Версия для печати

45-річна Олена живе в Луцьку, хворіє на рак кишківника. Лікар призначив таблетовану хіміотерапію Капецитабіном. В онкоцентрі ліків наразі немає в наявності через перебої з державними поставками, тож єдина можливість для жінки вижити – купувати ліки самостійно, в аптеці. Курс лікування коштує 2600 грн на місяць. Через війну і величезний попит препарат складно купити: пацієнтка чекала два тижні, доки ліки привезли у аптеку. Чи вдасться Олені продовжити лікування у наступні два місяці – велике питання. Препарат може зникнути як з аптек, так і з державних закупівель.

Про це у своїй колонці в УП пише Олександра Устінова, народна депутатка, голова фракції "Голос".

У травні Верховна Рада України ухвалила закон про заборону ліків, вироблених в росії чи білорусі № 2271-ІХ. Нібито гарна назва і мета благородна, якби не одне але.

Як виявилося, цей закон став простим і зручним способом для чиновників МОЗ зачищати ринок ліків України, скасовуючи реєстрацію іноземних препаратів.

Робиться це в ручному режимі – чиновники просто беруть будь-якого іноземного виробника і пропонують викидати сотні їхніх препаратів з ринку України.

Важливо розуміти, що ці препарати НЕ виробляються в росії або білорусі. Для такого рішення МОЗ достатньо, аби компанія мала хоч якийсь стосунок до російської федерації – наприклад виробляла ліки для їхнього ринку.

Такими драконівськими методами українське МОЗ хоче змусити європейські фармацевтичні компанії покинути ринок росії.

Але насправді імітацією боротьби з країною-агресором МОЗ знайшло ще один зручний метод – в ручному режимі зачищати ринок України від конкурентів.

Через це не громадяни росії залишаться без ліків, а в Україні станеться ще одна гуманітарна катастрофа. Адже пацієнти з раком молочної залози, з аутизмом, з недостатністю гормонів можуть залишитися без ліків.

Але найцікавіше, що робиться це під пильним і суворим наглядом РНБО. Де цим питанням опікується – ні, зовсім не реформатор і затятий патріот, а колишній голова Держлікслужби часів Уряду Азарова-Януковича Олексій Соловйов. Саме ця людина у 2013 році придумала схему з очищення українського ринку від іноземних ліків за допомогою закону, який вводив додаткове ліцензування імпорту ліків.

Тоді цей закон вдалося скасувати завдяки пацієнтським організаціям, які вишикувалися в величезні черги в аптеки за ліками, які скоро могли б зникнути з полиць українських аптек. І так зупинили дію цього корупційного закону.

Уже в 2014 році, після Революції гідності, активісти вимагали від Уряду Яценюка люстрації корумпованого голови Держлікслужби.

Представники фармбізнесу стверджують, що за часів Соловйова Державна служба з лікарських засобів тільки офіційно збирала з фармбізнесу близько 100 мільйонів доларів, а неофіційно, тобто хабарями – близько 2 мільярдів гривень на рік. 

Тоді Олексія Соловйова звільнили. 6 років він відсиджувався на кафедрах українських вишів, але у 2020 році, як то кажуть, "повстав із мертвих". І не просто повстав, а став цілим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 

І саме зараз, користуючись своїми повноваженнями, Олексій Соловйов став фактичним "смотрящим" над МОЗ та профільним комітетом в питаннях фармацевтики. І саме він є ідейним натхненником і втілювачем ганебного закону 2271-ІХ, який прямо зараз викидає з ринку України європейські ліки.

Офіційне погодження на скасування реєстрації препаратів дає новостворена група при МОЗ, до якої увійшли навіть народні депутати, піймані на хабарі, як то Сергій Кузьміних. Саме він і ще декілька чиновників вирішують, які ліки залишати українцям, а які ні. 

Курує це все профільний заступник міністра охорони здоров’я – Олександр Комаріда, а по факту – Олексій Соловйов. Ця група вже викинула з ринку 35 найменувань європейських ліків, які вже не можна буде придбати в українських аптеках.

Наступні на виліт ще більше 300 препаратів: з українського ринку збираються викинути більше 60 препаратів німецького виробника та ще 250 словенських ліків. 

Німеччина, нагадаю, зараз лікує найбільшу кількість військових і цивільних українців за програмою медичної евакуації. А Словенія з перших днів війни передала нам свої запаси зброї, враховуючи танки, а їхній Тимчасово повірений, з моменту повномасштабного вторгнення, ще у березні, повернувся працювати в Київ. 

«Аргумент»

На цю тему:

• "Мешки с деньгами, а не больные". Как в Украине наживаются на онкобольных
• Нет денег — подыхай! Онкобизнес по-ривненски
• Почему никто никогда не видел бедного главного врача
•  Корупція в Інституті раку та заволодіння коштами онкохворих
• Чем владеют самые богатые руководители государственных медучреждений — ЦПК
• Почему аптек в стране больше, чем продуктовых магазинов