Розв'язана Росією війна завдає Україні колосальної шкоди. Лише прямі втрати від фізичних пошкоджень інфраструктури за оцінками KSE Institute та партнерів сягають $127 млрд [2] та постійно зростають. Сукупні ж втрати, які враховують втрачений дохід, негативний ефект від падіння економіки тощо — ще вищі. Згідно зі спільними оцінками Кабінету Міністрів, Світового банку та Єврокомісії, потреби на відновлення України складають [3] $349 млрд.

Центр досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) та Міністерство аграрної політики і продовольства підрахували [4] масштаб втрат у сільському господарстві, спричинених російською агресією. Про це пише у своєму блозі у виданні Економічна правда [5] Роман Нейтер, експерт Київської школаи економіки.

Прямі збитки агросектору України

Якщо не брати до уваги шкоду, заподіяну земельним ресурсам — мінне забруднення та потребу в рекультивації земель, пошкоджених снарядами, окопами та рухом військової техніки, — найбільших пошкоджень внаслідок війни зазнала сільськогосподарська техніка.

За нашими оцінками, через бойові дії повністю або частково зруйновані понад 84 тис. одиниць техніки і устаткування. Їхня вартість оцінюється у $2,9 млрд. Це 44% від усіх фізичних пошкоджень завданих агресором нашому агросектору.

Друга найбільша за розміром стаття збитків — це знищення та крадіжка вже виробленої продукції. 

Зернову, олійну та іншу сільгосппродукцію Україна втрачає не лише внаслідок атак, але й через організоване розграбування окупантами. 

За оцінками Агроцентру KSE, у результаті російського вторгнення було знищено або викрадено 2,8 млн тонн зернових і 1,2 млн тонн олійних культур минулорічного врожаю, загальною вартістю $1,87 млрд.

Ще одна категорія пошкоджених активів — зерносховища. Загалом було пошкоджено або знищено потужностей для зберігання зерна сукупною місткістю 9,4 млн тонн. 

Цей обсяг втрачених потужностей зберігання не враховує вцілілих зерносховищ, які придатні до функціонування, але залишаються недоступними через тимчасову окупацію. 

Орієнтовна вартість ремонту пошкоджень та заміни зерносховищ наближається до $1,1 млрд.

Значної шкоди також зазнає тваринництво, яке втрачає поголівʼя через обстріли та неможливість продовжувати якісний догляд за тваринами в районах активних бойових дій. 

Внаслідок російської агресії загинуло майже 400 тис. бджолосімей, 95 тис. кіз та овець, 212 тис. великої рогатої худоби, 507 тис. свиней та майже 11,7 млн птахів. 

Вартість втрачених сільськогосподарськими виробниками ресурсів тваринництва та бджільництва становить приблизно $362 млн.

Крім вже зазначених втрат, на постраждалих від війни територіях знищено понад 14,3 тис. га багаторічних насаджень, вартістю майже $349 млн.

Також окупанти знищували та привласнювали паливо, мінеральні добрива та засоби захисту рослин на $95 млн.

Отже, згідно з останніми розрахунками аналітиків KSE Агроцентр і Мінагро, вартість пошкоджень, яких агросектор зазнав від агресії РФ, становить $6,6 млрд. 

Ця сума складає 23% від усієї вартості активів українських сільгосподарств. Тобто, майже чверть українського агросектору зруйновано.

Непрямі втрати української агропромисловості

Прямі збитки не відображають всіх втрат, які через війну на території України несуть сільгоспвиробники. 

Окрім знищення матеріальних активів, є ще непрямі втрати, що враховують недоотримані доходи від зменшення кількості виробленої продукції, зменшення доходу через порушення логістичних ланцюгів та зниження внутрішніх цін, а також додаткові витрати через подорожчання факторів виробництва. 

У 2022 році зафіксоване суттєве зниження врожаїв сільськогосподарських культур, які традиційно вирощуються в Україні. 

Скорочення врожаїв в цьому році викликано двома ключовими факторами. Перший - скорочення зібраних площ, позаяк значна частка цих рослин виробляється на територіях, які потерпіли від воєнних дій. 

Другий — зниження врожайності через спрощення технології виробництва. Так, через здорожчання факторів виробництва та низької ліквідності сільськогосподарських виробників відбувається скорочення внесення добрив та засобів захисту рослин.

Відповідно, за попередніми оцінками, цьогоріч врожай ячменю впав на 38,8%, пшениці — на 33,3%, соняшника — на 30,9%, кукурудзи — на 18,3%. 

Загалом через зниження виробництва однорічних культур агросектор втратив $11,2 млрд. Найбільше ($3 млрд) виробники втратили через падіння врожаю соняшника, ще $2,5 млрд вони недоотримали через зменшення обсягів зібраної пшениці.

Вторгнення РФ негативно вплинуло на посівну кампанію озимих культур. За нашими підрахунками, в оптимістичному сценарії, через зменшення обсягів виробництва озимої пшениці виробники в наступному році втратять ще $2,4 млрд. 

Що стосується вирощування озимих ріпаку та ячменю, то тут втрати будуть становити $318 млн і $312 млн відповідно. Загальні ж фінансові втрати через зниження виробництва озимих культур в 2023 календарному році складуть $3 млрд.

У порівнянні з однорічними культурами втрати від виробництва багаторічних культур менші, але також значні. Вони оцінюються у $322 млн, з яких $59,2 млн — результат скорочення виробництва зерняткових, $89,5 млн — ягідних, а $173,4 млн — кісточкових культур.

Чималі непрямі втрати очікуються й від падіння виробництва продукції тваринництва. Припускаючи незмінну продуктивність, спад може скласти до 10%. Річні втрати тваринництва і бджільництва оцінюються в $348,7 млн. 

Однак в окремих секторах спад прогнозується далеко за межами 10%. Для прикладу, очікуване падіння виробництва молока — 31%, свинарства — 29%, а яєць — 21%.

Зростання вартості енергоносіїв призвело до суттєвого подорожчання процесу виробництва. Зокрема, через ріст цін на паливо українські сільгоспвиробники втратили $485 млн, а внаслідок зростання витрат на добрива вони недоотримали $377 млн прибутку.

Однак ні з чим не зрівняються втрати через порушення логістики, які спричинила війна. Морська блокада України спровокувала першочергове зниження внутрішніх цін на експортоорієнтовані культури — пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник. 

Блокада змусила експортерів перебудовувати логістичні ланцюжки, переорієнтувавшись з експорту морем на залізниці, річкові порти й вантажівки. 

Це призвело до зростання вартості доставлення в рази — з $30 до подекуди $170-200 за тонну продукції. 

До того ж, через зменшення пропускної спроможності обсяг експорту у перші місяці повномасштабного вторгнення скоротився приблизно у п'ять разів.

Після підписання зернової угоди ситуація дещо покращилася. Втім, поточні експортні можливості не задовольняють потреби експортерів, а витрати на транспортування залишаються високими. 

У вересні внутрішні ціни на основні експортоорієнтовані культури залишалися на 61% нижчими за довоєнні. У разі, якщо не відбудеться суттєвих змін внутрішніх цін на такі експортоорієнтовані культури — сукупні втрати складуть аж $18,5 млрд. 

У загальній структурі непрямих втрат агропромисловості недоотримані доходи від порушення логістики склали цілих 54%.

Як бачимо, у порівнянні з прямими збитками, які наразі складають $6,6 млрд, непрямі втрати агросектору від війни аналітики KSE і Мінагрополітики оцінили у значно більшу суму – $34,25 млрд. 

Недоотримані доходи агровиробників у понад п'ять разів перевищують розмір фізичної шкоди, яку завдав агресор.

Висновок

Російське вторгнення завдало відчутного удару по аграрному сектору Україні. За підрахунками аналітиків KSE Агроцентру і Мінагрополітики, прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві сумарно перевищили $40 млрд. 

Через війну постраждало як рослинництво, так і тваринництво. Велика кількість сільськогосподарських угідь залишаються замінованими. 

Зерновий експортний коридор хоч і відкритий, та навряд чи його можна назвати надійним з огляду на нестабільну поведінку РФ і він не привів до істотного зростання внутрішніх цін на основні культури. 

Сукупність цих факторів не дає приводу для оптимізму. Наразі на фінішній прямій посівна компанія озимих культур. І якщо в останні роки було засіяно близько 9 млн га озимих культур, то в цьому році - лише 4,4 млн га. 

Окрім втрат сільськогосподарських угідь, такі цифри зумовлені низькими внутрішніми цінами і непевністю аграріїв у тому, що вони зможуть окупити виробництво у наступному році. 

Швидше за все, питання "сіяти чи не сіяти?", "де знайти генератори?" і "як підлаштовуватись під нові умови?" будуть турбувати всіх сільськогосподарських виробників цієї зими. 

Навесні буде проходити посівна компанія ярих культур, і якщо взимку аграрії не знайдуть приводів для оптимізму — ми можемо очікувати на суттєве скорочення виробництва ще й в наступному році.

Та попри непросте становище, багато сільгоспвиробників продовжують сіяти, збирати, підживлювати та працювати. 

Вони вже десятий місяць поспіль роблять все можливе, щоби гарантувати продовольчу безпеку України та світу. І особисто в мене це викликає безмежну повагу.

«Аргумент» [6]

На цю тему:

• В Мінагрополітики розповіли скільки втратив аграрний бізнес від 24 лютого [7]
• Посівні площі під зерновими культурами у 2023 році скоротяться на 22% [8]
• Третина врожаю кукурудзи в Україні все ще на полях через відключення електрики - Bloomberg [9]
• Війна відкинула врожай в Україні до радянських показників [10]
• Урожай-2023: може бути гірше, ніж погано [11]
• В Україні - найкращий момент для розвитку переробки в агросекторі [12]