Дар'я Каленюк: Генпрокурор Кравченко та директор ДБР Сухачов мають залишити посади на тлі перестановок Зеленського

Президент Зеленський почав новий рік з великих перестановок [2], які назвав [3] "суттєвим перезавантаженням" і внутрішніми змінами, "щоб Україна була більш стійкою".

Другу серію з них ми побачили минулого тижня у Верховній Раді.

Наразі суспільство по-різному поставилося до кадрових перетасовок (тут і пости військових на підтримку Малюка, і застереження щодо нового першого заступника голови СБУ Поклада).

Багато хто сприйняв ці зміни як очищення системи від "людей Єрмака". Проте заступник глави ОП Олег Татаров, який і досі координує правоохоронний блок, та інші ручні топ правоохоронці Банкової – так і лишилися на найбільш впливових посадах.

Так, "кадрові ротації" Зеленського досі не торкнулися генпрокурора Руслана Кравченка та директора ДБР Олексія Сухачова. Мовчать і народні депутати, які мають повноваження висловити недовіру Генпрокурору, за якого вони ж і голосували.

А дарма.

Обидва – Кравченко і Сухачов – були основними виконавцями зоркестрованого Офісом президента нападу на НАБУ і САП у липні. Це добре запам'ятали не лише активні учасники картонкових протестів улітку, а і наші ключові міжнародні партнери – зокрема ЄС. У грудні Єврокомісія узгодила з нашим урядом список з 10 пріоритетів [4], які має зробити Україна в 2026 році. З них два завдання – стосуються посилення НАБУ і САП. Ще два – очищення Офісу генпрокурора, а одне – перезапуску ДБР. І, найпевніше, найближчим часом всі ці реформи перекочують у список вимог, які Україна повинна буде втілити, щоб отримати фінансування від ЄС.

Євросоюз не може прямо вимагати звільнення очільника ДБР чи ОГП. Проте чіткий фокус уваги Брюсселя на обох інституціях є сигналом, що купа питань і до Кравченка, і до Сухачова є не лише в українських експертів. Нижче ми нагадаємо, які це питання.

Ручний правоохоронний маховик

У підслідності Державного бюро розслідувань є злочини, скоєні військовослужбовцями, і некорупційні злочини топпосадовців категорії "А".

На практиці це означає, що ДБР може розслідувати правопорушення будь-якого військового – від солдата до генерала, – а також всіх міністрів, очільників органів державної влади, усіх правоохоронців, включно з керівниками відомств, усіх суддів та навіть народних депутатів.

Наглядати за законністю таких розслідувань мають прокурори, адже вони погоджують клопотання про арешти, обшуки, оголошення підозри, і згодом представляють справи в суді. Система органів прокуратури України лишається дуже ієрархічною, тому за вказівки генпрокурора рядові прокурори виконують ті доручення, які йому потрібно. Така слухняність та безвідмовність гарантує просування кар'єрними сходами в ОГП.

Яким може бути результат "командної роботи" ОГП та ДБР під керівництвом Кравченка та Сухачова – українці яскраво побачили на прикладі політично замовної справи [5] проти ексочільника "Укренерго" Володимира Кудрицького. А ми в ЦПК відчули це на собі у справі проти [6] Віталія Шабуніна.

Якщо Зеленського не влаштовує якийсь військовослужбовець, або потрібно тримати в певних рамках певного діючого чи екскерівника стратегічного ДП, то просто даєш вказівку Кравченку та Сухачову – і вони запускають ручний правоохоронний маховик.

Зручно для стійкості Зеленського, але погано для внутрішньої стійкості України.

"Я за кожним прийду особисто…"

"Я знаю кожного, хто працює зараз проти мене і прокуратури як інституції, можете не маскуватися, я за кожним прийду особисто", – пообіцяв [7] генпрокурор у кінці минулого року, коли поширилися вимоги про його відставку.

Цією ганебною фразою в дусі чекістів 30-х років Кравченко викарбував своє ім'я в історії прокуратури України.

Особисто він прийшов за детективом НАБУ Русланом Магамедрасуловим [8], якому підписав підозру [9]у сфальсифікований справі про підготовку торгівлі насінням чи то в Дагестан, чи то Узбекистан. Ба більше – залучив до справи аж 42 прокурори [10], які в поті чола працювали, аби запроторити детектива Магамедрасулова та його батька до СІЗО на 5 місяців за уявні "зв'язки з рф".

У групі цих прокурорів відзначилася Марія Вдовиченко, близькі родичі якої виявилися [11] державними зрадниками, які перейшли на сторону рф, мають російське громадянство та ведуть успішно бізнес в окупованому Криму.

Після розслідування [12] ЦПК про зв'язки родини Вдовиченко з рф, генпрокурор Кравченко призначив [13] її своєю першою заступницею. Вочевидь, щоб Вдовиченко, рідний брат якої працює військовим прокурором в росії, далі ефективніше шукала російські сліди в НАБУ і САП.

Кравченко винагороджує ручних прокурорів за безумовну слухняність не лише кар'єрним зростанням. Але і дорогими квартирами. Так, Генпрокурор своїм наказом від 28.11.2025 року видав [14] службову квартиру на 100 кв метрів на Печерську в Києві слухняному прокурору Олександру Ганілову.

Це відбулося на другий день після підписання Ганіловим і направлення в суд угоди зі слідством з нардепом Христенком, якого восени дивним чином СБУ доставили [15] з Обєднаних Арабських Еміратів і вибили покази проти НАБУ і САП.

Сам Кравченко у 2018 році, оформивши собі УБД, як військовий прокурор, що їздив у відрядження у прифронтову зону, теж дивним чином отримав службову квартиру в Києві від прокуратури. Напевно, також за слухняність та безумовну лояльність до керівництва. Адже покращення житлових умов він не потребував: вже за кілька місяців після отримання київську службову квартиру Кравченко приватизував і продав [16]. "Це норма, яку необхідно не спотворювати, а захищати", як він згодом пояснював [17] у себе в соціальних мережах.

Кравченко покриває своїх прокурорів, навіть якщо їх підозрюють у корупції на мільйони доларів. Так, у жовтні НАБУ та САП вручили підозру [18] прокурору ОГП: за даними слідства, він намагався стати посередником у передачі хабаря $3,5 млн прокурорам САП і суддям ВАКС. В Офісі Генпрокурора тоді заявили [19] про обшуки у двох прокурорів та натякнули, що НАБУ ніби-то мститься одному з них за участь у справі проти Руслана Магамедрасулова. Хоча важко було знайти в ОГП прокурорів, яких Кравченко не долучив до справ проти НАБУ, адже нагадаємо, лише кейс детектива Магамедрасулова вело в певний момент 42 прокурори.

Не дивно, що у звіті ЄС щодо стану євроінтеграційних реформ в Україні, опублікованому у листопаді, прокуратура згадана [20] винятково негативно. Хоча ще рік тому оцінка тяжіла до нейтральної. Проте саме за керівництва Кравченка відбувся суттєвий відкат в органах прокуратури, що ставить під загрозу подальші кроки України до вступу в ЄС, для якого верховенство права є пріоритетом. Ієрархічна система імені вождя Генпрокурора Кравченка, вказівки якого безвідмовно виконуються прокурорами, які за це отримують високі посади та службові квартири, – це не про рух в ЄС, це повернення назад в совок. Дивно тільки, чому і президент Зеленський, і народні депутати повністю згодні з таким станом речей.

Олексій Сухачов: голограма Олега Татарова в ДБР

На відміну від генпрокурора Кравченка, який керує ОГП всього півроку, Олексій Сухачов очолює ДБР досить давно – з грудня 2021 року. Якщо кандидатуру Кравченка на посаду генпрокурора подав президент і затвердив парламент, то Олексія Сухачова на псевдоконкурсі провів на посаду директора ДБР Олег Татаров.

Олег Татаров та Олексій Сухачов є досить давніми знайомими і знали один одного далеко до призначення на високі посади. Як досліджували СХЕМИ [21], у 2019 році Сухачов та Татаров значилися співавторами однієї книги із назвою "Науково-практичний коментар "Закон України "Про судоустрій і статус суддів". Примітно, що ще однією співавторкою книги була Оксана Кучинська, яку Татаров пропихнув у комісію з відбору Сухачова на посаду директора ДБР. Тоді міжнародні партнери відмовилися рекомендувати своїх представників до конкурсної комісії, щоб не благословляти своєю участю імітацію конкурсу імені Татарова – адже з 9 членів комісії лише 3 були за квотою міжнародників. Тим паче про те, що Сухачов виграє "конкурс" медіа писали [22] ще за півтора місяця до його перемоги.

Влітку 2025 року ДБР Сухачова синхронно з СБУ полювали на детективів НАБУ, зокрема в рамках спільної "спецоперації" повідомили про підозру двом детективам в ДТП, кількарічної давнини.

Після реалізації операції "Мідас" НАБУ і САП стало зрозуміло, що Сухачов міг мати особистий інтерес в атаках на антикорупційні органи, котрі розслідували топкорупцію в секторі енергетики.

По-перше, дружина директора ДБР – Ірина Сухачова – працювала в Енергоатомі в часи, коли компанією керував Герман Галущенко.

Про "дуже близькі зв'язки" Сухачова із Галущенком розповідав [23] ексочільник "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв'ю NV.

У журналістів неодноразово виникали питання і до статків Сухачова. Практично все життя він і дружина провели на держслужбі, проте в деклараціях – коштовні автомобілі та заощадження на понад 100 тисяч доларів і мільйони гривень [24] готівкою. Також програма "Схеми" фіксувала [21] Сухачова на автомобілі Toyota Land Cruiser, якого не було в декларації

По-друге, з плівок НАБУ країна дізналася, що люди Міндіча неодноразово відвідували [25] ДБР і спілкувалися зі співробітниками Сухачова. Один із фігурантів справи Мідас (а саме – Ігор "Рокет" Миронюк) на плівках повідомляв, що має тісні зв'язки з керівництвом ДБР, від яких отримує інформацію про хід і перспективи розслідувань у окремих кримінальних провадженнях.

З цього можна зробити висновок, що злочинна організація могла залучати ДБР Сухачова до отримання дозволів на проведення обшуків в окремому кримінальному провадженні для з'ясування відносин та тиску на "потрібних" осіб. Проте у ДБР жодним чином не допитали [26] своє керівництво про можливе фігурування у справі про масштабну корупцію в енергетиці.

Як і Кравченко, Сухачов звик покривати "своїх" людей всередині ДБР. Як писали ЗМІ, у березні цього року Сухачов фактично відмовився звільняти [27] заступника начальника управління Центрального апарату ДБР Андрія Чапчая після того, як ВАКС визнав необґрунтованими та конфіскував його активи.

Так, Чапчай не зміг пояснити наявність у нього низки елітного майна: квартири в Києві за майже 3,8 млн грн та машиномісця за 700 тисяч грн. Майно оформили на родичок дружини.

Закон "Про запобігання корупції" вимагає, щоб після таких рішень суду чиновника було звільнено із посади. Проте Сухачов звільнив Чапчая на короткий період . А потім – скористався лазівкою в законодавсті, і поновив Чапчая на посаді одразу після звільнення.

Чи чекати реформ від Зеленського?

На другий день нового року Зеленський анонсував до кінця січня новий законопроєкт про ДБР. Але за іронією долі цей законопроєкт президент, за нашою інформацією, доручив писати… Олегу Татарову.

Тому ж Татарову, який зімітував конкурсний відбір на директора ДБР в 2021 році, провів туди свого колегу Сухачова та вже чотири роки в ручному режимі керує ДБР, яке перетворилося на вірного пса влади.

Схоже, доки Татаров писатиме законопроєкт з новою імітацією конкурсу, парламент його прийматиме, а далі знову ж таки Татаров імплентуватиме, Олексій Сухачов продовжуватиме керувати ДБР та безумовно виконувати вказівки Зеленського-Татарова.

Щодо можливих змін в ОГП від президента взагалі не було жодних оголошень. Як ми згадували вище, мовчить і парламент, який має повноваження висловлювати недовіру Генпрокурору.

З останніх вимог ЄС чітко зрозуміло, що Брюсель очікує від України зміни процедури призначення як Генпрокурора, так і очільника ДБР. І це не має бути імітацією конкурсу, як у випадку з Сухачовим або сліпе призначення без пояснень критеріїв відбору президентом та парламентом Руслана Кравченка.

Звернемо увагу, що і Кравченко, і Сухачов неодноразово провалювали незалежні конкурсні відбори та атестації.

Кравченко брав участь [28] у конкурсах на посади рядового прокурора САП та директора НАБУ, де діяли незалежні комісії. На обидві посади Кравченко не пройшов – бо був визнаний недоброчесним. Проте на посаду генпрокурора, як бачимо, він згодився.

Сухачов, в свою чергу, у 2019 році працював у Генпрокуратурі. В межах реформи прокурорів переводили до Офісу Генпрокурора лише за результатами атестації (тести, співбесіди). Олексій Сухачов не набрав мінімально необхідних балів [29] на іспиті з законодавства (замість 70 балів – менше) і тому був звільнений з органів прокуратури як такий, що не пройшов атестацію. Щоправда, пізніше на посаді прокурора його поновив скандальний ОАСК.

Зважаючи на ту ганьбу, з якою стикнулася Україна на світовій арені після липневої атаки на НАБУ і САП, Руслан Кравченко та Олексій Сухачов вже давно добровільно мали б подати у відставку.

Проте цього так і не сталося. "Я не збираюся подавати у відставку, я на своєму місці", – заявив Кравченко.

Поки ж президент зайнятий "ротаціями" деінде для ніби-то посилення внутрішньої стійкості – ДБР та ОГП разом лишаються таким собі Дамокловим мечем над кожним військовослужбовцем та топ посадовцем. Напевно, це потрібно для внутрішньої стійкості. Питання, лише чиєї?

Водночас цілком очевидно, що самими звільненнями систему Зеленському не змінити.

Паралельний крок – це реальна реформа ОГП та ДБР, яка вже напряму залежить від Верховної Ради. Потрібне перетворення цих органів з "ручних псів" Банкової на вартових закону та справедливості. Цього вимагає від України ЄС. Цього вимагає здоровий ґлузд. І, якщо бути чесним, це потрібно самому Зеленському.

Ще після Революції Гідності, за часів Порошенка, коли і створювали ДБР та спробували реформувати прокуратуру, ми у ЦПК попереджали Банкову: "якщо ви сьогодні будуєте політично залежні правоохоронні органи, щоб "доганяти" за абсурдними звинуваченнями опонентів – завтра вони придумають абсурд і на вас". Через кілька років, як бачимо, так воно і сталося.

Як (і коли б) не склалися наступні вибори, Зеленський має розуміти – не забезпечивши незалежність ДБР та ОГП він сам для себе формує бомбу уповільненої дії на майбутнє. Коли б це майбутнє не настало.

Реформа порядку призначення та звільнення Генерального прокурора – це необхідна умова інституційної незалежності прокуратури. За відсутності конкурсної процедури та чітких професійних критеріїв ця посада залишається у сфері політичного розсуду, що створює ризик використання прокуратури як інструменту політичного впливу.

Аналогічно, механізм звільнення без визначених законом підстав перетворюється з правового інструменту відповідальності на засіб політичного контролю. Особливо з огляду на повноваження Генерального прокурора щодо кримінального переслідування народних депутатів та інших високопосадовців.

Така ж логіка має бути застосована і до реформування ДБР як одного з ключових правоохоронних органів. Для реального очищення системи необхідний прозорий, деполітизований конкурс за моделлю, застосованою до Бюро економічної безпеки, де рішення ухвалює по-справжньому незалежна конкурсна комісія, а голос міжнародних експертів має вирішальне значення, а не символічну роль.

Дарʼя Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції; колонка автора в УП [30]

Зображення вгорі: друга президента Володимира Зеленського Тимура Міндіча такі - "кишенькові" - прокурор і голова ДБР повністю влаштовують. Як і його поплічника - раніше судимого за квартирну крадіжку Цукермана

«Аргумент» [31]

На цю тему: