Українські судді через репресії бояться ухвалювати рішення проти РНБО – Разумков

Версия для печати

В Україні вже були прецеденти скасування через суд санкцій РНБО, і далі їх буде «ціла лавина». Гальмує процес оскарження неправомірних рішень те, що багато суддів просто бояться постраждати від влади.

Про це заявив у коментарі РБК-Україна ексспікер Верховної Ради та колишній член РНБО Дмитро Разумков. Він вважає, що калейдоскоп санкційних рішень рано чи пізно обернеться лавиною вердиктів Верховного Суду. Наразі, за його словами, більшість суддів бояться ухвалювати будь-які рішення.

«Серед суддів є багато порядних людей, але в умовах чинної системи координат вони бояться і не хочуть ухвалювати відповідні рішення, розуміючи, що наслідками можуть стати не лише кримінальні справи, а й мобілізація їхніх дітей та інші неприємності. Вони не хочуть приймати завідомо неправосудне рішення, бо розуміють, що рано чи пізно доведеться за нього відповідати. Але й ухвалювати рішення на користь громадян України поки не ризикують – через страх перед серйозними проблемами. Тому вони просто затягують процес», – пояснив Разумков.

Автори наводять один із перших відомих випадків – справа французького громадянина Дюрея Луї-Мішеля (Duray Louis-Michel), який до 2022 року тривалий час працював у BNP Paribas. Він виграв справу в першій інстанції Верховного Суду проти президента України Володимира Зеленського щодо скасування накладених на нього санкцій.

Другий приклад – справа ТОВ «Пробайк Плюс», у якій суд задовольнив позов, визнав указ президента про застосування персональних санкцій протиправним та скасував його.

«Згодом в ЗМІ з’явилася інформація, що суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та член Ради суддів України Володимир Кравчук повідомив Вищу раду правосуддя про тиск з боку СБУ. Йшлося саме про справу ТОВ «Пробайк Плюс», у якій Кравчук був головуючим. Після того як колегія суддів повністю задовольнила позов компанії, визнавши указ президента про санкції незаконним – СБУ скасувала допуск Кравчука до державної таємниці, а згодом голова Верховного Суду Станіслав Кравченко своїм наказом припинив його доступ до секретної інформації», - йдеться у розслідуванні.

Наразі під санкціями РНБО перебувають понад півтори тисячі громадян України. Більшість із них – дві третини, мають російське громадянство і давно залишили країну. Але як вказується у розслідуванні, за останній рік спостерігається нова тенденція: під санкції потрапило 135 громадян України без подвійного громадянства, а з початку війни їх кількість складає 88. Це означає, що майже 70% санкцій проти українців без «запасних паспортів» були накладені саме останнім часом.

Санкції в Україні вперше були застосовані за президентства Петра Порошенка. Але якщо за часів Порошенка санкції переважно застосовувалися до юридичних осіб, то справжнього розмаху практика їх накладення на фізичних осіб набула вже за президента Володимира Зеленського. І якщо спочатку санкції вводилися на три роки, то останнім часом їхній термін збільшився до десяти. Санкції охоплюють практично всі сфери життя: підсанкційна особа позбавляється права користуватися власним майном, розпоряджатися банківськими рахунками, офіційно працевлаштовуватись, запускати медіа. Більше того, забороняється користуватись громадським транспортом, включно з поїздами «Укрзалізниці».

Нагадаємо, нардеп Петро Порошенко заявив, що готує законопроєкт щодо персональної відповідальності членів РНБО, які голосують за введення санкцій проти громадян України.

У партії «Європейська солідарність» заявили, що судовий позов Марини Порошенко про розподіл майна є вимушеним юридичним кроком, спрямованим на захист родини Порошенків від наслідків санкційного указу президента Володимира Зеленського.

«Аргумент»