На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі № 320/26027/23 Державна служба України з етнополітики та свободи совісті повторно розглянула питання щодо складання та затвердження висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським Патріархатом.

Про це передає сайт ДЕСС [2].

При цьому було враховано висновки суду щодо необхідності розглянути заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви від 10.01.2023 про відвід членам Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви.

За результатами розгляду заяви Київської митрополії УПЦ, поданої прот. Олександром Баховим, ДЕСС має зазначити про наступне.

Експерти, що здійснили у 2022-2023 роках релігієзнавчу експертизу, були високого рівня фахівцями провідних позаконфесійних закладів освіти та наукових установ України. На той час ці заклади мали структурні підрозділи з дослідження релігії, викладання наук про релігію, носили загальнонаціональний статус та володіли кадровим потенціалом із спеціалістів належного рівня з відповідними науковими ступенями і вченими званнями, відомих в академічному, університетському та експертному середовищах науковими працями. Це Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України, Національний університет «Острозька академія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова.

Залучені експерти володіли найвищого рівня кваліфікацією, що переконливо доведено як їхніми науковими регаліями, так і численними працями з питань церковно-канонічних зв’язків у православ’ї. Їхня наукова репутація як така вже гарантувала дотримання принципу об’єктивності під час здійснення релігієзнавчої експертизи.

ДЕСС, зі свого боку, виступила інституційним гарантом відсутності впливу на результати релігієзнавчої експертизи особистих поглядів членів Експертної групи, взяла на себе відповідальність за забезпечення її неупередженої та фахової діяльності.

ДЕСС зазначає, що предмет оскаржуваних у заяві Київської митрополії УПЦ публічних висловлювань відрізняється від предмету релігієзнавчої експертизи. Вислови членів Експертної групи, щодо яких вимагався відвід, виражають їх громадянську позицію в умовах повномасштабного російського вторгнення і стосуються широкого спектру проблем функціонування системи державного управління, законотворчості, діяльності релігійних інституцій в умовах воєнного стану. Однак предметом релігієзнавчої експертизи стало суто релігійно-інституційне питання — дослідження Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом.

З метою проведення об’єктивної та неупередженої релігієзнавчої експертизи ДЕСС забезпечила участь у ній представника релігійного об’єднання УПЦ як процесуальну гарантію відповідно до вимог законодавства. Забезпечення присутності представника УПЦ стало саме тим механізмом, який дозволив релігійному об’єднанню обстоювати свою позицію в процесі релігієзнавчої експертизи. Підсиленням цього механізму мала стати конструктивна взаємодія з боку УПЦ задля досягнення спільного результату. Від якої релігійне об’єднаня, однак, відмовилося.

Висновок був підтриманий усіма членами Експертної групи одностайно, що засвідчило належний рівень аргументів, достатню переконливість, повноту, внутрішню узгодженість висновку релігієзнавчої експертизи; відсутність обґрунтованих сумнівів або принципових заперечень щодо отриманих результатів експертизи, а також істотних наукових суперечностей між експертами; спільність у методологічних підходах і оцінюванні наявних фактів, документів, відомостей; переважання фахових, а не ідеологічних чи політичних міркувань під час складання висновку релігієзнавчої експертизи.

Таким чином, за відсутності об’єктивних і суб’єктивних критеріїв упередженості ДЕСС дійшла обґрунтованого висновку про безпідставність відводу членів Експертної групи.

Матеріали релігієзнавчої експертизи разом з додатками повторно розміщено тут:

Наказ Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом Н-82/11 від 13.05.2026 [3]

Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом згідно Наказу Н-82/11 від 13.05.2026 [4]

Додатки до Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом згідно Наказу Н-82/11 від 13.05.2026 [5]

«Аргумент» [6]

На цю тему:

• Апеляційний "суд" скасував висновок ДЕСС про визнання нового статуту упц (мп) таким, що не розірвав зв'язок із РПЦ. Очевидно, що це зробили "міндічі" на догоду Москві [7]