Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів, найбільша недовіра - Авакову

Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

«Найкращу позитивну динаміку показала оцінка діяльності директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника (з липня 2020 р. баланс оцінки довіри/недовіри зріс із -41% до -35% - ред.). Також найкращий баланс оцінок позитивної та негативної має голова СБУ Іван Баканов (проте за останні 10 місяців зміна балансу в кращий бік була трішки більше похибки опитування: від -30% у 2020 році до -27% у 2021 році - ред.), не змінилися позиції генерального прокурора Ірини Венедіктової (баланс оцінки її дій лишився незмінним: -39%). Поліпшилася оцінка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (баланс змінився із -52% до -48%)», - сказав політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Проте Аваков лишається керівником із найгіршою оцінкою серед інших очільників правоохоронних органів, зазначають соціологи.

За його словами, загалом баланс довіри до всіх правоохоронних органів лишається негативним. Проте для низки структур цей показник погіршився. Зокрема, зросла недовіра до Національної поліції та Служби безпеки України (для обох із -25 % до -31 %). Дещо покращився цей показник для Міністерства внутрішніх справ (із -46% до -43%), Державного бюро розслідувань (із -47% до -43%), прокуратури (із -58% до -52%), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з -60% до -52%). Найкраща позитивна динаміка зміни довіри/недовіри за останні 10 місяців спостерігається стосовно Національного антикорупційного бюро України: баланс поліпшився з -59% до -49%.

Аналітик припустив, що погіршення балансу довіри та недовіри до Нацполіції та СБУ може бути наслідком дій обох правоохоронних структур із придушення протестів проти засудження громадських активістів та корупції у судовій системі (лютий - березень 2021).

За його словами, порівняння динаміки довіри та оцінки дій за останні 10 місяців вказує на те, що попри певні позитивні зміни у настроях, прокуратура має найгірший баланс довіри та недовіри. Незмінна оцінка діяльності Генпрокурора може свідчити як про брак публічної комунікації, так і про необхідність більш рішучих дій для здобуття суспільної підтримки. Зокрема, опитування вказує на нагальність оцінки роботи прокурорів у південних та східних областях для відновлення довіри до держави.

При цьому соціологи наголошують, що більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів.

На довіру до правоохоронних органів, за словами Бурковського, може впливати загальна економічна ситуація в країні. Більш заможні верстви у кризовий період бачать у силових структурах запоруку стабільності та захисту.

Загальнонаціональне опитування проводилося з 14 по 19 травня 2021 року в усіх регіонах України, крім Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

«Аргумент»

На цю тему:

• Які злочини вважають небезпечнішими за корупцію українці (ОПИТУВАННЯ)
• 60% українців вважають поганою економічну ситуацію в країні (ОПИТУВАННЯ)
• Санкції проти Медведчука підтримує більшість українців (ОПИТУВАННЯ)
• Три чверті українців вважають, що Україна рухається у неправильному напрямку (ОПИТУВАННЯ)