Цифровізація правосуддя невідворотня: держава виконує стратегію, затверджену ще 2021 року

|
Версия для печатиВерсия для печати

Є певний парадокс у тому, що в той час, як світ високо оцінює досягнення України в цифровізації державних і банківських послуг, нашій системі правосуддя досі не вдалося повноцінно цифровізуватися. То брак коштів, то брак відповідальності багато років гальмували цей процес.

Однак російська військова агресія привернула особливу увагу до необхідності впровадити електронне судочинство. Адже коли половина бюджетних коштів йде на забезпечення обороноздатності, держава повинна думати раціонально та економити. Ми не можемо собі дозволити витрачати сотні мільйонів гривень на незліченну кількість марок, конвертів і паперу, що їх суди використовують у процесі своєї діяльності. Ці кошти слід було б спрямувати на покращення забезпечення апаратів судів чи інші напрями розвитку правосуддя. Та зрештою зробити правосуддя технологічним, зручним і доступним. Про це йдеться  у статті видання ZN.UA.

Що таке зручне та доступне правосуддя

Іще пандемія посилила загальносвітовий тренд на електронне судочинство. Вже нікого не дивують дистанційний розгляд справ чи судові слухання в мобільному додатку. Світ іде набагато далі. Так, днями колумбійський суд навіть провів засідання у віртуальній реальності, де учасники постали у вигляді аватарів у віртуальному залі суду. А до того штучний інтелект ChatGPT уперше допоміг суду ухвалити рішення, хоча сам він зазначив, що «не замінить знань, досвіду і суджень людини-судді». Але що ж таке зручне правосуддя для України?

Це коли для ознайомлення зі справою достатньо зайти з комп'ютера чи телефону до власного електронного кабінету і гортати аркуші справи, як ви робите це в електронній книжці.

Коли не треба тижнями очікувати повістки до суду та процесуальні документи, що надіслані поштою, адже вони швидко надходять до того ж електронного кабінету.

Коли судам не потрібно направляти купу запитів і довго чекати відповідей, бо вони мають миттєвий доступ до всіх необхідних електронних реєстрів.

Коли матеріали справ зберігаються у захищених хмарних сховищах, а не припадають пилюкою в масивних паперових архівах, що роками накопичуються у приміщеннях судів. І для збору статистичних даних достатньо кількох кліків мишки, а не зупиняти фактично роботу судів наприкінці кожного року.

Коли сама участь у судовому засіданні — не тягар, а зручна дистанційна процедура.

Коли ви не йдете в суд забирати виконавчі документи, а їх за вашою вказівкою перенаправляють обраному вами виконавцю.

Зрештою, коли війна чи будь-які надзвичайні ситуації не є перешкодою для доступу до правосуддя, бо такий доступ є всюди, де є Інтернет.

Яка стратегія держави

Впровадження електронного судочинства закладено у Стратегії розвитку системи правосуддя на 2021–2023 роки, затвердженій президентом, і це питання є одним із пріоритетних у роботі комітету Верховної Ради з питань правової політики.

Новий склад Вищої ради правосуддя (ВРП) також усвідомлює надзвичайну важливість повного запуску електронного судочинства і робить необхідні для цього кроки. Нещодавно у ВРП було оновлено спеціальний координаційний комітет з питань реалізації та впровадження цифровізації у сфері правосуддя, співголовами якого стали автори цієї статті та заступник міністра цифрової трансформації.

На цей момент ми вже детально пропрацювали питання електронного судочинства з нашими міжнародними партнерами — USAID та Pravo Justice, а також із Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією. Важливим і принциповим для нас є долучення до цього процесу Міністерства цифрової трансформації, якому довіряють українці й досвід якого високо оцінюють наші міжнародні партнери.

Ми чудово усвідомлюємо, що неможливо повноцінно впроваджувати процеси цифровізації судочинства, не оцінивши реального поточного стану розробки і функціонування модулів і підсистем, пов’язаних з існуючою Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (ЄСІТС). А оскільки у ВРП функціонує постійна комісія з питань ЄСІТС, у межах цієї комісії ми створили робочу групу щодо проведення технічного аудиту. Вже затверджено проєкт технічного завдання на такий аудит.

Навіщо потрібен аудит

Повноцінний аудит існуючої системи чітко покаже наявні проблеми, прогалини та допоможе зрозуміти можливості та перспективи розробки і впровадження нової системи. Яка буде побудована на найкращому світовому досвіді.

Це той важливий крок, який є передумовою для подальших процесів розбудови в Україні повноцінного і зручного електронного судочинства. Ми дуже вдячні нашим партнерам, які погодилися взяти на себе фінансове забезпечення цього процесу. Правовий комітет виступив одним із його основних драйверів, а після формування повноважного складу ВРП до цього процесу долучився і головний орган суддівського врядування.

Нагадаємо, ще з 2018 року було розпочато розробку частини підсистем і модулів: Електронного кабінету, Електронного суду, веб-порталу «Судова влада України», Контакт-центру судової влади, відеоконференцзв’язку тощо.

Державній судовій адміністрації за цей час вдалося запустити певні модулі, проте на сьогодні це лише три з вісімнадцяти запланованих. Більш того, існуюча система є досить застарілою і містить низку незручностей, що спричиняє справедливу критику користувачів. Члени комітету мали можливість переконатися в цьому, опрацьовуючи один із законопроєктів, пов’язаних із функціонуванням електронного кабінету. Є проблема в тому, що одні модулі конфліктують з іншими, а певні модулі взагалі неможливо оновити. Чому так сталося, це тема окремої розмови.

Однак, зважаючи на все це, ми зіштовхнулися з низкою питань, серед яких основним є таке: рятувати стару електронну систему або розробляти та впроваджувати нову?

У першому варіанті йдеться про доповнення існуючої системи, впровадження інших підсистем, заміну певних модулів і розширення її функціональних можливостей. У другому — про сучасне управління е-справами, е-архів, оцифруванням матеріалів справ, додаткові е-інструменти і платформи для спілкування та обміну документами між сторонами судових процесів

Наскільки кожен варіант буде фінансово виправданим і доцільним, якраз і має визначити аудит.

Як має проходити аудит

Мова про два етапи аудиту — технічний і функціональний. Уже на першому етапі нам важливо мати повну картину щодо наявних послуг; їх якості та ефективності для користувачів; можливих недоліків і ризиків; зручності використання, зберігання та перенесення даних тощо. Дуже важливими є також моменти, пов’язані із кібербезпекою, безпекою та конфіденційністю даних.

Нам потрібно мати висновки та рекомендації щодо кожного з уже існуючих модулів ЄСІТС, щоб розуміти, що буде доцільнішим — подальше доопрацювання чи заміна відповідного модулю.

А вже на другому етапі функціонального аудиту, з розумінням проблем і технічних вимог, буде проведено спеціальні фокус-групи з представниками цільової аудиторії, по 8–15 учасників. Це будуть судді різних інстанцій, секретарі судових засідань, практикуючі правники. Так би мовити, отримаємо оцінку з перших вуст.

Для нас украй важливими є зручність у використанні, продуктивність, економічна доцільність. Маючи аналіз усіх прогалин, ми зможемо знайти максимально ефективне рішення і планувати наступні кроки.

Насправді ми вже їх плануємо, адже проведення аудиту займе не так багато часу. Орієнтовно місяць-два знадобляться нашим партнерам для виконання формальних процедур. Сам аудит має зайняти до чотирьох місяців. Зважаючи на те, скільки років питання цифровізації українського правосуддя практично висить у повітрі, це досить адекватні терміни.

Проведення такого аудиту стане реальною відправною точкою до впровадження в Україні повноцінного електронного судочинства. Це забезпечить нам подальше бачення реальних потреб усіх користувачів судових послуг, у тому числі й у площині оптимізації ресурсів судової системи — модернізації матеріально-технічної бази судів, без якої електронний суд не запрацює. Тому так, зараз ми впевнено рухаємося цим шляхом, і попереду багато кроків. Частина з них робляться вже сьогодні.

Що вже зроблено

Завдяки спільним зусиллям Мінцифри та Державної судової адміністрації наразі в додатку «Дія» лише у кілька кліків можна отримати електронне судове рішення, весь перелік судових справ, у яких ви берете чи брали участь, та інформацію про майбутні судові засідання. Все це швидко і зручно, без зайвих поїздок до суду і довгих очікувань у чергах.

Зі свого боку парламент на порозі ухвалення законопроєкту, який стимулюватиме багатьох учасників судових процесів користуватися електронним кабінетом.

Не один рік у нас пішов на те, щоб суди мали доступ до Демографічного реєстру. Нарешті вже в березні вони матимуть таку можливість, що забезпечить у середньому два-три тижні економії часу на вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Маємо й добрі новини з Мін’юсту про запровадження електронних виконавчих листів, а це також пришвидшить процес виконання судових рішень.

Ми розуміємо, що цифровізація правосуддя означає зручність і прискорення розгляду справ для громадян, економію коштів для держави. Зрештою, йдеться про сучасні підходи до роботи системи правосуддя, які відповідають світовому досвіду. Тому маємо твердий намір втілити це в життя.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]