Brexit: ціна розлучення з Європою

Важная новость

Чотири роки тому стався Brexit. Чи виграла економіка Великобританії, а якщо ні, то хто виграв?

Про це йдеться у статті видання novayagazeta [2].

У кожної країни, напевно, бував свій «чорний день календаря», коли люди раптом відчували, що життя незворотно змінилося. У Великобританії на пам'яті поколінь, що нині живуть, це, звичайно, 11 годин вечора останнього січневого дня 2020 року, коли країна вийшла з Європейського союзу і вступила в перехідний період, щоб до кінця року залишити єдиний ринок і митний союз ЄС, а в Брюсселі спустили британський прапор Union Jack.

З того часу країна важко пережила пандемію, її потріпала енергетична криза, різке зростання вартості життя, Лондон політично активний у збройних конфліктах, що розгоряються, в Європі і на Близькому Сході. Але майбутній характер відносин із найближчим сусідом — Європейським союзом — як і раніше, залишається ключовим питанням і, як і раніше, незрозумілим: сьогодні 51% британців (і 61% лондонців, за даними YouGov) кажуть, що проголосували б за возз'єднання з ЄС, якби у у них був шанс.

Учора, за чотириріччя, підсумки боротьби Великобританії за «суверенітет і незалежність від Брюсселя» виглядають досить похмуро. Проблеми зберігаються та наростають, з'являються нові потрясіння. "Коли справа доходить до Brexit, немає добрих днів, тільки погані", - похмуро зауважує журнал The European.

Безперечні мінуси

Надії на нові торгові угоди «суверенної» Великобританії поки що не справдилися. Як зазначають експерти, вже укладені угоди (їх понад 70) здебільшого повторюють ті, що мали країна, коли вона була частиною ЄС. Нові угоди з Австралією та Новою Зеландією викликають критику та побоювання, що британські фермери виявляться у програші. (Та й вони, за загальним визнанням, дадуть лише незначний поштовх розвитку торгівлі, і навіть на це піде кілька років.) Переговори з Індією продовжуються, а переговори з Канадою днями перервалися. Це загрожує Британії збільшенням мит у розмірі до 245% на сир та підвищенням тарифів для британських автомобільних фірм.

Торгові угоди з найбільшими гравцями — США та Китаєм, як і раніше, залишаються недосяжними. А Росія, з якою теж передбачалося встановити прямі торговельні відносини, взагалі випала з якогось навіть мислимого партнерства.

Коли Великобританія 2021 року вийшла одночасно з єдиного ринку та митного союзу, британські експортери до Європи негайно потрапили під дію митних правил, але встановлення контролю над імпортом Лондон багаторазово (п'ять разів!) відкладав. Сьогодні, нарешті, запроваджено перевірку документації товарів харчової галузі, з 30 квітня розпочнеться фізичний огляд. Формальна мета — забезпечення біобезпеки країни, яка привозить із Європи:

до 80% овочів,

до 50% м'яса свинини,

близько 40% фруктів тощо.

Експерти в один голос кажуть, що витрати сплатить покупець. «Ситуація сюрреалістична, – каже популярний ведучий радіо LBC. — Ми, певно, єдина країна, яка сама на себе наклала санкції».

Розрахунки демонструють майбутнє значне зростання витрат для бізнесу, який незабаром позначиться на кишенях покупців. При цьому підприємці стверджують, передає Sky News, що контроль на кордоні дублює перевірки, вже проведені в ЄС, і сумно згадують, що Brexit колись розпочинався під гаслом боротьби з «євробюрократами» та «паперовою тяганиною».

З того часу, як Великобританія приєдналася до ЄС у 1973 році, країна отримала через Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) 146 мільярдів фунтів стерлінгів у тисячу з гаком бізнес-проектів. Після Brexit країна зіткнулася із дефіцитом державних інвестицій. За оцінкою дослідників з UK in a Changing Europe, британські інвестиційні банки у найуспішнішому 2022 році змогли замістити лише третину від того, що ЄІБ щорічно інвестував у країну до референдуму, йдеться у доповіді. Експерти не впевнені, чи внутрішні банки розвитку Великобританії зможуть заповнити «дірку» до кінця поточного десятиліття.

Приватні інвестиції в британський бізнес не були особливо великими і до референдуму 2016 року, але якби тенденція розвитку збереглася в колишніх скромних масштабах, то, згідно з аналізом аналітичного центру The Economics Observatory, до 2023 року вони могли б бути на 10% вищими. Автори дослідження стверджують, що уповільнення зростання основного капіталу призводить до щорічного недоотримання ВВП 29 млрд фунтів стерлінгів (згодом цифра зростатиме).

Звіт Cambridge Econometrics, підготовлений на замовлення мерії Лондона, показує, що країна втратила 2,5 млн робочих місць (в одному тільки Лондоні на 290 000 робочих місць менше, ніж могло б бути, якби не було Brexit), причому майже половина від загальної кількості робочих місць, що не відбулися в країні, припадає на фінансові послуги та будівництво.

Припинення вільного переміщення робочої сили між ЄС та Британією внаслідок Brexit та запровадження системи імміграції на основі балів призвело до нестачі працівників сфери:

охорони здоров'я та догляду,

освіти,

транспорту,

готельного бізнесу,

роздрібної торгівлі,

сільського господарства.

Спільне дослідження аналітичних центрів UK in a Changing Europe та the Centre for European Reform оцінює нестачу робочої сили на середину минулого року у 330 тисяч осіб. При цьому непропорційно сильно постраждали деякі сектори із нижчою заробітною платою: транспорт, готельний бізнес, догляд. Уряд поки що посилює візові правила, підвищує мінімальну зарплату, необхідну для отримання віз.

Деякі політики сподіваються, що ці обмеження змусять компанії підвищити кваліфікацію персоналу та збільшити інвестиції. Однак поки що конкуренція за працівників лише підживлює інфляцію, вважає Британська торгова палата. Бізнес закликає Міністерство внутрішніх справ переглянути перелік дефіцитних професій.

Cхема найму сезонних працівників, запущена у березні 2019 року, спочатку передбачала квоту в 2500 робочих місць на рік, але після Brexit зросла в 20 разів, йдеться у доповіді «Візи для сезонних працівників та сільське господарство Великобританії», підготовленій для депутатів та співробітників парламенту. У доповіді наголошується, що значна раніше кількість робітників з України, а також Росії та Білорусі змінили працівники з Киргизстану, Узбекистану та Таджикистану.

За оцінкою журналістів Бі-бі-сі, з 2022 року близько чверті від усіх сезонних робітників, зайнятих на збиранні врожаю у Великій Британії, приїхали з країн Центральної Азії. Очікується, що їхнє представництво з урахуванням СВО зростатиме.

Загалом незалежний спостерігач – Управління з бюджетної відповідальності (OBR) – оцінює зниження рівня продуктивності у Великобританії приблизно на 4% до кінця 2020-х років щодо рівня, який був би без Brexit (ґрунтуючись на скороченні імпорту та експорту приблизно на 15% ). Казначейство та Банк Англії мають схожі цифри.

Звіт економістів Cambridge Econometrics показав, що рішення залишити ЄС вже обійшлося Великобританії у 140 млрд фунтів стерлінгів (зокрема, лише Лондону — більш ніж 30 мільярдів) і наростатиме. Згідно з дослідженням, економічні збитки до 2035 року призведуть до 10-відсоткового падіння валової доданої вартості, а ВВП країни втратить 311 млрд фунтів. До 2035 року в країні буде на три мільйони робочих місць менше, ніж якби вона залишилася у складі ЄС, на 32% менше інвестицій, на 16% менше імпорту та на 5% менше експорту. Економісти стверджують, що Brexit ще більше збільшить розрив у рівні продуктивності праці між столицею та рештою країни.

Як бачать проблеми Brexit у Північній Ірландії та Шотландії, які на референдумі голосували проти виходу з ЄС, — окрема розмова.

Сумнівні плюси

Напередодні чергових роковин у проурядовій The Telegraph вийшла стаття під назвою «Ні, Brexit не був жахливою помилкою». Газета пише, що Brexit не призвів до економічної катастрофи, яку передбачали деякі економісти, а головне, країна тепер не буде втягнута «у всілякі божевільні інтеграції, починаючи від валютних та фіскальних питань і закінчуючи обороною та закордонними справами».

Однією із проголошених цілей Brexit була спроба встановити контроль над імміграцією. Але тепер у Великій Британії найбільший показник чистої міграції за всю історію: чистий приріст у 672 тисячі у 2023 році проти 184 тисяч до того, як Борис Джонсон став прем'єр-міністром.

Лідери консерваторів також збиралися «спалити всі правила та норми ЄС у величезному багатті», але виявилося, що вони потрібні і що без них чи їхніх аналогів просто ніяк.

Королівство збиралося запровадити власні промислові та економічні стандарти, але виявилося, що це дорого і не дуже зрозуміло, навіщо щось змінювати, таким чином країна зберегла стандарти ЄС.

У Британії є політики, які люблять наголошувати на тому, що для багатьох євроскептиків Brexit був більше пов'язаний із суверенітетом, ніж з економікою. У XXI столітті «суверенітетом ситий не будеш», міг би зітхнути російський читач.

"Так що насправді показав Brexit і хто від нього виграв?" "Британські політики, які можуть діяти вільніше, ніж раніше, коли були пов'язані правилами ЄС", - відповідає The Financial Times. «Що вони зробили із цією свободою? — питає газета й відповідає: — Вони брехали (чи, що ще гірше, не розуміли) про те, про що домовилися щодо північноірландського протоколу. Вони загрожували порушити міжнародне право. Вони навіть запропонували скасувати тисячі законодавчих актів, успадкованих від членства в ЄС, незважаючи на наслідки. Ці люди загалом знищили репутацію країни здорового глузду, поміркованості та порядності. Все це закономірний результат класичного популістського поєднання параної, невігластва, ксенофобії, нетерпимості до опозиції і ворожості до стримуючих інститутів».

Туманне майбутнє

Політичний популізм, постімперські комплекси, ностальгія за втраченим світовим впливом, значення та можливості нових медійних технологій, відірваність еліти від реальності та людей, некараність брехні на самому верху — ці теми постійно обговорюються в британській пресі та соціальних мережах. Які знайомі мотиви! Але велике всебічне обговорення суті Brexit, наслідків і головне майбутнього ще не починалося. Після шести років запеклої політичної боротьби, що розколола країну, друзів і навіть сім'ї, щодо слова на букву «В» діє змова мовчання. Мер Лондона назвав відсутність дискусії про відносини з Європейським союзом, приєднання до єдиного ринку, вступ до митного союзу «принципом омерти» — слово з лексикону італійської мафії - зобов'язання не давати свідчень один проти одного.

Суспільство очікує на початок реальної розмови про сусідські відносини з Європою, коли консервативна партія, яка затіяла і провела Brexit, втратить владу. Опитування громадської думки одностайні в тому, що влада зміниться на цьогорічних парламентських виборах. Дата проведення наразі не оголошена.

Лідер лейбористів Кір Стармер пообіцяв, що у разі перемоги лейбористи не повернуть Великобританію до ЄС чи навіть на єдиний ринок, а добиватимуться покращення відносин з ним по безлічі напрямків та питань, рухаючись, як кажуть англійці, one step at a time — крок за кроком . Газета The Times, маючи джерела у лейбористському істеблішменті, описала нові відносини з Брюсселем як «привілейоване партнерство». Але конкретика, як стверджують експерти та знавці, залежатиме від розміру лейбористської більшості, політичного складу нової Європейської комісії та парламенту і — як багато у світовій політиці — від того, чи цього року повернеться Дональд Трамп до Білого дому.

«Аргумент» [3]

На цю тему: