Дарію Гусяк поховали на Личаківському цвинтарі

У Львові попрощались і провели в останній путь 98-річну Дарію Гусяк, яка була зв’язковою Головного командира Української Повстанської Армії Романа Шухевича, політув’язненою радянських тюрм і таборів. Дарія Гусяк померла 12 серпня.

Панахида відбулась у Гарнізонному храмі Петра і Павла, повідомляє [2] Радіо Свобода.

«Дарія Гусяк ‒ одна з небагатьох, яка відбула 25 років покарання, повне покарання. Не просила помилування. Вона була членом Організації Українських націоналістів, я б сказав, карним членом ОУН, яка виконувала накази і ніколи не зламалася. Вона не спокусились на славу і мирські спокуси. Завжди була скромна і невибаглива, працювала заради держави. Це була сталева людина, яка знала, де їй бути, як формувати своє оточення, займалася з 1998 року вишколом молоді і вважала, що треба вчитися, самовдосконалюватись і готувати кадри для України», ‒ говорить Радіо Свобода історик Микола Посівнич.

Дарія Гусяк народилася 4 лютого 1924 року у Трускавці Львівської області. Присягу членкині ОУН склала на Великдень у 1948 році і прийняв її Головнокомандувач УПА Роман Шухевич. 2 березня 1950 року Дарію Гусяк радянська влада заарештувала. Вона зазнала катувань, але ні словом не промовилась про місце перебування Романа Шухевича. Поруч у камері, через перегородку, чекісти били її маму.

За свою націоналістичну діяльність Дарія Гусяк була позбавлена волі на 25 років. Вона відбула покарання в Верхньо-Уральську Челябінської області, а згодом у Володимирській тюрмі. У 1969 році її перевели у концтабір в Мордовії. Дарія Гусяк відбула весь термін покарання, звільнившись на 51 році життя.

Після звільнення їй було заборонено жити у Львівській області. Жінка не мала житла і їй запропонувала прихисток Катерина Зарицька, членкиня ОУН, також зв’язкова Романа Шухевича, політув’язнена радянських тюрем і таборів. Катерина Зарицька після звільнення жила в місті Волочиськ Хмельницької області.

«Я народилась, а Дарія Гусяк уже була у нашій родині, жила у моєї бабці ‒ Катерини Зарицької. Одарка приїхала у Волочиськ. Вона за молодих років була зв’язковою Шухевича, а потім була відомим політв’язнем. Одразу вони з бабцею склали список тих, хто був у тюрмах і не мав родичів. Вони писали цим політв’язням листи і, як було дозволено, двічі на рік висилали їм посилки. Пакували і писали щодня. Дарія Гусяк збирала українські книжки і везла у східні регіони. Їздила електричками, щоб не витрачати гроші фонду. Дарія Гусяк це робила до останнього ‒- висилала книжки для дітей. Ініціювала проведення Різдва у Львові для дітей зі східних областей», ‒ розповіла Устина Сорока, внучка Катерини Зарицької.

Дарія Гусяк була членкинею Крайового проводу ОУН у радянський час, коли ОУН було заборонена і переслідувалася. У Львові Дарія Гусяк мешкала з 1995 року. Міська влада виділила їй однокімнатну квартиру. Вона створила громадську жіночу організацію «Всеукраїнську лігу українських жінок».

Дарія Гусяк померла 12 серпня при монастирі, де перебувала останні три тижні свого життя. За словами Устини Сороки, вона говорила, що їй дуже прикро, що сьогодні Україна несе стільки жертв у війні.

«Дарія Гусяк свою душу поклала разом з Україною і робила це дуже гідно, відважно і скромно. Ніколи не рвалася бути у президіях, вона ніколи не намагалася пожинати плоди своєї слави. Цілком заслужила собі, щоб тепер слава була в очах Бога. Дарія Гусяк передала естафету молодим. Сьогодні з’являються молоді жінки, які мають в кого брати приклад. У нас молодь має на кого рівнятися і Дарія Гусяк є прикладом естафетного зв’язку», ‒ каже Мирослав Маринович, політв’язень у роки радянського режиму.

Дарію Гусяк поховали на Личаківському цвинтарі у родинному гробівці Шухевичів. Там спочивають дружина, донька Романа Шухевича. Планується, що колись туди ж покладуть останки Головнокомандувача УПА, якщо будуть знайдені.

Місце поховання викликало суперечки серед групи львів’ян. Місце, яке запропонувала міська влада – на полі почесних поховань, що входить до комплексу Личаківського цвинтаря – відхилив Юрій Шухевич, син Головнокомандувача УПА. І запропонував родинний склеп. У Дарії Гусяк не було власної сім’ї.

В тему: