В рамках Національної стратегії доходів окрім гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими нормами, Україна має зменшити частку тіньового сектору. МВФ оцінює український тіньовий сектор у 30%.

За оцінкою The Economist [4], у 2020-му Україна стала найбільшим у ЄС постачальником нелегальних тютюнових виробів, посунувши Китай. Але країна не тільки експортує нелегальну продукцію: на внутрішньому ринку щонайменше кожна п’ята пачка цигарок та кожна друга пляшка алкоголю є контрафактом або підробкою.

Тіньові сектори економіки перетинаються між собою та вибудовують взаємовигідні схеми.

БізнесЦензор порахував, що через тінь у гральному бізнесі, на тютюновому та алкогольному ринках, ринку пального та на контрабанді бюджет втрачає понад 150 млрд грн.

Для порівняння за даними [5] Мінфіну, у 2023 році ДПС зібрала:

– 214,1 млрд грн – податок на додану вартість;

– 175,7 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

– 143,6 млрд грн – податок на прибуток підприємств;

– 102,8 млрд грн – акцизний податок.

Тіньові 150 млрд грн – це гроші, які податкова та митниця можуть отримати вже зараз, а не через шість років, як передбачає Національна стратегія доходів, що направлена проти "спрощенців" та загрожує [6] знищенню малого бізнесу.

БізнесЦензор розбирався, за якими схемами працює тіньова економіка та як знайти додаткові джерела для фінансування захисту України.

Гральний бізнес

Надходження з грального бізнесу складаються з двох великих частин: податків та ліцензійних зборів.

Першу ліцензію Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) видала у лютому 2021 року. За неї "Космолот" сплатив 23,4 млн грн. Для порівняння: річна плата за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, продукції виноробства та тютюнових виробів складає лише 780 грн.

Загалом у 2021 році до бюджету від гральних ліцензій надійшло 1,6 млрд грн. У перший рік повномасштабної війни надходження впали до 1,2 млрд грн. Але у 2023-му галузь вийшла на довоєнний показник.

Інша динаміка по податках. У 2021 році оператори сплатили лише 206 млн податків, у 2022-му – 731 млн грн. І тільки у 2023-му галузь сплатила рекордні 10,4 млрд грн.

В Центрі економічної стратегії підрахували, що обсяги "білого" грального бізнесу за 2023 рік зросли з 5% до 40-50%.

Передумовою став пільговий період оподаткування – 9 місяців операторам дозволили сплачувати лише 2% з виручки.У квітні 2022 року окрема правка стосовно ігорного бізнесу була вписана в законопроєкт №7246 "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

На початку лютого 2023 року Президент підписав [7] закон, який заборонив гральному бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Навесні 2023 року включилися силові структури – БЕБ та СБУ викрили основні схеми з відмивання грошей. Серед них найбільш популярними виявилися "метчинг" та "міскодінг".

Схеми грального бізнесу

"Міскодінг" базується на змові між банком та гральним оператором. За цією схемою, змінюється код трансакції, на той, що не відповідає справжньому виду діяльності компанії. Тобто ставки гравців можуть проходити, наприклад, як плата за фільми.

"Метчинг" передбачає трьохсторонню змову – між гральним бізнесом, банками та роздрібною торгівлею. За цією схемою, ставки гравців переводяться на картки працівників торгівлі як чорні заробітні плати.

"Було відкрито 45 кримінальних справ. Серед підозрюваних – співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій", – повідомив депутат Олексій Жмеренецький.

Під час розслідування підрахували, що через ці схеми державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.

У серпні постановою №924 [8] Кабмін передав гральний бізнес у сферу відповідальності Мінцифри. Мета – запуск системи онлайн-моніторингу азартних ігор.

1 лютого 2024 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив [9], що Комітет Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики підтримав ідею ліквідувати КРАІЛ й автоматизувати видачу гральної ліцензії.

Згідно за стратегією Мінцифри, окрім цифровізації має відбутися перехід від загальної системи оподаткування на 2% ставку від обороту.

За даними Нацбанку, річний обіг грального бізнесу разом з тіньовим сектором складає 180 млрд грн. З урахуванням податків та ліцензійних зборів у 2022 році уся галузь сплатила в бюджет близько 1,2% з обороту.

БізнесЦензор порахував показник за 2023 року. Від ліцензій до бюджету надійшло 1,6 млрд грн (без грудня), сума податків склала 10,4 млрд. Тобто загальний показник надходжень – 12 млрд. Від галузевого обороту це 6,6%.

Висновок: незаконні фізичні заклади продовжують працювати в усіх містах країни, але онлайн переважає. Тому інфраструктура тіньового сегменту здебільшого є цифровою.

Щонайменше 50% грального бізнесу знаходиться у тіні. Тобто загальна сума надходжень при існуючому податковому навантажені може бути подвоєна – збільшена на 12 млрд грн.

Тютюн

За даними дослідницької агенції Kantar Україна, в 2023 році рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні сягнув 21,8%. Обсяг тіньового ринку цигарок в Україні становить 8 мільярдів штук.

Податки у ціні цигарок складають 75-80%. Це – акцизний податок та ПДВ.

З 2017 року в Україні діє семирічний план підвищення акцизу на 20% щороку. Його ціль – досягнути мінімальних акцизних ставок у ЄС.

Наприклад, у 2022 році ставка акцизу на сигарети (1000 шт) складала 1306,37 грн, у 2023 році – 1567,64, а у 2024-му – 1881,17.

Зі збільшенням ставки ростуть втрати бюджету від нелегальних виробів.

В Kantar [10] Україна підрахували, що у 2021 році частка нелегального ринку сигарет становила 16,9%, а втрати бюджету складали 15,5 млрд грн. У 2022 році показники зросли до 19,9% і 19,1 млрд грн відповідно. А у 2023-му тіньовий ринок вийшов на рекорд – 21,8% та 23,5 млрд грн.

Тобто за минулий рік втрати бюджету зросли на 23% або 4,4 млрд грн.

Найпопулярніша схема на тютюновому ринку

Тимчасова слідча комісія Ради з питань економічної безпеки встановила неспівставні обсяги сплачених податків на одну тону сировини, що свідчить про виробництво контрафактної продукції.

Виробники тютюнової продукції паралельно з легальними партіями продають контрафакт або продукцію, що призначена для реалізації вDuty Free або має йти на експорт.

В змову з виробниками вступає роздрібна торгівля, у тому числі великі торгові мережі та мережі АЗС, які реалізують нелегальні вироби.

Основні канали реалізації нелегальної тютюнової продукції є кіоски та магазини. Через них у 2023 році пройшло 68% товарного потоку.

Частину нелегальних продажів виробники легалізували через мережу Duty Free.

З 1 жовтня 2023 року набрав [11] чинності Закон "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів", який забороняє на час воєнного стану продаж вітчизняних тютюнових виробів із написом Duty Free у магазинах безмитної торгівлі.

Документом також забороняється за однією розрахунковою операцією проводити понад 40 сигарет чи 10 сигар або 20 сигарил.

"Українське Тютюнове Виробництво" та "Юнайтед Тобако" – саме ці виробники згідно написів на пачках генерують переважну кількість нелегальної продукції.

Географія продажів нелегальної продукції відповідає розміщенню сірих та чорних фабрик. Лідерами є такі області як: Дніпропетровська – 17%, Одеська – 12%, Львівська та Харківська – 9%.

У 2022 році зупинили роботу тютюнової фабрики "Юнайтед Табако" у місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Вона мала ліцензію, але переважно виробляла контрафакт, який розходився на локальному рівні. За даними першого заступника голови фінансового комітету ВР Ярослава Железняка, виробництво з часом ймовірно відновилося на Тернопільщині. Але судячи зі звіту Kantar [10] Україна, канали збуту лишися старі.

По всій Україні в кіосках, магазинах та у Телеграм-каналах досі масово з'являються підробки [12] сигарет світових брендів, які можуть бути вироблені з використанням обладнання, вилученого правоохоронцями на скандальній фабриці компанії "Юнайтед Тобако" у Жовтих Водах.

Окрім "Юнайтед Тобако", у 2022 році лідером з фіктивного виробництва цигарок для duty-free було ТОВ "Винниківська тютюнова фабрика", яке пов’язують з ексдепутатом Львівської облради Григорієм Козловським. Також силовиками були ліквідовані чорні виробництва тютюнових виробів на Одещині.

Висновок: у географії продажів контрафакту переважають прифронтові міста, але Одеса та Львів також не втрачають позиції.

П’ята частина тютюнового ринку знаходиться у тіні. За 2023 рік втрати бюджету збільшилися на 23% або 4,4 млрд грн та досягли 23,5 млрд грн.

Алкоголь

Дані стосовно частки нелегальної алкогольної продукції різняться. Всесвітня організація охорони здоров’я каже про третину ринку, оператори про 50%.

Останній раз Рахункова палата офіційно оцінювала втрати бюджету на алкогольному ринку напередодні повномасштабної війни.

Як повідомлялося [13], оподаткування нелегально виробленої та ввезеної лікеро-горілчаної продукції може додатково поповняти держбюджет на 9 млрд грн щорічно – і це тільки завдяки акцизному податку.

На території України здійснюють діяльність з виробництва необлікованого спирту 20 спиртових заводів. Неофіційно виготовлений спирт використовується при виробництві лікеро-горілчаних виробів.

Об’єми необлікованого спирту щомісячно складають понад 2 млн літрів. З вказаного об’єму акцизний податок не сплачується.

Географічний зріз тіньового алкогольного ринку ілюструє звіт БЕБ. За 6 місяців 2023 року БЕБ у межах зареєстрованих 59 кримінальних проваджень вилучила [14] 5 ліній із виробництва лікеро-горілчаних виробів на території Чернігівської, Одеської, Полтавської, Волинської та Вінницької областей на суму понад 650 млн грн. Також вилучено 375 тонн спиртовмісної продукції та понад 150 тисяч марок акцизного податку з ознаками підробки.

Схема на алкогольному ринку

Джерело тіні – виробники спирту, які генерують необлікований обсяг.

Підробка займає велику частку тіньового ринку. Вона виробляється на підпільних виробництвах, які працюють в усіх регіонах країни.

Але більшість нелегальної лікеро-горілчаної продукції є контрафактом, який виробляють офіційні гравці.

Контрафакт та підробка реалізується через розгалужену мережу кіосків та "розливайок", а також – в торгівельних мережах, АЗС та закладах громадського харчування.

Згідно дослідження Економічної експертної платформи "Визначення тіньової частки у підакцизних товарах та її динаміки за ІIІ квартал 2023 року", рівень щорічного споживання алкоголю продовжує рости і вже досяг 6,18 літрів спирту на людину. Але рівень тіні падає – з 47% у першому кварталі до 30% – у третьому.

Висновок: нелегальне виробництво алкоголю ведеться по всій країні. До 50% алкогольного ринку знаходиться у тіні. Тільки через несплату акцизного податку бюджет втрачає від 9 млрд на рік.

Пальне

Ринок пального здебільшого працює в правовому полі. Акциз сплачується фактично з усього обсягу споживання моторного пального. Його стягують або при імпорті нафтопродуктів, або при їх виробництві в Україні.

В 2019 році на ринку пального була проведена [15] реформа, в результаті якої контроль за обігом нафтопродуктів посилився. Зокрема, було запроваджено ліцензування як гуртової, так і роздрібної торгівлі пальним. Операторів АЗС та нафтобаз зобов’язали обладнати свої об’єкти рівнемірами та витратомірами-лічильниками, показники яких щоденно передаються Податковій службі у цифровому форматі.

Заходи контролю обходить невелика кількість АЗС. Це або чорні АЗС, які працюють без ліцензій, або ті, хто мають ліцензію, але відпускають пальне без касового чеку.

За оцінками профільного видання "НафтоРинок", нелегально в Україні працюють приблизно 300-400 заправок. Причому поки одні точки правоохоронці закривають, інші відкриваються. Коли у другій половині 2023 року запрацювали одеські порти, і в регіоні збільшився потік вантажівок, кількість нелегальних заправок в Одеській області різко зросла – приблизно на 50 одиниць.

За оцінками "НафтоРинку", через нелегальний канал продається близько 350-400 тис пального на рік, тоді як загальний обсяг ринку становить 10-11 млн т. Таким чином на нелегалів припадає близько 3% ринку моторного пального.

Такі заправки зазвичай торгують з маржою приблизно 5 грн/л, яку вони ніде не декларують і з якої не сплачують податки. Загалом цей сегмент може отримувати порядку 2 млрд грн чистого доходу на рік, з якого не сплачується податок на прибуток.

Що стосується фальсифікату, то обсяги його виробництва в Україні, за оцінками "НафтоРинку", є несуттєвими.

Ухилення від сплати ПДВ, податку на прибуток та зарплати в конвертах – головні проблеми ринку. Такі порушення допускають майже всі мережі АЗС. Бюджет на роздрібному ринку пального, за підрахунками Консалтингового агентства "А-95", втрачає приблизно 9 млрд грн на рік.

Основні схеми на паливному ринку

Торгівля без видачі касового чека або маніпуляції з чеками – це класична схема, за якою працюють нелегальні та офіційні АЗС.

"Скрутки" з допомогою "податкових ям" – це махінація, у якій задіяний конвертаційний центр. Паливо оформлюється як продане гуртом юридичним особам, але фактично воно реалізується у роздріб за готівку – через АЗС без РРО.

Фіктивний податковий кредит повертається в "скрутку". Готівка йде у наступні схеми, наприклад, у "метчинг".

Згідно з даними "А-95", у ІІІ кварталі 2023 року майже 50 найбільших гравців ринку пального разом сплатили [16] 1,485 млрд грн операційних податків — ПДВ, податку на прибуток (ПнП), зарплатних відрахувань тощо. Це в півтора рази більше, ніж за другий квартал 2023 року, коли цей показник становив 937 млн грн. Проте в основному збільшення відрахувань припадає на ПДВ: з 174 млн грн у ІІ кв. до 533 млн у ІІІ кв.

Однак це насамперед пов’язано зі збільшенням його ставки: з 1 липня 2023 року вона зросла із 7 до 20%. Після повномасштабного вторгнення уряд тимчасово знизив ПДВ на пальне, щоб загальмувати зростання цін, яке виникло внаслідок зупинки Кременчуцького НПЗ та зупинки морських поставок з-за кордону.

Що стосується ПнП, то обсяги його сплати 50 найбільшими операторами АЗС у ІІІ кв. зросли лише на 10% порівняно з ІІ кв., до 595 млн грн, повідомляла "А-95". При чому 432 млн грн ПнП сплатила компанія OKKO. Тобто на одну компанію припадає майже 75% від усього обсягу сплати ПнП, тоді як її частка на ринку пального за обсягами продажів становить лише 26%.

Ще одним важливим показником прозорості є розмір офіційної зарплати. Серед мереж АЗС вони дуже відрізняються. Згідно з даними "А-95", UPG в середньому платить працівникам 25,7 тис грн на місяць, OKKO — 19,6 тис грн, WOG — 15,5 тис грн, Avantage7 — 10,3 тис грн, KLO — 7,8 тис грн, а Petromol — 3,2 тис грн. Очевидно, що деякі компанії доплачують працівникам в конвертах. А для цього треба мати мільйони готівки кожен місяць.

Водночас майже 30 із 50 найбільших мереж АЗС України показали мізерну прибутковість, хоча торгують приблизно з такими самими націнками на пальне. Це говорить про те, що більшість компаній показують фіктивні витрати, аби ухилитися від сплати податків.

Висновок: Нелегальні заправки працюють у передмістях великих міст, близько одеських портів та в прифронтовій зоні.

Акциз сплачує переважна кількість операторів ринку. Основні схеми ухилення від податків на паливному ринку реалізовані у роздрібній торгівлі. На роздрібному ринку пального бюджет втрачає приблизно 9 млрд грн на рік.

Контрабанда

За даними Державної митної служби, зовнішній товарообіг у 2023 році становив $99,5 млрд: імпортували товарів на $63,5 млрд, експортували – на $36 млрд. На даний момент ще немає річних даних стосовно обсягу експортного та імпортного мит. Але за розрахунками [17] Главкому за 9 місяців 2023-го співвідношення податкових платежів до зовнішнього товарообігу становить 0,8%.

Це низька податкова ефективність, що свідчить про наявність великого тіньового сектору. Для порівняння: середня податкова ефективність в алкогольній галузі складає 5%, але окремі виробники показують 0,5%. На ринку палива усі мережі показують середню ефективність у 0,5%.

У 2023 році Державна митна служба виконала [5] план доходів загального фонду держбюджету на 93,7 %. Мінус становив 26,5 млрд грн. Офіційною причиною вказано блокування польського кордону.

Як свідчать [18] дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), станом на 2020 рік чверть товарів на українському ринку відносилася до "сірого" імпорту. За різними оцінками, бюджет України від контрабанди та "сірого" імпорту щорічно втрачає до 100 млрд грн.

Основні схеми "сірого" імпорту та контрабанди

Перша схема передбачає змову з митницею та незаконне переміщення товарів через митний кордон України.

Друга – дії із мінімізації митного навантаження.

Контрабанда дає можливість придбати іноземні товари до 50% дешевше ніж у легальних імпортерів. Найбільш популярні товарні категорії до повномасштабного вторгнення були: автомобілі, електроніка, хімія та одяг.

У 2022 році фокус змістився на товари для фронту: автомобілі, дрони та комплектуючі для них, спорядження тощо.

Наприкінці 2023 року Президент підписав прийнятий Верховною Радою законопроєкт №5420, яким криміналізується контрабанда. Але вступ в силу положень по товарній контрабанді відкладається до середини 2024 року – коли згідно вимог МВФ відбудеться перезапуск БЕБ.

Висновок: втрати бюджету від контрабанди та "сірого" імпорту складають щонайменше 100 млрд грн.

Актуальних даних під час повномасштабного вторгнення немає.

«Аргумент» [19]

---

На цю тему: