За даними дослідників, сміття залишається ключовою проблемою у більшості промислово розвинених країн, тому необхідно вивчати різні підходи до скорочення його кількості або повторного використання. Поки що виходить не дуже: за інформацією Deloitte та Circle Economy Foundation, обсяг вторинних матеріалів у глобальному виробництві впав з 9,1% у 2018 році до 7,2% у 2023 році. Це означає, що понад 90% матеріалів або викидається, або просто складується у будинках та промислових об'єктах.

Однак серед екологічно відповідальних людей і компаній все більшої популярності набуває апсайклінг. Деякі дослідники підкреслюють, що апсайклінг виступає [2] як формою переробки відходів, а й стратегією опору концепції споживання. Прихильники цієї стратегії — просьюмери — протиставляють себе консьюмерам, заявляючи, що не лише споживають, а й виготовляють потрібну продукцію самостійно. Про це йдеться у статті виданя novayagazeta.eu [3].

Що таке апсайклінг

Апсайклінг (англ. upcycling) - процес [4] перетворення відходів або марних речей в нові матеріали або продукти з більш високою цінністю чи якістю. Це відносно новий термін у зеленій економіці, який почав поширюватись після 1994 року. Саме собою явище налічує не одне століття.

Ще за часів Римської імперії, у V столітті до нашої ери, існувала практика «сполії» [5], коли архітектори використовували матеріали старих будівель у нових спорудах.

За часів Другої світової війни нестача ресурсів призвела [6] до різкого зростання вторинної переробки. У цей час повторне використання відходів стало як стратегією виживання, а й поширеною соціальної практикою. У 1940–60-ті роки Європа та США зіткнулися з надлишком алюмінію, що виробляється для військових потреб, і місцеві компанії почали використовувати цей метал для житлового будівництва, випуску цивільних літаків із переплавлених запчастин винищувачів, виготовлення меблів та техніки. Тоді стали широко поширюватися напої в алюмінієвих банках. Ці практики дійшли донині. Наприклад, Apple довгі роки використовувала алюміній для виготовлення корпусів своїх iPhone і лише 2023 року перейшла [7] на титановий сплав.

Одяг та взуття з непотрібного текстилю

Текстильна промисловість вважається [8] одним із виробництв, що найбільш забруднюють довкілля, — через хімічну природу традиційних процесів виготовлення тканин і великого обсягу відходів. Щорічно по всьому світу спалюється або вирушає на звалища понад 100 мільйонів тонн текстилю. Однак дослідники зазначають [9], що обсяг такого сміття можна значно скоротити за рахунок апсайклінгу. За їх підрахунками, це дозволить [10] повторно використати 30–50% відходів бавовни та целюлози.

Виробництвом речей із перероблених матеріалів вже займаються великі компанії. Так, Adidas у співпраці з організацією Parley щороку випускає [11] кросівки із переробленого океанічного сміття. А компанія Everlane пропонує [12] біорозкладні кросівки та туфлі з переробленого поліестеру та пластикових пляшок. Крім того, бренд випускає одяг, матеріал якого на 97% виготовлений із вторинного поліестеру та нейлону — для цього використовуються перероблені пляшки, рибальські сітки, залишки тканини від викрійок та інших предметів з елементами текстилю.

Подібне виробництво розвивають відносно невеликі бренди. Каліфорнійська Rothy's випускає [13] м'яке взуття та сумки з перероблених пластикових пляшок, а французька Veja пропонує [14] кеди з переробленої бавовни та луски риб [15].

Кросівки Veja з риб'ячої луски. Фото: veja-store.com

Американський бренд Teeki виготовляє [16] жіночий одяг для йоги, використовуючи перероблені матеріали, у тому числі колишні пластикові пляшки.

Електроніка та меблі з пластикових відходів

Проблема забруднення планети пластиком залишається однією з найгостріших у зеленій економіці. За даними вчених, щорічно у всьому світі виробляється [17] близько 380 млн. тонн пластику, але лише 20% з нього переробляється. Зазвичай переробку ускладнює [18] те, що такі відходи складаються із сумішей пластику невідомого складу, а також включають органічні та неорганічні речовини (наприклад, залишки їжі або чорнила). Через війну більшість відходів або спалюється, або викидається на звалища й у океани. Одноразова багатошарова гнучка упаковка - типовий приклад непереробних відходів. Дослідники визнають [19], що вирішити проблему дозволить саме апсайклінг з одночасним впровадженням нових технологій, у тому числі пластику, що біорозкладається. Поки що перші кроки в цьому напрямку роблять стартапи, які намагаються перетворити пластикові та інші складні відходи на цінні та довговічні продукти.

Наприклад, американська TerraCycle збирає [20] сміття, що важко переробляється: недопалки, ручки, використані підгузки і зубні щітки — щоб потім зробити з них різні продукти, від квіткових горщиків і до бездротових зарядок. Крім того, компанія інвестувала в стартап Loop, який збирає [21] використану пластикову упаковку великих брендів у споживачів, сортує та очищує її, а потім повертає для повторного використання. Так пляшка з-під кетчупу може здобути друге життя.

Бездротове заряджання TerraCycle. Фото: terracycle.com

А бразильська компанія Muzzicycles випускає [22] велосипеди з рамами із перероблених пластикових пляшок. На створення кожної такої рами йде 200 пляшок, при цьому самі велосипеди легші за звичайні і дешевші у виробництві. Muzzicycles надає 100-річну гарантію на свої вироби. Компанія переробила в такий спосіб вже понад 15 тисяч тонн пластику.

Велосипеди Muzzicycles. Фото: muzzicycles.com

Голландський проект EcoBirdy переробляє [23] зламані іграшки на меблі для дітей. Компанія встановила в дитячих садках спеціальні контейнери, куди можна викинути іграшку, що зламалася. Загалом компанія переробила понад 25 тонн таких відходів. EcoBirdy також бере участь у різноманітних заходах та влаштовує [24] свої виставки у музеях по всьому світу.

Виставка EcoBirdy у музеї дизайну Cooper Hewitt у Нью-Йорку. Фото: ecobirdy.com

А кенійське підприємство Ocean Sole збирає та переробляє [25] шльопанці, знайдені на пляжах та у водоймах країни. З них учасники підприємства потім створюють кольорові скульптури тварин та більші арт-об'єкти — наприклад, повнорозмірну пластикову Honda. Щорічно підприємство переробляє таким чином понад мільйон шльопанців.

Статуя слона Ocean Sole. Фото: oceansole.com

Продукти з відходів харчової промисловості

Апсайклінг активно розвивається і в галузі харчової промисловості. Нещодавнє дослідження, проведене у Канаді, показує [26], що вторинне використання дробини та залишків фруктів та овочів зменшує вуглецевий слід харчової промисловості країни на 25%.

Стартап Kawa Project із США пропонує [27] новий спосіб використання відпрацьованої кавової гущі як замінник какао. Компанія запатентувала [28] цей процес, який включає сушіння гущі, вилучення масла, подрібнення до стану кавового борошна і його ароматизацію. Kawa Project збирається співпрацювати з місцевими кондитерськими підприємствами, які можуть додавати кавову гущу до продуктів із смаком шоколаду. За словами засновників стартапу, у цьому випадку вартість продуктів може знизитись на 30%. А американський стартап Regrained, який заснували пивовари-аматори, переробляє [29] нерозчинні залишки ячменю, що залишилися після варіння пива, на поживне борошно, з якого виготовляють суміші для випічки, макарони та шарування. Стартап вже переробив у такий спосіб понад 500 тонн відходів і планує наростити цей показник уп'ятеро до 2025 року. Аналогічним чином американська компанія Renewal Mill використовує [30] побічні продукти виробництва рослинного молока, такі як соєва, вівсяна та мигдальна маса, для випуску безглютенового борошна найвищої якості з високим вмістом клітковини.

Крекери із переробленого борошна від Renewal Mill. Фото: renewalmill.com

Американська The Ugly Company забирає [31] початківці псуватися фрукти з супермаркетів і перетворює їх на сушені, продаючи як здорові снеки. Щорічно компанія переробляє в такий спосіб близько двох тисяч тонн продуктів.

Деякі стартапи намагаються вирішити і глобальну проблему нестачі чистої питної води. Цією роботою вже займається [32] американська Aqua Botanical, яка очищає воду, використану при виробництві соку, додає до неї необхідні мінеральні речовини та робить її придатною для пиття.

Вгорі: збір пластику для переробки, Таїланд. Фото: Matt Hunt / Anadolu Agency / Getty Images

«Аргумент» [33]

На цю тему:

• Що робити із сотнями тисяч тонн сміття, створеного російськими загарбниками [34]
• Як на Київщині та Чернігівщині використовують будівельне сміття для відбудови після російської навали [35]
• Скільки сміття є в Україні [36]