Російська Інгушетія охоплена масовими протестами

Версия для печати

4 жовтня біля будівлі парламенту Інгушетії (Російська Федерація) в Магасі (столиці Інгушетії) почався мітинг місцевих жителів. За даними Telegram-каналу «Інгушетія 2018», в ньому беруть участь від п'яти до десяти тисяч чоловік - вони незадоволені передачею частини земель республіки на користь Чечні.

Напередодні ввечері стала поширюватися інформація про те, що люди збираються. Їх закликали зібратися в Магасі представники ради тейпів  республіки, представники оргкомітету продублювали запрошення від старійшин республік. Потім люди почали самі поширювати інформацію в соціальних мережах.

Як повідомили очевидці, на мітингу кілька разів починалася стрілянина. У перший раз вогонь відкрила охорона глави Інгушетії Юнус-Бека Євкурова після того, як хтось із натовпу почав кидати в нього предмети і пляшки.

Силовики відкрили стрілянину в повітря. До присутніх вийшли депутати у супроводі охорони, почалася бійка. В результаті делегацію вивели від протестуючих під численні постріли і крики натовпу.

На переговори з боку протестуючих пішли кілька людей з оргкомітету з проведення загальногромадянського форуму Інгушетії. Як зазначили автори «Інгушетії 2018», протестуючі оголосили безстроковий мітинг, на якому вимагають відставки Євкурова і всіх чиновників, які підтримали передачу земель республіки.

26 вересня Рамзан Кадиров і Юнус-Бек Євкуров підписали договір про кордон між Інгушетією та Чечнею. Вона не була чітко встановлена ​​з часів розпаду чеченських-Інгушської АРСР в 1991 році.

В день підписання в різних районах республіки пройшли акції протесту. Кілька десятків людей вийшли на мітинги, в Магас прибули додаткові загони поліції, в столиці відбувалися збої в роботі інтернету.

Після 26 вересня в Інгушетії затримали 13 осіб через акції протесту проти передачі земель. 1 жовтня пройшов автопробіг проти угоди, учасники якого на кілька годин перекривали ділянку федеральної дороги «Кавказ».

4 жовтня Народні збори Інгушетії підтримало договір про встановлення меж: «за» проголосували 17 депутатів з 25, що прийшли на засідання. За даними «Кавказького вузла», Рамзан Кадиров пригрозив противникам угоди і закликав «не створювати собі проблем».

Конституційний суд Інгушетії зажадав, щоб угода про встановлення кордону з Чечнею була винесенана референдум. Незабаром тисячі осіб почали збиратися на акцію протесту в столиці республіки.

Питання про визначення адміністративного кордону між Чечнею і Інгушетією виникло на початку 1990-х років. Вперше кордон спробували провести в 1993 році. Тоді Джохар Дудаєв і перший президент Інгушетії Руслан Аушев домовилися, що велика частина Сунженського району, крім селища Серноводськ і станиці Ассиновскої, залишалися в складі Інгушетії.

Спори поновилися в середині 2000-х років: в обох республіках навіть створили комісії з розмежування. Кадиров наполягав на тому, що в регіоні проживають більше чеченців, ніж інгушів, а Євкуров - навпаки, наполягав на землях і наказував не пускати туди силовиків із сусідньої республіки.

За новою угодою Чечня отримала частину Надтеречного району Інгушетії, Інгушетія натомість отримала територію на кордоні з Малгобецьким районом. Як пише «Кавказький вузол», в центрі конфлікту опинилися території Сунженського району Інгушетії і округу Сунжа. У 2013 році вже відбувався конфлікт між жителями цих районів через домагання на чужі території.

 «Аргумент»

В тему:

• Правозащитник Сергей Ковалев: «Для произвола все готово...»
• Роскомнадзор запретил сайт «Аргумент» на территории России, потому что Шамиль Басаев - прав
•  20 лет истребления
• «... За что любить русских? Они уничтожают нас веками». Как в Чечне относятся к России