Древню печеру віку Київської Русі знайшли в історичному центрі Києва

|
Версия для печатиВерсия для печати

Активісти у Києві знайшли древню Вознесенську печеру поруч із закинутим будинком в історичному центрі Києва.

Про це повідомив пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов.

За оцінкою археологів, це печера часів Київської Русі з наскельними малюнками. Вона дивом збереглася, але будівництво нового житлового комплексу може назавжди її знищити. 

Кілька місяців у Київській міській раді активно лобіюють передачу земельної ділянки забудовнику. На ній розташований закинутий, напівзруйнований будинок за адресою Вознесенський узвіз, 25. Його приватизували, а тепер планують передати ділянку в експлуатацію. 

Дмитро Перов працює у Центрі розвитку міст,  до його обов'язків належить аналітика рішень Київської мерії, підготовка документів відповідних рішень та документів. 

Він розповідає, що вулиця Вознесенський узвіз являє собою шлях, що сполучає історичні місцевості Старий Київ та Поділ. Урбаністичні й містобудівні процеси тут почались ще в часи Русі, активізувались з XVIII ст.

Протягом XIX-XX ст. вулиця активно забудовувалась, переважно малоповерховою забудовою, але більша її частина – втрачена.

Активіст зазначив, що документи про передачу в експлуатацію кілька разів подавали на розгляд КМДА. Його увагу привернула адреса будинку: Вознесенський узвіз, 25. У цьому домі на початку XX століття жила його  прапрабабця Волосова Дар’я Трофимівна. Це була фамільна триповерхова садиба.

"У 1919 році прийшли комуністи і зробили "ущільнення" – поселили родину в одну кімнату на горішньому поверсі, а решті кімнат – зайняли. Там мої бабця та прабабця прожили до 1979 року", – розповідає Дмитро. 

Їх виселили у 1980 році, бо їхній будинок підпадав під постанову про ліквідацію застарілого житла. Київ хотіли "зачистити" напередодні Олімпіади 1980, бо частина змагань проходила у столиці УРСР.

Але Дмитрові з дитинства розповідали про родичів та садибу. А ще – згадували про існування стародавньої печери. 

"Бабця казала про той будинок, що там є якась печера. Але це було більше схоже на дитячу легенду, як про Кирила Кожемяку. Що десь там, в горі був великий кам'яний будинок, а поруч – стародавня печера. Ніхто не знав, де вона розташована. Ми жили в іншому районі, але я ніколи не досліджував садибу чи ділянку біля неї", – зазначає активіст.

Кілька тижнів тому він запропонував друзям піти до старої садиби, щоб відшукати печеру, про яку чув з дитинства.

"На пошук пішло десь пів дня – ми дослідили територію навколо будинку і знайшли лаз, прихований за стіною", – каже чоловік із захватом.

Йому з друзями пощастило знайти комплекс з 4 печер, вхід до 2 із них замулено.

"Ми лізли навкарачки, бо не можна стати у повний зріст. Це через те, що печера замулилась. Вона довга – десь 35 метрів, а стіни прикрашені наскельними малюнками. 

Тож я почав шукати археолога, який підтвердив історичну цінність цієї печери", – додає Дмитро.

Він розповідає, що на стінах знайшли анімістичні зображення тварин та графіті більш пізнього "варязького" періоду. Наприклад, обриси руни Альґіз  (або "куряча лапа") можна побачити на одній зі стін комплексу. Такий малюнок використовували древні варяги як символ захисту, оберіг, символ життя. 

На наступні вихідні печеру показали професору археології Тимуру Бобровському. Він працює в заповіднику "Софія Київська". 

"Професор був налаштований скептично, мовляв, що печера в центрі Києва – то фантастика. 

Ми привели його, показали лаз і печеру. Тоді пан Тимур попросив нас почекати, допоки він зробить кілька нотаток. Минуло понад 3 години, вже смеркалось, коли виліз пан професор. Він був вражений скарбом у самому центрі Києва", – розповідає активіст. 

За попередніми оцінками Тимура Бобровського ця печера приблизно часів Київської Русі, або навіть може належати до дохристиянського періоду. 

Фахівець наголошує на необхідності продовження досліджень, оскільки поруч розташований великий комплекс монастирських споруд XIV – XVI віку. 

"Наявних історичних джерел стосовно походження цієї та сусідніх джерел не виявлено. Втім, печера за параметрами, розташуванням, характером склепінь може бути віднесена до особливої групи історичних київських підземель", – йдеться в експертному висновку Бобровського.

Археолог вважає, що Вознесенська печера схожа до Смординської печери XVII століття або Врязької печери у Києво-Печерській лаврі. 

Наразі Дмитро зібрав низку історичних та археологічних експертних висновків. Після відповідного звернення, питання передачі ділянки під забудову зняли з порядку денного у КМДА. 

Угорі: фото з архіву Дмитра Перова

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У п'ятницю в Україні хмарна погода, де-не-де мокрий сніг
18:50
Картини Айвазовського, вилучені з маєтку Медведчука, можуть передати державі, а можуть... вкрасти
18:22
Рада ЄС затвердила 500 млн євро військової допомоги Україні і 45 млн для тренувальної місії
17:39
Вручено підозри посадовцям щодо відчуження землі в порту Чорноморськ
17:05
На Одещині оголосили підозри екс-віцегубернатору та головній фінансистці
16:32
Суд заарештував на 2 місяці ексзаступника міністра оборони Шаповалова
16:01
АМУ: Рішення суду щодо відсторонення мера Чернігова - загроза демократії в Україні
15:43
Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів Коломойського та Боголюбова
15:02
ДБР затримало «продавців» військовим продуктів за завищеними цінами. Відео
14:35
Прокурор Києва Кіпер провів новорічні свята з дружиною-росіянкою в Європі, — «Схеми»

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]