Чотири найбільші банки Китаю збільшили свої вкладення в російський банківський сектор з 2,2 млрд до 9,7 млрд доларів з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року до кінця березня 2023 року. 

Про це пише [2] Financial Times з посиланням на дані спеціалістів Київської школи економіки.

За даними FT, китайські банки надають мільярди доларів банкам у Росії навіть після запровадження санкцій із боку західних країн. Видання зазначає, що дії чотирьох банків (Промислово-комерційний банк Китаю, Банк Китаю, Будівельний банк Китаю та Сільськогосподарський банк Китаю) є частиною зусиль Пекіна щодо просування юаня як альтернативна долару світової валюти.

За останніми офіційними даними, проаналізованими Київською школою економіки для FT, за 14 місяців з лютого 2022 року до кінця березня поточного року частка Китаю в банківському секторі Росії збільшилася вчетверо. Кредитори зайняли місце західних банків, які опинилися під сильним тиском регуляторів та політиків у своїх країнах та були змушені залишити Росію.

За той же період (лютий 2022 — березень 2023) австрійський Raiffeisen Bank збільшив свої активи в Росії більш ніж на 40%: з 20,5 млрд до 29,2 млрд доларів, пише FT. При цьому в Raiffeisen заявляли, що розглядають можливість виходу з Росії, і з березня скоротили свої активи до 25,5 млрд. доларів. За даними видання, прибуток російського підрозділу Raiffeisen за перші шість місяців цього року виріс на 9,6% - до 867 млн ​​євро, також австрійський банк підвищив зарплату своїм співробітникам у Росії на 200 млн євро. Європейський центральний банк протягом цього часу посилює тиск на підконтрольні йому кредитні організації, включно з Raiffeisen, з метою змусити їх піти з Росії.

Усі китайські банки, про які йшлося у матеріалі FT, — ICBC, Bank of China, China Construction Bank та Agricultural Bank of China — відмовилися від коментарів.

«Аргумент» [3]