Після НАБУ, поліції та СБУ з обшуками до президента Національної академії аграрних наук прийшло ДБР. Слідство триває роками, але він і досі на посаді. Усі при грошах

Версия для печати

 Державне бюро розслідувань проводить обшуки у президента Національної академії аграрних наук Ярослава Гадзала.

Про це пише Укрінформ із посиланням на джерела у правоохоронних органах.

"Ці обшуки проходять у справі щодо розтрати майна шляхом зловживанням службовим становищем", – зазначили співрозмовники агентства.

Раніше Державна аудиторська служба під час перевірки виконання бюджетних програм Національної академії аграрних наук України виявила суттєві недоліки та порушення в її діяльності на суму понад 1 млрд грн.

Найсуттєвіші порушення стосувалися переважно неналежного використання земель та ресурсів НААН у ненауковій діяльності. Наприклад, деякі ділянки академії передавалися в користування стороннім особам на підставі різних угод, що за своєю суттю мали ознаки прихованої оренди.

Матеріали аудиту передані до правоохоронних органів.

Нагадаємо: у грудні 2019 року стало відомо, що президента Нацакадемії аграрних наук Ярослава Гадзало підозрюють у втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу.

Слідчі вказали, що у жовтні 2019 року державний виконавець прибув до  Національної академії аграрних наук для перевірки виконання рішення суду щодо поновлення на посаді одного з директорів  державного підприємства, яке входить до складу установи.

Окрім того, державний виконавець мав вручити високопосадовцю НААН постанови про відкриття виконавчого провадження.

"Проте підозрюваний (згідно із інформацією на сайті Національної академії аграрних наук президентом є Ярослав Гадзало – ред.), діючи умисно, втрутився в діяльність державного виконавця, аби перешкодити виконанню ним службових обов'язків та не допустити оголошення йому постанови. Зокрема, йдеться про застосування фізичної сили високопосадовцем до державного виконавця – він виштовхнув його зі свого службового кабінету та не допустив отримання постанови про відкриття виконавчого провадження", - йшлося у повідомленні.

Тоді повідомлялося, що слідчі Головного слідчого управління Нацполіції в приміщенні НААН України проводять обшук, аби вилучити відео та інші документи, які мають значення для розслідування кримінального провадження. В Академії відмовилися "Українській правді" коментувати ситуацію.

Тоді ж у поліції зазначили, що слідчі протягом 2015-2019 років розпочали розслідування у 315 кримінальних провадженнях за фактами можливого вчинення злочинів посадовими особами НААН України та її структурних підрозділів на території майже всіх областей України.

У січні 2020 року детективи НАБУ повідомили Гадзалу та ще чотирьом вищим посадовцям академії про підозру у причетності до незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель НААН.

Список підозрюваних у цьому провадженні (Бюро називає лише посади, без імен):

- президент НААН (на час вчинення злочину – віце-президент) – Ярослав Гадзало;

- директор Інституту садівництва НААН (на час вчинення злочину – перший віце-президент НААН) – Ігор Гриник;

- перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (на час вчинення злочину – віце-президент НААН) – Ігор Ібатуллін;

- віце-президент, головний вчений секретар НААН (на час вчинення злочину – академік-секретар відділення НААН) – очевидно, Анатолій Заришняк;

- директор Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства" ім. В.Є. Таїрова НААН – В'ячеслав Власов.

Підозри за підписом генпрокурора детективи НАБУ вручили їм 24-29 січня 2020 року.

Дії названих осіб кваліфіковано за ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Загальна кількість осіб, притягнутих до відповідальності за розкрадання особливо цінних земель НААН, сягнула 14-ти. Стосовно 9-ти з них розслідування закінчено, справу скеровано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

За даними слідства, впродовж 2013-2014 років посадовці НААН ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 га державних земель незаконно перейшли у приватну власність. Йдеться про 138 ділянок у передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою.

У корупційній схемі роль п’яти осіб, яким повідомлено про підозру, полягала у тому, що вони як члени президії НААН проголосували за виділення земельних ділянок із числа особливо цінних земель, а згодом оформили окремі ділянки на себе, близьких родичів та пов’язаних осіб.

Зазначені факти є одним із епізодів кримінального провадження щодо розкрадання земель НААН.

Розслідування першого епізоду тривало з квітня 2017 по грудень 2019 року.

Справа стосовно дев’яти обвинувачених станом на 2020 рік перебувала на розгляді ВАКС.

21 травня 2021 року Гадзалу повідомили про підозру за фактом одержання хабаря на 4 мільйони гривень.

За даними слідства, він вимагав 4 млн грн хабаря за незвільнення керівника держпідприємства, яке входить до структури академії, та неперешкоджання проведенню господарської діяльності.

Раніше йому вже було повідомлено про підозру в одержанні хабаря у виді позашляховика за допомогу у призначенні на посаду директора держпідприємства, що входить до структури НААН. Крім цього, за ці гроші він мав включити людину до списку претендентів на заміщення вакансій академіків і членів-кореспондентів НААН та подальшу передачу відповідних матеріалів на розгляд Президії академії наук.

За цим епізодом 21 травня йому Шевченківським райсудом міста Києва обрано запобіжний захід – заставу у розмірі понад 1,3 млн грн.

У липні 2023 року СБУ прийшла з обшуками до чинного президента академії Ярослава Гадзала.

Причиною було провадження щодо можливої передаванні 150 тис. га земель академії в обробіток приватним особам. Це – третина зембанку НААН на той момент. За оцінкою СБУ, такі схеми могли приносити її учасникам до 20 млн дол прибутку на рік.

Всі ці "слідства" тягнуться роками, в них задіяні сотні правоохоронців усіх наявних правоохоронних структур України (НАБУ, САП, прокуратура, Нацполіція, СБУ, ДБР, БЕБ), усі ці хлопці та дівчата у погонах отримують шалені по мірках пересічних платників податків зарплати, але результат цих імітацій правової держави дорівнює нулю. Таке в будь-якій країні може відбуватися лише за однієї умови - коли сама влада корумпована наскрізь. І саме тому толерує лише видимість боротьби з корупцією.

Зображення вгорі: Ярослав Гадзало. Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Як влада зірвала конкурс на незалежного директора Бюро економічної безпеки
• Круговерть корупції: арештовані активи віддають людям віцепремʼєрки Стефанішиної яка й досі підсудна у ВАКС
• Адміністрація портів: шабаш на пустирі та нескінченний бюджетний "шведський стіл" для "транспортної еліти"
• Вбивство друга ОП Портнова та наслідки