Демілітаризація Європи: країни ЄС беззахисні перед зовнішнім ворогом

Важная новость

Що зможуть країни Заходу, якщо США не захочуть далі допомагати Україні? Експерти вважають, що нічого.

Про це йдеться у статті видання novayagazeta [2].

Прийшовши до влади, Джо Байден розпочав скасування всіх нововведень свого попередника. Зокрема, заходів щодо охорони кордону, які при Трампі звели кількість її порушників до мінімуму. І в США ринули натовпи нелегалів з усього світу, загальна кількість яких, як я днями чув, досягла на даний момент 9 мільйонів. До цього найбільша цифра, яку за мене називали, була 8 мільйонів. Та хоч 2 мільйони, все одно це прохідний двір.

Прогресисти, які становлять приблизно половину демократичної фракції Конгресу США, віддають перевагу відкритим кордонам, сподіваються, що рано чи пізно нелегали будуть амністовані (оскільки депортувати мільйони людей із сучасної Америки немислимо), отримають американське громадянство і винагородять їх на виборах.

Але республіканська фракція Конгресу проголосує за подальшу допомогу США Україні, лише якщо демократи погодяться відновити частину трампівських заходів щодо охорони кордону. За словами республіканців, вони в масі своїй не проти допомоги Києву, але безпека США все ж таки хвилює їх більше, ніж безпека України, і поки демократи не погодяться заткнути дірки в південному кордоні своєї країни, опозиція не погодиться асигнувати нові гроші на захист чужої.

Я продовжую вірити в уміння Байдена діяти в обхід Конгресу, але не впевнений, що доля України важливіша за нього, ніж підтримка своєї партії на виборах.

Україні допомагали не лише американці, а й десятки країн НАТО. Біда в тому, що їхні склади зброї порожні в результаті 30-річного упору на «соціалку» і свідомого роззброєння. Як зазначає «Уолл-стріт джорнел», яка нещодавно присвятила ґрунтовну статтю «опустілим європейським арсеналам», у Великобританії, яка витрачає на оборону найбільше в НАТО, на даний момент є всього 150 танків, які «перебувають у робочому стані, і, може, дюжина придатних до вживання далекобійних артилерійських знарядь».

Минулого року британцям довелося буквально шкребти по засіках: їхні військові подумували про те, щоб зібрати по музеях ракетні установки, довести їх до ладу та подарувати Україні. Зрештою, передумали.

Друге місце в Європі з військових витрат займає Франція, арсенал якого містить менше 90 знарядь великих калібрів. Данія взагалі не має важкої артилерії, підводних човнів або зенітної зброї. Німецька армія має на складах запас боєприпасів, якого має вистачити два дні боїв.

До цього я неодноразово бачив у західній пресі втішні заяви, що Європа обганяє Росію за чисельністю населення і ще більше перевершує її за своїм ВВП, тому турбуватися нема чого. Економіка Росії дорівнює за обсягом італійської, втішали західні оптимісти. Я, звичайно, розумів, що НАТО навряд чи відіб'ється кавомолками від гаубичних снарядів, але гадки не мав, що вона роззброїлася настільки. Дводенний запас снарядів у Німеччини?

З кінця холодної війни, пояснює «Уолл-стріт джорнел», європейські уряди упокорювалися атрофією своїх збройних сил, оскільки Америка була задириста, озброєна до зубів і готова захистити Європу, благо полягала в одному НАТО разом з нею.

Минулого року на США припадало майже 70% військових витрат Північноатлантичного альянсу.

Але в США позначився черговий крен в ізоляціонізм, і в Європі стривожилися. Європейці почали припускати, що Росія може знову становити їм загрозу. Кремль оплакує розпад Російської імперії, яка включала низку нинішніх членів Північноатлантичної спільноти. Не дивно, що за небагатьма винятками вони були в перших рядах тих, хто прийшов на допомогу Україні. На жаль, у крихітної Естонії, яка у відсотковому відношенні допомогла Україні найбільше, не було такої гігантської економіки, як у США, чий уряд міг забезпечити Україні все, що та просила, але допомагала їй у годину по чайній ложці.

Швидко надолужити втрачене за минулі 30 років Європу не вдасться, оскільки її промислова база атрофувалася через скорочення асигнувань на оборону і відновити її буде непросто. У світлі уповільнення економічного зростання та старіння населення зайвих грошей більшість країн не мають, до того ж у Європі створився політичний клімат, який не сприяє збільшенню військових витрат за рахунок зменшення витрат на «соціалку».

За словами Ентоні Кінга, професора військових досліджень Уорвікського університету,

Європа «систематично демілітаризувалася, оскільки їй не потрібно було витрачати гроші у світлі відсутності очевидної загрози та військової переваги США у всьому світі».

Військові дії в Україні оголили масштаби проблеми, що постала перед Європою. «Хоча сукупна економічна та промислова міць Європи є величезною порівняно з російською, ми дозволили собі сильно відстати, — сказав кореспондентам «Джорнел» колишній генсек НАТО Фог Расмуссен. — Якщо ми не поставимося до виробництва боєприпасів серйозно, то загроза війни швидше за все наблизиться і до нас».

Джо Байден не втомлюється повторювати, що стоїть за НАТО горою (хоча змінить платівку, як тільки виявиться, що ця пісня набридла виборцям Демпартії). Але опитування все більше обіцяють перемогу Дональду Трампу, який неодноразово висловлювався про НАТО зневажливо і ставив під сумнів його користь для Америки. Хоча Трамп підтримав натовський принцип колективної оборони, він неодноразово вимагав, щоб інші члени альянсу збільшили свій військовий бюджет, а не продовжували сподіватися на американський захист.

Асигнування на подальшу допомогу Україні зав'язли у Конгресі. Європейці пообіцяли Києву допомогу на мільярди доларів, але обмовилися, що їхні можливості небезмежні, як і їхні виробничі потужності. Якщо США кинуть допомагати Україні, то європейці не в змозі компенсувати дефіцит, що утворився, оскільки їхні арсенали вже майже порожні, і вони не можуть одночасно постачати і Україну, і свої власні війська.

Говорячи про допомогу європейців, датський адмірал Роб Бауер, який у минулому очолював військовий комітет НАТО, зауважив, що цього року вони вже почали «хрестити дном барила».

Ось ілюстрація: Євросоюз обіцяв навесні поставити українцям мільйон снарядів, але насправді зможе дати йому лише третину цієї кількості.

Колишній радник британського уряду з нацбезпеки Марк Седуїлл висловився у тому сенсі, що дії Росії можуть у найближчому майбутньому нести загрозу Молдові, Грузії, Польщі, країнам Балтії. Польща швидко зміцнює свої збройні сили, а Фінляндія та Швеція так само швидко подали заявки на вступ до НАТО.

За словами Седуїла, в роки холодної війни неядерні сили НАТО були набагато меншими від радянських і Західна Європа покладалася на ядерну зброю в надії, що вона утримає Москву від спокуси зазіхнути на її територію. Але рівень нинішньої потенційної загрози, яку прогнозують на Заході, не вартий того, щоб ризикувати ядерною війною, каже британський експерт, тому неядерні сили НАТО стали головним стримуючим чинником.

Але поки ця думка не перетворилася на матеріальну силу, НАТО ділово роззброювалося. Якщо під час холодної війни військові витрати його членів досягали близько 3% його валового продукту, то до 2014 року вони скоротилися приблизно до 1,3%. Протверезіння почалося у 2014 році у зв'язку з відомими кримськими подіями, проте переозброєння НАТО йшло ні хитко ні гаразд. За останні десятиліття військові витрати Євросоюзу зросли на 20%. За цей період військові витрати Росії зросли на 300%, а Китаю — на 600%!

Цього тижня "Уолл-стріт джорнел" опублікувала ще одну статтю на тему добровільного роззброєння НАТО, цього разу присвячену одній Великій Британії. Суть її видно з назви: «Боже, зберігай англійські збройні сили!».

Перша фраза статті:

"Держава загального благоденства (welfare state) витісняє витрати на оборону і перетворилася на загрозу для національної безпеки західних демократій".

Газета виходить із опублікованого в грудні аудиторського звіту, присвяченого «помітному погіршенню фінансового стану» британського міністерства оборони.

Вище я наголосив, що у Німеччини запасу снарядів вистачить на 2 дні справжньої війни.

Британія, як ми знаємо, витрачає на оборону найбільше у Європі, тому в її арсеналах запасені боєприпаси на 8 днів! Воюй не хочу.

Як пише «Джорнел», «Україна показала світові скільки боєприпасів пожирає війна».

Автори звіту б'ють на сполох з приводу того, що Британія не асигнувала достатньо грошей для виконання плану закупівель бойової техніки та обладнання. Саме її міноборони не вистачає майже 17 млрд фунтів, а за деякими викладками — і майже 21 млрд.

За американськими мірками, це копійки. Байден якось одним розчерком пера пробачив потенційним виборцям борги за вищу освіту на 400 млрд доларів, до того ж в обхід Конгресу (потім Верховний суд США забракував цю витівку).

Але у Британії грошей набагато менше, ніж у США. Її міноборони просило публіку не хвилюватись і повторило, що має намір збільшити витрати на оборону до 2,5% валового продукту країни, хоча обмовилося, що це станеться, «якщо дозволять економічні та фінансові умови». Які явно не дозволять, бо гроші з'їла соціалка. У 1956 році на неї йшло менше ніж 5% валового продукту Сполученого Королівства, а до поточного року цей показник перевищив 10%. Тоді як на оборону Британія витрачала 1956 року понад 7,5% ВВП, а зараз витрачає 2,2%, тобто втричі з чимось менше.

Цитований мною звіт свідчить, що уряд Британії не виділив грошей на модернізацію та техобслуговування бронемашин «Уорріор» та танків «Челленджер-2». Наприкінці цього десятиліття заплановано поставити на озброєння високоточні далекобійні боєприпаси наземного базування, але грошей на них не асигновано. Заплановане будівництво військових кораблів обійдеться майже на 6 млрд фунтів дорожче, ніж виділена для цього сума. Без суттєвого збільшення військового бюджету Британія «по суті, роззброюватиметься», йдеться у звіті.

Продовжу розмову про те, чи має Європа чим допомагати Україні. Як зазначала «Уолл-стріт джорнел» пару тижнів тому: «військова слабкість Європи є гігантським зрушенням для континенту, який принаймні з початку XVI століття по 1940-і роки, тобто протягом п'яти століть, міг похвалитися кращими збройними силами в світі».

У цей період, продовжує газета, європейські армії та військово-морські сили розкрили світ на глобальні імперії.

Військове панування Європи закінчилося під час Другої світової війни, коли європейські армії перемелювали одна одну вдруге за два десятиліття. Після цього навіть СРСР утвердилися як єдині великі держави.

Протягом холодної війни європейські країни з обох боків барикад містили цілком серйозні армії. Розвал СРСР породив так званий мирний дивіденд: військові витрати Заходу скоротили для оплати різних мирних потреб (від пенсій до медобслуговування), життєвий рівень на всьому континенті підвищився, тоді як армії опинилися в загоні.

Наприкінці холодної війни Західна Німеччина мала мільйонну армію, а НДР тримала під рушницею 300 тисяч жителів. Наразі особовий склад збройних сил усієї Німеччини налічує 180 тисяч.

Одна ФРН мала до 1980 року понад 7 тисяч танків. Нині об'єднана Німеччина має лише 200 танків, лише половина яких на ходу. Німецька промисловість здатна виготовляти приблизно 3 танки на місяць.

"У збройних сил не вистачає всього на світі", - констатувала на початку року Єва Хогль, голова військової комісії бундестагу. Наприклад, на військових базах Німеччини бракує не лише зброї та боєприпасів, а й справних нужників та інтернету. Один підрозділ штурмових гелікоптерів вже 10 років чекає, поки його оснастять шоломами.

Голландія розпустила свій останній танковий підрозділ у 2011 році і передала танки, що залишилися, німцям. Військову службу в більшості країн Європи було скасовано.

Збройні сили Британії вважаються найсильнішими в Європі, але армії Китаю та Індії визнані сильнішими за британські. На другому місці в Європі йдуть збройні сили Франції, але в рейтингу сайту Global Firepower вони позаду південнокорейських, пакистанських та японських. Південна Корея, на яку холодна війна так і не скінчилася, має зараз приблизно півмільйонні збройні сили, що перевищують сукупний розмір британської, французької та німецької армій.

Починаючи з Дуайта Ейзенхауера, всі американські президенти і воєначальники закликали Європу взяти на себе більшу частину тягаря оборони свого континенту.

Ейзенхауер заявив у 1959 році, що якщо західні європейці не підвищать військових витрат, то буде враження, що вони «тримають дядька Сема за лоха».

У 2014 році європейські члени НАТО погодилися протягом десятиліття збільшити військові витрати до 2% ВВП. Цього року лише 11 із 31 однієї країни НАТО, мабуть, виконають це зобов'язання. Так, у лютому 2022 року Німеччина зобов'язалася одночасно витратити на оборону 110 млрд. євро, але очікувалося, що до кінця минулого року німці реально асигнують від сили 60% цієї суми.

Нинішній стан більшості європейських армій пояснюється як багаторічним скороченням військових витрат. Частково це і спадщина протипартизанських операцій у далеких країнах, насамперед в Афганістані та Іраку, де західні армії не мали справи з добре озброєним противником і не вели війн на виснаження. Британія, наприклад, інвестувала гроші не у важку артилерію, а у броньовані «Лендровери».

Найшвидше військове будівництво форсували Польща, Фінляндія та країни Балтії. Наступного року Польща має намір витрачати на оборону 4% свого ВВП, тобто майже подвоїть військові витрати порівняно з 2022 роком. Через 2–3 роки поляки матимуть найсильнішу неядерну армію в Європі.

Але якщо бойові дії в Україні раптом зараз припиняться, то за викладками естонської військової розвідки, пише «Джорнел», Росія відновить свій військовий потенціал за 3–5 років. «Важко уявити сценарій, у якому Росія не переозброїться, — каже Малколм Чалмерс, заступник директора аналітичного військового центру в Лондоні. — До кінця 2020-х років вона отримає уроки і виставить потужну армію».

Німецька армія, сказав газеті "Франкфуртер альгемайне" її командувач, генерал Карстен Бройєр, зараз нездатна вести оборонну війну і повинна переозброїтися у світлі інтенсивного військового будівництва в Росії. «Ми маємо звикнути до думки, що нам, можливо, доведеться вести оборонну війну», — зауважив він і додав, що мирного періоду, до якого звикло суспільство, «більше не існує».

Як пише «Уолл-стріт джорнел», європейським політикам нелегко буде продати своїм народам підвищення військових витрат у світлі нинішнього стану економіки та старіння населення, які ще довго обтяжуватимуть бюджети їхніх країн.

Деякі європейські представники кажуть, що зброя сукупних армій НАТО технічно перевершує російську, але їхнє вміння спільно вести бойові дії не є очевидним.

Неочевидно також, що виробничі потужності, що є у Європи, дозволять їй швидко переозброїтися. "Зараз, безумовно, асигнується більше грошей, але до підвищення боєздатності пройдуть роки", - попереджає Нен Тіан зі стокгольмського Міжнародного інституту дослідження проблем світу.

Візьмемо знову Британію, яка має першосортну авіацію, відмінний, хоч і невеликий, флот, але «немає армії», як сказав один із її воєначальників. Після війни 1991 року за визволення Кувейту країна не виставила жодної повноцінної бронетанкової дивізії, нещодавно заявив у парламенті її колишній міністр оборони Бен Уоллас.

Індустріальна основа Британії атрофувалася. У 2020 році вона оголосила про найбільше підвищення військового бюджету з часів холодної війни. Проте її армія скоротиться з 82 000 до 72 500 солдатів. Вона замінить 227 своїх танків на 148 сучасніших, які надійдуть на озброєння лише у 2027 році. З наявних 227 танків лише 157 можна буде розгорнути в 30-денний термін. Військові кажуть, що лише 40 танків повністю боєздатні, оскільки решта або на складах, або проходить модернізацію...

Вгорі: американський танк M1A1 Abrams. Фото: ABACA

«Аргумент» [3]

На цю тему: