Бутусов: Чому Зеленський особисто винен в розвалі оборони Держави (ВІДЕО)

Головний редактор Цензор.НЕТ [2] Юрій Бутусов під час ефіру прокоментував затримання СБУ та ДБР двох генералів та полковника, відповідальних за невдалу оборону Харківщини під час наступу військ окупантів у 2024 році, та колишнього командира 155-ї механізованої бригади "Анна Київська" Дмитра Рюмшина як відповідального за СЗЧ особового складу бригади у Франції.

Стрім присвячено резонансній справі затримання військових командирів. Сьогодні (21.01.2025 – ред.) стосовно цілої групи військових проведена операція силами військової контррозвідки Служби безпеки і Державного бюро розслідувань. Затримано цілий ряд військових командирів. У першу чергу це бригадний генерал Юрій Галушкін, колишній командувач ОТУ "Харків". По-друге, це генерал-лейтенант Артур Горбенко, колишній командир 125-ї бригади львівської тероборони, колишній командир 415-го стрілецького батальйону Ілля Лапін і колишній командир 155-ї механізованої бригади імені Анни Київської Дмитро Рюмшин.

Спочатку про обстановку на фронті

Вона критична на кількох ділянках фронту і на це треба звертати увагу. Дуже важке становище наших військ, які фактично є в оперативному оточенні у Великій Новосілці. Це вкрай загрозлива ситуація. Наші війська продовжують важкі бої під Кураховим. Вони практично охоплені з обох флангів глибоко ворогом. І ситуація там для нас дуже невигідна. І ворог продовжує наступальні дії під Покровськом. Ситуація там загрозлива. Від траси Покровськ-Дніпро, ключової артерії постачання, залишилось фактично 4 км ворогу дійти. І фактично ця основна траса може бути повністю перерізана. Тому ситуація на фронті вкрай важка. Також треба відмітити, ідуть дуже важкі бої у Торецьку. Фактично ворогу вже вдалося захопити майже все місто. Ворог захопив вже більшу частину міста Часів Яр і тепер просувається на Костянтинівському напрямку. І також важка ситуація на Лиманському напрямку, де ворог продовжує наступальні дії, намагаючись вибити наші війська повністю з Оскольського плацдарму. Отже, також важкі бої продовжуються на Курщині, де російські війська не залишають спроб атакувати, розбити наше угруповання, яке захищає кордони України, санітарну зону на території Курщини.

Затримання військових безумовно потребує коментарів

Це безпрецедентна подія. Раніше у нас у 2014 році була висунута підозра начальнику штабу Сил АТО генералу Назарову. А тепер ця справа. Хочу нагадати, справа Назарова, який був відповідальний за те, що послав війська в аеропорт Луганська, де був збитий літак і загинуло кілька десятків українських військовослужбовців. Літак не був прикритий, був направлений в зону ураження. Кілька років тривав резонансний судовий процес, і Верховний суд абсолютно за сумнівних обставин зняв всю відповідальність з генерала Назарова і виправдав його. Ну і зараз у нас вже дві одразу справи, по яких високопосадовців, військових офіцерів притягнули до відповідальності.

Отже, що стосовно справи генералів Галушкіна і Горбенка заявила Служба безпеки України. СБУ та ДБР затримали генералів, відповідальних за невдалу оборону Харківщини під час наступу рашистів у 2024 році. Цитую повідомлення СБУ: "СБУ та ДБР за сприянням міністра оборони та - хочу звернути увагу - за сприяння головнокомандувача ЗСУ, тобто Олександра Сирського, задокументували злочини трьох посадовців Збройних сил України, які не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року. За матеріалами справи фігурантами є бригадний генерал, який обіймав посаду командувача оперативно-тактичного групування Харків, це Юрій Галушкін. Генерал-лейтенант, який був командиром 125-ї бригади ТРО, це генерал-лейтенант Артур Горбенко. Та полковник, який раніше очолював 415-й батальйон цього з'єднання, це Ілля Лапін. Тут хочу звернути увагу в повідомленні СБУ помилка. 415-й Стрілецький батальйон не належав до 125-ї бригади ТРО. Це речники помилилися в повідомленні. Як встановило розслідування, посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр. Мається на увазі наступ 2024 року. Серед іншого, фігуранти порушили вимоги бойових статутів при підготовці оборонних рубежів у зоні відповідальності військових з'єднань та підрозділів ОТУ. Крім того, у ході бою посадовці не використали весь арсенал можливих заходів для відбиття та зупинення наступу агресора. Це призвело до захоплення частини території Східного регіону України, де наразі тривають запеклі бої. Ініційовані правоохоронцями спеціалізовані експертизи підтвердили факти злочинної діяльності фігурантів. На підставі зібраних доказів їх затримано і буде повідомлено про підозру відповідного до вчинених злочинів за двома статтями Кримінального кодексу України. Ч. 4 ст. 425. Недбале ставлення до військової служби вчинене в умовах воєнного стану. І ст. 429. Організація самовільного залишення поля бою. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі. Триває слідство для притягнення до відповідальності всіх винних осіб".

Хочу сказати, що така справа для нас дуже важлива. Хочу нагадати, що в Україні відсутні офіційно процедури післяопераційного аналізу бойових дій, які прийняті в усіх без винятку країнах НАТО, містяться в усіх статутах НАТО. Це процедура After Action Review, тобто аналіз післядії. У нас таких службових розслідувань нема. Всі ці розмови про НАТО, все це балачки, які генерали українські, Міністерство оборони, Верховний Головнокомандувач люблять розповідати народу, але не роблять нічого, щоб ці стандарти НАТО запроваджувати. Тому After Action Review у нас не працює. І єдина процедура для того, щоб з'ясувати, що сталося у ході бойових дій, хто несе відповідальність, це фактично кримінальна справа. Тому що службове розслідування, яке проводиться, воно не є повним і не передбачає, що в повному обсязі проводиться дослідження всіх обставин бою, і там є значні обмеження з встановлення результатів того, що відбулося, і службові розслідування призначаються теж за певних обставин. Просто аналізу бойових дій у нас нема. Тому кримінальна справа – це єдиний спосіб встановити, що сталося. А от тепер подивимось, що ж інкримінують, що написано в цьому повідомленні СБУ, і чи ці фактично звинувачення в підозрі відповідають фактичному стану справ, чи дійсно ці особи є винними, і хто в повній мірі має відповідати за те, що сталося.

Отже, для початку подивимося те, що стосується звинувачень. Стосовно по ситуації з ОТУ "Харків" з наступом Російської Федерації, події, які почались 10 травня 2024 року, наступ на Харків. Наші джерела в Державному бюро розслідувань дозволили нам отримати інформацію стосовно того, що встановило слідство в цій кримінальній справі, на чому ґрунтується звинувачення. Тому для того, щоб ми оцінили повністю оці звинувачення СБУ і ДБР, подивімось на фактаж, які сили та засоби були виділені керівництвом країни для того, щоб обороняти Харківщину.

Перше, хочу сказати, що за всіма матеріалами справи наступ на Харків і Харківську область не був раптовим. Інформація про те, що росіяни будуть наступати на Харківщині керівництво країни отримало в кінці березня 2024 року. У нас було як мінімум півтора місяця чистого часу для того, щоб підготуватись до вторгнення, яке запланували росіяни. Тобто українська розвідка і розвідка наших партнерів дали вичерпну інформацію, дали можливість керівництву країни підготуватись.

Як же реагувало керівництво країни на те, що сталося?

Подивімось на факти. В першу чергу, на початку квітня Головнокомандувач Збройних Сил Олександр Сирський призначив нового командувача оперативно-тактичним угрупованням "Харків" Юрія Галушкіна. Який послужний список цього командира, що отримав завдання відбивати наступ російського угруповання на такій ключові і важливій ділянці? Отже, в 2013 році, ще до початку російського вторгнення в Україну, Галушкін був призначений на посаду заступника командувача повітряно-високомобільних десантних військ. До січня 2015 року Галушкін був тимчасово виконувачем обов'язків командувача високомобільних десантних військ. У 2016-му він вже просто був на посаді заступника командувача ДШВ. Кілька років був заступником командувача з повітряно-десантної підготовки. Ну і у 2019-му році Галушкіна призначили головним інспектором Міністерства оборони України. У 2020-му році – заступником головного інспектора Міністерства оборони України. У січні 2022 року Галушкіна призначено командувачем Сил територіальної оборони. Він служив у цій якості на цій посаді менш як п'ять місяців. І вже в травні 2022 року його призначили заступником начальника головного управління Військової служби правопорядку. І як тільки керівництво країни дізналося, що буде наступ на Харків, Галушкіна призначили на посаду командувача ОТУ "Харків".

На що б я хотів звернути увагу? За всієї поваги, про Юрія Галушкіна серед волонтерів військових я чув багато дуже схвальних і позитивних відгуків, як про людину, я не знайомий особисто. Я просто звернув увагу на проходження кар'єри командира, командувача, якого ставлять після повідомлення про російський наступ на такий важливий напрямок. Хочу сказати, що за 10 років війни Юрій Галушкін був виключно на адміністративно-командних посадах. Тобто він до квітня 2024 року безпосередньо не командував угрупованням військ, бригадою, тобто військовою частиною, з'єднанням, об'єднанням військ, угрупованням військ, тактичною групою військ, оперативно-тактичним угрупованням. Тобто людину, яка не має досвіду управління військами, особливо в сучасній війні, і безпосередньо не керує військами, і два роки перед тим працює на посаді у військовій службі правопорядку, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський призначає на ключовий напрямок командувачем ОТУ. Це дуже сильно впадає в очі.

А що ж це за такий дивний принцип кадрових призначень? Чому, на якій підставі людину, якої немає досвіду, призначають на таку посаду? Чи відповідає це обстановці? На мій погляд, абсолютно не відповідає. Що ми бачимо далі? Галушкіна призначають, і у нього на напрямку головного удару ворога виставляється командування 125-ї бригади територіальної оборони. Командир цієї бригади – Артур Горбенко.

Артуру Горбенку в 2024 році вже виповнилось повних 60 років. А який же досвід був у Артура Горбенка? Так от, друзі, в 2008-2014 роках Горбенко був начальником Західного регіонального управління, але служив він у Держприкордонслужбі. Так, раніше він в Збройних Силах служив, але це було дуже давно. І він був насправді прикордонником на початку антитерористичної операції. І він отримав учасника бойових дій, як у Вікіпедії написано, що він в зоні АТО командував підрозділами Держприкордонслужби протягом червня-вересня 2014 року. Тобто менш як чотири місяці. Тобто чотири місяці в 2014 році Артур Горбенко керував підрозділами ДПСУ, які безпосередньо не вели бойових дій на фронті антитерористичної операції. Написано у Вікіпедії, ніби він керував відходом з оточення якогось підрозділу. Без конкретики, ми з вами розуміємо, що прикордонники Західного регіонального управління не вели таких масштабних активних бойових дій, як загальновійськові підрозділи. Тоді не існувало бригад прикордонної служби. Тому досвіду ведення загальновійськового бою Артур Горбенко під час АТО не здобув. Це було в 2014 році. Тоді було Артуру Горбенку 50 років. В 50 років він пішов на пенсію. Він не продовжив службу в АТО. Він у вересні 2014 року залишив посаду і пішов на пенсію. Тобто не воював, не мав сучасного досвіду. І що ж ми бачимо? Парадокс. У березні 2022 року Артура Горбенка призначають, незважаючи на повну відсутність досвіду, командиром 125 окремої бригади ТРО. За всієї поваги, я абсолютно не виключаю, що Артур Горбенко – хороша людина. Як і Юрій Галушкін. Можливо, навіть чудова людина. Я не знайомий з цими людьми. Але ви подивіться, який абсурд. Наступ росіян, вони йдуть, про це всі знають, і туди ставлять командиром на напрямок командуючого угруповання військ, ніколи не командував ніяким угрупованням військ. І командир бригади, який не має досвіду управління бригадою.

Ви можете подумати, що 125-та бригада вела бойові дії в складі бригади. Насправді бригада із самого початку війни, як з'єднання зі своєю полосою відповідальності на фронті не застосовувалась, а була задіяна окремими батальйонами. В бригаді було чотири батальйони, і на момент російського вторгнення два батальйони бригади, вона ніколи не була задіяна як єдине з'єднання, і окремі батальйони бригади передавались по різних підрозділах, по різних об'єднаннях. На травень 2024 року, два із чотирьох батальйонів бригади були на інших напрямках. І тому Артуру Горбенку до двох його батальйонів були придані ще два батальйони, щоб у нього було їх чотири. Один батальйон з іншої бригади ТРО, і ще один батальйон, 415-й Стрілецький, був фактично в цей район виведений на відновлення. Тобто 415-й батальйон перебував під час бойових дій під Бахмутом, зазнав там дуже серйозних втрат, а коли його вивели, значну кількість групи військовослужбовців з 415-го перевели до інших військових підрозділів, і там був всюди в цих батальйонах, які були на кордоні, великий некомплект військ. Сам Горбенко під час бойових дій, от до цього моменту, 10 травня, не керував у зоні бойових дій бойовими діями бригади. Тобто призначення Горбенка в березні 2022 року одразу на бригаду як мінімум дивне. Призначення Горбенка керувати обороною на напрямку головного удару просто нічим не можна пояснити. Це просто як спеціально ніби зроблено.

А тепер подивімося, які сили, що ж встановила експертиза.

Хочу сказати, що згідно з експертизою, яка є в кримінальній справі, наші джерела дали можливість нам цим ознайомитись, встановлений склад сил, якими Горбенко мав зупинити російський наступ. Так от, на передовій лінії фронту 125-ї бригади була визначена фронтом приблизно 45 кілометрів. На ці 45 кілометрів у Горбенка було приблизно 800 піхотинців. На 45 кілометрів ліси, посадки, дуже такий складний рельєф на деяких ділянках. 800 піхотинців. Це бригада ТРО, і в неї нема важкого озброєння. Але йому були придані дуже потужні і, на жаль, в лапках сили. Аж два танки на 45 кілометрів фронту і три самохідні артилерійські установки. Три. На 45 кілометрів фронту. Дві реактивні системи залпового вогню, у яких, згідно з даними експертизи, було аж 80 реактивних снарядів. Вони могли дати по одному залпу.

Про що це говорить? У ворога була абсолютна перевага в силах.

Наша лінія оборони — це був такий тонкий ланцюжок окремих позицій і постів, які не перебували навіть у візуальному зв'язку. Я не кажу вже про вогневий. Повністю були відсутні тактичні резерви. Людей просто була гостра нестача. І прорвати оцю тоненьку лінію ворог міг насправді без жодних проблем на будь-якій ділянці. На будь-якій. Тобто співвідношення сили засобів було абсолютно невигідним.

А які сили були в ОТУ "Харків"?

В ОТУ "Харків" була оця 125-та бригада ТРО з чотирьох неукомплектованих батальйонів. Вона тримала першу лінію. А в другому ешелоні в ОТУ "Харків", тобто ця 125-та бригада була посилена підрозділами сил спеціальних операцій, підрозділами ГУР МО. Це ми маємо розуміти, це було 200-300 бійців. Це не були якісь полки, загони з великою кількістю засобів. Це були окремі групи спецпризначенців. І в другому ешелоні за 125-тою бригадою була виставлена 42-га механізована бригада. 42-га механізована бригада була виведена на відновлення також з-під Бахмута після дуже важких боїв і значних втрат. Вона не встигла отримати поповнення, відновити боєздатність. І вона була у другому ешелоні. Тобто вона не тримала фронт спільно з 125-ю, а вона була за 125-ю. Тобто угруповання, м'яко кажучи, сил і засобів, було абсолютно недостатньо для того, щоб втримати російський наступ на будь-якій ділянці фронту. Ні сил, ні засобів. Це прямо просто імітація оборони.

Ви можете подумати, що це стало відомо тільки зараз. І ніхто це не контролював і не слідкував. Насправді подивімось, хто ж це контролював.

Отже, отримано повідомлення, що росіяни наступають. В перших числах квітня призначається новий командувач ОТУ "Харків" Юрій Галушкін. А 9 квітня готовність до відбиття наступу ОТУ "Харків" відвідує сам Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Володимир Зеленський, який приїхав на напрямок. І хто ж там разом з Володимиром Зеленським? Разом з Володимиром Зеленським, звичайно, голова Харківської військово-цивільної адміністрації Синєгубов і командувач ОСУВ "Хортиця" генерал Содоль. І Володимир Зеленський відвідав оборонні споруди і визнав, перевірив, і, очевидно, все його влаштувало. І доповіді військового керівництва також. Після того це було дуже гучно розпіарено в ЗМІ. Були сюжети, як президент перебуває там, оглядає споруди, дуже потужні. І, мабуть, більша частина людей подумала, що ці споруди десь на кордоні, і це наша реальна лінія оборони, там є війська.

Насправді президент відвідав позиції, які наші війська не займали взагалі. Як виявилось, всі ці позиції, які презентував голова ВЦА Синєгубов, вони були вириті абсолютно на невигідних рубежах. Які наші війська не займали, і не займають навіть зараз, після початку російського наступу, і вже після того, як ідуть бої. Тому що їх вирили не там, де треба прикривати кордони Харкова, не для того, щоб прикрити село Липці. А вони були аж в Липцях і за Липцями, і тому наші війська їх не займали, тому що якби ворога пропустили в Липці, то Харків вже був під обстрілом російських гармат. Звичайно, цього ніхто не робив, і такий рубіж для накопичення російських військ наші воїни зробити росіянам не дали. Але всі ці споруди, які оглядав, які побудував Синєгубов за невідому кількість мільярдів, вони не були зайняті, вони не були використані.

А весь бій ввівся, бойові дії велись на тих позиціях, окопах. які до того своїм трудом вирили українські воїни. На цих рубежах були в 2022-2023 роках підрозділи 127-ї бригади тероборони, а потім їх замінила 125-та бригада тероборони. То це були польові укріплення, які рили самі бійці.

7 травня, напередодні російського наступу, Командний пункт ОТУ "Харків" і командний пункт 125-ї бригади ТРО відвідав особисто командувач ОСУВ "Хортиця" генерал Содоль. Він перевірив готовність військ до відбиття російського наступу, який не був секретом, і всі розуміли, що він буде. І готувалися за доповідями, і давали доповіді Верховному Головнокомандувачу, Ставці, що все у нас буде добре. Хто на Ставці робив такі доповіді, що ми готові? На Ставці такі доповіді робив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Тобто Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський інспектував підготовку військ до відбиття російського наступу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський призначив для відбиття російського наступу командувача ОТУ, це його відповідальність, і призначив бригаду, яка має стримати перший удар росіян вздовж кордону. До речі, хочу сказати, що генерал Горбенко неодноразово за словами людей, які з ним спілкувались на командному пункті, який говорив, що він ще під час навчання в училищі під час Радянського Союзу був знайомий з Олександром Сирським. Можливо, це спонукало Сирського поставити на таку важливу ділянку саме бригаду Горбенка. Без досвіду. Я не знаю, які мотиви.

В повідомленні СБУ і ДБР про це нічого нема.

Чомусь тут немає, що перевіряв Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський. Чомусь немає, що голова ВЦА Синєгубов готував ці оборонні позиції, які не були в результаті зайняті військами. Чомусь немає, що Олександр Сирський і командувач ОСУВ "Хортиця" Содоль особисто перевіряли готовність до відбиття нападу, направляли туди підрозділи, зосереджували сили і засоби, які були абсолютно не достатні для того, щоб відбити цей напад. Чомусь всього цього в цьому повідомленні ми не бачимо. Є тільки кілька винних, але я хочу повідомити, що і Володимир Зеленський, і Олександр Сирський, і голова ВЦА Синєгубов, і генерал Содоль, командувач ОСУВ, вони мають бути також фігурантами справи.

Я хочу допомогти в такому випадку слідству, тому що, як сказано в повідомленні, треба встановити інших фігурантів, які можуть бути причетними до правопорушень. Мені здається, ті фігуранти, які призначили людей, які не мали досвіду, які призначили людей, які будували, витратили державні кошти, абсолютно не на цільові витрати, ті люди, які не виділили достатні сили та засоби, які контролювали, відповідали за цю ділянку, вона входить якраз зі сфери відповідальності ОСУВ "Хортиця", в зону відповідальності, вони також мають бути долучені до цієї справи. Тому я сподіваюся, що після такого рішучого кроку затримання кількох фігурантів слідство не зупиниться, а, звичайно, підготує аналогічні слідчі дії процесуальні стосовно інших фігурантів, які все контролювали, все бачили, призначали, визначали і допустили такі самі ганебні наслідки.

А наслідки такі, що після першого удару росіян 10 травня керівництво країни оцінило обстановку, було екстрене засідання керівництва військового керівництва разом з Верховним Головнокомандувачем, була зроблена оцінка, що і Горбенко, і Галушкін втратили управління військами, дійсно, і 10 травня Сирський розпорядився екстрено призначити новим командувачем ОТУ "Харків" заступника начальника Генштабу генерала Михайла Драпатого. Туди перекинули Михайла Драпатого, були перекинуті підрозділи 92-ї штурмової бригади і підрозділи, і в повному складі була направлена 13-та бригада Нацгвардії "Хартія", яка якраз стала на напрямок основного удару росіян, прикрила село Липці, на яке вони мали вийти, щоб взяти під вогневий контроль околиці Харкова.

І після цього, тобто вже після російського наступу, на цьому напрямку почали зосереджувати боєздатні підрозділи, які мали боєздатність, забезпечили певну щільність сил, засобів, людей, бійців, засоби управління, розвідки, і ситуація стабілізувалась.

Тому хочу сказати, що безумовно відповідальність з цих керівників, з генерала Галушкіна, з генерала Горбенка, з полковника Лапіна, знімати повністю неможливо. Слідство має визначити ступінь відповідальності кожного. Бо дійсно сталося те, чого не планували. Ворог швидко, буквально за два дні, просунувся далеко вперед і вже ввечері 12 травня вийшов на околиці села Липці. І там, на абсолютно непідготовлених до бою посадках, бійці бригади "Хартія" були змушені вже вибивати разом з підрозділами ССО і ГУР МО ворога у зустрічних боях. Це сталося і це призвело до значних втрат наших воїнів в цих зустрічних боях, які насправді могли, якби там було планування оборони адекватне, якби там було адекватне командування, адекватна кількість сил та засобів, зустріти ворога на підготовлених рубежах, розгромити його ударні угрупування, завдати великих втрат і не зазнати таких втрат, яких зазнали ми.

В цих боях загинула значна кількість наших воїнів. Зокрема, саме в цих боях загинув боєць воїн 415-го стрілецького батальйону, відомий український націоналіст Михайло Коханівський.

Хочу сказати, що по 415-му батальйону і по Горбенку, які основні були матеріали, що є в кримінальній справі звинувачень, по Горбенку і 125-й бригаді. В матеріалах справи є інформація, я не можу її на цю мить перевірити, що Горбенко не перебував на командному пункті під час російського наступу, а був в іншому місці, далеко від зони бойових дій. Ця інформація потребує перевірки, сподіваюсь, що найближчим часом ми дізнаємось в суді вже позицію сторони захисту. Це історія достатньо серйозна і дійсно треба дізнатися, де фактично перебував командир бригади під час наступу. Якщо це підтвердиться, це серйозне звинувачення і йому треба дати належну оцінку.

Друге. Висунуто звинувачення Іллі Лапіну, командиру 415-го батальйону, і тут фігурують такі слова, що посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини. Хочу сказати, що оборона прикордонних районів – це справа була не тільки військових, це була справа і ВЦА в тому числі. Далі. Фігуранти порушили вимоги бойових статутів при підготовці оборонних рубежів. Думаю, що це звинувачення, тобто перше звинувачення, що не підготували оборону, частково можна тільки прийняти, тому що частково вони відповідали і могли щось зробити, і 100 % завжди можна зробити більше. Але варто відмітити, що слідство встановило, що на всій відстані на 45 кілометрів для встановлення у фігурантів було виключно біля тисячі протипіхотних мін. Недостатня кількість сил та засобів, просто незначна, для того, щоб зробити щільне мінування. Тому були певні проблеми з інженерним обладнанням цих рубежів, які не були вирішені, на жодному рівні.

Далі, тут частково звинувачення дійсно можна пред'явити, але частково це мають відповідати й інші посадові особи, яких я вже називав. Втрата управління боєм. Думаю, що це дійсно могло мати місце, тому що дійсно був втрачений зв'язок з багатьма підрозділами під час наступу ворога, оскільки ворог наступав переважаючими силами і лінія оборони, звичайно, такий тиск у багатьох місцях не витримала. Хоча на деякій позиції відбили атаку, де була організація боєм, були досвідчені бійці.

І про порушення статутів.

Я думаю, що тут знов таки через кому. Треба Содоля і Сирського питати, чому вони таку незначну кількість сил та засобів, супроти всім статутам, виставили на напрямок головного удару ворога. Так що там є кому ще відповідати.

Посадовці не використали весь арсенал можливих заходів. Можливо. Треба подивитися, що саме буде висунуто.

Щодо звинувачення за ст. 429. Організація самовільного залишення полю бою.

Насправді в матеріалах кримінальної справи є інформація про дуже незначні втрати різних підрозділів. Так, в перший день російського наступу, в приданий 125-й бригаді підрозділ прикордонників, внаслідок відходу всіх інших підрозділів зі своїх позицій, справа і зліва підрозділів 125-ї бригади, на жаль, один з підрозділів прикордонників загинув майже в повному складі. Загинуло 17 військовослужбовців, 17 прикордонників Державної прикордонної служби. Загинули в бою і не відступили. І разом з тим підрозділи 125-ї бригади ТРО в перший день російського наступу, згідно з матеріалами слідства, втратили загиблими всі інші підрозділи бригади два військовослужбовці. Знов-таки, це матеріали, які надали мені мої джерела, і саме тому тут 429-та стаття підозрюється, що стався неорганізований відхід, втеча підрозділів, які відкрили дорогу ворогу, не чинивши спротиву, сильного спротиву, який вони могли надати. Тому і така різниця у втратах. Тобто, підрозділ прикордонників на одній позиції втратив значно більше, ніж вся бригада. Ну, от така інформація. Знов-таки, буде оголошений текст підозри, і ми почуємо аргументи, чому це могло статись.

Хочу сказати, що у цього були як суб'єктивні, так і об'єктивні причини. Ще раз хочу нагадати. Війська були розтягнуті окремими позиціями. Зв'язок ворог намагався подавити, тактичний. Війська не мали підтримки важкої техніки, артилерії. Не було підтримки дронів. І взагалі кількість дронів в 125-й бригаді і операторів дронів була незначна. Тому, звичайно, під час російського наступу великими силами у ці окремі позиції без вогневої підтримки триматися їм було вкрай важко. Якби вони всі були з дуже підготовлених, потужних бійців, з великим досвідом, можливо, вони б із стрілецькою зброєю могли чинити опір. Але, друзі, це не так. Я особисто тоді в Липцях зустрічався з бійцями 415-го батальйону. Мене вразили ці люди, вони були духовиті. Там були бійці 57-58 років. За 50 років – велика кількість. Я думаю, що навіть більшість. І покладати на цих людей... Ну, в рівні їх підготовки... Я не думаю, що вони були готові до маневрених бойових дій. У мене не склалось враження, що вони готові до маневрених бойових дій з російськими штурмовими підрозділами. Разом з тим, треба відмітити, що 415-й батальйон в цілому, незважаючи на цю втрату керованості, зазнав там все ж таки значних втрат у наступні дні. І ще раз хочу сказати, захищаючи там наші позиції, загинули бійці, вони билися до останнього на деяких позиціях, прикриваючи те саме село Глибоке і село Липці. Тому в цій ситуації в цілому треба розбиратись.

Цю справа я вважаю дуже важливою, знаковою, тому що тепер ми зможемо почути від командирів, які змушені тепер публічно будуть захищатись, виправдовуватись, оцінку всім фактам, які зараз зібрало слідство, які відомі громадськості, і прокоментувати в тому числі все, що я вам зараз сказав.

Затримання Дмитра Рюмшина.

Друге повідомлення Служби безпеки України: СБУ та ДБР затримали екскомандира 155-ї бригади ЗСУ, який допустив дезертирство підлеглих. СБУ та ДБР за сприяння міністра оборони та головнокомандувача ЗСУ затримали колишнього командира 155-ї бригади ЗСУ. Як встановило розслідування, перебуваючи на посаді командира, він не інформував правоохоронні органи про значну кількість фактів самовільного залишення місця служби особовим складом, які відбувались під час підготовки з'єднання на території Євросоюзу, а також виконання бойових завдань на Східному фронті. Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо наявності в бригаді корупційних схем під час відбору військовослужбовців для проходження навчання за кордоном. Також перевіряються відомості стосовно можливих схем, коли за хабарі військові могли ухилятись від виконання обов'язків служби. Підозра командиру 155-ї бригади. Частина 4, стаття 426 Кримінального кодексу. Бездіяльність військової влади вчинена в умовах воєнного стану. Санкції статті – до 10 років позбавлення волі.

Повідомлення достатньо лаконічне, тут натякається на корупцію, але є єдина стаття – бездіяльність військової влади. Мені важко повірити, що можна було не повідомляти про факти самовільного залишення частини. Адже на території Франції Рюмшин був не сам. Там знаходився весь штаб бригади, командири батальйонів, був весь необхідний особовий склад, співробітники контррозвідки. Весь штаб бригади і спеціальний представник ОК "Захід", який формував і відповідав за формування 155-ї бригади. І саме ОК "Захід" і командування сухопутних військ відповідали за комплектування особовим складом 155-ї бригади. Отже, яким чином можна було приховувати, що хтось іде у СЗЧ, а фактично дезертирує на території Франції, я не розумію, сподіваюся, ми це побачимо в суді. Але тепер звинувачення по Рюмшину конкретизовано. Тобто є єдине звинувачення, що Рюмшин не повідомляв про СЗЧ. Тобто, зверніть увагу, не за комплектування військової частини тими людьми, які вирішили втекти, не за те, що у військової частини не виділили часу на організацію і підготовку, не за те, що напередодні виїзду у Франції 155-ї бригади забрали майже весь тільки-но підготовлений командний особовий склад і поспіхом заповнили новими мобілізованими, не за те, що в 155-ї бригаді не було командирів з досвідом взагалі жодного, було буквально кілька, там, два комбати, в яких був бойовий досвід. Тобто, за це Рюмшину нічого ніхто не пред'являє. Хоча насправді це і є причина самовільного залишення частини і дезертирства. Натовп у військовій формі, який не підготовлений, не організований як військова частина, не має ні злагодження, ні підготовлення. Ні колективного бойового духу, ні взаємопідтримки, взагалі не знайомі одним з одним багато людей, незнайомі з командирами. Люди, яких тільки-но мобілізували, більша частина, їх кидають у Францію.

І з 1900 людей, які були направлені у Францію 155-ї бригади, дезертирувало менше 100, до 100. Слідство покаже вже остаточний список. Хто в цьому винуватий?

Виявляється, що за все це винуватий не командувач ОК "Захід" Швидюк, який відповідав за комплектування частини особовим складом. Не командування сухопутних військ, яке все це контролювало і погоджувало, що бригада, яку вони направляють у Францію, вона майже вся складається з людей з вулиці. Практично 99,9% людей не мали ніякого бойового досвіду. Одиниці служили і мали бойовий досвід. Більша частина – це люди, які тільки-но були набрані з вулиці. З 1900 до 100 втекли, інші залишились. Хоча їх тільки набрали на вулиці, без відбору, без підготовки, без організації. Ну, що ви хочете взагалі?

Я просто здивований, що в цьому повідомленні СБУ і ДБР, яке я процитував, написано "триває досудове розслідування для встановлення всіх обставин вчинення злочину та інших фігурантів, які можуть бути причетними до правопорушень". Але, вибачте, що тут встановлювати? Чому ви не затримали керівників, які відповідали за комплектування бригади, за її відправлення за кордон, за її підготовку? Ну, є конкретні люди. Це ж не Рюмшин ходив на вулиці за руку хапав людей і казав "ти йдеш до мене в бригаду". Це ж певні територіальні центри комплектування цих людей направляли. ОК "Захід" погоджувало і казало "Так, бойове розпорядження, таких-таких, 155-та". Це ж командування сухопутних військ і ОК "Захід", вони затверджували списки, що люди, які тільки взяті на вулиці, їх направляють як бригаду у Францію. Це ж рішення затверджене. Це ж не Рюмшин вирішив, що він, коли хоче, збирається з цими людьми і йде у Францію. Йому дали таких людей і з ким, кого йому дали, він і повіз їх у Францію. Є конкретні люди, які все це затверджували. А хто затверджував? Подивіться підписи.

ОК "Захід", командування – генерал Швидюк, командування Сухопутних військ - генерал Павлюк, Генеральний штаб - генерал Баргилевич, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Чомусь про цих людей жодних звісток. Слідство чомусь не перевірило, як це відбувається. Хоча насправді в матеріалах службового розслідування ця інформація є.

Про службове розслідування по 155-й бригаді і про те, що зараз з бригадою відбувається, я розкажу трошки пізніше. Бо зараз в бригаді також складна обстановка. І ті, наприклад, екіпажі танків і бойових машин, яких готували у Франції, зараз їх посилають як піхоту в окопи. Фахівців РЕБ посилають у піхоту, всіх посилають в піхоту. Тобто, когось направили, якось готували, а потім сказали – це нічого не варто, ви сьогодні будете сидіти, ви йдете в піхоту. Тобто, планування, застосування, підготовки військ – ну повний хаос. І зараз все це вішають на конкретних людей.

Висновки.

Ну перше, я дуже прикро вражений тим, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський знімає з себе повну відповідальність за те, що в нього відбувається. І це просто соромно читати, що Сирський призначає командування ОТУ "Харків", призначає 195-ту бригаду, посилає у Францію 155-ту бригаду. Але він ні за що не відповідає. Адже за сприяння Сирського всі ці правопорушення були скоєні. А чомусь він тут за сприяння в розслідувані вказаний. Так, він сприяв двічі. Сирський спочатку сприяв, щоб ці люди скоїли на тих посадах, на які він їх призначив, правопорушення. А тепер він сприяє, щоб на цих людей повісити всю відповідальність і вивести себе за лапки цієї ситуації. Просто неймовірний такий цинізм.

Я думаю, затримання цих фігурантів пов'язано з тим, що Володимиру Зеленському довелось дуже сильно виправдовуватись перед нашими французькими колегами, виправдовуватись перед нашими партнерами. В першу чергу, у Франції президент Макрон домовився про підготовку бригади. Франція оголосила, що там майже мільярд євро бюджет буде на її озброєння, оснащення, підготовку з коштів французького бюджету. І що виявилось, що українці не можуть надіслати туди склад, який не тікає і може без правопорушення нормально відпрацювати. Тобто ці випадки дезертирства не численні. Більша частина людей потренувалась, повернулася в Україну, вступила в бій. Майже всі. Невеличка частка дезертирувала. Тепер по цій невеличкій частці зробили негативний висновок про всю бригаду. Всі погані. Знайшлось 100 з 1900. І 1800 воює, пішли в бій, і чесно себе ведуть, чесно готувалися. Але через ці 100 треба призначити, що командир відповідальний, винуватий, приховувався за чим. Хоча це абсурд. Яким чином можна їх приховати? І навіщо?

Навіщо комбригу, який не комплектував цю бригаду, приховувати, коли хтось звідти тікає? У нього ж є звітність по особовому складу, яку йому доповідають ротні, комбати, і всі контролюючі органи ці звіти бачать. Як він може сам щось приховати? Просто дивно. Так само по Горбенку і по Галушкіну. Ну, очевидно, що вони не самі там керували. Очевидно, що були помилки і неадекватність в їхніх діях стосовно управління військами. Але сили і засоби, які в них були, не забезпечували можливість виконання завдання. А досвіду у них не було взагалі.

Ну, хто в цьому винуватий, в першу чергу? Що у них немає досвіду, а їх призначили виконувати таке завдання? Ну, є ж люди, які туди приїздили, контролювали, дивились, призначали. Де вони? Тому думаю, що це така гучна показуха показати, що нібито оці справи по Харкову, по 155 бригаді, замість того, щоб проаналізувати, чому і як це сталося, як цьому запобігти в майбутньому, замість цього керівництво країни робить таку гучну справу, щоб показати - ми розібрались, винні покарані. Думаю, що на суді нас чекає дуже багато цікавих свідчень. Будемо їх висвітлювати від усіх цих фігурантів, яких зараз затримали. Ми багато чого почуємо. І це важливо, тому що ця справа має бути продовжена в майбутньому. І там мають бути всі затримані, всі фігуранти. Не тільки ті, якого там сором'язливо написали слідчі, а всі, про яких говорив я. Починаючи, звичайно, з Верховного Головнокомандувача, який все це контролював і особисто інспектував. Йому все це доповідали, і йому все подобалось. Ну, звичайно, Головнокомандувач ЗСУ має відповідати, тому що там взагалі всюди його підписи. Я просто здивований, як слідчі не помітили керівників. Ну, очевидно, що це політичне замовлення. Думаю, що ситуація буде так, що зараз їх ручним рішенням всіх цих фігурантів, яких затримали, потримають якийсь час під контролем. А потім якось під домашній арешт потихеньку, пізніше, коли резонанс затихне, їх відпустять.

Я особисто вважаю принципово, що такі справи, це звичайно для окремих людей, це велика проблема і це ганьба на все життя, від якого практично повністю вже буде вкрай важко відмитись. Але у нас немає процедури After Action Review, у нас немає професійного розбору ситуацій і, можливо, тільки ці дві кримінальні справи дозволять привернути увагу суспільства і показати насправді, який хаос і безлад у нас в управлінні бойовими діями. Як все це робиться без відповідального комплектування військ, організація військ, застосування, підготовка, планування бойових дій. Все це потрібно знати і суспільству, і армії. Тому я сподіваюся, що судові процеси будуть відкриті, що з матеріалами справ громадськість зможе ознайомитися. Якщо не зможе, будемо діставати і повідомляти, що там відбулось по цих справах, для того, щоб ми знали, що відбувається в сфері оборони, і щоб потім отаких ганебних ситуацій, як на Харкові, таких провалів в управлінні військами, втрати керованості, можна було уникнути.

Ціна цих втрат, того, що призначили недосвідчених командирів на такі важливі посади, не розгорнули достатньо сил та засобів, не підготували оборонні рубежі, - значні втрати наших військ. Багато, багато десятків, а зараз вже і сотень загиблих. За це, дійсно, всі фігуранти мають бути встановлені. І я сподіваюсь, з часом в цій кримінальній справі фігуранти додадуться. І вони всі мають бути притягнуті до відповідальності. І чим вища посада, тим більше має бути відповідальність і тим більше ймовірний термін покарання. Ми сподіваємося, що буде об'єктивний судовий розгляд і буде інформація.

Відповіді на запитання

- Як Ви вважаєте, це якось позитивно вплине на хід війни чи ні?

- Я вважаю так, що питання відповідальності командирів, командувачів всіх рівнів, які порушуються і які об'єктивно оцінюються - це важлива справа на війні. Головне, щоб це було об'єктивно, щоб це не була політична заказуха і призначення винних.

- Чи є затримані за браковані міни?

- Ні, нема. Там нема затриманих, оскільки сам Володимир Зеленський знов зі своїм другом і партнером Камишіним, колишнім міністром стратегічної промисловості, з чинним міністром Германом Сметаніним це рішення протягнули. Ну і я найближчим часом розкажу, що насправді навіть немає жодних документів, які б визначали, що насправді ці підприємства, Міністерство оборони має підстави і що має бути проведена перевірка реальної можливості державного підприємства виробляти стільки мін, які виявилися бракованими, тому що насправді не було для цього ні порохів, ні комплектуючих, ні підривників якісних, ні технологій заливки вибухівки в корпус. І тому така низька якість при масштабуванні виробництва. Це тема окремого розслідування.

- Чи є підозра Верховному Головнокомандувачу за невдалу підготовку до наступу рашистів 24 лютого 2022 року?

- Звичайно, нема. Там також є справа. Є справа взагалі про невдалу підготовку, про проблеми, які виникли в зв'язку з нападом Російської Федерації 24 лютого 2022 року. Є велика справа, яку також активно розслідує ДБР, стосовно захоплення і здачі Півдня. Хочу нагадати, за тиждень ворог захопив коридор сухопутний з Криму в Росію. Без бою були здані величезні території з величезною кількістю людей, обладнання, кілька міст великих, десятки сіл. Все було здано практично з мінімальним спротивом, а часто взагалі без бою. І за це, звичайно, хочуть зараз також призначити відповідальних. На даний момент є кримінальна справа, серед фігурантів в ній розглядаються посадові особи, які там були, і цілком імовірно, що на третю річницю вторгнення буде ще затримання, будуть ще пред'явлення підозр деяким військовим керівникам. Цю справу також ми будемо відслідковувати і давати їй належну оцінку. Звичайно, слідчі ДБР не допитують Володимира Зеленського, який насправді всім цим керував. Це також один з парадоксів.

- А що Баканов? Коли арешт?

- Ну, що ви? Це ж друг, бізнес-партнер президента. Голова СБУ Баканов, який призначив разом із Зеленським керівництво СБУ, державних зрадників, агентів ФСБ. Він поза підозрою, в нього все добре. Живе собі в Києві, без жодних проблем, відпочиває. Не воювати ж йому, дійсно. Він тільки призначив агентів ФСБ, організував здачу їм таємної інформації, а захищати країну його ж ніхто не зобов'язував. Він лишень директор кварталу. Там в матеріалах кримінальної справи нема.

- Хто повинен створити структури, які будуть розслідувати усі подібні справи? Чому не працює військова прокуратура, як це все змусити працювати?

- Так, у нас немає військової юстиції, а розслідувати все це мають правоохоронні органи. Вони у нас є, просто вони виконують політичне замовлення. І у нас навіть в гучних справах, де суспільство вимагає дати результат, влада просто так дивиться по сторонах і каже так, кого призначити? Ти, ти, ти. Беруть виконавців і потім ДБР, СБУ якось там ліплять ті кримінальні справи. Ось те, що ми бачимо. Повне ігнорування документів. У мене є матеріали службового розслідування, яке проведено по 155-й бригаді. Є матеріали, звичайно, пояснення і по 125-й бригаді більш детальні. І ми цьому приділимо ще окремий ефір. Такі речі для нашого суспільства, я вважаю, важливими. І будь-яка інформація, аналіз стосовно того, що відбувається на фронті, що стосується загибелі людей, повинна отримувати оцінку. І в тому числі оцінку в рамках кримінальних проваджень. Тому в цілому для України це потрібний шлях. Але, на мою думку, має бути об'єктивне розслідування.

Я не бачу підстав, відверто кажучи, затримання і тримання під вартою жодного з цих фігурантів. Вони ніде не переховуються. Ці українські військовослужбовці не переховуються із поваги до статусу військовослужбовців. Я б їх не затримував, на мій погляд. Але в даній ситуації були дійсно проблеми. Дійсно було дезертирство у Франції. Дійсно був провал нашої оборони під Харковом. Дійсно у Франції є дезертири, а під Харковом є значна кількість загиблих людей. Наших воїнів, громадян України. Значні втрати території. І тому має бути відповідь. І, ймовірно, має бути відповідь у вигляді судових рішень, вироків стосовно конкретних посадових осіб. Мене турбує, щоб не було тиску на фігурантів справи. Не було призначено просто цапів відбувайлів. І, щоб всі посадовці, які ухвалювали рішення, несли відповідальність. Вони всі мають давати пояснення слідчим.

Має і Зеленський дати пояснення слідчим по Харкову? Ну як все вірити? Був там. Проконтролював, приймав доповіді. Як це він не дає пояснень? Має дати? Де Сирський? Чому він там сприяє? Чому це він, Олександр Сирський, заховався за своїх підлеглих? Що це за боягузтво? Це генерал? Чи це боягуз просто, який ховається за підлеглих і перекиде на них відповідальність? Це що, бойове товариство? Отак воно виглядає, побратимство? Чи це просто боягузтво і бажання просто скинути на підлеглих свою частку відповідальності? Це соромно, якщо чесно, що головнокомандувач ЗСУ навіть слів не знайшов прокоментувати, що у нього затримали його чотирьох підлеглих офіцерів і генералів. Просто соромно. Олександр Сирський поводиться як людина, для якого честь не має ніякої ціни, а важливо тільки крісло. І він отак боягузливо з-під того крісла дивиться, щоб, не дай Боже, його не зачепили. Це просто нечемно, Олександре Станіславовичу. Я не знаю, чого вас там у військовому училищі навчали і чого вас навчала військова служба. На мій погляд, коли керівник не бере відповідальність за підлеглих і навіть боїться сказати кілька слів, коли їх затримали, це просто дуже негідний аморальний вчинок. Тому я сподіваюся, що Головнокомандувач ЗСУ все ж таки вилізе з-під крісла і все ж таки прокоментує. Такі непересічні події. Щоб не було соромно просто за таке керівництво. Не уявляю, як Олександр Сирський може надавати накази, коли він створює прецедент, що він сидить тихенько, потім когось затримують, а він собі сидить і далі керує. А хто ж буде тепер виконувати сумлінно ваші накази, якщо ви не відповідаєте за своїх підлеглих, які їх виконують? Просто соромно.

Я звертаюся до Олександра Сирського, не ганьбити армію і висловити свою позицію і дати свою оцінку. А у нього, у вас яка відповідальність за всі ці події? Бо таке враження, що ви тут ні до чого до управління війною. Ні до ОТУ, ні до Харкова, ні до 155-ї бригади. Це ж неправда. Ми всі це розуміємо. Знов таки хочу сказати, що, як завжди, наш міністр оборони Рустем Умєров - нуль. Які відбуваються події, міністерство оборони мовчить, його не існує. Верховний Головнокомандувач, як завжди, мовчить, його не існує. Нормально. Двох генералів затримали, двох полковників. Нікому не цікаво, ніхто не коментує. Всі слідчі ДБР у нас тільки керують армією тепер.

Друзі, будь-які зміни в нашому демократичному суспільстві, будь-які речі, які дають оцінку реальним подіям, фактам, за які треба відповідати, це для нас важливий крок вперед. Для того, щоб усвідомити, хто ми є, яка у нас є держава, яка є армія, як нам здобути перемогу. Ми маємо бути більш гнучкими, ми маємо вчитися, аналізувати і робити правильні висновки. Тому будемо стежити за цією ситуацією і інформувати вас. Дякую за підтримку всім глядачам, всім спонсорам каналу "Бутусов плюс". Дякую, що були на ефірі. Слава Україні!

Зображення вгорі: Володимир Зеленський і Олександр Сирський; іділія. Фото: ОП

«Аргумент» [3]

На цю тему: