Адміністрація Трампа посварилася з папою римським

Важная новость

Причина - Лев XIV критикує політику США. У відповідь папського посла викликали до Пентагона, прочитали «лекцію» — і навіть погрожували «Авіньйонським полоном».

Адміністрація Дональда Трампа вступила в конфлікт із Левом XIV - першим папою римським американського походження. Як пише видання The Free Press [2], справа навіть дійшла до того, що представник Пентагону багатозначно нагадував папському послу в США про так званий «Авіньйонський полон» — період з 1309 по 1377 рік, коли папство було залежно від Франції.

Відправною точкою конфлікту стало традиційне звернення папи до дипломатичного корпусу у Ватикані — так звана «Промова про становище у світі». Лев XIV виступив із промовою 9 січня 2026 року. У ній він висловив велику тривогу тим, що відбувається у міжнародній політиці.

Серед іншого тато сказав: «Дипломатію, яка заохочує діалог і прагне досягти консенсусу між усіма сторонами, витісняє дипломатія, заснована на силі. Війна знову входить у моду, і зростає войовничий запал. Світ більше не розглядається як дар і як бажане благо саме собою, або як мета. Навпаки, світ усе частіше досягається за допомогою збройної сили як умова утвердження власного панування».

Лев XIV закликав до якнайшвидшого припинення вогню в Україні, до миру між Ізраїлем і Палестиною на основі принципу «дві держави для двох народів», до поваги суверенітету та прав людини у Венесуелі (виступ відбувся менш ніж через тиждень після захоплення американськими військовими Ніколаса Мадуро), до припинення насильства.

Крім того, тато закликав поважати права та невід'ємну людську гідність біженців та мігрантів, а також ув'язнених. Це було сказано у розпал кризи в американському Міннеаполісі, викликаного введенням у місто воєнізованих підрозділів міграційної поліції для масової депортації іммігрантів.

Багато чого з того, що сказав Лев XIV у «Промові про становище у світі», очевидно, було ледь завуальованою критикою адміністрації Трампа: її політики щодо України, Ізраїлю та Палестини, Венесуели та взагалі Латинської Америки. Серед слухачів папи був Брайан Берч — посол США у Ватикані, лідер активістської організації CatholicVote, яка агітувала американських католиків за Трампа під час виборчої кампанії 2024 року.

Незабаром після цього виступу заступник міністра оборони США з політичних питань Елбрідж Колбі запросив до Пентагона кардинала Крістофа П'єра, папського нунція (посла) до США. Це не була офіційна зустріч. Про неї не повідомляли журналістів, не було ні запису, ні фотографій. Мабуть, передбачалася неформальна розмова «на порозуміння». Проте розмова вийшла настільки дивною, що одразу кілька людей — як у США, так і у Ватикані — вирішили «злити» його зміст у пресу. А саме — італійському журналістові Маттіа Феррарезі, який нині живе і працює в США. Той опублікував статтю про зустріч у американському консервативному виданні The Free Press.

За даними Феррарезі, Колбі та ще кілька чиновників Пентагону прочитали кардиналу П'єру «лекцію». Вони мало не порядно розібрали «Промову про становище у світі» Лева XIV, висловлюючи обурення та образу з приводу кожного випаду проти політики Трампа.

Колбі — сам практикуючий католик — сказав кардиналові щось у такому дусі: «США мають у своєму розпорядженні військову силу, яка дозволяє їм робити все що завгодно — і католицькій церкві слід бути на їхньому боці або, щонайменше, не дозволяти собі їх критикувати». Загальний зміст «лекції» зводився до того, що католицька церква з її моральним авторитетом не повинна втручатися в політику, де значення має не мораль, а сила, йшлося у статті Феррарезі.

У цьому контексті хтось із американських чиновників (але не сам Колбі) згадав про «Авіньйонський полон». Наприкінці XIII століття король Франції Філіп IV Красивий обклав податками французьке духовенство. Папа Боніфацій VIII обурився таким зневаженням традиційних церковних привілеїв і пригрозив Пилипу відлученням. За кілька років Боніфація повалили та вбили. Новим тпапою став Климент V, ставленик Філіпа. Він залишив Рим і оселився в Авіньйоні — папському володінні біля Франції, під контролем Філіпа. Це «полонення», коли папство фактично було політичним знаряддям французьких королів, тривало до 1377 року.

Як пише Феррарезі, кардинал П'єр був захоплений зненацька такими історичними посиланнями. Громадської реакції з боку Ватикану не було, але там розцінили цю розмову як погрозу з боку США.

Невдовзі після цього П'єр залишив посаду нунція — за офіційною версією у зв'язку з досягненням граничного віку. Замість нього папським послом у США став архієпископ Габріеле Джордано Качча, який раніше був представником Ватикану в ООН.

Примітно, що стаття Феррарезі вийшла не в січні, коли відбулася зустріч П'єра з Колбі, а 7 квітня — через два дні після ще одного публічного виступу папи Лева XIV, значно значнішого, ніж «Промова про становище у світі», — великодньої проповіді «граду та світу». Ймовірно, джерела Феррарезі у Ватикані вважали за потрібне роз'яснити контекст цієї проповіді.

Папа говорив:

- Сила Воскресіння Христового – це не насильство. Вона подібна до силі зерна пшениці, яке проростає і стає золотим колосом. Вона ще більше схожа на силу людського серця, яке, поранене образою, відкидає помсту і, сповнене співчуття, молиться за того, хто вчинив образу. Брати і сестри, це справжня сила, яка приносить світ людству, тому що вона сприяє поважним стосункам на всіх рівнях: між окремими людьми, сім'ями, соціальними групами та народами. Вона не переслідує особистих інтересів, а прагне загального добра; вона не прагне нав'язувати свій власний план, а допомагає розробляти та здійснювати план разом з іншими.

<…> Ми звикаємо до насильства, упокорюємося з ним і стаємо байдужими. Байдужими до загибелі тисяч людей. Байдужими до наслідків ненависті та роз'єднаності, які сіють конфлікти. Байдужими до економічних та соціальних наслідків, які вони породжують, і які ми відчуваємо. Спостерігається дедалі більша «глобалізація байдужості». <…> Цього святкового дня відмовимося від спраги конфлікту, панування і влади — і молитимемо Господа дарувати світ миру, змученому війнами, ненавистю і байдужістю.

7 квітня — у день виходу статті Феррарезі і в день, коли Трамп пригрозив «загибеллю цілої цивілізації» (тоді спливав його ультиматум Ірану), — Лев XIV, відповідаючи на запитання журналістів про війну на Близькому Сході, сказав: «Я закликав би громадян усіх залучених країн, зв'язатися з ними всіма, щоб вони працювали заради миру і завжди відкидали війну».

Представники Пентагону прокоментували статтю The Free Press: вони наполягають, що Феррарезі у своєму описі зустрічі П'єра і Колбі вдався до багатьох «перебільшень та спотворень» і що розмова була «поважною і розумною».

Конфлікт між Ватиканом та адміністрацією Трампа вже призвів до того, що Лев XIV – перший тато-американець – відхилив запрошення Білого дому на святкування 250-річчя незалежності США у липні.

Адміністрація Дональда Трампа приблизно на третину складається з католиків (при тому, що їхня частка в населенні США — трохи більше 20%). Віце-президент США Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо, кілька міністрів, голова Об'єднаного комітету начальників штабів Ден Кейн, директор ЦРУ Джон Реткліфф, прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт – усі вони католики. Причому Венс виріс у сім'ї протестантів-євангеликів, а католиком став лише 2019 року, коли йому було 35 років. Про своє звернення віце-президент написав книгу «Причастя» – вона має вийти влітку 2026 року.

Журналістів, само собою, зацікавило, що думає новонавернений Венс про конфлікт між адміністрацією та папою римським. Його запитали про це увечері 8 квітня в аеропорту Будапешта, коли він відлітав з Угорщини після виступу на передвиборчому мітингу на підтримку прем'єра Віктора Орбана. Венс не став нічого коментувати, але пообіцяв поговорити з кардиналом П'єром та з чиновниками Пентагону, щоб з'ясувати, що сталося.

Зображення вгорі: Папа римський Лев XIV виступає з великодньою проповіддю «граду та миру» на площі Святого Петра у Ватикані, 5 квітня 2026 року. Фото: Evandro Inetti / ZUMA Press Wire / Scanpix / LETA

«Аргумент» [3]

На цю тему: