Правозахисники закликають Раду не голосувати за законопроєкт, який дозволить обирати суддів до Конституційного суду без конкурсу

Версия для печати

Громадські організації закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт №4533 про Конституційний Суд, який планували розглянути у парламенті 10 вересня, оскільки в ньому не передбачена конкурсна процедура відбору суддів. Натомість просять невідкладно розглянути інших проєкт, про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва.

 Про це йдеться у зверненні, яке опублікували представники Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану, зазначає видання «Слідства.Інфо».

У тексті звернення йдеться про те, що запропонований до голосування законопроєкт про конституційну процедуру консервує політичні призначення суддів Конституційного Суду та збереже залежність КСУ від чинної влади. 

Активісти нагадали, що 2 вересня парламентський комітет з правової політики відмовився підтримати всі поправки, що стосуються конкурсного відбору суддів Конституційного Суду.

«Таким чином, профільний комітет вирішив виключити раніше враховані правки щодо конкурсної процедури відбору кандидатів на посаду судді КСУ, залишивши її такою, яка є на сьогодні», — йдеться у заяві.

Підписанти нагадали, що це суперечить висновку Венеційської комісії від грудня 2020 року, у якому йшлося про можливу політичну вмотивованість у призначеннях суддів КСУ. Вони також нагадали, що у січні 2021 року посли G7 також закликали Україну припинити поточні конкурси до Конституційного суду до запровадження прозорої процедури добору.   

«Справжня реформа Конституційного Суду можлива винятково у разі запровадження конкурсної процедури відбору за участі міжнародних експертів», — наголошують підписанти у своєму зверненні.

Попри те, що законопроєкт не був розглянутий на засіданні 10 вересня, він усе ще може бути розглянутий народними депутатами у парламенті. На сайті Верховної Ради наразі опубліковані документи, які пропонувалися до розгляду у другому читанні. Однак про проведення конкурсу на посади суддів КСУ у них не йдеться.

«Якщо депутати підтримають законопроєкт №4355 без поправки про запровадження конкурсної процедури обрання суддів КСУ із залученням міжнародних експертів, вони свідомо зберігають залежність інституції від політичної кон’юнктури. Це уможливить подальше ухвалення суддями КСУ замовних і антиукраїнських рішень, які зрежисовані державою-агресором», — наголосила у коментарі виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба.

Раніше журналісти «Слідства.Інфо» опублікували розслідування «Режисери конституційної кризи», у якому йдеться про те, як у 2019 році тогочасний керівник Офісу Президента Андрій Богдан, чинний голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, а також екс заступник керівника Адміністрації Президента часів Януковича Андрій Портнов завдяки політичному впливу у неконституційний спосіб змінили голову Конституційного Суду.

Журналісти отримали копії так званих «плівок Вовка» — таємні записи розмов з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва, які викривають політичну корупцію та захоплення влади суддею Вовком та його колегами.

Репортери дізналися, що навесні 2019 року Павло Вовк неодноразово спілкувався ймовірно з колишнім заступником Адміністрації президента часів Януковича Андрієм Портновим, який на той момент перебував за кордоном, та адвокатом Андрієм Богданом, який тоді був у штабі кандидата в президенти Володимира Зеленського. 

«Аргумент»

З отриманих плівок випливає, що Вовк та його співрозмовники у той час одночасно могли координувати звільнення Станіслава Шевчука з посади голови Конституційного суду, та — паралельно — просувати скасування закону про люстрацію, в чому вони могли бути зацікавлені. 

В тему:

• Ложь в электронных декларациях? Да без проблем!
• Гаранты произвола. Чьи интересы скрывает имитация решительной борьбы вокруг КСУ
• Конституционный суд: между законом, деньгами и страхом
• Ставят ли судьи под угрозу расследовательскую журналистику?
• Чао, подонки! Кто рассматривал скандальное решение в КСУ
• Зрада суддів КСУ: наслідки для українців і держави та необхідні кроки
• «Берегиня неприкасаемых». Из жизни депутатско-прокурорской дряни