Новий міністр оборони зустрівся з піхотинцями багатьох підрозділів ЗСУ та анонсував масштабну реформу Збройних сил, яка складатиметься з 30 проєктів, 10 із яких нібито вже на старті.

Нагадаю читачам: призначення Головнокомандувачем Сирського супроводжувалося формулюванням, що він зможе провести реформи, які покращать Збройні сили. Як бачимо, цього не сталося. Якщо не сказати — подекуди стало гірше.

Отже, низка кроків від Федорова має виправити ситуацію, що склалася у Збройних силах, зокрема навколо мобілізації.

У ЗМІ зараз багато дискусій із цього приводу: від скасування бронювання для всіх, окрім сектору оборони (виробництва озброєння та забезпечення роботи ВПК), до посилення відповідальності за ухилення від військової служби, а також цифровізації мобілізації і максимальної цифровізації війська.

Усе це правильно. Питання лише у впровадженні цих змін.

Я б першочергово додав ще кілька речей: збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, особливо тих, хто несе службу на лінії бойового зіткнення; прозорість ротацій; ухвалення закону про терміни служби; боротьбу з корупцією в ТЦК, війську та ВЛК.

Почати хоча б із малого — адекватно реагувати на звернення військовослужбовців на гарячу лінію Міноборони, створивши при цьому сервісний департамент. Бо нині виходить, що розбором скарг займаються ті, на кого, по суті, і скаржаться. Який результат може бути з цього? Наведу конкретний приклад. Військовослужбовець має право на щорічну відпустку, подає рапорт, але командир її не погоджує, вимагаючи за це повне грошове забезпечення військового. Боєць телефонує на гарячу лінію МО, звернення фіксується, передається для з’ясування по командній вертикалі й у підсумку доходить до командира, який стоїть над безпосереднім командиром цього військового. На цьому рівні питання часто й застрягає. І так відбувається регулярно.

Бездіяльність таких командирів призводить до втрати довіри до командування, демотивації до служби і, зокрема, до СЗЧ. Нестерпні й несправедливі умови служби — це, на жаль, вагома частка причин СЗЧ.

Питання реформи в ЗСУ стоїть руба. Вона не просто назріла — вона перезріла. І це вже не просто необхідність, а питання виживання нації. Саме так це й потрібно сприймати.

Дмитро Биков, військовослужбовець ЗСУ; сторінка автора у Фейсбук

Зображення вгорі: Олександр Сирський. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Глиняна корупція в Міноборони не спинилась [3]
• Лише Третій армійський корпус розгорнутий у повному складі і тримає 12% фронту - Бутусов [4]
• Сергій Гнезділов: Невизначеність убиває мотивацію. Що має змінити держава, щоб військова служба не сприймалась як рабство [5]