Знайшли $1 мільйон: НАБУ обшукало львівських суддів

|
Версия для печатиВерсия для печати

У четвер, 5 грудня, Національне антикорупційне бюро проводить обшуки в очільника Господарського суду Львівщини Василя Артимовича та ексглави Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького.

Про це повідомляє видання «Дзеркало тижня» з посиланням на власні джерела в НАБУ. 

Згідно з наявною інформацією, причиною обшуків став хабар: в суддів знайшли мільйон доларів

«Наразі тривають слідчі дії, Артимовича і Плотніцького поки не затримано», — йдеться в повідомленні.

Василь Артимович очолив Господарський суд Львівщини 21 березня 2023 року. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Артимович задекларував чотири квартири та гараж. Також у його власності є Hyundai Elantra 2008 року випуску, крім цього він орендує Scoda Superb 2019 року випуску. У декларації, зокрема, зазначено майже 1,5 млн грн зарплати та 60 тис. доларів готівки.

Борис Плотніцький був призначений головою Західного апеляційного господарського суду 1 жовтня 2018 року. У серпні цього року Вища рада правосуддя звільнила Плотніцького та відправила у відставку.

У останній декларації, яку Плотніцький подав перед відставкою, зазначені сім земельних ділянок, чотири квартири та два житлові будинки. Крім цього, він задекларував два авто: Volkswagen T-roc 2020 року випуску та Mercedes-Benz S350CDI 2010 року випуску. Також зазначив понад 1,7 млн грн зарплати, 175 тис. грн пенсії й 2,4 млн грн готівки.

Скандальна приватизація сходової клітки суддею Плотніцьким

У липні суддя Борис Плотніцький потрапив у скандал через рішення дозволити приватизувати сходову клітку, яке він прийняв у складі колегії.

Тоді результат справи у Західному апеляційному господарському суді відмовились коментувати. Відтак, до установи зійшлись активісти та військові, не згодні з рішенням суддів. Колегія вирішила забарикадуватись у залі, хоча засідань більше не мали. Навіть відправляли секретаря, щоб дізнатись які питання цікавлять журналістів та мешканців будинку, на які, вочевидь, не мали що відповісти. Зрештою, з усієї колегії, наважився вийти лише один суддя – Борис Плотнціцький. Тоді він категорично відмовився проходити поліграф, щоб довести, що не було фінансового стимулу ухвалити сумнівне рішення. Трохи згодом суддя Плотніцький відверто збрехав, начебто активісти йому погрожували, що змусять пройти поліграф.

Про це стало відомо під час брифінгу, який раптово зібрав Західний апеляційний господарський суд, але журналістів телеканалу НТА навіть не попередив про захід.

Тож засвідчити на поліграфі неупередженість суддя відмовився. Вже не кажучи, що обґрунтування одіозного рішення колегії журналісти й військові не почули.

«Волонтери та громадські зобов’язані ось так приходити до суду, вимагати у суддів давати якісь відповіді на запитання, як вони дають можливість приватизацію спільного майна, такого як сходові клітки, входи у будівлю, сходи підвали та всякі комунікаційні мережі. Якщо вони так надають таку змогу приватизації, тоді питання до них чи вони були заангажовані, чи хто їм дав дозволи взагалі, приватизовувати таку спільну площу. Якщо приватизовувати таку спільну площу, то що буде далі?», – Михайло Третяк, волонтер, громадський діяч.

Юристи припускають, що особи, які свого часу вже намагалися продати будинок, спокусилися додати до вартості ще близько 1800 квадратних метрів сходових кліток, горищ та підвалу. Відтак, зрозуміли, що єдиний шлях – отримати неправомірне рішення суду.

«Це такий злочинний корумпований компонент, в діяльності суддів, коли порушуючи права всіх інших сторін, порушуючи вимоги чинні законодавства, шукаючи абсолютно неадекватне, або обґрунтування яке не відповідає дійсності, не відповідає реаліям, суд буцімто враховуючи буцімто дуже важливі аргументи й надані докази однією зі сторін ухвалює таке рішення», – Юрій Танасійчук, правник.

«Ми не допустимо, щоб судді продавалися чи піддавалися будь-якому тиску, тим більше під час війни. Військові не дозволять, щоб коли вони поверталися додому з фронту, постійно зіштовхувались зі свавіллям та безкарністю суддів, які ухвалюють рішення навіть не заслухавши обох сторін», – розповів один з військових.

Найбільше військові, волонтери та юристи обурені, що судді створюють умови для рейдерів, коли будь-хто може привласнити майно, яке належить громаді. Ба більше, роблять це зухвало, не даючи навіть шансу захистити військових, які натомість захищають саму можливість ухвалювати такі рішення.

 
Також раніше суддя Борис Плотніцький потрапив у ЗМІ через нерухомість на окупованих територіях: він є співвласником квартири в Алушті, а також нерухомості та земельної ділянки у Донецькій області. У 2023 році Плотніцький придбав квартиру за 800 тисяч гривень, авто за 740 тисяч гривень, та задекларував 1 мільйон 700 тисяч гривень готівки.

Відомо, що Борис Плотніцький очолював Господарський суд Донецької області, в часи президентства втікача Януковича, протягом 2011-2012 років. Після теперішнього рішення ВРП про відставку судді, предстаники Донецької феміди «тепло» попрощалися з ним.


На цю тему:

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]