Події останніх тижнів – численні кримінальні провадження та обшуки, повʼязані з діяльністю членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) пройшли майже поза увагою суспільства та медіа. А дарма. Бо саме від ВККС та її стабільної роботи залежить – чи зможе Україна нарешті очистити судову систему. Це зокрема важлива умова для нашого вступу до ЄС. Проте аналіз останніх подій свідчить – Офіс Президента та суддівські еліти знайшли нарешті "вдалий момент", аби зруйнувати всі потуги та досягнення в судовій реформі за останні кілька років.

Чому такий "вдалий момент" знайшовся саме зараз? На це є кілька причин.

По-перше, через геополітичні події вся увага суспільства і міжнародних партнерів прикута до війни та ролі США, що абсолютно логічно. Тож поки на геополітичному полі момент ідеального шторму, як всередині країни, так і ззовні ніхто не мав би помітити спробу зриву очищення судової системи.

По-друге, в умовах інтенсивних розмов про можливі вибори інструмент кримінальних проваджень через ручних правоохоронців і суди за кожної влади стає інструментом політичним. Адже саме кримінальне переслідування – стандартний метод для дискредитації та залякування всіх опонентів, критиків та "неугодних". Саме цей інструмент і вирішили застосувати до ВККС зараз, аби зберегти на посадах потрібних суддів в такий важливий період.  

Причина таких дій також очевидна – саме зараз розпочалася підготовка до активної фази кваліфікаційного оцінювання суддів Печерського суду та інших районних судів Києва, а також суддів колишнього скандального Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), який ліквідували у грудні 2022 року. 

Паралельно з травня має відбуватися активна фаза конкурсу суддів до апеляційних судів. Наслідок цих процесів – звільнення з посад недоброчесних суддів в Києві та недопуск на посади  в апеляційні суди сумнівних ручних кандидатів. Саме для якісного оцінювання та добору суддів ВККС і перезавантажували. Проте, очевидно, що незалежні судді в цій країні потрібні далеко не всім.

Чому ці суди критично важливі з погляду владного впливу? Через специфіку розташування в центрі Києва, саме на суддів, — наприклад, Печерського суду — припадає розгляд по суті більшості як кримінальних, так і цивільних справ, спорів чи злочинів на цій території.

На додаток, ключові розслідування правоохоронців щодо топпосадовців, якщо вони не повʼязані з корупцією (там вже працює вертикаль НАБУ, САП та ВАКС), найчастіше розглядаються саме Печерським, Шевченківським та іншими судами у місті Києві. Мова про ключові справи Служби безпеки України, Національної поліції та Державного бюро розслідувань (ДБР). 

Зокрема у цих судах розглядають запобіжні заходи, дозволи на обшуки та затримання, всі інші слідчі дії. Саме тому рішення цих судів суспільство найчастіше бачить в новинах. Саме в цих судах було найбільше справ по розправах з активістами Майдану під час Революції Гідності, які були критично необхідні злочинній владі в той період часу. Ці ж суди потім санкціонували або зливали справи щодо поплічників експрезидента Януковича та його оточення. Саме у Печерському суді, наприклад, розглядалися запобіжні заходи таким одіозним персонажам як Віктор Медведчук та олігарх Коломойський. 

Особливості стосунків цих судів (та суддів) з владою завжди будувалися на тому, що судді мають чемно виконувати потрібні владі забаганки. Натомість влада гарантує недоторканність навіть за незаконні рішення чи "закриває очі" на "заробітчанство". 

Покласти край цій круговій поруці мала реформа ВРП та ВККС, проголосована ще у 2021 році. Новообрані члени ВККС мали продовжити кваліфікаційне оцінювання суддів та нарешті забезпечити очищення судів. Паралельно новообрана Вища рада правосуддя (ВРП) так само мала запустити якісні дисциплінарні процедури в судовій системі.

Попри те, що новообрана ВККС не виправдала всіх очікувань і не змогла рухатися в оцінюванні суддів достатньо швидко та якісно, все ж недоброчесних суддів нарешті почали звільняти та перевіряти набагато ретельніше, ніж це було до реформи. Протягом 2016–2019 років ВККС рекомендувала звільнити лише 4% суддів, які пройшли оцінювання. Новий склад ВККС подав на звільнення 20% суддів, 12 з яких вже звільнила ВРП.

Навіть ці результати чітко давали зрозуміти, що на суддів Печерського суду міста Києва не очікує нічого хорошого. 

Відповідно, як тільки на початку березня цього року ВККС оголосила про призначення тестування особистих морально-психологічних якостей суддів Печерського суду та вже ліквідованого ОАСКу – з боку ручних правоохоронців та суддів "раптом" розпочався парад численних слідчих дій в рамках різних кримінальних проваджень. 

Головними дійовими особами у цій атаці стало ручне ДБР і сам же Печерський суд. 

Інтерес суддів очевидний – зірвати власне кваліфікаційне оцінювання, результатом якого може стати звільнення із "хлібного місця". 

Інтерес ДБР – теж є досить логічним. Саме Печерський суд надає ДБР ухвали на обшуки, слідчі дії та виносить вироки за матеріалами ДБР. Тож ДБР точно зацікавлений, в тому, щоб ручні та сприятливі судді, які часто самі на гачку в системі, залишалися на посадах і далі продовжували погоджувати слідчі дії в надуманих кримінальних справах. 

Проте без сумніву, що без вказівки з Офісу Президента ДБР ніколи б не наважився самостійно на таку безпрецендентну акцію тиску на ВККС. Далі детально пояснимо чому такі кримінальні провадження та слідчі дії є переважно тиском, та як надалі всі гравці використають це для зриву кваліфікаційного оцінювання та конкурсу до апеляційних судів.

Важлива деталь: 17 квітня повідомлення про підозру одному із членів ВККС – Володимиру Луганському – вручили і НАБУ з САП [2]. Проте цю справу аніж ніяк не варто розглядати в контексті системного тиску на ВККС. 

По-перше, справа у НАБУ була відкрита за заявою однією з організацій-авторів цього тексту – Центру протидії корупції (ЦПК). Так, ЦПК ще у серпні 2024 року повідомив [3] про те, що у Володимира Луганського наявний по суті фейковий науковий ступінь у вигляді диплома доктора філософії у галузі права. Це фактично папірчик, який видавали у МАУП ще у 2011 році, коли офіційно міністерство освіти не визнавало такий документ підтвердженням наукового ступеню. Але проблема навіть не в цьому, а в тому, що цей папірець Луганський подав для нарахування йому доплати у вигляді 15 відсотків посадового окладу. За версією НАБУ і САП в такий спосіб він заволодів коштами у 576 тис. гривень. Будучи суддею Луганський не міг не розуміти, що його диплом не дає права на ці виплати. Очевидно, що подібні дії неприпустимі для члена ВККС, який має оцінювати доброчесність суддів та кандидатів у судді.

По-друге, немає жодного сумніву, що рятувати суддів Печерського суду та ОАСК точно не в інтересах НАБУ. Наприклад, у 2023 році НАБУ і САП повідомили про підозру одній із суддів Печерського суду Тетяні Ільєвій, а зовсім нещодавно директор НАБУ Семен Кривонос подав скаргу до ВРП з проханням притягнути [4] ту саму Ільєву до дисциплінарної відповідальності.

Отже – нижче ми аналізуємо саме справи ДБР проти ВККС.

Аналіз кримінальних справ проти ВККС

Всі провадження, які ми опишемо нижче, об’єднує низка спільних рис. 

По-перше, всі вони розпочалися або раптово активізувалися саме в березні цього року – після оголошень про заплановані тестування суддів Печерського суду. 

По-друге, у більшості цих справ – один і той же керівник групи слідчих. Це старший слідчий ДБР Ярослав Кравцов. 

По-третє, фабули справ, що інкримінуються, виглядають досить надуманими та часто безпідставними. Натомість, замість системних слідчих дій ДБР у всіх справах проводить в першу чергу обшуки, під час яких вилучає дуже вибіркові матеріали. Не кажучи вже про те, що самі по собі обшуки у ВККС та в помешканнях членів ВККС – це також елемент тиску.

Частина справ були відкриті за заявами народних депутатів від "Слуги народу". Проте, на нашу думку, це виключно хід для привернення уваги та імітації незалежного розслідування. Адже порушувати кілька справ щодо ВККС одночасно – надто нахабно навіть для ДБР.

У більшості справ санкції на ті ж обшуки та інші слідчі дії видають самі ж судді Печерського суду. В підсумку цей фінт для того і придумано, аби чимала частина суддів Печерського суду надалі використали це для уявного "конфлікту інтересів" з ВККС. Одні судді – заявники у справі щодо членів ВККС, інші – санкціонують слідчі дії. Звісно, юридично це слабкий аргумент, але його точно будуть використовувати для зриву оцінювання суддів.

Інший важливий фінт – слідчі ДБР вже вилучають документи щодо суддів у свої кримінальні справи. Це також може дозволити уникнути належного оцінювання суддів. 

Отже, ми ретельно проаналізували інформацію з публічних джерел щодо кримінальних справ, які стосуються членів ВККС, і виявили такий перелік. 

1. № 62024000000001097 від 04.12.2024 року це провадження розпочато за ініціативи сумнозвісної судді Печерського суду Оксани Царевич.

   Вона поскаржилася в ДБР на втручання ВККС в особисте життя її колишнього чоловіка та його близьких осіб при проведенні кваліфікаційного оцінювання судд [5]і. Ймовірно мова йде про пошук і витребування ВККС інформації [6], в тому числі про майновий стан судді. Без цього перевірити суддю належним чином неможливо, проте Царевич вважає втручанням самі запити щодо перевірки її колишнього чоловіка.

   Розслідують в ДБР кримінал за ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 382 КК України – тобто втручання в приватне життя судді та невиконання судового рішення. Саме за цією справою ДБР приходило до ВККС з тимчасовим доступом до документів з метою вилучення матеріалів зібраних по судді Царевич.

   Суддя Царевич відома тим, що довгий час була помічницею колишньої Голови Печерського суду наближеної до куратора судової і правоохоронної системи Андрія Портнова — Інни Отрош. В часи Революції Гідності Царевич позбавляла протестувальників прав керування транспортними засобами. Суддю вже звільняли з посади, проте вона поновилася завдяки рішенню  [7]Верховного Суду. Наразі вона не здійснює повноважень судді через сплив строку, на який її було призначено, але продовжує отримувати зарплату від держави.

2. № 62024000000000661  від 25.07.2024

   Розслідується можливе незаконне втручання 09.07.2024 в роботу автоматизованих систем органів правосуддя, зокрема в Систему автоматизації робочих процесів ВККС. Так, у системах ВККС справді траплялися збої, які дивним чином відбувалися саме ті в дні, коли тестування мали проходити низка одіозних суддів, зокрема ексголова ОАСК Павло Вовк. ДБР вважає [8], що це могло призвести до некоректного формування питань у тестових зошитах.

   Сама ВККС заявляла [9] про такі збої ще 09.07.2024, проте активізували слідство тільки зараз. І саме зараз у цій справі вирішили провести обшук в приміщеннях ВККС.

3. № 62025000000000264 від 10.03.2025

   Внесено до ЄРДР за заявою скандального народного депутата-"слуги" та члена правоохоронного комітету Максима Бужанського. Останній відомий тісними зв’язками [10] з заступником керівника Офісу Президента Олегом Татаровим та тим, що не поширював [11] російську пропаганду.

   Нардеп ініціював справу про надання завідомо неправдивих показань заступником голови ВККС Олексієм Омельяном під час допиту в справі про ДТП за участю вже екссудді Тандира. Омельян в суді стверджував, що Тандир не вживав алкогольних напоїв, чим нібито штучно створив докази для захисту. Це провадження цікаве тим, що самі свідчення Омельяна мали місце ще у лютому 2024 року, але і заява, і справа з’явилися лише зараз. Саме за цією справою ДБР обшукував помешкання Омельяна.

4. № 62025000000000309 від 19.03.2025

   Внесено до ЄРДР за заявою народного депутата Кирилла Нестеренка.

   Йдеться про можливе використання підробленого документа про науковий ступінь членом ВККС Володимиром Луганським (ч. 4 ст. 358 КК України). Проте, питання підробленого документупро науковий ступінь Луганського і отримання ним виплат від держави за це вже і так розслідується НАБУ – і це давно публічний факт [12]. Проте саме Луганський у ВККС належить до групи впливу, яка підконтрольна Офісу Президента. Тому це провадження могло зʼявитися для того, аби спробувати врятувати Луганського від НАБУ. Тут варто очікувати радше слідчих дій, які можуть перешкодити НАБУ отримати необхідні докази.

5. № 62025000000000314 від 21.03.2025

   Також внесено до ЄРДР за заявою народного депутата Кирилла Нестеренка.

   Йдеться про можливе внесення членами ВККС Русланом Мельником та Романом Сабодашем за попередньою змовою з групою осіб неправдивих відомостей до автоматизованої системи, що функціонує у ВККС (ч. 2 ст. 376-1 КК України). Проте деталі справи – невідомі. 

В цьому переліку варто згадати й провадження № 62023000000000798 від 15.09.2023 року стосовно колишнього голови ВККС – Романа Ігнатова. Розслідування щодо Ігнатова стосувалося начебто наявності в нього російського громадянства, що могло кваліфікуватися як державна зрада (ч. 2 ст. 111 КК України). Тоді ДБР без жодних доказів [13] заявило про факт громадянства, чим фактично змусило Ігнатова скласти повноваження члена ВККС в березні 2024 року. Важливо, що Ігнатов будучи головою ВККС вважав оцінювання суддів київських судів пріоритетом у роботі. Також примітно, що  слідчі дії у цій справі магічним чином  були припинені після звільнення Ігнатова. Хоча Ігнатов продовжує працювати на державній посаді судді Київського апеляційного суду.

За інформацією авторів цієї публікації це далеко не вичерпний перелік надуманих справ в ДБР, які так чи інакше стосуються кваліфікаціного оцінювання суддів. 

Всі ці справи в сукупності – створюють ефект тиску, мета якого або змусити ВККС оцінити суддів "правильно", або й зовсім зірвати процес очищення судів в Україні. 

Також цей перелік справ може цілком вірогідно поповнитися вже найближчим часом, а в діючих справах можуть з’явитися навіть надумані підозри незалежним членам ВККС. Адже досвід показує, що для ДБР зовсім не проблема просто намалювати їх за потреби. Тож не варто виключати сценарій, що деякі члени ВККС найближчим часом перетворяться з просто мішені для ДБР на підозрюваних  за вигаданими приводами.

В підсумку, затягуючи і зриваючи процес оцінювання ДБР, куроване із Офісу Президента, зберігає "своїх" суддів та забезпечує контроль за діяльністю ВККС. В ході цієї епопеї ДБР щонайменше може заблокувати і зірвати оцінювання конкретних суддів, а може піти далі і вибивати завдяки підозрам неконтрольованих членів ВККС.

Останнє дуже вигідно Офісу Президента, оскільки вже з червня цього року Конкурсна комісія з міжнародними експертами, які обирали чинний склад ВККС, припиняє своє існування. 

Якщо ДБР вдасться своїм тиском довести до звільнення ще одного-двох членів ВККС які досі не керовані з Офісу Президента – то буде оголошено добір в цей орган. Водночас якщо влада не продовжує повноваження міжнародних експертів в Конкурсній Комісії, то в неї зайдуть кандидати від одіозної Ради суддів, Ради прокурорів, Ради адвокатів. Очільник Ради суддів Богдан Моніч є ставлеником нещодавно звільненого голови ОАСК Павла Вовка, а Раду адвокатів очолює давня соратниця Медведчука – Лідія Ізовітова. Усі ці інституції влаштовують і Офіс Президента.

Можна тільки уявити, як буде виглядати більшість у ВККС із кандидатами, обраними без участі міжнародних експертів. Далі такою більшістю вони обиратимуть 550 суддів для апеляційних судів і 1800 – для судів першої інстанції із повноваженнями на найближчі 30 років.  За таких обставин про очищення системи від недоброчесних суддів можна забути. Саме тому важливо вже зараз не допустити цього сценарію:

• припинити тиск на роботу членів Вищої кваліфкомісії суддів через Державне бюро розслідувань;
• продовжити повноваження міжнародних експертів в конкурсних комісіях до моменту, поки наша система правосуддя не буде спроможна справлятися із цим на належному рівні.

Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, ВО "Автомайдан"

---

• Офіс президента будує в Україні кримінальне гетто: ​​обшуки у ВККС - ОП руками ДБР планує зірвати оцінювання потрібних суддів [15]
• Ситника звільнили з АОЗ: владі не потрібні "очі НАБУ" в МО [16]
• НАБУ зареєструвало провадження проти Умєрова: ознаки зловживання владою, - ЦПК [17]