Лише 25% військовослужбовців задоволені отриманим від держави спорядженням, а 60% бійців змушені купувати речове майно за власні кошти.

Про це свідчать результати опитування [2] 25 тисяч військовослужбовців, яке Рахункова палата провела спільно з Міністерством оборони.

"Якість тилового забезпечення залишається чутливим питанням для армії. Найчастіше військові повідомляли про проблеми зі зношуваністю та якістю спорядження, одноманітністю харчування та перебоями із постачанням пального", – зазначається у повідомленні.

При цьому лише чверть опитаних задоволені спорядженням, отриманим від держави. Ще 60% респондентів зазначили, що вимушені купувати речове майно власним коштом.

Понад половина опитаних висловили невдоволення якістю харчування, а 26% повідомили про нестачу пального у підрозділах.

У Рахунковій палаті зазначають, що фактичний облік забезпечення у військових частинах і на складах, залишився поза процесом цифровізації через відсутність затверджених технічних завдань і несвоєчасні управлінські рішення.

"Водночас саме цей рівень є критично важливим, оскільки без цифрового обліку фактичних потреб, руху майна, отримання та використання ресурсів неможливо забезпечити повний контроль ланцюга постачання та прозорість і достовірність даних для планування закупівель", – наголошується у повідомленні.

Рахункова палата також провела аудит оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення ЗСУ у 2024 році, який охопив діяльність Міноборони та держпідприємства "Державний оператор тилу" (ДОТ).

Зокрема, аудит встановив, що на продовольче та речове забезпечення ЗСУ у держбюджеті на 2024 рік було передбачено лише 44,5% від необхідної суми, а на паливно-мастильні матеріали – 73%.

"Як наслідок, Збройні Сили функціонували за рахунок часткового "проїдання" запасів. При цьому 400 млн грн бюджетних призначень Міноборони залишилися невикористаними", – зазначають у Рахунковій палаті.

Водночас понад 11 млрд грн були ДОТ спрямував в дебіторську заборгованість. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на 10 млрд грн, 800 млн грн було повернуто до бюджету, а понад 31 млн грн – стало простроченою дебіторською заборгованістю.

Аудитори також з’ясували, що хоча ДОТ здійснив 95% процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови дл конкурентного середовища, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7,2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій.

Водночас зобов’язання обраних постачальників виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів та строків в бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДОТ, за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 – розірвано. При цьому постачальники, які зривали терміни терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій.

"Поряд з цим через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій", – встановили у Рахунковій палаті.

Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель (на майже 98 млн грн), а Перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювався 48 разів, і врешті не був виконаний у повній мірі.

Загалом за результатами аудиту зазначається, що запроваджена у 2024 році оновлена модель тилових закупівель (коли Міноборони формує політику та контролює якість, а ДОТ безпосередньо проводить необхідні закупівлі) має потенціал до розвитку, однак "через системні недоліки очікуваного результату не забезпечила".

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Железняк: Ефективність витрат - чорний гумор від прем’єрки [4]