Речник уряду Польщі: Політика поступок Путіну - найгірша політика, що можна уявити

Версия для печати

 За словами Пьотра Мюллєра, нинішні операції на польсько-білоруському кордоні координуються з Москви і у цьому контексті він згадав про Грузію, Крим і Донбас

«Політика поступок Володимиру Путіну є найгіршою політикою, яку тільки можна уявити; ми розуміємо, що деякі розмови можуть відбуватися, але вони не можуть стосуватися домовленостей щодо польсько-білоруського кордону», - сказав речник польського уряду Пьотр Мюллєр.

Як передає Polskie Radio, під час брифінгу після зустрічі у вівторок у Бюро національної безпеки Польщі речник уряду згадав про політику Заходу щодо президента Росії Владіміра Путіна. Він підкреслив, що нинішні операції на кордоні координуються з Москви, а подібна ситуація мала місце і в інших країнах світу. Він вказав на Грузію, Крим і Донбас.

«На жодній з цих територій Росія де-факто не відступила. Політика поступок Владіміру Путіну є найгіршою політикою, яку можна собі уявити. Тому ми переконані, що ніхто з європейських партнерів не хоче проводити таку політику. Звичайно, ми також розуміємо, що деякі перемовини в цій сфері можуть відбуватися», - сказав Мюллєр.

Проте він зазначив, що вони жодним чином не можуть стосуватися домовленостей щодо польсько-білоруського кордону.

Мюллєр також порушив питання про статтю 4 Північноатлантичного договору. Він зазначив, що це процедура, яку зазвичай запускають у разі «прямого, кінетичного, навіть військового нападу на кордони даної країни; проти такої реальної загрози військового нападу».

«Ми зараз маємо справу з дуже хитрою операцією Білорусі та Росії. Тобто гібридною атакою. Атака, яка під виглядом гуманітарної чи міграційної проблеми є фактично свого роду атакою на польський кордон. Проте вона настільки хитро здійснюється, що в міжнародній громадській думці є спроба створити враження, нібито ми маємо справу з гуманітарним конфліктом», - сказав Мюллєр.

Він запевнив, що ситуація на кордоні ретельно аналізується, щоб «в потрібний момент підняти ситуацію, якщо необхідно, до питання про запуск статті 4». «Дай Боже, щоб це не була стаття 5», – зазначив Мюллєр (стаття 5 містить застереження про колективну самооборону - говорить, серед іншого, що збройний напад на одну чи декілька країн НАТО вважатиметься нападом на всіх - ред.).

Натомість згідно із статтею 4 Північноатлантичного договору, держави-члени «спільно консультуються, якщо, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої сторони під загрозою». Ця стаття використовувалася неодноразово, переважно у разі збройних конфліктів, у тому числі з ініціативи Туреччини під час конфлікту з Сирією.

Як зазначив Мюллєр, «враховуються і песимістичні варіанти, тобто що цей конфлікт може затягнутися на найближчі місяці». «Ми чудово знаємо, що режим диктатора Лукашенки, також під керівництвом президента Владіміра Путіна, продумав весь цей спосіб організації потоку мігрантів на територію Білорусі», – сказав речник уряду.

Додамо, що після зустрічі у Бюро національної безпеки голова президентського Бюро міжнародної політики Якую Кумох наголосив, що постійно ведуться переговори із союзниками в НАТО щодо можливої ​​активізації статті 4 Північноатлантичного договору. «Це варіант, який постійно на столі», – сказав він.

Якуб Кумох також прокоментував найновіші переговори між Францією і Німеччиною та Росією і Білоруссю. Президент Франції Емманюель Макрон і канцлерка Анґела Меркель розмовляли з президентом Росії Владіміром Путіним. Також німецька політикиня провела у понеділок неофіційну телефонну розмову з Аляксандром Лукашенкою.

За словами Якуба Кумоха, польська сторона була попереджена про ці переговори та поінформована про їх перебіг. Голова Бюро міжнародної політики президента заявив, що не може розкривати подробиць, але назвав заяви Лукашенки «самовпевненими». Він також поставив під сумнів цілеспрямованість таких переговорів:

«Я розумію, що контакт з Лукашенкою є робочим, бо не означає визнання Німеччиною його президентом, адже він зберіг владу фальшуванням виборів. Натомість розмови з Владіміром Путіним – то тут питання у їхній доцільності. Чи Ви колись бачили поступки Владіміра Путіна щодо Анґели Меркель? Бо я такого не пригадую».

Після зустрічі міністри заявили, що найближчим часом Білорусь також може посилити гібридні атаки на Литву та Латвію - Польща заявила, що підтримуватиме ці країни у захисті кордонів Європейського Союзу.

PAP, IAR/Т.А.

«Аргумент»