22 липня 2025 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який знищує самостійність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та процесуальну незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Але проблема набагато більша: знищується незалежність не лише цих органів, але й будь-якого прокурора в Україні. Чутки про "демонтаж антикорупційної системи", яку країна будувала понад десять років, стали реальністю. Символічно, що проєкт закону внесли 16 січня – країна вдруге фактично повернеться до централізованої системи "ручного управління" прокуратурою часів правління Віктора Януковича.

Законопроєкт №12414, який спершу мав суто гуманітарну мету – полегшити пошук зниклих безвісти під час воєнного стану – перетворили на загрозу для ключових досягнень після Революції Гідності. І дуже оперативно. Інформація про додані правки з’явилася пізно вночі 21 липня. За інформацією джерел Лабораторії законодавчих ініціатив, засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності провели у турборежимі о 8:40 ранку 22 липня, що там ухвалили – невідомо. Перед цим, лише о 8:23 нардеп Максим Павлюк отримав повноваження в.о. Голови Комітету. 

Не без скандалів, але також швидко – парламент проголосував запропоновані правки переважною більшістю голосів. У результаті – держава продемонструвала небажання ефективно й неупереджено боротися з корупцією, євроінтеграція та довіра і підтримка міжнародних партнерів – під питанням. 

Одразу після голосування у парламенті, НАБУ і САП вийшли із заявою, в якій закликають Президента ветувати закон №12414. Лабораторія законодавчих ініціатив підтримує цю заяву і вимагає невідкладної реакції Зеленського. Міжнародні партнери єдиноголосно також висловлюють стурбованість розворотом України від реформ. Мабуть, закон вже підпише Глава держави, перш ніж ця колонка буде опублікована. Такої швидкості ми, на жаль, не спостерігали навіть коли мова йшла про законопроєкти щодо обороноздатності країни.

Офіційно – для війни, неофіційно – для узурпації влади

Зміни до законопроєкту №12414 формально стосуються особливостей досудового розслідування під час воєнного стану. Але їхній справжній масштаб виходить далеко за ці межі. Частина норм узаконюються назавжди, а інша буде діяти три роки після скасування воєнного стану – тобто на невизначено довгий період.

Відповідно до законопроєкту №12414 Генеральний прокурор отримує практично необмежені повноваження: витребовувати будь-яке кримінальне провадження, передавати його іншому прокурору, давати обов’язкові письмові вказівки. Знищується принцип "виняткової підслідності" НАБУ, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура позбавляється своєї незалежності. Усе це – без конкурсу, без балансу, без запобіжників.

Такі підходи – не нові для української історії. Вони прямо перегукуються з моделлю генеральної прокуратури епохи Януковича, коли одна посада могла вирішувати долю будь-якої справи, а прокурорська вертикаль працювала як інструмент політичного впливу, а не справедливості.

САП і НАБУ: реформи, які більше не захищені

Після 2014 року створення незалежних антикорупційних органів НАБУ та САП стало символом європейського вибору України. Їх формували за участі міжнародних партнерів, із суворими процедурами добору, гарантіями незалежності та чіткою спеціалізацією. Справи, які вони ведуть, стосуються топпосадовців: від очільників держпідприємств до міністрів і суддів. Те саме можна сказати і про реформу прокуратури – повноваження Генерального прокурора було суттєво звужено, щоб ця посада перестала бути предметом "політичних торгів".

Законопроєкт №12414 руйнує ці гарантії. Зокрема:

• Генпрокурор зможе передавати справи НАБУ іншим органам – наприклад, у Нацполіцію чи ДБР;
   
• керівник САП втратить монополію на погодження підозр високопосадовцям та інші виняткові процесуальні повноваження;
   
• повноваження з розподілу справ і процесуального контролю можуть бути передані прокурорам "знизу", фактично – за вказівкою. 

Це означає повернення до системи, де рішення ухвалюють, бо зручно, а не законно. І якщо антикорупційна реформа ще донедавна була одним із найуспішніших кейсів в українській трансформації, то нині її буквально "добивають".

Відмова від принципів правової держави під виглядом воєнної доцільності

Чи може воєнний стан бути обґрунтуванням змін в кримінальному процесі? Так, необхідна певна гнучкість. Однак законопроєкт №12414 не обмежений лише тимчасовим регулюванням. Він утверджує прокурорську вертикаль над законом, а ключові повноваження зосереджує у руках одного посадовця. Всі запобіжники від цього, які розбудовувались після Революції Гідності, зокрема шляхом створення "антикорупційної інфраструктури" – знищуються.

Особливе занепокоєння викликає норма, за якою підозрювані спецсуб’єкти (міністри, нардепи, судді тощо) зможуть безпосередньо звертатися до Генпрокурора з проханням закрити справу після закриття її щодо когось із фігурантів. Це перетворює інститут досудового розслідування на інструмент кулуарних домовленостей, що нагадує практики, які Європа називала несумісними з демократичною державою.

Розворот на 180 градусів від євроінтеграції

Антикорупційна інфраструктура була й залишається одним із ключових елементів у перемовинах з Європейським Союзом. Саме створення незалежного НАБУ та САП було умовою безвізу, макрофінансової допомоги, кандидатського статусу. Тож країна не може відступати назад, коли євроінтеграція – вже не просто політичний вибір, але й стратегічна необхідність.

Законопроєкт №12414 може призвести як до гальмування перемовин про вступ України в ЄС, так і до припинення фінансової допомоги. Щобільше, він стає однією з точок неповернення – як у питанні реформи прокуратури, так і в загальній архітектурі верховенства права в Україні. Сьогодні країна втратила не лише антикорупційні інституції, а й довіру, яку так складно вибудовувала після 2014 року.

Що обере Зеленський? Повернутися до моделей, які одного разу вже привели країну до глибокої політичної кризи, аби врятувати своїх друзів Міндіча і Чернишова. Або ж ветувати закон №12414 і продовжувати розбудовувати незалежну антикорупційну інфраструктуру рівня ЄС.

Боїмося наврочити, але здається, наступним знищуватимуть Вищий антикорупційний суд.

Лабораторія законодавчих ініціатив [2]

Фото: Герман Крігер

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Оприлюднили прізвища нардепів, які підтримали знищення НАБУ і САП [4]
• Догодливий Стефанчук вже підписав законопроєкт, який ліквідує незалежність НАБУ та САП [5]
• Те, що відбулося у Верховній Раді – акт внутрішньої підривної діяльності в умовах війни, - Стерненко. Піди поясни це Малюку [6]
• НАБУ і САП закликали президента ветувати закон про знищення НАБУ і САП [7]
• Два основних елементи незалежності НАБУ та САП сьогодні втрачено - Клименко [8]
• Сьогодні знищено антикорупційну інфраструктуру - директор НАБУ Кривонос [9]
• Юрій Ніколов: НАБУ нищать через мільярди Заходу для оточення Зеленського [10]
• Законопроєкт про ліквідацію незалежності НАБУ та САП надасть надвеликі повноваження генпрокурору – ЦПК [11]
• Офіційна заява НАБУ і САП щодо законопроєкту №12414 [12]
• Знищення антикорупційних органів: що стоїть за обшуками в НАБУ [13]
• "Наслідки будуть катастрофічними": "слуга народу" Радіна закликає депутатів не голосувати за знищення НАБУ [14]
• Зеленський знищує ключові антикорупційні здобутки Революції Гідності - Шабунін про законопроєкт №12414 [15]
• Влада збирається ліквідувати незалежність НАБУ та САП [16]
• Transperancy International Ukraine вбачає в обшуках у НАБУ бажання влади зруйнувати незалежні органи [17]