Андрухович і Любка стали лауреатами міжнародних літературних премій у Словенії

|
Версия для печатиВерсия для печати

Одразу двоє українських письменників отримали цього року престижні європейські літературні премії «Віленіца» – першу премію здобув Юрій Андрухович. Іншу премію цього ж фестивалю – у формі творчої стипендії Центральноєвропейської ініціативи – отримає молодий український письменник Андрій Любка.

Як повідомляє Радіо Свобода, назва літературного фестивалю походить від назви карстової печери Віленіца, що на південному заході Словенії, в ній же й відбудеться церемонія вручення нагород. Люди використовували її ще в камʼяній і бронзовій добі, а згодом вона стала широко відомою, туристичною атракцією – в 18-му й 19-му століттях її відвідували європейські монархи. Імʼя печері надали віли, тобто русалки, котрі нібито мешкали в ній. А де є русалки – там і поети.

Таким чином там, починаючи з 1980 року, проводять поетичні зустрічі, які через шість років стали міжнародними. Словенія на той час ще була у складі колишньої Югославії. Словенські літератори, так само як і українські, відіграли важливу роль у суспільстві на шляху до державної незалежності.

Упродовж минулих 32 років лауреатами були, серед інших, Петер Естерхазі, Збіґнєв Герберт, Мілан Кундера, Адам Загаєвський, Клаудіо Маґріс, Анджей Стасюк... У рамках фестивалю проходять літературні вечори в кількох містах, зустрічі письменників із учнями та студентами, також літературні симпозіуми. Крім головної нагороди, вручають також «Кришталеву премію Вілениці», за яку голосують усі учасники фестивалю. Серед її лауреатів у минулому були українські письменниці Наталка Білоцерківець, Таня Малярчук і Катерина Калитко.

Цього року фестиваль відбувається з 5 до 10 вересня під гаслом: «Література, що змінює світ. Світ, що змінює літературу». Письменники з двадцяти країн дискутуватимуть про те, чи в пост-модерністському 21-му столітті взагалі можна говорити про заангажовану літературу.

Певна річ, що про це можуть багато розповісти й цьогорічні українські лауреати, оскільки вони – як Андрухович, так і Любка – не належать до прихильників «мистецтва заради мистецтва» та до тих, що оминають гарячі політичні й моральні теми.

Журі визнало лауреатом премії Юрія Андруховича за його «повнокровну, мужню і вільнодумну літературу, що повертає нам, середньоєвропейцям, власне та спільне минуле і майбутнє»

Андрій Любка, письменник із Ужгорода, у Варшавському університеті отримав ступінь магістра балканських студій. Він надрукував чимало есе й репортажів про країни й людей цього багатонаціонального регіону. Як він каже, премія, яку отримав, надасть йому можливість ще ближче ознайомитися з країнами колишньої Югославії: «Отримання нагороди літературного фестивалю «Віленіца» для мене стало радісною несподіванкою. Чесно кажучи, я не очікував що її отримаю цього року, оскільки головну нагороду отримав інший український письменник, Юрій Андрухович, а тa, яку отримую я, надається молодим авторам, до 35 років, й полягає в грошовій нагороді. Це так званий аванс або інвестиція у творчість письменника для того, щоби він міг працювати над своєю наступною книжкою. Вона передбачає тримісячнний побут в одній із країн Центральної Європи. Ці п'ять тисяч євро я хочу витратити на життя у трьох країнах: це має бути Словенія, Боснія і Гереговина та Македонія. Це країни, які я найменше знаю в балканському регіоні й тому хочу там пожити».

Не часто трапляється, що на міжнародних фестивалях більше нагород отримують автори з однієї країни. Любка з цього приводу каже: «Факт, що дві з-поміж трьох премій отримали українці, для мене несподіванка. Я думав що кожний літературний фестиваль дбає про те, щоби нагороди отримували письменники з різних країн, а те, що цього року особлива увага присвячена саме Україні означає, що Україну почали бачити не як якусь із країн постсовєтського простору, не як східноєвропейську країну, але Україну починають відкривати як центральноєвропейську країну, яка має багато спільного із Центральною Європою. Від Словенії через Чехію й закінчуючи Україною, це один регіон який має цікаву, багату й спільну культуру й вочевидь теж має спільні небезпеки й загрози, які зараз ми всі переживаємо».

«Аргумент»


 В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]