Хто ж посягнув на конституційний лад України?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:   Хто ж посягнув на конституційний лад України?

Увесь час з початку масових акцій протесту в Україні, як з боку їх учасників, так і з вуст представників чинної влади лунають взаємні звинувачення у спробах змінити існуючий конституційний лад України. У зв’язку з цим здійснимо неупереджений конституційно-правовий аналіз змісту поняття «конституційний лад». Та з’ясуємо, які дії можуть розцінюватися як спроби його змінити.

Насамперед, слід відмітити, що Конституція України закріпивши у статті 5 право визначати і змінювати конституційний лад в Україні виключно за народом та заборонивши узурпацію цього права державою, її органами або посадовими особами, легального (офіційного) визначення поняття «конституційний лад» не дає. Як свідчить системний аналіз сучасних конституційно-правових досліджень, відсутній єдиний підхід до розуміння його змістовних та сутністних характеристик і серед вітчизняних правознавців.

Разом з тим, попри існуючі відмінності у наукових визначеннях “конституційного ладу”, майже усі конституціоналісти поділяють точку зору, що він опосередковує собою втілення в державно-правову практику гуманного правового статусу особи, демократичних засад організації й функціонування самої держави, її взаємовідносин з інститутами громадянського суспільства на основі загальновизнаних демократичних принципів, закріплених на найвищому правовому рівні – в Конституції України.

Тобто конституційний лад можна визначити як цілісну систему реально існуючих суспільних відносин, опосередкованих демократичним правовим статусом особи, демократичними принципами формування, організації й функціонування державної влади, вільною діяльністю інститутів громадянського суспільства, закріплених і гарантованих Основним Законом України.

Такий висновок підтверджується і правовими позиціями Конституційного Суду України – єдиного органу в державі, який наділений правом офіційного тлумачення Конституції і законів України. Зокрема, здійснюючи офіційне тлумачення ч. 3 ст. 5

Основного Закону, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 5 жовтня 2005 р. (справа про здійснення влади народом) постановив, що “положення частини третьої статті 5 Конституції України треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII”.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що, по-перше, конституційний лад закріплено Конституцією України загалом, усіма її нормами. А по-друге – зміна конституційного ладу полягає, насамперед, у зміні положень розділів І, ІІІ та ХІІІ Конституції України. Зміни до яких після їх схвалення Верховною Радою України (не менш як 300 голосів народних депутатів) набувають чинності лише після їх затвердження народом України на всеукраїнському референдумі.

Таким чином, спроба змінити існуючий в Україні конституційний лад у неконституційний спосіб може мати місце у двох формах:

а) намагання будь-яких суб’єктів змінити розділи І, ІІІ, ХІІІ Конституції України без додержання процедури, закріпленої Розділом ХІІІ;

б) будь-які конкретні дії будь-яких суб’єктів, спрямовані на заперечення на практиці, або відверте порушення основоположних принципів конституційно-правового регулювання, закріплених Розділом І Конституції України (який власне і закріпив найбільш важливі політико-правові принципи), або засад організації і проведення виборів та референдумів, закріплених Розділом ІІІ Конституції України, або власне порядку зміни Конституції України, закріплених її Розділом ХІІІ.

Оскільки спроби з боку будь-яких суб’єктів внести зміни до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України на даний час відсутні, свідченням посягання на Конституційний лад України можуть бути лише дії та рішення, які відверто порушують конституційні норми, насамперед, закріплені розділами І, ІІІ, ХІІІ Конституції України.

Не маючи на меті давати правову кваліфікацію діями чи рішенням будь-яких суб’єктів, лише нагадаємо найважливіші конституційно-правові цінності, закріплені Конституцією України:

– суверенний, демократичний, правовий характер держави (стаття 1 Конституції України);

– єдність і цілісність території України, недоторканність її кордонів (стаття 2 Конституції України);

– проголошення людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення її прав – головним обов’язком держави (стаття 3 Конституції України);

– встановлення відповідальності держави перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України);

– народовладдя, виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад (стаття 5 Конституції України);

– поділ влади та її правове обмеження Конституцією і законами України (статті 6 та 19 Конституції України);

– верховенство права, пряма дія норм Конституції (стаття 8 Конституції України);

– визнання чинних міжнародних договорів частиною національного законодавства України (стаття 9 Конституції України);

– політична, економічна, ідеологічна багатоманітність (стаття 15 Конституції України);

– вільні вибори, що відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням (стаття 71 Конституції України).

Звичайно, це далеко не повний перелік найважливіших конституційних цінностей, які у своїй сукупності становлять конституційний лад України.

Однак він абсолютно достатній для того, щоб кожен бажаючий проаналізував їх і зробив свій власний висновок про те, чиї саме дії і рішення можна вважати посяганням на існуючий в Україні конституційний лад.

Виключне право визначати і змінювати який належить народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (стаття 5 Конституції України).

Федір Веніславський, кандидат юридичних наук, фахівець з конституційного права України; м. Харків, спеіально для «Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

08:01
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 20 квітня
20:00
У суботу в Україні хмарно з проясненнями, дощі в центрі та на півдні
18:08
Смерть на колесах: чому китайські електромобілі становлять серйозну загрозу для нашої безпеки
17:04
"Після перемоги Революції Гідності": чому по Татарова, Портнова та інших зрадників з цієї кодли українці все одно прийдуть
16:58
Продаж картин Медведчука, які мають музейне значення, буде зупинений - АРМА
16:05
Генерал СБУ, покидьок Ілля Вітюк у 2014 році знімав Майдан з боку «Беркута» - Слідство.Інфо
15:33
Олександр Чупак: Чому держава не спроможна розв’язати демографічну проблему
13:18
Новини агентури ФСБ: нардеп Артем Дмитрук співпрацює зі священником УПЦ МП Чертиліним, якого підозрюють у держзраді, – Bihus.Info
12:18
Геть від москви: Молдова скоротила зовнішні торговельні відносини з рф до 3%
11:02
Перше збиття Ту-22М3 у повітрі: ЗСУ вразили літак за 300 кілометрів від України (ВІДЕО)

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]