До літа цього року Росія втратила на війні із Україною убитими щонайменше 450 тисяч солдатів. Фактична кількість загиблих за цей період, імовірно, значно більша.

Про це свідчить аналіз видання Financial Times [2] документів, витік яких стався з російського статистичного відомства.

Близько 120 тис. загиблих, тобто третина від загальної кількості тих, для кого в документах зазначено місце смерті, припадає на район Авдіївки та Покровська. Ці міста стали місцями одних із найжорстокіших битв війни. Ще 48 тис. загиблих припадають на сусідній Бахмутський район.

Експерти вважають, що такі втрати не дозволять Росії й надалі проводити наступальні операції подібного масштабу, бо, якщо дивитися на пікові місяці атак у минулому році, то РФ втрачала десятки тисяч осіб щомісяця, а офіційна мета країни щодо набору новобранців становить 35 тис. осіб на місяць. Тобто темпи вербування недостатні, щоб компенсувати втрати. 

Бої за кожне із цих міст окремо коштували Росії більше життів, ніж радянське вторгнення в Афганістан у 1979–1989 роках, яке, за офіційними даними, забрало життя близько 15 тис. військовослужбовців. На війні США у В’єтнамі загинули 58 тис. американців.

Документи, оприлюднені після хакерської атаки білоруських та українських активістських груп Cyberpartisans BY і Silent Crow, дають змогу побачити офіційні дані про смертність, які російська держава мала станом на серпень. Загалом масив містить інформацію про 11,5 млн смертей.

У базі безпосередньо зазначено близько 410 тис. смертей, пов’язаних із війною. Переважна більшість загиблих – військовослужбовці, хоча серед них могли бути й цивільні особи, помилково класифіковані в документах.

Крім того, FT виявила ще близько 12 тис. імовірних смертей військовослужбовців, визначених за віком, місцем загибелі та статусом померлих. Ідеться про російських чоловіків призовного віку, які загинули на фронті або поблизу нього, зокрема в районі Покровська.

Росстат також зафіксував 42 тис. смертей чоловіків призовного віку, встановлених через судові процедури, які застосовують у випадках, коли родини не можуть отримати тіло загиблого.

Водночас реальна кількість загиблих занижена через затримки з реєстрацією смертей. Деякі затримки є значними: у 2026 році досі оформлювали документи щодо людей, які загинули під час облоги Маріуполя у 2022 році. На основі вже поданих документів FT оцінює, що загальна кількість смертей, пов’язаних із війною, до початку серпня сягне приблизно 550 тис. осіб. Майже всі загиблі – чоловіки.

Оцінки FT узгоджуються з результатами інших статистичних методів аналізу, зокрема дослідженням надлишкової смертності чоловіків призовного віку порівняно з довоєнними показниками. Якщо припустити, що рівень смертності, зафіксований у січні, зберігався протягом усього року, то до кінця грудня кількість загиблих сягне 650 тис. осіб.

Однією з тенденцій, які простежуються в даних, є старіння російських збройних сил. Близько 10% загиблих були віком від 18 до 24 років, однак частка цієї вікової групи скоротилася порівняно з початком війни. У 2025 році середній вік загиблого становив 40 років, тоді як у перший рік війни – 34 роки. Найбільшу групу загиблих становили чоловіки віком від 35 до 44 років – 158 тис. осіб.

Цифри також відображають нерівномірний розподіл мобілізації 2022 року, яка непропорційно зачепила окремі етнічні меншини, а також тенденцію до активнішого вербування чоловіків із бідніших регіонів Росії.

Забайкальський край, де проживає одна з найбільших бурятських громад, мав один із найвищих показників зареєстрованих смертей серед регіонів. Звідти загинули близько 12 300 осіб, тобто приблизно один загиблий на кожні 80 жителів регіону. У Башкортостані, де також проживає значна частка представників національних меншин, загинули 15 800 осіб.

Дані також демонструють участь іноземних громадян у війні: FT ідентифікувала 4141 імовірного іноземного військовослужбовця, смерть якого зафіксовано в базі. Найбільше повідомлень про загибель надходило восени 2025 року - близько 390 випадків на місяць. Це збіглося з періодом різкого посилення російського наступу в районі Покровська.

Найбільші втрати серед іноземців припадають на країни Центральної Азії, Африки та Латинської Америки – регіони, звідки Росія активно вербує військовослужбовців.

Серед країн Центральної Азії найбільше загиблих зафіксовано в Узбекистані – 807 осіб, далі йде Таджикистан із 598 загиблими. Найбільше втрат у Латинській Америці зафіксовано в Колумбії – 98 осіб. У Нігерії, Камеруні та Єгипті разом загинули 127 осіб. Дані також свідчать про загибель 20 громадян Бангладеш, 10 громадян Індії та 44 громадян Непалу. Крім того, повідомляється про загибель близько 500 власників білоруських паспортів.

У базі немає жодного північнокорейського військовослужбовця, попри участь КНДР у воєнних зусиллях Росії.

Хоча в документах зазначено 745 загиблих українців, FT не включила їх до своїх оцінок, оскільки незвично велика частка цих смертей, імовірно, припадає на цивільних осіб. Українці, які воюють на боці Росії, можливо, зареєстровані як громадяни РФ або підконтрольних їй утворень.

Зображення вгорі: битва за бахмут. Скріншот з відео

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Зеленський анонсував найбільший обмін полоненими між Україною та РФ [4]
• Діана Буцко: Трагедія Костянтинівки [5]
• Росія відмовилася обговорювати деескалацію в Чорному морі та буде бити по енергетиці - Зеленський [6]