Будівництво фортифікацій: фіктивні фірми, "засекречені" кримінальні справи та шахрайство з бюджетами обладміністрацій

Суспільну увагу до будівництва фортифікацій спочатку підігрів травневий наступ росіян на Харківщині. Коли вперше з’ясувалося, що деякі укріплення існують тільки на папері, а держава вже витратила на фортифікації 38 млрд гривень і значна частина цих коштів пішла на рахунки свіже створених фірм з ознаками фіктивності. Тепер росіяни активно просуваються на Донеччині і звідти линуть аналогічні нарікання на "повну показуху та імітацію діяльності" під час будівництва фортифікацій.

БізнесЦензор розбирався [2], хто відповідальний за будівництво, чому у нас засекречені всі кошториси. А підрядники є фігурантами кримінальних проваджень за підозрами у розтраті 20 млрд грн.

На фоні скандалів з відсутніми укріпленнями на Харківщині ще у травні парламентарі створили Тимчасову спеціальну комісію щодо цільового використання коштів на будівництво фортифікацій та закупівлю дронів.

Головою комісії було призначено депутата партії "Слуга народу" Миколу Задорожнього, в минулому шоумена та організатора свят, що працював у івент-агенції "Квартал 95". А нещодавно отримав підозру від НАБУ у вимаганні 3,4 млн грн хабаря за "за неперешкоджання у проведенні ремонтних робіт" на Сумщині.

Його заступником став Михайло Цимбалюк із фракції "Батьківщина". До складу комісії ще увійшли 13 нардепів.

Зокрема секретарем комісії став депутат фракції "Європейська солідарність" Михайло Бондар.

Напочатку діяльності комісії Бондар розповідав, як напередодні вторгнення на Харківщину Володимир Зеленський та депутати приїжджали на один і той самий об’єкт фортифікації, що був зроблений місцовою владою "як показовий". На інших місцях щось будували нашвидкоруч, щоб відзвітуватись, а десь взагалі нічого не робили.

"Хлопці розказували, що коли треба будо дійти до лінії, де ніби мала бути фортифікація, потрапляли на ями, чи одразу починали щось копати, бо було голе місце", - говорив Бондар.

Тоді ж він пообіцяв, що якщо знайдуть зловживання, члени комісії від опозиційних груп будуть наполягати на переході спеціальної комісії у слідчу.

За його словами, в травні влада погодилась лише на створення спеціальної комісії. І через цей непевний статус, її діяльність значно обмежена. Висновки спеціальної комісії матимуть рекомендаційний характер, вона може напрацювати пропозиції для уряду, водночас має обмежений доступ до певних документів.

З моменту створення Тимчасова спеціальна комісія провела три засідання, але до конкретики – контрактів та підрядників з будівництва украплень – так і не добралася.

На засідання ТСК долучались "не перші" особи обладміністрацій, а інші співробітники, що не могли відповісти на питання ні по закупівлях з будівництва фортифікацій, ні по підрядниках.

Засідання, що мало відбутись 19 липня, голова ТСК Микола Задорожній скасував без пояснення причини.

Крім того, нібито через питання безпеки на всі матеріали кримінальних проваджень та контракти на закупівлі укріплень, що досліджують ТСК, наклали гриф "секретно" або "тільки для службового використання". Тому формально члени комісії не можуть обнародувати інформацію з цих матеріалів зокрема і для ЗМІ, навіть якщо факти зловживань там були зафіксовані, розказав "БізнесЦензору" Михайло Бондар.

За його словами, навряд чи комісія по фортифікаціях збереться раніше 20 серпня, коли відбудеться наступне пленарне засідання Верховної Ради.

"Голові ТСК дали команду нічого не робити та затягувати процес. Всі повідомлення в групі ТСК у WhatsApp Микола Задорожній зараз просто ігнорує", - розказав Бондар.

Будівництво укріплень: як це працює в Україні?

В кінці квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив [3], що з початку 2024-го було виділено на укріплення майже 38 млрд грн. І що "шляхом перерозподілу видатків державного бюджету" уряд виділив ще понад 8 млрд грн на будівництво фортифікаційних споруд. Тобто загальний бюджет фортифікацій наразі – майже 46 млрд грн.

За словами Михайла Бондаря, основні розпорядники коштів на будівництво укріплень в Україні – структури Міністерства оборони, обласні адміністрації та Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури зі своєю регіональною мережею.

Першою лінією укріплення займається виключно Міністерство оборони. Частково другою та третьою лінією – обласні військові адміністрації.

У разі, коли у адміністрації області, на території якої потрібно будувати укріплення, не вистачає коштів для фортифікацій, будувати їх залучають іншу обладміністацію, у якій таке фінансування є і яка провадить закупівлі для іншої області та залучає туди підрядників. "Вони домовляються між собою хто що будує, на якій ділянці. Хто за що відповідає", - розказує Михайло Бондар.

В будь-якому випадку замовником фортифікацій завжди виступає Генштаб, який має їх прийняти у підрядника. За словами Бондаря, інколи військові ці об’єкти не приймають через їх незадовільний стан, тоді місцева влада, що будівництво фінансувала, перекидає такі укріплення на баланс своїм комунальним підприємствам. Для ТСК у обладміністраціях пояснюють ці факти нібито "браком коштів на утримання" укріплень у військових.

"Все це пуста показуха, не прив’язана до місцевості. (…) позиції риються де зручно екскаваторникам", - розказував днями про будівництво укріплень на найважчому наразі Покровському напрямку головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов – "У відкритому полі. Ставляться інколи бетонні бліндажі, але вони не зариваються в землю, а ставляться як старовинні доти, на відкритій місцевості, які дуже добре видно, які не маскуються. Ці позиції не прикриті від дронів. Всі ці позиції, які там риють, - повна показуха та імітація. Війська не займають ці позиції, тільки інколи їх займають ворожі штурмові групи, коли їм інколи треба рятуватись від нашого вогню, при черговому перекаті, коли вони йдуть в атаку. Це сумна реальність".

За словами Бондаря, в обласних адміністраціях парламентській комісії вже прозвітували, що всі фортифікації готові не менш ніж на 85%. Інша інформація у співробітників Служби безпеки України, що відкрили 30 кримінальних проваджень за фактами зловживань на будівництві. В справах ідеться про ймовірну розтрату близько 20 млрд грн. Кошти витрачались не за призначенням через закупівлі матеріалів за кратно завищеними цінами та будівництва об’єктів, що відбулися лише на папері. За договорами з ОВА більш ніж 70-80% вартості будівництва фортифікацій зазвичай підрядники отримували авансом.

Справи зникають в Реєстрі, ціни лишаються завищеними

В лютому цього року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо завищення цін під час закупівлі деревини для будівництва укріплень на Харківщині. До червня ухвали по цій справі були у публічному доступі в Держреєстрі судових рішень, потім вони звідти зникли, зазначають [4] у Харківському антикорупційному центрі.

Фабула зниклої справи була така: кілька підприємств- підрядників, "підконтрольних одній групі осіб", купували деревину у державних підприємств, зокрема у ДП "Ізюмське лісове господарство" за ціною 970 грн за кубічний метр деревини хвойних порід (сосна) діаметром 15-19 см довжиною 3-4 м.

А реалізовували Департаменту Харківської ОДА, що займалось будівництвом укріплень, за ціною 4100 грн/ м3.

Втрати від цієї схеми могли коштувати державному бюджету лише за січень-березень поточного року близько 150 млн грн.

Проте, як показали нещодавні закупівлі в Prozorro, кримінальні провадження не зупиняють чиновників купувати деревину для фортифікацій через сумнівних посередників з величезними переплатами.

Наприклад, БізнесЦензор знайшов такі закупівлі лісоматеріалів на Донеччині, що були проведені у червні.

Очеретинська селищна військова адміністрація купила у ТОВ "Інвестінпром" лісоматеріали круглі хвойних порід об’ємом 15-24 см, довжина 4 м за 6,5 тис грн/м3. [5]

За аналогічну ціну купувала тоді ж лісоматеріали у "Інвестінпрому" Покровська міська рада на 12,89 млн грн [6].

Пиломатеріал обрізний хвойної породи (сосна) 25-30 довжина 3-4 м "Інвестінпром" продавав у Покровськ та район в квітні 2024 року за 11 тис грн/м3. [7]

Загалом "Інвестінпром" поставив лісоматеріали на Донеччину на майже 26 млн грн. Хоча для цієї фірми це цілком новий напрямок діяльності, минулоріч "Інвестінпром" спеціалізувалась на оренді спецтехніки для Херсонської міськради.

ТОВ "Інвестінпром" було створене у Києві минулого року, записане спочатку на мешканця Боярки Пєтуховського Володимира Вячеславовича, що раніше притягався до відповідальності через виготовлення наркотичних засобів. У квітні 2024 фірма переписана на Тетяну Петрівну Сапегіну, також мешканку Київщини.

Якщо ж вернутись до закупівель деревини на Харківщині, то, за підрахунками БізнесЦензору, Департамент Харківської ОДА зафіксував у електронній системі закуплі деревини для фортифікацій загалом на більш ніж 415 млн грн.

З цього обсягу лише 30,6 млн грн, або менше 10% від загальної суми закупівель Харківська ОДА замовляла напряму у філії державного підприємства "Ліси України", левова частка закуповувалась через фірми-посередники з ознаками фіктивності.

Наприклад, фірма "Герц Індустрія", що була створена рік тому, у поточному році продала деревини Харківській ОДА більше ніж всі державні лісгоспи - на 52 млн грн. У минулому – фірма продала деревини на Харківщині на 57 млн грн.

Служба відновлення чи обладміністрація

Незважаючи на те, що нібито існують певні правила фінансування закупівель для будівництва укріплень, на практиці кожна область організовує їх по-своєму.

Наприклад, на Донеччині БізнесЦензор знайшов тендери місцевої Служби відновлення та розвитку інфраструктури, що займалась будівництвом опорних пунктів та провела в березні – квітні цього року закупівлі на майже 474 млн грн, не зазначаючи кошториси та підрядника робіт.

А Департамент Донецької ОДА закуповував лише окремі матеріали для цих оборонних споруд. Тамтешній Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи закуповував зокрема спіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза", або по-простому колючий дріт на майже 360 млн грн у умовної групи "Укрбудінвест", що пов’язана з сім’єю колишнього начальника поліції в наразі окупованому Донецьку Максима Кіріндясова.

Паралельно на Донеччині проводили тендери з закупівлі матеріалів для укріплень окремі селищні ради. Наприклад, Гродівська ОВА у Покровському районі та Іллінівська сільрада у Краматорському районі закуповували загороджувальні піраміди ПЗ-1 у ТОВ "Торговий будинок С.К.С.М." харківського підприємця та екс-нардепа Анатолія Денисенка. За 1790 – 1960 грн/ штука (Покровський район закуповував дорожче).

Водночас на Харківщині тамтешня Служба з відновлення та розвитку інфраструктури у питання укріплень взагалі не залучалась. Найбільші її тендери стосувались експлуатаційного утримання доріг, що коштували загалом 8,66 млрд грн очікуваної вартості та поділились між дорожніми фаворитами часів Великого будівництва - ТОВ "Автомагістраль-Південь", ТОВ "Група компаній Автострада" та ТОВ "Ростдорстрой".

У Харківській області централізовано закупівлями на укріплення займався Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА, який за незрозумілою логікою спочатку не засекретив своїх підрядників на фортифікаціях, проте засекретив всі кошториси.

Наприклад, у січні Департамент Харківської ОДА провів через Prozorro закупівлю деревини у ТОВ "Епіцентр К" (в договорі Департамент навіть вказав фактичне розташування підприємства і що замовлення деревини постачається для укріплень на першій лінії) на 36,22 млн грн ( в специфікації на 38 млн грн). Департамент засекретив, за що саме заплатив такі кошти, тобто предмет закупівлі і вартість одиниці товару.

Якщо не брати до уваги достатньо великий контракт з "Епіцентром" у закупівлях матеріалів для будівництва укріплень на Харківщині засилля фірм з ознаками фіктивності.

Інша ситуація на закупівлях "будівництва фортифікацій", де Департамент Харківської ОДА у електронній системі зафіксував витрат на 6,4 млрд грн.

В системі Prozorro вказані підрядники на всі об’єкти фортифікацій у регіоні, що дозволило БізнесЦензору порахувати ТОП-10 найбільших отримувачів коштів за укріплення в цьому регіоні.

Рейтинг найбільших підрядників Харківщини

На першому місці - ПрАТ "Трест Житлобуд -1" Олександра Харченка, що є членом виконкому Харківської міськради – 996,80 млн грн;

На другому – ТОВ "Тех-Інком" пов’язана зі звільненим у квітні 2024 року багаторічним заступником мера Харкова Андрієм Руденком, відповідальним за питання оборони – 545,71 млн грн;

На третьому - ТОВ "Строй ЮА" Вікторії Дідик з Дніпра – 375,26 млн грн;

На четвертому - ПП "Будівельна фірма "ПРОМТЕКС", пов’язана з колишнім нардепом з Харкова Анатолієм Денисенком – 333,30 млн грн;

На п’ятому - ТОВ "Жилстрой -3" харків’ян Юрія Мельника та Олександра Малєєва – 303,57 млн грн;

На шостому - ТОВ "Проектний Альянс", один із власників – Андрій Колос, колишній директор Департаменту економіки та Міжнародних відносин Харківської ОДА, екснардеп міськради від партії "Наш край", член виконкому Харківської міськради -266, 39 млн грн;

На сьомому – ТОВ "Бізнес Проєкт" Віталія Кравченка з Чугуєвського району – 237,49 млн грн;

На восьмому - ТОВ "Ремтехналадка" з Полтави, належить місцевому підприємцю, представнику бьюті-індустрії Євгенії Корнберг. До вересня 2020 року власником був Олександр Яровенко. Протягом січня-листопада 2021 року компанією керував Володимир Медяник — колишній депутат Полтавської міської ради – 177,68 млн грн;

На дев’ятому – ТОВ "Будівельна компанія "Альянс- Трансбудсервіс",фірма з Черкас, що була створена у 2023 році, записана на Віталія Охоту, окрім фортифікацій на Харківщині встигла повигравати тендери на будівництво укриттів у Шевченківському районі міста Києва – 149,98 млн грн;

На десятому - ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ", відома з часів Великого будівництва, фірма ексдепутата Одеської міськради Юрія Шумахера та Євгена Коновалова – 142,37 млн грн.

«Аргумент» [8]

На цю тему: