БізнесЦензор [2] проаналізував контракти, які муніципалітети укладають з продавцями FPV-дронів для потреб Збройних сил України.

"Спочатку дрони – потім бруківка"

В середині листопада мешканці Луцька зібрались на мітинг біля обласної ради. Вони вимагали від своїх депутатів витрачати більше на армію, ніж на благоустрій.

Вперше подібний пікет у Луцьку відбувся 8 вересня, тоді біля міськради містяни вимагали не проводити капітальний ремонт бульвару Дружби Народів за 50 млн грн.

17 жовтня ініціативна група у Луцьку почала збір підписів до заяви про заборону будь-яких капітальних ремонтів під час війни. 18 жовтня заяву зареєстрували у міському Центрі надання адмінпослуг.

31 жовтня біля Луцької міської ради, де депутати зібралися на засідання сесії, жителі міста знову зібралися на акцію "Дрони замість бруківки".

Варто зазначити, що Луцьк єдине місто в Україні, що, за даними Forbes, у поточному році фінансує оборону та свій благоустрій паритетно: 156 млн грн місто використало на потреби ЗСУ та 152 млн грн млн на благоустрій.

Решта обласних центрів витрачають на благоустрій в рази більше, ніж на допомогу збройним силам. Винятком став лише Житомир, який надав перевагу українській армії: виділив у 2023 році на потреби ЗСУ 547 млн грн, на благоустрій - 246 млн грн.

Серед всіх обласних центрів традиційно наймасштабніші закупівлі проводила влада Дніпра, що витратила 1,4 млрд грн на армію, проте в благоустрій "закопала" вдвічі більше - 3,2 млрд грн.

Найбільшу частку в бюджеті для благоустрою виділили Чернівці – майже 19%, в той же час на тероборону залишили лише 0,1%, або 5 млн грн.

ПДФО та витрати на оборону

Місцеві влади не можуть напряму фінансово підтримувати ЗСУ. Проте вони можуть фінансувати "власні" бригади територіальної оборони.

З військових зарплат у 2023 році до бюджету місцевих громад у якості податку на дохід фізичної особи (ПДФО) потрапило 26,52 млрд грн. Водночас місцеві влади виділили на благоустрій своїх громад 12,79 млрд грн, а на підтримку сил ТРО – 3,75 млрд грн.

Після численних скандалів через ремонти асфальту, будівництво стадіонів та перекладання бруківки на мільярди гривень, Верховна Рада ухвалила закон [3], який перенаправляє ПДФО з зарплат військових із місцевих бюджетів у державний.

За новим законом, що парламентарі ухвалили 8 листопада,"військовий ПДФО" з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня року, в якому буде завершено воєнний стан, зараховується до держбюджету.

З 1 жовтня по 31 грудня 2023 року "військове ПДФО" спрямовується до держбюджету в пропорції 50/50: Держслужба спецзвʼязку на дрони отримує 13 млрд грн, Міноборони на закупівлю артилерійських систем – 13 млрд грн.

З 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, "військовий ПДФО" розподіляється в таких пропорціях: 45% – Держслужба спецзвʼязку на дрони (прогноз 43 млрд грн), 45% – Мінстратегпром для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (43 млрд грн), 10% – розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд грн).

Інший ПДФО залишається в громадах в обсязі 64% (при цьому не менше 4% податку мають бути спрямовані на проведення розрахунків при виробництві теплової енергії,підтримку підприємств з виробництва, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення).

Доходи Дорожнього фонду в 2024 році зараховуються в загальний фонд держбюджету і спрямовуються на потреби оборони.

У 2024 році всі громади будуть допомагати дотаціями, щоб підігнати бюджет до рівня доходів 2021 року.

Села та селища отримають можливість здійснювати внутрішні та зовнішні запозичення за погодженням з Мінфіном (зараз тільки міські громади можуть здійснювати).

Залишки на рахунках органів місцевого самоврядування можна буде використовувати лише на пріоритетні видатки: соціальні, підтримку оборони, лікування та реабілітацію осіб, які постраждали від російської агресії тощо.

Схоже суспільний тиск та законодавчі зміни спонукали керівників деяких місцевих громад оголосити закупку дронів для збройних сил, зокрема дронів-камікадзе, або FPV-дронів.

Хто з місцевих купив бойові FPV-дрони

Як повідомляв [4] БізнесЦензор, на середину жовтня, обласні, селищні та міські громади, а також комунальні підприємства у 2022-2023 роках придбали дронів для потреб військових на 671,47 млн грн. Переважно це були розвідувальні дрони, які працюють на передньому краї.

Однак в останні місяці у Prozorro з’явились закупівлі ударних FPV-дронів, які громади та комунальні підприємства купують для ЗСУ.

Що таке FPV-дрон? Це безпілотник з функцією "бачення від першої особи", саме тому у назві використовується абревіатура FPV, яка розшифровується як "first person vision або view".

Оператор керує безпілотником за допомогою пульту і бачить місцевість навколо нього в реальному часі за допомогою спеціальних окулярів.

В цивільному житті такі дрони також використовують, наприклад, для спортивних перегонів. Вони можуть нести корисне навантаження, не мають стабілізатора та автопілота. FPV-дрони проявляють виняткову маневреність і здатні швидко змінювати напрямок руху.

Під час повномасштабного російського вторгнення українські військові почали активно використовувати FPV-дрони у ролі камікадзе з різними бойовими частинами, а також для скидів боєприпасів на противника.

Цю тактику перехопили росіян і також активно маштабують збірку FPV-дронів, або завозять готові із Китаю.

Так спортивний дрон перетворився на високоточну маневрену зброю, який знищує броньовану техніку і особовий склад противника.

Попри це виготовлення, закупівля і постачання таких дронів-камікадзе для Збройних сил України майже повністю лежить на плечах звичайних громадян та волонтерів. Центральна влада за рік використання FPV-дронів на війні так і не змогла масштабувати їхнє виробництво, а місцеві влади включилися у цей процес лише після масової суспільної критики та закону про перерозподіл військового ПДФО.

В останні кілька місяців на Prozorro з’явились закупівлі місцевих рад та підприємств, де зазначається потреба в саме ударних FPV-дронах, що купують для потреб ЗСУ. Станом на 19 листопада було оголошено 45 таких закупівель, за ними 27 успішно проведені, укладені угоди.

За підрахунками Бізнес Цензор, на 19 листопада в Prozorro оголосили закупівлі FPV-дронів на близько 217 млн грн.

За кількістю FPV-дронів найбільше уклала угод Хмельницька міська рада, що закупила 623 дрони у різних модифікаціях.

125 FPV-дронів закупила "Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія" Дніпровської міськради.

Проте у значній частині угод відсутня будь-яка специфікація, комлектація FPV-дрону і його характеристики. Через важно зрозуміти адекватність цін, за якими на тендерах закуповуються FPV-дрони.

Собіварість збірки FPV-дрону на 7-дюймовій рамі і якісних елементах коливається в межах $400-600. З таблиці ми отримуємо розуміння, що більшість контрактів було підписано по верхній межі ціни.

«Аргумент» [5]

На цю тему:

• Бутусов: Дрони мають стати новим родом військ [6]
• Дрони на службі ЗСУ. Удари по Москві й зачистка Чорного моря від рашистського флоту [7]
• Дрони смерті: чому війна в Україні призведе до буму технологій безпілотників [8]