Чи готова енергосистема України до зими?

Важная новость

Розвідка під час війни дає публічні прогнози, тільки якщо ситуація цілком очевидна. Холоди — це підвищене навантаження в енергосистемі, яке посилює ефективність ударів по ній. Як ми переживемо другу воєнну зиму, залежить від трьох чинників: кількості ворожих ударів, результативності нашої ППО й ефективності заходів щодо відновлення енергосистеми. Ну, й від господа Бога, напевно. Він уже послав Україні теплу зиму та ранній паводок на річках минулого сезону, непогано було б повторити.

Про це йдеться у статті видання ZN.UA [2].

Міненерго України недавно заявило, що в опалювальний сезон 2023/2024 енергії вистачить. Але… уточнивши, що масштаби майбутніх російських ракетних і безпілотних атак невідомі. Вражаючий рівень планування.

На щастя для країни, в неї є кращі експерти.

Днями Головне управління розвідки Міноборони озвучило приблизні цифри ресурсів, які РФ може використовувати по Україні загалом та по її енергосистемі зокрема.

На думку розвідки, зміна тактики ракетних обстрілів, за якої кількість ракет і дронів помітно знизилася, «явно може бути пов'язана з наміром ворога накопичити озброєння перед осінньо-зимовим періодом, щоб знову атакувати енергосистему України».

Орки реально змінили тактику. Наші зенітники й Військово-повітряні сили помітно відучили їх перти в лоба на прикриті об'єкти. Тепер ті ж крилаті ракети ночами виписують довгі звивисті маршрути для обходу нашої ППО. Орки корегують удари, можуть досить швидко їх нарощувати, а ті ж «шахеди» — перенацілювати безпосередньо в польоті.

За озвученими оцінками ГУР, серій «масованих обстрілів, як це було в жовтні—грудні 2022-го, коли вони випускали по 70–100 ракет одночасно, найімовірніше, вже не буде. Росіяни усвідомлюють, що вони можуть не домогтися своєї мети, а тільки виснажать свої запаси, як це було торік».

Оптимістично…

Однак це ж означає купу дрібніших, але ліпше спланованих і прикритих перешкодами комбінованих ударів дронів і ракет.

Росіяни нині застосовують навіть таке дуже недешеве задоволення, як крилатки-пустушки без боєзаряду. Вони теж перевантажують ППО й розкривають її позиції.

У понеділок із шести крилатих ракет, випущених по Україні, дві були саме «обманками». Причому ракети йшли з нового позиційного району — з корабля в районі Феодосії та літаків в Азовському морі.

ГУР озвучило приблизні цифри наявного в РФ ударного потенціалу (див. таблицю).

Сумарно до середини березня орки матимуть запас у майже 1200-1300 ракет. Це багато, але менше торішніх цифр. Та й випустять, природно, не всі.

Балістичні ракети в основному полетять не по енергосистемі. Але їй теж мало не здаватиметься — по енергоблоках традиційно б'ють саме балістикою. Добряча частина дронів піде по інших енергооб’єктах України. Гасити світло населенню у «визволителів» виходить ліпше, ніж воювати на фронті.

Улітку в Татарстані запустили випуск (частково з іранських компонентів) «шахедів». У російській версії він більш перешкодостійкий. Американці озвучували, що цього року там вироблять 2 тис. дронів-камікадзе, наступного — 4,5 тис., а 2025-го — 6 тис. Утім, наполеонівські плани там мають властивість дуже всихати у міру реалізації. Проте, за даними нашої розвідки, росіяни хотіли б у другому півріччі 2023-го виготовити до 1300 одиниць «шахедів» («Герань-2»).

Нагадаємо, з жовтня минулого року до квітня нинішнього дронів і ракет на енергетику прийшло понад 1200 штук. Та й потім прилітало. Це реальна проблема.

Якщо чесно, прогнози, що взимку атаки будуть помітно слабшими, дуже оптимістичні. Ресурс для обстрілів, на жаль, приблизно на рівні минулого року.

До того ж, крім дронів і балістичних ракет, вороги б'ють тими ж зенітними ракетами С-300, якими регулярно тероризували Слобожанщину, а новіша С-400 залітала й на Київщину.

До того ж енергосистемі досить сильно дісталося. Тільки великих трансформаторів «Укренерго» пошкодили десятки. Більшу частину відновили (частину замінили), але резервів стало менше. Зате напрацювали більше досвіду ліквідації нальотів. Енергетики переграли московських планувальників замерзання України. Цієї зими подвиг доведеться повторити й ремонтникам, і населенню.

Кожній підстанції батареї зенітних керованих ракет, на жаль, не поставиш. Підземних укриттів для трансформаторів цієї зими не буде. А якщо й будуть наступної, то теж небагато — вартість зашкалює і будувати довго. Тож генератори точно продавати не варто.

Зате точно слід посилити можливість поставок генерації. Мова не тільки про ремонт пошкоджених блоків, тут якраз робиться чимало. Ба більше, в експлуатацію введуть раніше виведені на тривалий період (по суті, майже списані) енергоблоки ТЕС. Це дасть узимку ще півмільйона незайвих кіловатів потужності.

Ой, так, на все це ще потрібні гроші, яких явно «не дістати» з підвищеного тарифу на електроенергію.

Закордон — поставки бувають різні…

Для повного щастя нині найбільша державна теплоенергокомпанія України «Центренерго» навіть не у віданні Міненерго, а у Фонді держмайна, для якого це абсолютно непрофільний актив. В енергокомпанії вже змінилася купа керівників. Саме цього тижня з'явився новий. Говорити про «Центренерго» можна довго (до цієї теми повернемося окремо), але на виході в компанії, від якої взимку очікують 1800–1860 МВт потужності, нині майже немає вугілля на складах.

Керівництво розраховує на імпорт від поляків або на майже дармовий — у безнадійний борг — газ від НАК «Нафтогаз України». Між іншим, дві станції компанії, що залишилися, — це енергобезпека як Харківщини, так і Київщини.

Окремий острівець безпеки — поставки електроенергії [3] з-за кордону. Навесні ввели нарешті в експлуатацію ЛЕП у Польщу від Хмельницької АЕС на Жешув, яка стояла 30 років. Коли припекло, її перебудували (знизивши напругу з 750 до 400 кВ), і зробили це в доволі стислі терміни. Окрема подяка польським друзям за обладнання.

Нині ми можемо приймати з Євросоюзу 1200 МВт (ще рік тому було лише 250 МВт). На гостродефіцитній Одещині, де дуже дається взнаки нестача мереж і підстанцій (по них били всю зиму), — ще 400 МВт із боку Румунії та Молдови. У сумі майже два ядерні блоки. Підмога серйозна, але знову ж є нюанси.

«Розширення» далося дуже складно — знадобилися домовленості з національними операторами сусідів. Живити потенційного конкурента, тобто нас, ніхто не захотів. Сусіди вірять, що після війни ми відновимо енергосистему, а договір — це надовго… У результаті всі нам співчувають, але торг ішов жорсткий і подекуди ще не закінчився.

Однак поставки бувають різні. За останній тиждень через аномальну спеку Україна кілька разів брала аварійну допомогу для покриття дефіциту електроенергії.

22 серпня поставили рекорд: перетоки з енергосистеми Польщі й Румунії дійшли до 3900 МВт·год — еквівалент чотирьох годин роботи великого ядерного блоку.

Причина — дефіцит у системі через великий обсяг пошкоджень ТЕС і ГЕС. Знову ж в «Енергоатому» в ремонті чотири з дев'яти блоків (ще шість — на окупованій Запорізькій АЕС). Ремонти потрібні, взимку з АЕС доведеться витискати все.

Та аварійна допомога мінімум удвічі дорожча навіть за недешевий імпорт.

Хоча імпорту електроенергії в нас, по суті, наразі й немає. Міністерство відверто боїться озвучити, що взимку нам знадобляться пристойні його обсяги. Адже «вистачить своєї». На виході вона потрібна вже зараз, а організація поставок електроенергії та взаємодія кульгають на обидві ноги. Ми вже втрачаємо гроші, яких у нас фактично немає.

«Укренерго» імпортувати заборонено законом. Приватні трейдери теж майже не імпортують, хоча взимку імпорт знадобиться. Держтрейдер «Енергетична компанія України» (ЕКУ) поки що більше засвітився планами орендувати в Туреччині плавучі електростанції (сумарно до 500 МВт). Розміщати їх обіцяють на Дунаї, в румунських портах або молдавському Джурджулешти. Варіант поставити їх безпосередньо в обстрілюваній Одесі турків відверто злякав. А найшвидше, кораблів узимку просто не буде. Чи буде від ЕКУ імпорт електроенергії, питання теж неоднозначне. І вирішити його треба швидше.

НКРЕКП вдає, що вона ні при чому, хоча саме їхнє «керування» добряче сповільнило захід на ринок приватників. Причому він потрібен як просто зараз, так і в кілька разів більше взимку, коли наш поточний дефіцит може зрости до 1000+ МВт. А питання зависло…

Що швидше визначимося, то менше втратимо грошей. Як завжди.

Поки ж перепочинок закінчується, як і час для рішень, — зима близько.

Проте хоч би скільки прильотів (і дурниць нагорі) було, пережити наступну зиму доведеться в будь-якому разі. Тож прорвемося.

Вгорі: ілюстративне фото з відкритих джерел

«Аргумент» [4]

На цю тему: