30 травня Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті законопроект №7418 [3], у якому пропонує скасувати низку податкових та митних пільг, запроваджених після 24 лютого.

Розмови про скасування окремих пільг почалися ще раніше. 27 травня міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що уряд планує відмовитися від низки пільг, зокрема зі сплати податку на додану вартість при імпорті товарів.

"Ми не передбачаємо збільшення податків, жорсткі умови їхньої сплати. Ми хочемо відновити нормально роботу податкової та митної систем, щоб збалансувати бюджет. Податки – це те, що має бути у держави для забезпечення своєї армії, інших варіантів у нас немає. Ми не можемо постійно просити у партнерів, щоб утримувати армію", – повідомив він.

Урядовий законопроєкт передбачає скасування пільги зі сплати ПДВ з імпорту підприємствами, зареєстрованими на спрощеній системі оподаткування. Цю пільгу в Україні остаточно запровадили на початку квітня, коли президент підписав відповідний закон.

Крім цього, урядовий законопроєкт пропонує скасувати пільги на ввезення в Україну транспортних засобів.

Починаючи з квітня з автівок, які ввозилися в Україну, більше не потрібно було сплачувати ПДВ, акцизний податок та мито. Це спровокувало небачений ажіотаж на ввезення вживаних авто з Європи.

За даними заступника голови Комітету Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Ярослава Железняка, щодня в Україну без сплати мит та податків ввозять 4-5 тисяч машин.

Чи всі податкові пільги скасують?

Наразі уряд пропонує скасувати лише податкові та митні пільги на імпортні товари. Водночас, пільги на пальне у владі вирішили не чіпати: на нього й надалі діятиме пільгова ставка ПДВ у розмірі 7%, замість стандартних 20%, та не буде нараховуватися акцизний податок.

Без змін також залишиться пільга, яка дозволяє навіть великим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування.

Завдяки цій пільзі майже всім підприємствам України (крім тих, що займаються організацією азартних ігор, обміном валют та фінансовою діяльністю) дозволили сплачувати 2% від обороту замість податку на прибуток та ПДВ.

Наразі на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від обороту перейшло понад 215 тисяч підприємств, з яких юридичних осіб було лише 43 тисячі.

За розрахунками голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева, втрати бюджету від переходу компаній на спрощену систему у квітні становили близько 300 млн грн.

Для чого скасовувати податкові пільги?

До 24 лютого податок на додану вартість був найбільшим наповнювачем державної скарбниці. Передусім, ПДВ з імпорту. У довоєнному плані на 2022 рік імпортний ПДВ мав би принести до бюджету 429 млрд грн, або майже третину усіх надходжень.

Після 24 лютого уряд скасував ПДВ на більшість імпортних товарів, значно спростивши митне оформлення. Цим самим держава добровільно відмовилася від найбільшого джерела доходів бюджету, щоб уникнути дефіциту товарів критичного імпорту та спростити умови ведення бізнесу.

Внаслідок втрат від війни та запровадження митних пільг розмір "дірки" у бюджеті країни становить близько 5 млрд доларів щомісяця. Ці кошти держава вимушена просити у західних партнерів та позичати на внутрішньому ринку. Однак ці надходження дуже нестабільні.

Попри оголошені партнерами України наміри надати фінансування для покриття дефіциту бюджету, фактично на рахунки держави надходить не так багато коштів. Наприклад, у квітні обсяги отриманого Україною зовнішнього фінансування скоротився з 95,4 млрд грн до 26,5 млрд грн.

Кошти, які уряду не вдається залучити від партнерів та від продажу військових облігацій, доводиться просто додруковувати. Так, лише протягом травня НБУ надрукував 50 млрд грн, а починаючи з 24 лютого ця сума становить вже 120 млрд грн. Такі дії Нацбанку та уряду у подальшому впливатимуть на інфляцію та платоспроможність української гривні.

Для отримання необхідних в умовах війни коштів з меншою шкодою для економіки уряд вирішив повернути частину скасованих раніше податків.

Фінансування бюджету – не єдина причина повернення мит та імпортного ПДВ. В уряді вважають, що скасування податків з імпорту, хоч і дозволило заповнити полиці магазинів товарами у перші тижні війни, проте це наносить шкоду українським товаровиробникам

Необтяжені податками імпортні товари створюють конкуренцію українським аналогам, що несе загрозу стійкості українських компаній та робочим місцям українців.

Яким може бути ефект від скасування податкових пільг?

Скасування митних пільг матиме відносно незначний ефект для держбюджету, попри значущість імпортного  ПДВ для державних фінансів. Основна причина – обсяги зовнішньої торгівлі з початком повномасштабного вторгнення суттєво впали. Передусім, через втрату Україною доступу до морської торгівлі.

"Наш імпорт у квітні впав у понад два рази порівняно з довоєнним періодом. Звичайно, зараз відбувається певне пожвавлення зовнішньої торгівлі. Можливо за підсумками травня він зросте ще на 10%", – повідомив ЕП торговельний представник України Тарас Качка.

Через менші обсяги імпорту, а також обмеження на ввезення товарів, які не входять до критичного імпорту, повернення мит та ПДВ принесе бюджету додаткові 3,5 млрд грн на місяць. Такі розрахунки наводять автори законопроєкту у пояснювальній записці.

Чи на часі відмова від податкових послаблень?

Податкові послаблення, на які пішла держава у перші дні після початку широкомасштабного вторгнення, дозволили багатьом підприємствам залишатися "на плаву" та попередити виникнення дефіциту товарів у магазинах.

Однак наразі економіка вже почала адаптуватися до нової реальності та ставати на "військові рейки". Шок та розгубленість вже минули, компанії знову починають шукати способи отримувати прибутки, а люди – підтримувати дохідність заощаджень. Відтак і державна політика також має адаптовуватися до життя у новій реальності, вважає голова Національного банку Кирило Шевченко.

"Необхідно повернути оподаткування імпорту та запровадити додатковий імпортний збір на некритичні категорії імпорту. Це дасть можливість збільшити бюджетні доходи, знизити обсяги імпорту та стимулювати українських товаровиробників, а значить, і знизити тиск на валютний ринок", – написав [4] він у колонці для "Дзеркала тижня".

НБУ розглядає скасування митних пільг, передусім, як один із способів збереження золотовалютних резервів, які й так "спалюються" під натиском проблем вивезенням експорту та мільйонів біженців за кордоном.

Повернення мит та імпортного ПДВ мало б дати більше конкурентних переваг для внутрішніх товаровиробників та зберегло б, а то й створило б нові робочі місця. Платою за такий стимул для економіка стане зростання цін на імпортні товари.

Як скасування податкових пільг може вплинути на ціни?

ПДВ та мито – це непрямі податки, які оплачує кінцевий споживач у ціні придбаного товару чи послуги. Зрозуміло, що повернення цих податків автоматично призведе до зростання цін на весь імпорт, щонайменше на 20%.

Попри це, експерти погоджуються, що зростання цін за рахунок податків буде меншим, ніж зростання цін, яке відбудеться через друк гривні.

"Якщо обирати між інфляцією, яку спричинять ПДВ та мита, з яких наповнюється бюджет, та інфляцією від емісії гривні для покриття "дірок" у бюджеті, то податки – це менше зло", – констатує виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Цієї ж думки притримуються і у Нацбанку. Там вважають, що затягування зі скасуванням митних пільг – це відкладання вирішення проблеми. Якщо цього не зробити вчасно, то інфляція від знецінення курсу гривні та накопичених проблем в економіці буде набагато болючішою для пересічних громадян.

Що буде з імпортом авто?

Ще одна пільга, яку хоче скасувати уряд, стосується розмитнення авто. У Міністерстві фінансів пропонують повернути ПДВ, мито та акцизний податок на придбані українцями транспортні засоби за кордоном.

Від моменту запровадження цієї пільги у квітні до кінця травня в Україну було ввезено близько 123,6 тис автомобілів, з яких при розмитненні до бюджету не надійшло приблизно 13,6 млрд грн акцизу та ПДВ. Щоправда, цю суму навряд чи можна назвати "втратою" бюджету, адже якби не було пільги, то не було б й відповідної кількості ввезених в Україну транспортних засобів.

Про скасування цієї пільги в Україні почали говорити вже давно. Серед аргументів за повернення податків на ввезення автомобілів – черги на кордонах, які ускладнюють і без того складну логістику експорту, імпорту, гуманітарних та військових вантажів. Крім цього, противники пільги зазначають, що українці почали нею зловживати, ввозячи авто преміум-класу.

Запровадження цієї та інших митних пільг було відповіддю влади на невизначеність та шок, який створили активні бойові дії. У випадку з імпортом авто влада очікувала, що завдяки пільзі українці зможуть компенсувати знищені російськими окупантами транспортні засоби за рахунок придбаних за кордоном.

З цієї точки зору, безкоштовне розмитнення вже зіграло свою роль: кількість ввезених авто в Україну вже перевищила орієнтовну кількість втрачених автівок за перші місяці війни.

Ймовірно, купівля автівок за кордоном створювала ще й додатковий тиск на готівковий курс гривні. Тож скасування пільги мало б сприяти його стабілізації та наближенню до офіційного курсу НБУ.

І хоча влада хоче скасувати безкоштовне розмитнення авто, вона натомість пропонує іншу пільгу: українців хочуть звільнити від сплати збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації електромобілів. Розмір цього збору становить 3-5% від митної вартості електрокара та залежить від його ціни.

При реєстрації машин на двигунах внутрішнього згорання збір до Пенсійного фонду вирішили залишити.

Коли саме можуть скасувати митні пільги?

У разі, якщо Верховна Рада проголосує за урядовий законопроєкт, то мита і ПДВ з імпорту повернуться вже 1 липня 2022 року.

Як повідомив ЕП голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голосування за документ може відбутися вже наступного тижня.

«Аргумент» [5]

На цю тему:

• Бізнес обурений словами мерзотника Гетманцева про "гусаків, яких треба обскубати": вимагає звільнити і забрати мандат [6]