За рік на мінах в Україні загинули 185 цивільних людей і кілька сотень отримали поранення. Нерідко до мережі потрапляють фото тракторів, які наїхали на снаряд під час збирання врожаю.

Це реалії звільнених регіонів. Україна зараз – одна з найбільш замінованих країн світу, і ця проблема – на десятиліття.

Щоб зробити землю непридатною для вирощування сільськогосподарських культур, вистачає кількох діб обстрілів, а щоб прибрати з неї вибухонебезпечні предмети, потрібні місяці роботи саперів.

Наразі Україна не має ні часу, ні достатньої кількості спеціалістів. Щоб продовжити збирати врожай, фермери наймають саперів на чорному ринку, що часто призводить до трагічних випадків.

Страждають не тільки аграрії. Під час відступу росіяни мінують комунікації та критичну інфраструктуру в містах, щоб ускладнити повернення українського бізнесу та місцевих жителів.

Повне гуманітарне розмінування коштуватиме мільярди доларів і потребуватиме чимало техніки та спеціалістів.

Проблема на десятиліття

За словами головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, у серпні 2022 року росіяни щодня випускали по українських позиціях 40-60 тисяч снарядів. Частина з них не вибухнула.

За різними оцінками, не спрацьовують до 20% випущених боєприпасів. Крім того, якщо росіяни тривалий час перебувають на певній території, то ставлять міни в лісах і на полях.

В Україні забрудненими вибухівкою вважаються всі райони, де йшли бої. За оцінками Асоціації саперів, це 139 тис кв км. Тобто перевірки потребує п’ята частина території країни.

За оцінкою Українського клубу аграрного бізнесу, у звільнених областях заміновані близько 2 млн га полів. Кожен рік простою цих земель коштуватиме економіці країни до 800 млн дол. У тимчасовій окупації перебувають 6 млн га, які теж потребуватимуть перевірки після звільнення.

Розмінування не гарантує фермерам повернення до роботи на цих землях. Поверхню ще потрібно вирівняти та рекультивувати, тобто відновити родючість ґрунту. Загальну вартість таких робіт Київська школа економіки в червні оцінювала 40 млн дол.

У харківському холдингу "Агротрейд", (обробляє 70,5 тис га, власник – командир добровольчого підрозділу "Хартія" Всеволод Кожемяко [2]) розповіли, що рекультивація гектара землі після розмінування коштувала в середньому 100 дол.

Через війну постраждало й тваринництво. Відсутність безпечної землі для вирощування кормів змушує фермерів скорочувати поголів’я і звільняти працівників. На відновлення галузі підуть роки.

У регіонах, які понад пів року перебували в російській окупації, боротися з мінами складніше. Так, у Херсоні ворог замінував критичну інфраструктуру, комунікації і навіть цивільні будівлі.

Українським саперам доводиться перевіряти кожен метр звільненої землі, перш ніж вона стане придатною для користування. До цього моменту бізнес не зможе на ній працювати.

На повне розмінування України можуть піти десятиліття. Албанія після югославських війн лише через десять років змогла розмінувати свою територію. Це при тому, що в цій країні небезпечними вважалися 15 тис кв км – удесятеро менше, ніж зараз в Україні.

Інший приклад – Хорватія. У 1990-ті роки там замінованими вважалися 13 тис кв км. Повністю очистити свою землю від вибухівки країна не може досі.

Саперів не вистачає

Розмінування для цивільних ділиться на два види: оперативне та гуманітарне.

Оперативне – очищення саперами ДСНС, Нацгвардії або ЗСУ ділянок, де виявлені вибухові предмети. Таке розмінування підходить для екстрених випадків.

Гуманітарне – обстеження всіх потенційно небезпечних територій за міжнародними стандартами, знищення вибухових предметів та проведення контролю якості. 

Це складний, довгий та дорогий процес, однак лише він гарантує безпеку власникам землі.

В Україні гуманітарне розмінування виконують вісім організацій-операторів. За останній рік з’явилося багато профільних організацій, що бажають працювати в Україні, але вони мають пройти складну процедуру сертифікації. Це уповільнює вихід на ринок нових операторів.

За словами керівника одного з підприємств "Укроборонпрому", сертифікація триває 6-12 місяців. За цей час оператори збирають документи, навчають саперів, купують техніку, відпрацьовують правила роботи. Довга сертифікація – це лише початок труднощів, адже гуманітарне розмінування дороге.

В Асоціації саперів кажуть, що розмінування квадратного метра землі може коштувати 3-4 дол. Жоден фермер не здатний профінансувати такі роботи.

"Один аграрій сказав: навіть якщо ми засіємо ці землі марихуаною, ми і за кілька років не "відіб’ємо" такі витрати на розмінування", – поділився [4] глава Асоціації саперів Тимур Пістрюга.

За словами начальника Управління екологічної безпеки і протимінної діяльності Міноборони Руслана Берегулі, держава поки не виділяє гроші на гуманітарне розмінування, тому його проводять за кошти іноземних донорів.

Вартість повного гуманітарного розмінування України порахувати важко. ЗМІ пишуть про 400-900 млрд дол. Однак стільки коштувало б гуманітарне розмінування, якби мінами були вкриті всі потенційно небезпечні 139 тис кв км.

Насправді ця цифра значно менша. Вартість розмінування визначається після нетехнічного обстеження, і далеко не всі українські поля виявляються густо усіяними мінами. Частина земель може не потребувати роботи саперів.

Проєкт Military Feodal, який агрегує інформацію для проведення гуманітарного розмінування, влітку 2022 року давав більш стриману оцінку – близько 5 млрд дол. Зараз ця сума більша.

Тимчасом обсяги іноземної допомоги українським операторам у 2022 році вимірювалися мільйонами. Цього замало для розширення штату саперів, купівлі техніки та пришвидшення процесу.

Як наслідок, на безкоштовне розмінування утворилася черга. На нього можуть претендувати не всі фермери, адже оператори не працюють у 20-30-кілометровій зоні від лінії фронту.

До того ж поля для проведення робіт обирають не за принципом "хто швидше подав заявку", а за пріоритетністю. У Demimimg Solutions розповіли, що пріоритети визначаються з огляду на вказівки Національного органу з питань протимінної діяльності та пропозиції місцевої влади.

Не маючи змоги місяцями чекати своєї черги, фермери шукають саперів самі.

Навесні 2022 року холдинг "Агротрейд", що має землю на звільненій у квітні Чернігівщині, зіткнувся з проблемою: на засіяних полях лежали нерозірвані снаряди та міни. Вони могли піти вглиб землі і до літа зарости ріпаком. Тоді поля стали б непридатними для використання на роки.

"Поряд з нашими полями стояли військові і ми попросили їх розмінувати дороги. Потім запустили наші дрони-обприскувачі і за їх допомогою шукали нерозірвані снаряди. Військові все це підривали, а ми прибирали", – розповіла директорка з операційної діяльності групи "Агротрейд" Олена Ворона.

За допомогу компанія віддячила військовим пікапами та пальним. У підсумку вартість розмінування 10 тис га коштувала їй близько 60 тис дол. За словами Ворони, так само робили інші фермери.

У холдингу запевняють, що нещасних випадків після такого розмінування в них не було.

Чорний ринок саперів

Так щастить не всім. У деокупованих регіонах трапляються випадки, коли трактори підриваються в полі після "розмінування", проведеного несертифікованими саперами.

"В чоловіка з Київської області підірвався комбайн. Він дзвонить нам, жаліється, що йому хтось розмінував поле, але він все одно наїхав на міну", – розповіли представники проєкту Military Feodal.

Потреба у швидкому розмінуванні призвела до розквіту чорного ринку саперів. Гравці на ньому не змушують чекати, але і не відповідають за якість. Щоб зберегти бізнес і робочі місця, аграрії готові ризикувати.

За даними однієї з аграрних компаній, вартість обстеження поля нелегальними саперами на чорному ринку коштує близько 5 тис грн за га, а розмінування – 1-3 тис дол за га залежно від забруднення.

Спеціалісти скептично ставляться до "чорних саперів". "Якщо фермер скористався послугами "чорних саперів" і захоче пройти комплаєнс (перевірку контрагента – ЕП) або передати землю в оренду, то він не зможе підтвердити, що ця земля безпечна", – попереджають у Military Feodal.

Ринок формується

В Україні починає формуватися і легальний ринок розмінування. З’являються сертифіковані компанії з платного гуманітарного розмінування. Однією з таких стала дочірня компанія "Укроборонпрому".

У концерні ЕП пояснили, що вартість сертифікованого обстеження та розмінування гектара землі може сильно відрізнятися. Усе залежить від кількості мін, рельєфу та безпеки на території.

Сапери державного концерну працюватимуть майже за собівартістю. Однак навіть без націнок далеко не всі фермери здатні оплачувати послуги з правильного гуманітарного розмінування.

На конференції "Рух мінним полем" підприємці пропонували розділити ці витрати з державою. В іншому випадку фермери шукатимуть альтернативні шляхи для розмінування угідь.

Що далі

2022 рік був важким для галузі гуманітарного розмінування. Лінія фронту постійно змінювалася, грошей бракувало, а частина операторів проходила сертифікацію. Зараз процес пришвидшується.

Якщо до великої війни в країні були сертифіковані чотири оператори протимінної діяльності, то зараз їх десять, з яких два тільки інформують населення. Ще низка проходить сертифікацію.

За гуманітарне розмінування беруться і самі аграрії. Компанія "Нібулон" проводить консультації, щоб отримати статус оператора розмінування, і залучає інвестиції на купівлю обладнання.

Кількість фахівців у царині зростає. У ДСНС розповіли, що рік тому вони мали 600 саперів, а зараз – 1 тис. Відомство планує збільшити штат до 1 500 осіб.

Розширюються і сертифіковані оператори. Рік тому Demining Solutions мала десять саперів, а зараз їх 50. Дочірнє підприємство "Укроборонпрому" має 30 саперів, а до кінця року їх може бути 100.

Наявних саперів замало для обстеження всіх проблемних районів, але за останній рік зросла міжнародна підтримка України, тому процес може прискоритися.

Зокрема, уряд США назвав розмінування України найбільшим викликом з часів Другої світової війни і виділив на це 91,5 млн дол. Канада дала 11 млн дол, Євросоюз – 25 млн євро. Гроші підуть на закупівлю обладнання, навчання команд саперів і гранти для сертифікованих операторів.

Проблеми аграріїв поступово вирішуватимуть. У Demining Solutions кажуть, що Національний орган з протимінної діяльності на 2023 рік визначив пріоритетним розмінування аграрних земель.

Фермерам слід подати заявку на сайті проєкту Military Feodal [5], з якого інформація піде до профільних органів. Оператори використають ці дані для планування своєї роботи.

В Асоціації саперів вважають, що повне розмінування України може тривати десятки років. Однак досвід інших країн, зокрема Хорватії, та нові технології можуть прискорити цей процес.

Перед владою стоять кілька завдань: залучати більше донорської допомоги для купівлі техніки, посилити контроль за нелегальними саперами, встановити зрозумілі правила для операторів та  побудувати ринок гуманітарного розмінування, зробивши його доступним для фермерів.

Угорі: ФОТО MAXAR

«Аргумент» [6]

---

На цю тему:

• Понад 5 мільйонів гектарів українських земель не можна обробляти через війну [7]
• Якою буде посівна-2023 на Херсонщині? «Ракети на полях, робітники на фронті» [8]
• В Україні буде створено центр гуманітарного розмінування [9]