Останні декілька днів мережею Фейсбук, різними телеграм-каналами та іншими інформаційними ресурсами шириться інформація про ганебний випадок у 14-й механізованій бригаді. Такі речі — неприпустимі, навіть враховуючи те, що на війні буває багато чого, про що не пишуть у підручниках, що не потрапляє у доповіді, а тим паче не стає відомим широкому загалу.

Такі помилки необхідно аналізувати та робити відповідні висновки, щоб у подальшому уникати подібних випадків. Бо солдати, які перебувають на першій лінії, тримають на своїх плечах усю війну, а всі решта мають докласти максимум зусиль, зробити навіть неможливе для збереження їхнього життя та здоров’я.

Але мова в дописі не зовсім про це. Мова про наступне:

У травні 2024 року стався провал на Харківщині, і суспільство почало засуджувати бригадного генерала Юрія Галушкіна, якого навіть тримали в СІЗО. У січні 2025-го виникли проблеми з 155-ю бригадою "Анна Київська", де до СІЗО потрапив командир Дмитро Рюмшин. Що зробив Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський? Він просто, як страус, сховав голову в пісок за принципом "я не я, і хата не моя". Чи правильно він вчинив? Звісно, ні, бо командир завжди відповідає за дії своїх підлеглих. І якщо він хоче бути причетним до їхніх успіхів, то не має права стояти осторонь і їхніх провалів.

Але цього разу Головнокомандувач перевершив навіть себе. Щодня на інформаційних ресурсах Головнокомандувача та Генерального штабу з’являються публікації: "ПРАЦЮВАВ ТА ПРАЦЮЮ НА НАЙЗАГРОЗЛИВІШИХ НАПРЯМКАХ", "ВИСЛУХАВ КОМАНДИРІВ УСІХ РІВНІВ", "ОБГОВОРИЛИ З КОМАНДИРАМИ БАТАЛЬЙОНІВ ТА БРИГАД ПОТОЧНУ СИТУАЦІЮ" тощо. І кожного разу в мене виникає питання: і що ж "напрацював"?

А напрацював ось що: через забутих на позиціях солдатів зняв із пониженням командира 10 АК та командира 14-ї бригади. І "продав" це суспільству як свою сувору батьківську реакцію, мовляв, "Я ЗА СОЛДАТА ГОРОЮ". Суспільство, звісно, це проковтнуло, бо до цих процесів дотичних небагато, а говорити про це можуть взагалі одиниці.

Що ж не так? А не так ось що: бригадний генерал Сергій Перець 22 грудня 2025 року отримав поранення у м. Куп’янськ і перебував на лікуванні до 17 березня 2026 року. Після повернення з лікування генерал Олександр Сирський відправив його у відпустку, з якої той прибув на початку квітня, а вже 8 квітня здав посаду командира 10 АК і відбув до наступного місця служби. За час відсутності штатного командира 10 АК його обов’язки офіційно виконувала інша людина. А командира 14-ї бригади зняли напередодні скандалу, але зовсім за іншу історію. Головнокомандувачу Сирському це було достеменно відомо, але це не завадило йому ввести в оману всіх — від Президента до користувачів соцмереж. Він вчергове підтвердив своє вміння використовувати будь-який випадок на власну користь, аби лише показати: "всі погані, а я — Д’Артаньян".

Дмитро Кащенко, полковник ЗСУ та Герой України

(Джерело) [2].

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Діана Буцко: Про скандал з 14 ОМБр [4]
• У Шниря проблеми: побори, непрозорі закупівлі й тиск на військових і розправа зі свідками - скандал з можливими зловживаннями у 58-й ОМПБр [5]
• Звільнено з посади командира 14 ОМБр, звільнено з посади та призначено з пониженням командира 10 армійського корпусу - Генштаб [6]