Плановий колапс. Бюджетний процес накрила чорна тінь популізму

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Проблема узгодити доходи з витратами у нашій державі завжди була непростою. Кризова ситуація в економіці, що виникла через пандемію коронавірусу, ще більше загострила цю проблему. влада, як відомо, чудово вміє обіцяти, але потім дуже не любить виконувати ці обіцянки.

Додаткові фактори напруженості під час підготовки головного фінансового документа держави — адміністративна реформа та нова бюджетна політика, зазначає  Україна молода. 

Зверху над цими проблемами лягла велика чорна тінь популізму: влада, як відомо, чудово вміє обіцяти, але потім дуже не любить виконувати ці обіцянки.

Цього разу першою жертвою стали освітяни: на раніше анонсовану програму збільшення їхніх заробітних плат — яка, до речі, має доволі давню історію і тягнеться ще з президентських виборів 2019 року — банально не вистачило коштів. І програму тихенько згорнули.

На цю тему: Економіка України при нинішніх темпах зростання наздожене Польщу через 50 років - міністр фінансів

Кошторис для громад і держави

Українська влада переконана: завзяття монобільшості має цілком вистачити для ухвалення головного фінансового документа країни.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков публічно заявив: він сподівається, що Кабінет Міністрів і парламент своєчасно зроблять усе залежне від них, щоб Україна розпочала 2021 рік із гідним державним бюджетом.

«У нас із вами на цій сесії буде великий виклик — це Державний бюджет України на 2021 рік. Я дуже сподіваюся, що і ми, і уряд зробимо все залежне від нас, щоб бюджет був ухвалений і держава увійшла в новий рік із гідним кошторисом», — заявив Разумков, додавши, що для цього треба буде долучити не лише профільний, а й усі парламентські комітети.

Кабінет Міністрів України такий оптимізм назагал поділяє. За словами представника уряду в парламенті Василя Мокана, Каб­мін подасть проєкт Державного бюджету на 2021 рік до Верховної Ради у встановлений законодавством строк. І він це щойно вже зробив.

І, з одного боку, це було нескладно. Адже робота над документом у стінах Міністерства фінансів тривала понад місяць. На обговорення особливостей взаємовідносин Державного бюджету з місцевими бюджетами, проблемних питань місцевих бюджетів Мінфін зібрав усіх представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування.

З іншого боку, кабінету Дениса Шмигаля, треба зізнатися, підготувати готовий проєкт Держбюджету трохи важче, ніж його попередникам. Адже сьогодні завершується адміністративно-територіальна реформа й одночасно з цим процесом підходитиме до завершення і реформа бюджетної децентралізації.

«Новоутворені територіальні громади в оперативному режимі створюватимуть свої фінансові управління. Ми готові до конструктивного діалогу щодо врегулювання проблемних питань формування місцевих бюджетів на 2021 рік. Для допомоги місцевим фінансовим органам було надіслано листа щодо особливостей складання проєктів місцевих бюджетів на 2021 рік. Наразі працюємо над підготовкою самого проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та змінами до Бюджетного кодексу України для врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою цього проєкту», — заявив Денис Шмигаль.

Треба врахувати підвищення «мінімалки»

І поки робота над документом тривала, його автори порційно видавали громадськості деякі цифри і загальні тенденції.

Наприклад, заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив: Державний бюджет 2021 року має бути збалансованим та буде сконцентрований на соціальному напрямі.

Водночас ми маємо враховувати нестабільну економічну ситуацію в країні. Так, передбачається дефіцит держбю­джету на рівні 6% у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році. В цьому році він перебуває на рівні 7,5% ВВП», — сказав Єрмоличев, зазначивши, що ухвалення рішення про збільшення мінімальної заробітної плати — це суттєвий додатковий ресурс, який необхідно врахувати в державному бюджеті.

«Додаткові видатки становлять близько 47 млрд гривень. Адже з 1 січня 2021 року мінімальна заробітна плата буде збільшена до 6 тис. грн, а з 1 липня 2021 року — до 6,5 тис. гривень. Також при розрахунках до проєкту бюджету на 2021 рік передбачається збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою, що склалося у поточному році», — додав Єрмоличев. 

Що ж стосується видатків, то, за словами заступника міністра, ситуація традиційна: всі отримувачі бюджетних коштів традиційно вимагають збільшення фінансування.

«Всі профспілкові організації надіслали пропозиції щодо збільшення видатків. Для Мінфіну головне — збалансоване та ефективне використання бюджетних коштів. Усі пропозиції щодо фінансування різних сфер детально опрацьовуються з урахуванням пріоритетів», — резюмував чиновник.

Ще одну завісу таємничості над головним державним кошторисом України привідкрив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Державний бюджет на 2021 рік, за його словами, передбачатиме 159 млрд гривень на підвищення зарплат.

«Збільшення мінімальної заробітної плати — це тиск на бюджет і на бізнес. Підняття в 5000 — це фактично підвищення до прожиткового мінімуму і плюс це моральний бар’єр. У наступному році у нас закладено 159 млрд гривень. Частина повернеться в державний бюджет у вигляді податків, частина пожвавить економіку через те, що на ці гроші українці купують українські товари», — пояснив Шмигаль урядову ініціативу підвищити «мінімалку».

При цьому, як зазначив очільник уряду, згідно з прогнозом Мінекономіки, зростання ВВП у 2021 році очікується в межах 4,6—4,7%. А такий результат, у свою чергу, дозволяє збільшити заробітну плату.

Вчителям грошей забракло

Щодо інших фінансових орієнтирів Державного бюджету на 2021 рік, то, за словами Шмигаля, курс долара, ймовірно, буде закладено на рівні 29 гривень за долар.

«Цей курс навіть трохи оптимістичніший, ніж ми закладали у кошторисі цього року — 29,5 гривні за долар», — повідомив прем’єр. Додавши, що такий курс дає громадянам та інвесторам упевненість: гривня триматиметься стабільно. І до кінця поточного року курс долара збережеться на рівні 27-28 гривень за долар, — незважаючи на рекордні виплати держави за зовнішніми боргами.

На цю тему: Зеленський в Туреччині: Наша економіка зростатиме по 5-7% на рік

«Україна буквально днями сплатила найбільший одноразовий платіж в історії незалежної держави — еквівалент 2,2 млрд доларів. Ми сплатили це з власного казначейського рахунку. І ви ж бачите, що курс не похитнувся», — пояснив Шмигаль. 

Під питанням, утім, залишається обіцяне раніше підвищення заробітних плат бю­джетникам. Як відомо, свого часу Кабмін ухвалив програму підвищення оплати праці педагогів, але на її реалізацію грошей не знайшли, і її призупинили.

Як повідомили урядові експерти, для реалізації постанови уряду про підвищення зарплат педагогам у 2021 році необхідні 50 млрд грн. А у липні Кабмін ухвалив постанову про поступове підвищення оплати праці педагогів до 2023 року. Втім через відсутність коштів на це постанову було призупинено до 31 грудня 2020 року.

«Міністерство освіти і науки вкрай зацікавлене у запрова­дженні саме цієї постанови, оскільки нею не тільки виконуються норми законодавства, а й підвищуються соціальні стандарти і гарантії держави, спрямовані на покращення рівня життя педагогів», — повідомили у міністерстві.

Втім коштів на освітян у державній казні не знайшлося. І не лише до рівня чотирьох тисяч євро, як деякі члени нинішньої команди обіцяли до президентських виборів 2019 року, а й до значно нижчих показників. 

«Позицію Міністерства освіти і науки щодо якнайшвидшого введення в дію постанови Кабінету Міністрів України №822 підтримали і члени комітету, запропонувавши зі свого боку звернутися до уряду України з пропозицією передбачити в Державному бюджеті України на 2021 рік відповідні кошти на її реалізацію», — посилають тривожні сигнали з профільного міністерства.

Тим часом у профспілці працівників освіти і науки України заявили: Міносвіти розробило концепцію реформування оплати праці педагогів, виконання якої призведе до скорочення їхніх зарплат.

Дуже небезпечний дефіцит

Водночас незалежні експерти вже сьогодні, до оприлюднення головних показників кошторису, заявляють: фінансовий документ небезпечний і несе у собі велику кількість ризиків.

Головна проблема для фінансової стабільності держави полягає у тому, що вкрай небезпечно, коли два роки поспіль дефіцит бюджету становить 6-8% ВВП. Тим часом Бюджет-2021 знову ґрунтуватиметься на дуже великій позначці дефіциту — 6% ВВП.

На думку економіста-міжнародника Андрія Блінова, кожна держава в момент шоку — а таким стала епідемія коронавірусу — може дозволити на короткий термін різко збільшити дефіцит бюджету.

Україна у квітні, коли були затверджені зміни до кошторису на 2020 рік, проголосила, що дефіцит бюджету становитиме щонайменше 7,5% ВВП. А тому, зауважив експерт, Україна мусить якомога швидше думати про те, як повернутися до помірних дефіцитів бю­джету в 2-3% ВВП.

«Тоді можна буде говорити про стабільність обмінного курсу та інфляції. А якщо будемо підтримувати такий великий дефіцит бюджету, на жаль, у нас будуть поступово погіршуватися ці показники», — резюмував Блінов. 

А ТИМ ЧАСОМ...

Зарплата повзе догори?

У наступному 2021 році середня зарплата в Україні може вирости з нинішніх 11,8 тисячі до 13 тисяч гривень. А у 2022 році — до 15 тис. грн. «Це досить оптимістичний сценарій», — прокоментував ситуацію прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зазначивши, що, на його думку, такий прогноз є реалістичним, хоча багато чого залежатиме від загальної ситуації в економіці, в тому числі від зростання ВВП.

ДО РЕЧІ

Не сировина, а технології 

В Україні розпочали розробку Національної економічної стратегії-2030. Для цього вже створено 20 робочих груп із залученням вузькопрофільних фахівців. Вчені працюють під керівництвом міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка. Сама ж стратегія є ініціативою президента та прем’єр-міністра України.

На цю тему: Охранители голого ЗеКороля

«Україні невідкладно треба відійти від моделі розвитку, в якій конкурентні переваги зумовлені переважно використанням природних ресурсів та дешевої робочої сили. Натомість ми маємо побудувати інноваційну модель, пріоритетами якої є розвиток виробництва та торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю, високий технологічний рівень виробництва, кваліфікована високооплачувана робоча сила, економія енергії та інших видів природних ресурсів і новаторський стиль управління. Саме на такий шлях розвитку й має бути направлена наша стратегія», — заявив Петрашко, додавши, що офіційному старту передувала відповідна робота експертних організацій, наукових установ і урядових інституцій.

Сама робота над стратегією, за словами чиновника, розпочнеться з визначення конкретних економічних показників, яких потрібно буде досягти країні.

Новий документ являтиме собою головні вектори, за якими розвиватиметься Україна: стимули для промисловості, агросектору, видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, інфраструктури та внутрішніх перевезень, для енергетичного сектору. «Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми і почнуть реалізовуватися вже з 2021 року», — зазначив Петрашко.

Олег Ганський,  опубліковано у виданні  Україна молода


На цю тему:

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com