Експосадовицю Міноборони підозрюють у розкраданні 18 мільйонів на житлі для військових. Раніше справу "злила" військова прокуратура

|
Версия для печатиВерсия для печати

Колишня очільниця Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони підозрюється в розтраті 18,66 мільйона гривень, виділених на купівлю житла для військових.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

Підозру фігурантці 31 жовтня оголосили НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Також підозра оголошена ЇЇ спільнику - директору компанії-забудовниці.

Дії обох осіб кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 (Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану) та ч. 1 ст. 366 (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) Кримінального кодексу України.

За даними слідства, тимчасовий виконувач обов'язків директора Департаменту капітального будівництва Міноборони України разом зі спільником створили умови для перерахування навесні 2015 року понад 18,66 млн грн компанії-забудовниці за нібито готові для вселення військовослужбовців і їхніх родин 96 квартир у будинку в Києво-Святошинському районі Київської області (передмістя столиці).

Встановлено, що насправді будинок на той момент був недобудований, не мав ні внутрішнього оздоблення, ні підведених комунікацій, а отже – приміщення не були придатні для життя.

Натомість підозрювана фактично підробила необхідні для перерахунку коштів документи, внісши недостовірні відомості про стан готовності житла.

Ініціатором схеми НАБУ та САП вважають посадовицю Міноборони. Директор компанії-забудовниці значиться як її співучасник.

За інформацією слідства, фігурант подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, хоча будівництво на той момент не було завершене. Це сприяло вчиненню злочину.

Зазначається, що розслідування цих фактів правоохоронці розпочали восени 2015 року. У жовтні 2017-му головна військова прокуратура закрила справу, попри висновок економічної експертизи, що підтвердила збитки державі. Головним військовим прокурором України на той час був Анатолій Матіос (НА ФОТО).

За три роки житло до ладу не привели, тож улітку 2020-го до НАБУ звернулося Міноборони. «Детективи НАБУ дослідили тему і побачили ознаки злочину, а також доклали всіх зусиль, щоб реанімувати справу», - зазначили в бюро.

У листопаді 2020 року підслідність у справі визначили за НАБУ. Надалі разом із САП відомство провело необхідні слідчі дії, завдяки яким була зібрана достатня кількість доказів для повідомлення про підозру посадовиці Міноборони та її пособнику.

Як повідомляв Укрінформ, підозру в шахрайському заволодінні 3,2 млн грн оголосили ексгенералу Служби безпеки України, який переховується за кордоном.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]