Ворог концентрує свої зусилля на чотирьох основних напрямках.

Ситуація на фронті залишається дуже важкою. По всьому фронту йдуть дуже важкі бої. Передусім це напрямок Покровськ, напрямок Велика Новосілка, напрямок Курахове і напрямок Лиман. Лиманський напрямок і наш Оскольський фронт. Про ситуацію на фронті розповідає [2] головний редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

Отже, Покровський напрямок.  Ми бачимо напрямок Воздвиженки, ми бачимо напрямок Піщане, Новооленівка, тобто ворог продовжує розширювати свій плацдарм, наступи від Селидового і дивіться, наскільки далеко від Селидового росіянам вже далось пройти. Вони фактично зробили Селидове своїм тилом і продовжують, намагаються розширити свій клин, вбити клин і оточити Покровськ з півдня. Це основний напрямок зусиль ворога, вони продовжують перекидати на цей напрямок свої резерви, вводити в бій нові підрозділи в полосі тут своїх військ, які наступають. Ситуація дуже складна, фронт досі не вдається стабілізувати, незважаючи на те, що сюди введені резерви, наші новосформовані війська.

Далі наступний напрямок. Напрямок Курахового. Ворог продовжує просування і фактично наші війська тут продовжують утримувати абсолютно невигідну конфігурацію. Абсолютно незрозуміла зараз логіка цих дій українського командування. Курахове фактично втрачене, і для чого тримати ці виступи такий тривалий час, це абсолютно незрозуміло. Зараз очевидно, що якщо раніше відхід на рубіж Костянтинополь-Андріївка – це, здавалося, логічний шлях, який може призвести до стабілізації фронту, зараз ситуація вже незрозуміла, оскільки ворог вже підійшов упритул до Костянтинополя-Андріївки. І чи вдасться тут вже, чи є час тут зорганізувати якусь сталу лінію оборони – це вже є велике і велике питання.

Далі. Времівський напрямок. Ворог намагається тут з Времівки-Сторожеве оточити Велику Новосілку. Фактично Велика Новосілка зараз, ворог не вступив в бої за місто, а за своєю тактикою зробив глибоке охоплення міста. І зараз дуже близький до того, що просто місто буде оточено. Оточено з двох сторон, і ворог просто його захопить. Ситуація тут дуже важка, ідуть дуже і дуже важкі бої, ворог кидає зараз великі сили для того, щоб оточити і захопити Велику Новосілку фактично без бою. Якщо ми подивимося, тут одна дорога, причому основна магістраль сполучення, яка йшла у Велику Новосілку, ворог її вже захопив. І зараз фактично Велика Новосілка, якщо дивитись на карту обстановки, втримання цього району вже для нас дуже невигідна і дуже важка робота. Тому що основні магістралі у ворога під контролем, під вогневим впливом, і продовжувати в такій конфігурації утримувати Велику Новосілку - це значить мати значні втрати і давати ворогу можливість короткими ударами просто завдавати втрат і просунутись далі.

Ворогу, на жаль, останніми днями вдалося переправитися на підступах до села Терни через воду і взяти під контроль село Іванівка. І зараз піхота противника намагається наступати на село Колодязі. Село Терни - ворог веде дуже важкі бої, там вже від села практично нічого не залишилось, навіть просто вибита, випалена земля з посадками, груди сміття. Але Терни ворогу захопити досі не вдалося. 60-та механізована бригада просто неймовірних зусиль докладає, героїчно втримує російські війська, і ворог знайшов слабкі місця в бойових порядках, просто переправився через воду, і зараз піхота переправляється через воду, намагається розширити плацдарм на Колодязі з Іванівки. Не зовсім зручна, звичайно, для ворога ситуація,але вони мають сили і продовжують атаки. Також ворогу вдалося захопити біля села Макіївка, на жаль, панівну висоту над цим селом Луганської області, і зараз також це для ворога такий рубіж подальшого наступу. Але дуже важкі бої зараз у ворога йдуть в районі Кругляківка, Першотравневе, ворог веде з півночі наступ на Борову і намагається розбити наші війська. Зараз у цьому районі наша третя штурмова бригада намагається усіма силами зупинити російський наступ, завдає ворогу великих втрат, російські війська намагаються усіма силами прорватися. Ситуація дуже важка, оскільки дві російські армії на фронті від Тернів до Кругляківки, у тому числі Перша гвардійська танкова Московського військового округу, зосередили всі сили і намагаються інтенсивно атакувати по всьому цьому фронту. 

Ситуація на Курщині, ми бачимо тут російсько-корейські війська намагалися розбити нашу санітарну зону, той плацдарм, який утримують українські воїни. Синім позначений цей маневр, маленька атака тактичного значення на хутір, в районі хутора Бердин, яку зробили українські війська. Ситуація тут важка, але на цьому районі, на цьому плацдармі, наші війська мають забезпечення бойовою технікою, боєприпасами, і хоча тут дуже важко, тим не менше, наші боєздатні підрозділи, наші боєздатні з'єднання завдають тут ворогу дуже і дуже великих втрат. Маневр на цей Бердин далеко не всі можуть пояснити, його доцільність, і чи буде взятий нами під контроль новий район, чи буде він втримуватись. Але великі сили корейців сточили,  була заява Верховного Головнокомандувача, двоє корейців були взяті підрозділом Сил спеціальних операцій у полон, один був взятий ЗСУ, а інший підрозділом ДШВ ЗСУ, два корейські військовослужбовці взяті в полон, і просто величезна кількість, багато десятків російських громадян також здалися у полон, тут в лоб просто йдуть атаки одна за одною, і ці атаки, майже всі вони, відбиваються з величезними втратами для російських окупантів.

І далі ситуація на Сіверську. Ситуація тут залишається дуже важкою, і ворог намагається вбити клин в обхід Білогорівки. Великі втрати російських військ, тим не менше, вони продовжують свої атаки, намагаються захопити всіма силами Білогорівку. Білогорівка, нагадаю, Макіївка, це села Луганської області, і ворог докладає величезних зусиль, щоб захопити повністю останні населені пункти Луганщини, які Україна зберігає, і заявити, що вся Луганщина захоплена. Три роки вони вже це продовжують. Ситуація дуже важка, ми бачимо, який тут рельєф зараз фронту, дуже складний. Ворог фактично підійшов на підступах до панівної висоти над Сіверськом, панівної висоти над Спірним, і якщо ворог продовжить далі тут свої атаки, звичайно, і ця висота впаде, то відступати тут нашим військам нема куди. Відхід від Білогорівки, відхід від Верхньокам'янського, - доведеться фактично відходити за гряду висот, і Сіверськ фактично буде приречений, ворог його захопить. Відступати тут нема куди для того, щоб втримати оцей Сіверський плацдарм. Ситуація дуже важка, оскільки поповнення нашого війська тут також тривалий час не отримують, як на Лимані, так і тут на Сіверську, на жаль, з поповненням великі проблеми.

Отже, така карта обстановки,  всюди йде тиск, всюди йдуть, ворог продовжує масовані атаки, ну і, звичайно, виникає питання, чому ми досі не можемо зупинити фронт. Хочу сказати, що моє спілкування зараз з командирами частин, підрозділів, з бійцями, це спілкування завжди торкається не того, що в ворога є перевага, є таке, ну навіть роздратування, що ми досі не можемо на ці шаблонні дії ворога відповісти своїми організованими зусиллями. От зараз, якщо подивитись на відкриті джерела, в кінці 24-го року на Покровський, Курахівський напрямок, напрямок Великої Новосілки було направлено.... до питання, де діваються люди, яких мобілізовують. Дійсно, видно, де діваються люди. На цей напрямок було направлено, як мінімум, сім бригад, поповнених людьми. І це бригади 150-ї серії, це і 150-та, 151-та, 152-га, 153-тя, 154-та, 155-та, 157-ма, п'ята важка механізована, 32-га була поповнена бригада, на цей напрямок направлена. Це знов-таки, я цитую, дані соціальних мереж з цих бригад. Можливо, є іще додаткові сили, але, як мінімум, сім бригад, те, що можна нарахувати, які вводяться в бій на цьому напрямку, і тим не менше стабілізації не відбувається. І хочу сказати, що бійці-командири з напрямку Сіверська, з напрямку Лимана кажуть, що за останній місяць наступу - жодних підкріплень взагалі. Тобто, є напрямки, куди направляють значні сили новосформованих бригад. Це не призводить до стабілізації фронту чомусь, хоча сили значні, ніхто не скаже, що сім бригад – це малі сили. Ні, ми бачимо, формально на папері відбувається концентрація сил, але вона не призводить до змін. Ми не вибудовуємо сталий фронт, продовжуються зустрічні бої. Великі сили цих новосформованих бригад направляються на втримання невигідних для оборони рубежів, таких, наприклад, зараз, як Курахове. Фактично, ворог нас охоплює, після того, як він охоплює і вже триматись немає сил, намагаються направити резерви, якийсь час ще втримати ці населені пункти. Зараз те, що ми бачимо – Велика Новосілка, вона фактично в оперативному оточенні, її втримання для нас дуже проблемне. Від Курахового, цієї кишені, де наші війська сидять, вже втративши Курахове, ми і досі не відходимо, незрозуміло чому, і не відходимо на зручний рубіж. Велика Новосілка, рубежі оборони втрачені вигідні. Тобто, йдуть абсолютно незрозумілі для наших військ рішення, оперативні, стратегічні рішення українського командування, коли замість того, щоб вибудувати сталу лінію оборони, заздалегідь розгорнути на ній війська, розгорнути війська досвідчені, які були каркасом оборони, разом із новосформованими бригадами, у яких ще нема досвіду, вибудувати такий надійний фронт і зупинити ворога, замість того, щоб це зробити, у нас продовжується нескінчений хаотичний зустрічний бій з російськими резервами і розмін силами, який не призводить до стабілізації фронту, про яку всі говорять. І всі резерви направлені, і вони все одно не можуть виправити ситуацію. І це, очевидно, не через кількість, не через те, що у нас люди не вмотивовані. Але так, як їх застосовують, зупинити ворога не вдається. Це відповідальність вищого військового командування, Ставки Верховного Головнокомандувача, яка це контролює ніби кожен день, але ми бачимо, що цей контроль ні до яких результатів не приводить. І наші війська на багатьох ділянках фронту залишаються взагалі без поповнень. Ми даємо ворогу можливість розхитувати весь фронт. В результаті залишаються без поповнення і стійкі досвідчені бригади, і ті нові бригади стираються через величезну кількість тих, хто  самовільно залишив частину. Ну і це має свою логіку. Заводяться ті новосформовані бригади, мають великий некомплект операторів-дронів, великий некомплект досвідчених командирів взводів, командирів відділень, і звичайно, їм важко організовувати бій. Всі ці помилки повторюються раз за разом, місяць за місяцем, ніяких змін не відбувається. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський абсолютно не робить ніяких висновків із ситуації. Зараз я почув сьогодні деякі обнадійливі сигнали рішення вищого командування. Ми це перевіримо і завтра (12.01.2025) я буду говорити конкретно про новосформовані бригади і про скандал 155-ї бригади "Анна Київська", до яких наслідків це призвело, а це призвело до деяких рішень. В тому числі рішень Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського. 

А сьогодні ось така дуже складна оперативна обстановка. Фактично втрачене Курахове і немає рішення на відхід військ від Курахового. Фактично в оперативному оточенні Велика Новосілка не було ніяких вчасно рішень ухвалено знов-таки вищим командуванням. Відсутність взагалі своєчасних рішень. Дуже складна ситуація на Оскольському фронті, нестабільна ситуація на Покровську, причому сили є, але так як їх застосовують, зупинити ворога не вдається.

Відповіді на запитання

- Чому нема підкріплень на критичному лиманському напрямку?

- Це теж питання, яке ставлять всі наші війська цілий місяць. Іде наступ ворога і нуль підкріплень. Просто це злочинна бездіяльність. Насправді на цей напрямок, і вже був наказ, мала іти одна із новосформованих бригад. Але замість того, щоб її ввести в бій, вона вже там розвантажувалась, в останній момент цю бригаду забрали на Курахівський напрямок. І для оборони того самого виступу, який, після того, як ворог оточив фактично Велику Новосілку, після того, як ворог фактично вже глибоко охопив  з півдня Покровськ, вже не має ніякого значення, це вже в тіні російського наступу. Тим не менше, на утримання цього виступу була кинута бригада з Оскольського фронту, і це не дозволило взагалі стабілізувати Оскольський фронт. Ми втратили в результаті вигідні позиції у Макіївці, ми не можемо знищити російський плацдарм, який був у районі Піщане-Кругляківка, і у нас немає щільності, і ворог це відчуває, знає. У росіян працює розвідка, радіоелектронна розвідка, вони володіють інформацією по наших угрупованнях і розуміють деякі сили, і ворог іде вперед. Тобто наше керівництво, в даному разі це Олександр Сирський, своїми діями в ручному режимі, цими ручними перетасуваннями військ, без плану, без організації, без стратегії, саме Українське військове командування і Ставка Верховного Головнокомандувача розхитують фронт своїми непродуманими діями. Коли під загрозою ворог йде в наступ, і замість того, щоб підсилювати наші війська і розгромити ударні угруповання ворога, навпаки знімаються резерви для того, щоб допомогти ворогу захопити Оскольський рубіж і вийти на Ізюм, потім далі розвивати напрямок? І закрити, вийти на Торське, потім далі і намагатись оточити наші війська, захопити наші війська в Серебрянському лісі? Для чого це робиться? Не видно жодної логіки, не тільки мені. Командирам, бійцям не видно логіки, вони не розуміють. Слова, слова, слова вищого керівництва, фотосесії, які не мають ніякої відповідальності за собою. І лідерство Олександра Сирського в таких умовах викликає просто дуже великі питання. Дуже великі, наскільки одна людина взагалі зараз в адекваті контролювати те, що відбувається. Питань все більше кожного дня.

Велика Новосілка мені пише. Це те, на що має звертати увагу Ставка Верховного Головнокомандувача. Ну дивіться на ситуацію. Ворог наступає на цьому напрямку. Нема, на жаль, наших позицій, які б могли вже це оточення упередити. Якщо ми не хочемо зараз... От вони взяли і повторили на Великій Новосілці все те саме, що було два місяці тому на Вугледарі. Ну один в один. І ніяким чином оці шаблонні дії ворога ми не змогли упередити. Зараз не можна сточувати вже сили в цих, ну вести бої заради престижу, щоб ще там кілька днів тримати Велику Новосілку. Ну в цьому нема сенсу. А командування у нас, вище керівництво сидить і робить вигляд, ніби нічого не трапилось. Сидіть, тримайте. Ну ви знову не притримали, не втримали фланги. Чому? Там не було ніякої оборони. На флангах змінили кілька бригад на цьому напрямку. То одну, то другу, то третю. Підпорядкування цих батальйонів, то одного, то другого, то третього. Де відповідальність? Її не було з самого початку на цьому напрямку. Постійно Сирський тут тасує командирів тактичних груп, оперативно-тактичне управління. Придані сили. То одна бригада керує, то друга, то третя, то четверта. Реально придані. В районі Новий Комар, північніше Великої Новосілки, за цей напрямок там за останні два місяці змінено оперативне підпорядкування районної оборони, п'ять чи шість разів. То одна бригада, то бригада ТрО, то друга ТрО, то інша механізована, то друга механізована. Ну, суцільний управлінський хаос. Безвідповідальність. І вони сидять тихенько, і мовчки, що Ставка, що сам Сирський, навіть не коментують. Ну, приїхали б туди, хоча б подивилися. Ви ж любите фотосесії робити. Ну, зробіть там фотосесію. Туди доїхати зараз у Велику Новосілку – це проблема. Отак, мовчки, швидко. Фактично, ворог на порозі, ну, за кілька днів, фактично, до захоплення такого великого важливого вузла, яким є Велика Новосілка, і його захоплення фактично означає, що на цьому напрямку ворог зараз підійде до кордонів вже із Запорізькою областю. Останній на цьому напрямку районний центр Донецької області ворог захопить. І це всі бачили, всі розуміли. Нічого несподіваного не всталося, але це сталося. Ну, повна безвідповідальність.

- Чи не є доцільно провести вибори, щоб позбавитись від влади ідіотів, які лише псують?

- Друзі, ну, йде Велика війна, йдуть постійні масовані удари ворога по всій території країни. Яким чином можна зробити вибори? Ми бачимо, як у нас проводять вибори, там, голосування електронні, на сайті Міністерства оборони. Звичайно, що такі рішення, рішення на вибори, вони насправді важливі для країни, назрілі. Але це можливо зробити тільки, якщо є такий політичний консенсус у Верховній Раді і створюються механізми контролю дій нашої влади. Хто може сумніватись, що слуги народу зроблять все для того, щоб намалювати собі результати на електронних виборах? Ну, нема сумнівів, що якщо буде маленька можливість, то вони намалюють все, що хочуть. Тому, звичайно, довіри до дій влади у виборчому процесі нема. І проводити виборчу кампанію, коли постійно завдаються ракетні удари, велика загроза для людей, для цивільного населення в тилу. І це також той ризик, на який країна не може піти. Зараз ситуація полягає в тому, що є єдиний шлях, який ми можемо, на мій погляд, зараз, примусити владу, примусити Зеленського і його оточення до дій, припинити ці руйнівні дії на фронті і постійні провали в обороні. Це шляхом громадського тиску максимально широкого і мобілізації громадської думки як в Україні, так і особливо серед наших партнерів. Щоб партнери також примушували владу діяти, щоб у нас було фінансування не тільки на центральний бюджет, а й безпосередньо на наші найкращі військові частини. Ця ситуація потребує реакцій. Ми повинні про це говорити. Зараз, потихеньку, через бездарні дії, і це треба сказати, передусім Ставка Верховного Головнокомандувача не приділила жодної уваги. Вони там сиділи, розповідали політичні заяви, Зеленський там знов щось розповідав в ефірі. Ви чули слово "Велика Новосілка", "Оборона" за останній час? Ну, кілька разів він сказав, що там щось під контролем. Ну, от контроль ми бачимо. Сирський спокійно собі займається Курщиною, перекидає бригади і просто в ручному режимі керує фронтом. Ми бачимо на прикладі Оскольського фронту, що це абсолютно хаотично, не сплановано відбувається, без логіки. Ось результати.

Покровськ. Ми бачимо, що ворог таким самим чином збирається захопити Покровськ, Мирноград. І йде до цього шляху. Не збирається втягуватись у вуличні бої. А вони продовжують просування. І зараз ми бачимо, вони хочуть вийти на трасу Межова-Покровськ. Вони фактично на ній. І їм залишиться, якщо вони там вийдуть, залишається буквально шість кілометрів до траси Покровськ-Дніпро. І все. І також одночасно ворог, ми бачимо напрямок руху, намагається оточити і з півночі  клин вбити і захопити ще Мирноград. Для того, щоб взяти в оперативне оточення повністю і захопити без вуличних боїв і Покровськ і Мирноград. Ну ось що відбувається. Це поступово відбувається. І ніяких рішень. От місяць за місяцем, а у Зеленського і Сирського, і Умєрова, там у них все новини, новини, новини.

Останніми днями, після всіх цих скандалів, які відбулися із 155-го бригадою, зараз ухвалені певні рішення, подивимося, як вони почнуть працювати на фронті. Завтра будемо про них говорити. Але хочу сказати, у нас влада інколи під тиском громадськості, коли дуже багато репостів, вона робить якісь речі змушено, з дуже великим запізненням, якісь вже рішення, які відповідають обстановці. Але потім виникає інше. Вони їх не встигають реалізувати. Ну от як по Оскольському фронту. Резерви перекинули, і в останній момент їх забрали. Годували, годували обіцянками. Тримайтесь, тримайтесь, тримайтесь. Наші воїни тримались, робили все можливе, неможливе. Потім взяли і Сирський просто вів в оману людей. Реально хочу сказати, що те, що робить Олександр Сирський останніми місяцями особливо, ця людина просто втрачає довіру взагалі від своїх підлеглих. Всі знають, що слово Сирського нічого не варте. Ця людина легко введе в оману, і буде казати, я вас підтримую, я зроблю, а потім введе в оману. Це, на жаль, така масова історія по фронту. І оця втрата довіри в армії – це дуже велика проблема. Люди невдоволені не тим, що у ворога перевага в чисельності. Вони невдоволені тим, що відсутність планування не дає ворога розгромити. Хоча те, що буде далі, ми всі бачимо, всі знають. Нічого несподіваного нема.

- Чи критична ситуація на Курщині?

- На Курщині ситуація, в принципі, важка. Але Курщина не є критичною. Якщо звідти наші війська будуть поступово відходити, це не буде для нас криза. Для нас основний фронт був і є – це фронт на Донбасі.

Без загальної мобілізації ми програємо з 18 до 60 років. Це треба було робити у 2022 році, коли ми вигравали цю війну.

Наша ситуація зараз, якщо дивитись стратегічно,  нічим не гірша, ніж в 2022 році. Важка ситуація на фронті не тільки для України, для російського командування також. І хочу сказати, що у ворога це все просування досягається теж великими втратами. Втрати у них більше, ніж у нас навіть. Чому вони просуваються?  Що треба українському командиру для того, щоб він втримав фронт? Йому треба організація, планування, командири на місцях, підготовка бійців, забезпечення дронами, робота з людьми. Що треба російському командиру? Тільки живе гарматне м'ясо. Російські поповнення можна ввести в бій без підготовки, без планування, просто під дрон по напрямку, і вони будуть іти. Тому якщо для України застосування резервів, досягання переваги на полі бою – це результат якісного управління, якісної організації, якісного забезпечення, то для російського командування це просто наказ вперед-вперед. У них умови застосування поповнення прості. В цій моделі піхотної війни, коли проти м'ясних штурмів у посадці ми виставляємо м'ясну оборону, це фактично зустрічний бій. В цій моделі війни м'ясний штурм проти м'ясної оборони і вони виграють. В моделі піхота на піхоту розмін, вони виграють. Вони програють, коли українські командири протиставляють російському наступу планування, організацію, вчасну ротацію людей, забезпечення, підтримку, роботу дронів, взаємодію дронів з піхотою. Тобто комплексні рішення. От коли цього нема, ми втрачаємо позиції. Ось чому так критично, що у нас замість поповнення досвідчених боєздатних військ поповнюються і застосовуються новосформовані, в яких досвіду нема.

- Пане Юрію, чи є якісь зміни після призначень Драпатого до сухопутних військ? Тарнавського до ОТУ Донецьк?

- Тарнавського - ніяких змін нема. Навпаки, зараз взагалі є питання, чи адекватно він сприймає реальність. Є питання того, що насправді на  ОТУ Донецьк потрібен командир і командувач, який би мав волю, характер, розуміння ситуації. Ми бачимо, тут цього не вистачає. А стосовно Драпатого, хочу сказати, що по відгуках з командування сухопутних військ і тих людей, хто спілкується з Михайлом Васильовичем, відгуки дуже позитивні. Люди натхненні і очікують від Драпатого, що він в ці перші кроки своє бачення, він його буде розповсюджувати і його принципи роботи в сухопутних військах почнуть діяти. Ну, тут питання в тому, що для того, щоб в нашій системі щось працювало, швидкі зміни, треба робити такі призначення, як було зроблено свого часу по самому Олександру Сирському, він був одночасною командувач сухопутних військ і командувач оперативно-стратегічного угруповання Хортиця. Ну, такий тандем, добре працює. А так відділяти посаду командувач сухопутних військ від посади управління безпосередньо на фронті, все ж таки, Драпатому буде себе проявити складно. Я думаю, що в даному разі, якщо людину призначили на командування сухопутних військ, треба і було б логічно очікувати, що йому дадуть такі самі повноваження, як свого часу і Олександру Сирському, і він буде також командувачем угруповання військ одночасно. Тоді будуть реформи в сухопутних військах, зміни, і одночасно реалізація цих змін безпосередньо на лінії фронту. Буде логіка. Будемо сподіватися, Драпатого тільки призначили, можливо, такі рішення будуть найближчим часом.

Ще раз хочу сказати, мене взагалі дивують будь-які політичні маневри, які зараз оголошуються у нас в медіа. Нема жодних ознак, що наступ російських військ буде зупинений політичними методами. І що буде зупинка війни, і будуть вибори. Я таких ознак не бачу. Я, навпаки, бачу ознаки... що ворог може продовжити наступати і ми втратимо стільки землі, що буде просто під загрозу, взагалі, існування нашої держави. Оце я бачу реальну загрозу, а зовсім не те, що мене просто дивує дійсно отакий розважальний тон у нас інколи, коли політики говорять не про те, що Батьківщина в небезпеці, треба увага, треба концентрація всієї уваги, до Великої Новосілки про це треба говорити, говорити треба про Покровськ. І говорити, і впливати, і ухвалювати рішення, всього цього нема. Я здивований, взагалі, коли зараз говорять про вибори, це значить взагалі не розуміти, що відбувається на фронті. Йде наступ, і ворог не збирається зупинятись. Які вибори зараз?

- Пане Юрію, на вашу думку, якщо після інаугурації Трампа буде відкритий якийсь переговорний формат, якою буде доля Харкова?

- Я не бачу жодних підстав для того, щоб починалися перемовини, як і не озвучені ніякі умови Трампом, які б змусили сісти за стіл перемовин агресора і припинити вогонь. Харків наразі надійно обороняється нашими воїнами. Там обороняє його і 92-га бригада, і 13-та бригада Нацгвардії Хартія, і 42-га бригада. І там є достатньо надійна лінія фронту. Наші воїни не дадуть ворогу підійти до Харкова. Харків надійно під українським контролем, в українських руках. Він у безпеці. На даний момент, з такою конфігурацією фронту, в цьому нема жодних сумнівів. 

Я дякую за підтримку у каналі "Бутусов плюс" на цей момент 2759 спонсорів. Завдяки вам ми продовжуємо роботу, і завдяки вам зможемо підготувати нову інформацію, оприлюднити щодо рішень керівництва країни стосовно новосформованих бригад і щодо результатів цього гучного резонансу 155-тої бригади Анна Київська й інших новосформованих бригад.

І подумки ми з нашими героями, які б'ють ворога, які роблять все для того, щоб знищити російських окупантів в цей момент. Дякую, за ефір, що були поруч, і Слава Україні! 

Зображення вгорі: евакуація останніх мешканців міста Покровськ, на який наступають війська рф. Фото: Piotr Sobik / Anadolu / ABACAPRESS / ddp images / Vida Press

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Юрій Гудименко: Що не так з українською оборонкою [4]