада:

с. Андріївка (к-п «Жовтень»), с. Лозуватка (к-п ім. Ворошилова), с. Зелене Поле (к-п «1-е Травня»), с. Широке (к-п «1-й вирішальний»), с. Христофорівка (к-п «Широкопілля»), колгоспи ім. Чубаря, «Комунар», «Труд і культура», «Червоний маяк», «Червона поляна», «Червона Україна»;

Лихівський район:

с. Ново-Троїцьке (к-п «Комінтерн»), колгосп ім. Ворошилова;

Люксембурзький район:

с. Ново-Керменчик (к-п «Нейгоф»), колгосп «Вперед»;

Магдалінівський район:

с. Жданівка (к-п «Гігант»), с. Олександрівка (к-п «12-річчя Жовтня»), с. Магдалинівка (к-п «Червоний прапор»);

Межівський район:

с. Гаврилівка (к-п «Ленінський шлях»);

Мелітопольський район:

Новобогданівська сільрада (к-п ім. Шевченка), Чехоградська сільрада (к-пи «Прукопник», ім. Ворошилова), колгоспи «Авангард», «Красное Знамя», «Красний Перекоп», «Комінтерн»;

Михайлівський район:

с. Михайлівка (к-пи ім. Будьонного, «Барикада», «Східний»), с. Старо-Богданівка (к-п ім. Леніна), с. Тимошівка (к-п ім. Калініна), колгосп «Перемога»;

Молочанський район:

с. Гейдельберг (к-п «Авангард»), с. Широке (к-п «Райхенфельд»), колгосп «Свідомі»;

Нижньо-Сирогозький район:

с. Нижні Сирогози (к-п «Побєда»), с. Олександрівка (к-пи «Правда», «Трудовик», «Широке поле»), с. Верхні Сирогози (к-п «Шлях Леніна»);

Нікопольський район:

с. Лукіївка (к-п «3-й вирішальний»), с. Зелене (к-п «Червоний партизан»), с. Ольгоіванівка (к-п «Шахтар»), с. Шолохове (к-п «Шлях Леніна»);

Нововасилівський район:

сс. Покровка Друга (к-п «Гігант»), Приазовське (к-п «Гігант»), Орлівка, Степанівка (к-п ім. Ворошилова), колгосп ім. Любимова;

Новозлатопільский район:

с. Веселе (к-п ім. Карла Лібкнехта);

Ново-Миколаївський район:

Канкринівська сільрада, колгоспи «Нова думка», «Рот фронт»;

Новомосковський район:

с. Перещепине (к-п ім. Леніна), с. Євецько-Миколаївка (к-п «Червоний партизан»);

Новотроїцький район:

сс. Попелак (к-п ім. Косіора), Павлівка (к-п «2-га п'ятирічка»), Затис (к-п «Червона Україна»);

Олександрівський район:

с. Ясинуватка (к-п «Червоний комунар»);

Оріхівський район:

сс. Оріхів (к-п «12-річчя Жовтня»), Преображенка (к-п «Диктатура»), Копані (к-п «Оборона країни»), Омельник (к-п «Сигнал»), колгосп «Широка борона»;

Павлоградський район:

с. Вербки (к-пи «Вербки», «Зірка», «Пам'ять Леніна»), Жемчужне (к-пи «Вільний степ», «Зоря»), с. Богданівка (к-пи «Колос», «П'ятирічка за 4 роки»), хут. Водяний (к-п «12-річчя РСЧА»), колгосп «Колективізація України»;

П'ятихатський район:

с. М. Овнянка (к-п «Червоний промінь»), с. Саївка (к-пи «Червоний степ», ім. Ворошилова), колгоспи «10-річчя Жовтня», «Комінтерн», «Нова праця»;

Солонянський район:

с. Микільське-2 (к-п «Більшовик»), с. Звонецьке (к-п «Всесвітня зірка»), с. Дороге (к-п «Радянська Україна»), с. Безбородькове (к-п «Червоний Жовтень»), с. Тритузне (к-п «Червоний незаможник»), колгосп »Інтернаціонал»;

Софіївський район:

сільради Матвіївська (артіль «Більшовик»), Миролюбівська (артіль «Червоний жовтень»), Микольска №1 (к-п ім. Чубаря), хут. Укромний (к-п «2 П'ятирічка»), хут. Васильково (к-п «1 травня»), сс. Богданівка (к-п ім. Ілліча), Ковалеве (к-п ім. Ілліча), Нововасилівка (к-п ім. Леніна), Сергіївка (к-п ім. Леніна), Софіївка (к-пи ім. 1 Серпня, «П'ятирічка», «Соцштурм»);

Сталіндорфський район:

с. Верхній Табір (к-п «Комбайн»), колгосп «Жовтень»;

Терпінівський район:

колгоспи «Авангард», ім. Шевченка, «Красное знамя», «Красний Перекоп», «Комінтерн»;

Томаківський район:

с. Ново-Київка (к-пи «Дружба», «Могутня»), с. В. Томаківка (к-п «Плужанін»);

Царекостянтинівський район:

с. Білоцерківка, с. Благовіщенка, с. Олексіївка (к-пи ім. Петровського, «14-річчя Жовтня»), с. Водяне (к-п «3-ій вирішальний»);

Чубарівський район:

хут. Новокарлівський (к-п «Авангард»), с. Воскресенка (к-п «Червона зірка»), с. Кінські Роздори (к-п ім. Войкова), колгосп ім. Сталіна;

Якимівський район:

Олександрівська сільрада (к-п «Коларово»), с. Волканешти (к-п «Зоря нового життя»), с. Горіле (к-п «Вільна праця»), с. Іскрівка (к-пи «Авангард», «Степовий велетень»), с. Каменське (к-п «Шлях до соціалізму»).

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ:

Артемівська міськрада:

с. Заартемівка (к-п ім. Ворошилова), Колгоспи «Червона Вершина», «Нове Життя»;

Біловодський район:

Калинівська с/р (колгосп «Шлях до соціалізму»), с. Біловодське-2 (артіль «Яковлєва»), с. Завиківка (комуна ім. Калініна), с. Третяківка, Новолимарівський конерадгосп, артіль ім. Ворошилова, артіль ім. Ілліча, артіль «Більшовик», артіль «Зелена долина», артіль «Серп і молот», артіль «Заповіт Леніна», артіль «Радянський коваль»;

Волноваський район:

колгосп «Повна дєрєвня»;

Ворошилівська міськрада:

с. Городище;

Гришинський район:

с.Зверівка;

Кадіївська міськрада:

Михайлівська с/р (артіль «Донбас»), сс. Калинове, Комісарівка, Михайлівка, Сентявківка, Степанівка, смт Попасна, колгоспи «Безвірник Луганщини», «Осовіахім», «Червоний Жовтень», «Новий побут»;

Краснолуцька міськрада:

сс. Єлизаветівка, Маломиколаївка, колгосп «Червоний рільник»;

Лиманський район:

Колгосп «Червоний партизан»;

Макіївська міськрада:

Колгосп «9 Січня»;

Мар`їнський район:

с. Катеринівка;

Риківська міськрада:

Колгосп «Борець за правду»;

Ровеньківський район:

с. Астахове;

Рубіжанський район:

с. Орлівка;

Сватівський район:

хут. Ново-Преображенне;

Сталінська міськрада:

с. Катеринівка (к-п «Перемога»);

Старобільський район:

Байдівська с/р, с. Байдівка (з 16.06.1933 весь район);

Старо-Каранський р-н:

с. Греково-Олександрівка, с. Нова дєрєвня, колгосп «Восход»;

Ст. Микільський район

Старомлинівській район:

артіль ім. Комінтерну;

Чистяківська міськрада:

Дубровська сільрада, артіль ім. Косіора.

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Баришесвький район

Білоцерківський район:

Зарічанська с/р, Олександрійська с/р, Ротокська с/р, сс. Бакали, Глибічка, Городище, Коженики, Коржівка, Мала Вільшанка, Матюші, Озерне, Піщана, Пилипча, Поправка, Потіївка, Скребиші, Сорокотяги, Трушки, Томилівка, Фастівка, Фурси, Чмирівка, Чупира, Шкарівка, Щербаки, хут. Черкас;

Богуславський район:

Біївська с/р, Бороданська с/р, Бранепільська с/р, Вільхівецька с/р, Гутівська с/р, Дмитренкивська с/р, Закутенцівська с/р, Киданівськас/р, Красногородська с/р, Лютарівська с/р, Медвинська с/р, Мисайлівська с/р, Митаївська с/р, Москаленківська с/р, Розкопанцівська с/р, Сварівська с/р, Семигорицька с/р, Синицька с/р, Тептіївська с/р, Хохітвинська с/р, Щупикивська с/р, Щербаченцівська с/р, Янівська с/р, с. Козин (к-п ім. Фрунзе), с. Коритище (к-п ім. Шевченка), с. Микитяни (к-п «Зерно»), с. Миронівка, с. Олександрівка (к-п «Жовтень»), с. Яхни (к-п «Незаможник»);

Володарський район:

с. Баліївка (к-п «Перемога»), с. Березна (к-пи ім. Леніна, «Вперед»), с. Володарка (к-п «Комунар»), с. Зрайки (к-п «Червона Зірка»), с. Рогізна (к-п «Перемога»), с. Гор-Косівка (к-п «Пристань»), с. Гор-Пустоварівка (к-п «Незалежник»), с. Лобачів (к-п «5 п'ятирічка»), с. Мала Сквирка, с. Пархомівка (к-п ім. Леніна), с. Петрашівка (к-п ім. Шевченка), с. Рубченки (к-п «Червоний Хлібороб»), с. Руде село (к-п ім. Леніна), с. Тадіївка (к-п ім. Сталіна), с. Чепіженці (к-п ім. Сталіна);

Іванківський район:

с. Красилівка (к-п ім. Чубаря), с. Обуховичі (к-пи «12-річчя Червоної Армії», «1 травня», ім. Луначарського), с. Оцитель (к-п ім. Леніна), с. Потока (к-п «Пролетарій»), с. Соколи (к-п «Культурної революції»), с. Шпилі (к-п ім. Ворошилова), с. Хочева (к-п ім. Молотова);

Кагарлицький район:

с. Антоновка, с. Занудівка (комуна «КОКС»), с. Землянка (к-пи «Жовтнева Революція», ім. Леніна), с. Кагарлик, с. Казімировка (к-п «Вільне життя»), с. Краснопілка (к-п ім. Леніна), с. Леонівка, с. Мирівка (к-п «Наш шлях»), с. Новосілка (к-п ім. «КМР»), с. Очеретяно (к-п «Переможець»), с. Стави (к-п Червоний Жовтень»), с. Сущана, с. Тернівка (к-п «Нове життя»), с. Черняхів (к-п «Шевченко»), с. Янівка;

Макарівський район:

с. Наливайківка (к-п «Сила»), с. Фасова (к-п ім. Тараса Шевченка);

Малинський район

Новоград-Волинський район:

Броники с/р (к-п ім. Петровського), Ващлавпіль (к-п ім. Ворошилова), В.-Луг с/р, Гульськ с/р, Івашківка, Єлизавет (к-п «Червоний партизан»), Кикова с/р, Киянка с/р, Колодянка (к-п «Перемога»), К-Дермань (к-пи «12-річчя Жовтня», «12 річчя РСЧА»), Майстрів (к-п «Шевченка»), Недбаївка с/р (к-пи ім. К. Лібкнехта, «Дас нойе дорф»), Немилянка (к-п «8 Березня»), Орепи (к-п «Нове село»), Поліянівка с/р, Соколів (к-п «3-й Інтернаціонал»), Тальки с/р, Теснівка (к-пи «Нове життя», «Червона зірка»), Ужачин с/р, Улашанівка (к-п «Найшріт»), Янушівка с/р (к-п «Червоний клич»);

Овруцький район:

Гладковицька, Девошинська, Машецька, Піхоцька сільради;

Радомишльський район:

Березська, Білківська, Борщівська, Верлоцька, Вишевицька, Гутозабілоцька, Забілоцька, Заболотська, Кичкирівська, Комарівська, Котівська, Кочерівська, Кримоцька, Лужівська, Меделівська, Межиріцька, Мінинська, Мірчанська, Негребівська, Радомисльська, Раївська, Раковицька, Ставецькослобідська, Старослобідська, Ходорівська сільради, Білківський к-п ім. Ворошилова, Вепринський к-п ім. Петровського, Вепринський к-п ім. 1 травня, Вишевицький ім. 13-річчя Жовтня, Заболоцький к-п «Перемога», Красносільський к-п «Ленінський шлях», Лутівський к-п «Наша праця», Лутівський к-п «Широкий лан», Малорацький к-п «Нове життя», Мірчанський к-п «Сільська праця», Негребівський к-п «14 річчя Жовтня», Радомишльський к-п ім. Близнюка, Раковицький, Ставецькослобідський к-п «Перемога», Ходорівський к-п «Перелім»;

Ржищівський район:

Велико-Букринська с/р (к-п «13-річчя Жовтня»), Мало-Букринська с/р (артіль ім. Леніна), с. Б.Щучинка (к-п «Заповіт Ілліча»), с. Воронівка (к-п «Спартаковець»), с. Гребені (к-п «Червоний промінь»), с. Грушів (к-п «1 травня»), с. Демовщина (к-п «Сівач»), с. Драчі (к-п «Надія»), с. Дударі (к-п «Молодецьке»), с. Зікрачі (к-п «Новий шлях»), с. Кип'ячка (к-п «Нове життя»), с. Колесище (к-п «3-й вирішальний»), с. Кузьминці (к-п «Ударник»), с. Македони (к-п ім. Косіора), с. Пії (к-п «Червоний плугатар»), с. Пивці (бурякорадгосп), с. Юшки (к-п «Правда»), с. Ромашки (к-п «Розорані межі»), с. Стайки (к-п «Перемога»), с. Стрітовка (к-п «Шлях до комунізму»), с. Тулинці (к-п «Україна»), с. Уляники, с. Халча (к-п «Шлях до комунізму»);

Ружинський район:

сс. Баламутівка, Білилівка, Бистріївка, Василівка, Вільнопілля, Вчорайше, В.Чернявка, Городок, Камені, Мовчанівка, М. П'ятигірка, М. Чернявка, Плоска, П'ятигірка, Ружин, Халаїмгородок, Чорнорудка, Царівка, Юзвин, Ягнятин, Ярославка;

Словечанський район:

Велідницька, Руднянська, Черевківська сільради;

Троянівський:

Буківська, В.-Пічанська, В. Татарнівка, Гаївська, Глибочецька, Денешівська, Корчацька, Ліщинська, Лукська, Млинещанська, Тулинська сільради, Буківський, Вертокиївський, В. Пічанський, В. Татарніківський, В. Шумський, Городище, Денишівський, Закусилівський, Катеринівський, Коднянський, Корчацький, Коща, Михайлівський, Н.-Руденський, Перлявський, Ружицький, Старошиєцький, Татарнівський, Троянівський, Тулинський, Шумський, Янківецький, Яківці к-пи;

Фастівський район:

с. Бертники, с. Веприк, с. Волиця, с. В. Офірна, с. В. Снітинка, с. Дідовщина, с. Дмитрівка, с. Дорогинка, с. Заріччя, с. Кадлубиця, с. Кищенці, с. Кожанка, с. Королівка, c. Мот. Слобідка, с. М. Офірна, с. М. Снітинка, с. Оленівка, с. Паляниченці, с. Півні, с. Пилипівка, с. Пришивальня, с. Скригалівка, с. Снігурівка, с. Ставки, с. Томашівка, с. Триліси, с. Хвастівець, с. Червона, c. Ярошівка.

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ:

Андрієво-Іванівський район

Баштанський район:

с. Свято-Троїцьке (к-п ім. Петровського), с. Баштанка (к-п «Красный октябрь»), с. Піски (к-пи ім. А. Марті, «Модельний цех», «14-річчя Жовтня», «Червона Україна», Нове життя»), колгоспи «Нове життя», ім. Котовського;

Березівський район:

Вікторівська сільрада (колгосп «10-річчя Жовтня»);

Бобринецький район:

Саранівська сільрада (колгосп ім. Сталіна), с. Василівка - Гертопанівка (к-п ім. Петровського, с. Дібрівка (колгосп «ХТЗ»), с. Пустопілля (к-п ім. Сталіна);

Братський район:

с. Кудрявське (колгосп «Червоний партизан»), с. Ново-Олександрівка (к-п ім. Будьонного);

Варварівський район:

Велико-Корениський кущ, Нечаянський кущ, Петровосолониський кущ;

Великовисківський район:

с. Краснопілка;

Велико-Врадіївський район:

Мар'янівська сільрада (к-п «Перше травня»), с. Велика Врадіївка (з лютого 1933 р. весь район);

Велико-Олександрівський район:

Архангельська сільрада (к-п ім. Петровського), Ново-Павлівська сільрада (к-п «П'ятирічка»), Кочкарівська сільрада (к-п ім. Ілліча ), колгосп «Червона Україна»;

Вознесенський район (з лютого 1933 р. весь):

Сербулівська сільрада (колгосп ім. Луначарського),

Гарбузинський район:

с. Воєводське (к-п ім. Тараса Шевченка), с. Новокрасне (к-п «Грудневий пленум»), колгосп ім. Сталіна;

Добровеличківський район:

сс. Липняжка, Водяне, Володимирівка;

Доманівський район (з червня 1933 р. весь):

Градівська сільрада (к-п «Червоний степ»), Любоносівська сільрада (к-п ім. Калініна);

Жовтневий район (з лютого 1933 р. весь):

Демидівська сільрада (колгосп ім. Сталіна), с. Шевченкове (зернорадгосп ім. Косіора), колгосп «Шлях до нового життя»,

Зельцький район:

с. Страсбург (колгосп «Наше Хазяйство»);

Зінов'євський район:

Аджамська І с/р, Аджамська ІІ с/р (артіль ім. Чубаря), Аджамська ІІІ с/р, Велико - Мамайська с/р, Веселівська с/р, Ганнінська с/р (артіль «Вільний шлях»), Германівська с/р, Грузьківська с/р, Дмитрівська с/р (к-п ім. Фрунзе), Долинівська с/р, Живанівська с/р, Карлівська с/р, Клинцівська с/р, Козирівська с/р, Комишуватська с/р, Криничуватська с/р, Лелеківська с/р, Лозуватська с/р, Назарівська с/р, Обертасівська с/р, Петрівська с/р, Прокопівська с/р (артіль «Культзмичка»), Сасівська сільрада (артіль ім. Леніна), Софіївська с/р, Тарасівська с/р (артіль «Маяк»), Федорівська с/р, Федосіївська с/р, Черняхівська с/р, Шевченківська с/р, Юр'ївська с/р (артіль «Бджілка»); с. Аджамка (артіль «13-річчя Жовтня», артіль «8 березня», артіль ім. Дзержинського, артіль «Правда»), с. Бережинка (к-пи »ІІІ вирішальний», «Червоний хлібороб»), с. Василівка-Гертопанівка (к-п ім. Петровського), с. Гарманівка, с. Дібрівка (к-п «ХЗТ»), с. Калинівка (к-пи ім. Ворошилова, ім. Будьонного, «Червоний прапор», «17 партз'їзд»), с. Коротяк (артіль «Серп і молот»), с. Краснопілка, с. Криничувате (артіль «Червоний профінтерн», артіль «43-ій полк»), с. Обертасове (артіль ім. Сталіна, артіль ім. Ворошилова), с. Пустопілля (к-п ім. Сталіна), с. Сасівка, с. Федосіївка (артіль «Степовий комунар»), с. Червоноярка (артіль «Нове життя»), с. Юр'ївка (артіль «Червоний Жовтень»), колгосп «Вільний шлях»;

Знам'янський район:

колгосп ім. Фрунзе (Дмитрівська сільрада);

Каховський район:

Червоно-Благодатневська сільрада (колгосп ім. Будьонного), Велико-Благовіщенська сільрада (к-пи ім. Якіра, «Труд», ім. Косіора);

Компаніївський район:

сс. Гарманівка, Сасівка;

Кривоозерський район (з лютого 1933 р. весь):

с. Криве Озеро,

Любашівський район:

1-ша Ясенівська сільрада (к-п ім. Скрипника), 2-га Ясенівська сільрада (к-п ім. Молотова ), 2-га Бобринецька сільрада (к-п ім. Ворошилова);

Миколаївська міськрада:

Баловненська с/р, с. Бармашове (ТОЗ «Червоний прапор»), с. Калинівка (Калинівський кущ), с. Свято-Троїцьке, Богоявленський кущ, Т. Шевченківський кущ, колгоспи ім. Сталіна, ім. «61 комуни»;

Новобузький район:

с. Майорівка (к-п «Хвиля революції»), с. Миролюбівка (колгосп «Скрипник»), с. Новий Буг-ІІ (к-п «Великий шлях»), с. Ольгопіль (к-п «Червоний путіловець») с. Софіївка (к-п «За колективізацію»), колгосп «Перебудова»;

Ново-Миргородський район (з квітня 1933 р. весь район)

Ново-Одеський район:

Андріївська сільрада (к-пи «10-річчя Жовтня», «ХІІІ-річчя Жовтня»), Артемівська сільрада (к-п ім. Ілліча), Леонтіївська сільрада (к-п «Червона Україна»), с. Гребеникове (к-п «Нове життя»), с. Гур'ївка;

Ново-Український район:

Помошнянська сільрада (колгосп «12-річчя Жовтня»);

Роздільнянський район:

Силівська сільрада (колгосп «Комуніст»);

Скадовський район:

Миколаївська сільрада (колгосп ім. Котовського);

Снігурівський район:(з лютого 1933 р. весь район)

Снігурівська МТС;

Тилігуло-Березанський район (з квітня 1933 р. весь район);

Троїцький район:

Манківська с/р, Новониканорівська с/р, Новочервоненська с/р, Покровська с/р, Сиротинська с/р, Шимківська с/р (к-п «Перемога»), с. Велика Боярка (колгосп ім. Лисенка), с. Cвятотроїцьке (колгоспи ім. Котовського, ім. Петровського), артіль «Вільний степ», артіль ім. Сталіна, артіль ім. Будьонного;

Фрунзенський район (весь)

Херсонська міськрада:

сс. Станіслав (колгосп імені XVI партз'їзду, Станіславський 3-й колгосп), Токарівка.

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Балаклієвський район:

с. Залиман (к-п «Заповіт Леніна»), с. Лагері (к-п ім. Молотова), колгосп «14 річчя Жовтня»;

Барвінківський район:

с. Барвінкове (колгосп «Червоний Промінь»);

Богодухівський район:

с. Олександрівка (артіль «Нова громада»), с. Полкова Микитівка (к-пи ім. Шевченка, «Радянське Село», ім. Правди), с. Сінне (артілі ім. Шевченка, ім. Сталіна);

Бригадирівський район:

Колгосп «П'ятирічка»;

Валківський район (весь)

Великописарівський район:

с. Стара Рябина

Великобогачанський район:

с. Устивиця;

Гадяцький район:

с. Лютенька;

Глобинський район (з лютого 1933 р. весь)

Зінківський район:

Колгосп «Пролетарський Шлях»;

Золочівський район:

Довжанська сільська рада (колгосп ім. Петровського), Золочівська сільська рада (колгосп «Партизан», «Червона Українка»), Козачо-Лопанська сільрада (колгоспи ім. Ворошилова, ім. Ілліча), Світличанська сільрада (колгосп «Перше Травня»), с. Баранівка (колгосп ім. Ворошилова), с. Велика Рогозянка (колгосп «Червоні Лани»), с. Лютівка (колгосп «Червона Перемога»), с. Окіп (колгосп ім. М. Горького), с. Сотницький-Козачок (колгосп ім. Ворошилова), с.Уди (колгосп »Іскра»);

Ізюмський район:

Колгосп «Комуніст» позбавлений назви

Кишенківський район

Кобеляцький район:

м. Кобеляки, колгосп «Комінтерн»;

Кременчуцька міськрада:

c. Кам'яні Потоки, колгоспи ім. Ворошилова, «Вільний Селянин»;

Лебединський район:

Лебединська сільрада, с. Куданівка, с.Олексенкове, хут. Бережки, с. Токарі, хутори Абдулин, Білодідів, В. Озерний, Губчин, Золотарка, Костюків, Репівка, Чалівка, Хоруженків, Шульгівка, Ясна Поляна, с. Гарбарі, с. Кулики;

Лубенській район:

сс. Висачки, Вовчик, Духове, Калайдинці, Клепачі;

Миргородський район:

с. Попівка;

Нехворощянський район:

колгоспи

Ново-Георгіївський район:

Колгосп «Перше Серпня»;

Нововодолазький район (весь)

Ново-Санжарський район (весь)

Олексіївський район:(весь)

Онуфріївський район (весь)

Петровський район:(весь)

Печенезький район (весь)

Пирятинський район:

сс. Вікторія, Грабарівка, Гурбінці, Давидівка, Дейманівка, Калинів Міст, Каплинці, Кейбалівка, Кроти, Крячівка, Малютинці, Повстин, Прихідьки, Сасинівка, Усівка, Харківці, Шкурати, Яцини;

Полтавська міськрада:

Буланівська с/р, Василівська с/р, Головчанська с/р, Грабинівська с/р, Зінцівська с/р, Калашниківська с/р, Ковалівська с/р, Кротенківська с/р, Курилехівська с/р, Мар'ївська с/р, Мильчанська с/р, Обазівська с/р, Парасковіївська с/р, Руновщанська с/р, Судіївська с\р, Тахтаулівська с/р, Тростянецька с/р, Черкасівська с/р;

Решетилівський район (весь)

Сахновщинський район:

с. Катеринівка (колгосп ім. Молотова);

Старо-Салтівський район (весь)

Тростянецький район:

с. Боромля (артілі ім. Сталіна, «Паризька комуна», «Шлях до комунізму», «13-річчя Червоної Армії», «Перемога незаможника»);

Харківська міскрада:

с. Темнівка, с. Шмарівка, с. Шубине;

Чутівський район (з лютого 1933 р. весь):

колгоспи ім. Жовтневої Революції, «Незаможник».

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Бахмацький район:

с. Батурин, м. Бахмач;

Борзнянський район:

м. Борзна, сс. Головеньки, Шаповалівка, Ядути;

Будський район:

с. Чернацьке (к-п «Червоний Жовтень»);

Буринський район:

Головинська с/р, Миколаївська с/р, Михайлівська с/р, м. Буринь (колгоспи «2 більшовицька», «Червоний прапор»), с. Дяківка (к-п «Наша праця»), с. Карпилівка (к-п «12-річчя Жовтня»), с. Клепали (к-п «Червона Україна»), с. Миколаївка, с. Михайлівка, с. Попова Слобода (артіль ім. Молотова, «Шевченка», «Українець», «Дніпрова хвиля», «Петровського», «Сталіна», «Перше травня», «Червоний Донбас»), с. Успенка (к-п ім. Леніна), с. Червона Слобода (сільгоспартіль «8-е Березня»);

Великописарівський район:

с. Стара Рябина;

Дмитрівський район:

сс. Григорівка, Перемога, Терещиха;

Добрянський район:

смт. Добрянка;

Ічнянський район:

м. Ічня;

Козелецький район:

м. Козелець;

Конотопський район:

сс. Бочечки, Козацьке, Малий Самбір, Хижки;

Коропський район:

м. Короп (к-п ім. Сталіна), с. Карільське (к-пи «Червоний маяк», «13-річчя Жовтня»), с. Краснопілля;

Корюківський район:

смт. Корюківка, сс. Козилівка, Олексіївка, Охрамієвічі;

Недригайлівський район:

с. Бурики, с. Деркачівка, с. Курмани, с. Сміле, с. Томашівка;

Носівський район

с. Степові Хутори (к-п «Більшовик»);

Прилуцький район:

с. Яблунівка;

Путивльський район (весь)

Ріпкинський район:

с. Любеч;

Роменський район:

Андріяшівська сільрада, Великобудківська сільрада, Вовківська сільрада, Калинівська сільрада, Коржівська сільрада, Миколаївська сільрада, Москалівська сільрада, Оксютинська сільрада, Перекопівська сільрада, Плавинівська сільрада, Попівщанська сільрада, Пустовійтівська сільрада, Хоминська сільрада, Ярошівська сільрада, с. Андріяшівка (колгосп ім. Леніна), с.Біловод (колгосп «Вільний шлях»), с. Вовківці (колгосп «Новий побут»), с. Герасимівка, с. Овлаші (колгосп «Червоний лан»), с. Оксютинці (колгосп «Більшовик»), с. Олексіївка (колгосп «Червоний степ»), с. Перекопівка (колгосп «12-річчя жовтня»), с. Плавинище (колгосп «Нове життя»), с. Пустовійтівка (колгосп «Боротьба»), с. Хоминці (колгосп «Трудова нива»), с. Ярошівка (колгосп «Червоний партизан»);

Семенівський район (весь)

Середино-Будський район:

с. Чернацьке;

Сновський район:

м. Сновськ;

Чернігівська міськрада:

м. Чернігів, м. Шостка, с. Березанка, с. Довжик, с. Жукотки , с. Клочків, с. Количівка, с. Малійки, c. Макишин, с. Полуботки, с. Свинь, с. Седнів, с. Слабин, с. Шестовиця, с. Янівка;

Шосткінський район:

Купецька сільрада, Лушницька сільрада, Пигрогівська сільрада, Тимонівська сільрада, с. Івот, с. Каліївка, с. Ображіївка, с. Прокопівка, с. Чуйківка, с. Шатрище.

Георгий Папакин, доктор исторических наук, начальник отдела Украинского института национальной памяти, ведущий научный сотрудник Института истории Украины НАНУ, опубликовано в издании «Iсторична правда»

Перевод: «Аргумент»


В тему:

Specgroup: 
holodomor

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]