Натомість, залишу свої особисті емоції при собі та спробую надати загальну аргументовану відповідь на це питання, що висить у повітрі…
Одразу розчарую: кінця війни - не буде!
Більше того, як і з першого дня війни я багаторазово стверджував і продовжую стверджувати до сьогодні - ця війна дуже на довго, на десятки років, якщо не на завжди!..
Кінець цієї війни настане лише у двох випадках:
1. Знищення України - як незалежної Держави, з масовим геноцидом, багатотисячними злочинами проти людяності, мільйонами (десятками мільйонів) біженців, позасудовими розстрілами, повним знищенням української ідентичності та насильницьким зросійщенням тих, хто залишиться..
2. Розвал Росії - з громадянськими міжетнічними війнами, величезними екологічними катастрофами (в тому числі ядерними), морем крові, створенням нових квазі-державних утворень на її території, що будуть намагатися відгородитися від хаосу, з руйнацією загального військового потенціалу та зосередженням залишків імперії на територіях наближених до Москви та Пітера, можливо ще у кількох відокремлених анклавах..
Тобто!
Будь-які інші сценарії розвитку подій не усунуть першопричини цієї війни, не усунуть величезного провалля між інтересами сторін, не дозволять знайти хоча б мінімальне поле для компромісу - бо йдеться насамперед про наше фізичне знищення!
Колись Голда Меїр сказала крилату фразу про стосунки євреїв і арабів: «Ми хочемо жити. Наші сусіди бажають бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісу».
Ця фраза як ніщо інше - яскраво відображає існуючий стан речей між нами, українцями і кінцево зʼїхавшою з глузду, розлютованою та схибленою ненавистю рашистською ордою, на чолі зі своїм біснуватим фюрером, що як мільйонна стая саранчи вдерлася на нашу землю, знищуючи все на своєму шляху!
Обʼєктивно слід враховувати: путін масштабно перебудував економіку країни, повністю поставивши її на військові рейки, збільшив вдвічі-втричі випуск боєприпасів, безпілотників, військової техніки, мобілізував широке коло агентури по всьому світу, віднайшов потужного союзника в обличчі Китаю, а також КНДР та Ірану.
Китай, попри свою псевдо-мирну риторіку - напряму приймає участь у війні проти нас, у вигляді, по-перше своїх проксі (КНДР і Ірану), надавши вже перші 15 тисяч корейців для війни, а відтепер вже й безпосередньо своїми громадянами-добровольцями, по-друге закриває повністю потреби росії у снарядах, ракетах, технологіях, тримає російську економіку на плаву, створивши рятівну «парасолю» від санкцій та повністю підпорядкувавши в своїх інтересах її фінансову стстему, не лишивши країні-бензоколонці ніякого зовнішньополітичного маневру..
Крім того, 1,5 мільйона вмотивованих людиноненависницькою пропагандою, відчувших смак крові, мародерства та безнаказаності головорізів, що звуться російським військом - просто неможливо буде втримати в рамках режиму припинення вогню, без ризику того, що вони не повернуть свою, розігнану на повну швидкість, жорстокість та спрагу до вбивств і розбію, на внутрішньоросійську територію..
До цього всього слід добавити й головне - паталогічну ненависть самого путіна до всього українського, контроль за якою він давно втратив, і яка значною мірою керує всіма його діями та мотиваціями!..
То де тут місце для хоча б «припинення вогню»? Я вже не кажу про здобуття сталого миру!!!
В цих умовах - українцям слід нарешті позбавитися від ілюзій і бути готовими до тривалого й запеклого супротиву! Бо йдеться, повторюю - не просто про зміну Уряду на проросійський, чи там про мову й церкву… Йдеться про наше тотальне винищення! Нас, наших дітей та онуків, нашої культури й історичної памʼяті, нашого права на існування!
Звичайно - ситуацію дуже ускладнила фактична зрада Сполучених Штатів, в особі нової їх адміністрації. Нехай вас не вводить в оману їх риторика - сьогодні вони не на нашому боці! Проте це зовсім не означає, що ситуація безнадійна! Маємо союзників, маємо підтримку - але слід насамперед розраховувати на власні сили, на власний характер, на власну рішучу готовність боронити рідну землю!! Це - єдиний рецепт нашого виживання та єдиний шлях до Перемоги!!
Андрій Баранов, ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук
На цю тему: