Журналіст Юрій Бутусов виклав [2] низку фактів щодо неналежного формування, забезпечення та функціонування новоствореної 155-ї ОМБр імені Анни Київської, яка воює під Покровськом. За його словами, підрозділ зіштовхнувся із низкою проблем: ще до першого бою його самовільно залишили більше тисячі військових, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу. (Подробиці у статті Справжня історія бригади "Анна Київська": загибель заради піару [3]). У Державному бюро розслідувань зазначили, що триває розслідування за статтями про перевищення повноважень і дезертирство. Радіо Свобода вдалося поспілкуватися із офіцером, який був причетний до створення підрозділу і військовослужбовцем 155-ї бригади.

Радіо Свобода з’ясувало [4]:

• Як відбувалася підготовка бійців у бригаді?
• Хто їздив на навчання у Францію?
• Чому так велика кількість СЗЧ у підрозділі?

Як була створена 155 ОМБр імені Анни Київської

155-а бригада почала формуватися у березні 2024 року. Її командиром був призначений полковник Збройних сил України Дмитро Рюмшин, який до того виконував обов’язки командира 47-ї ОМБр. За формування та комплектування бригади відповідало Оперативне командування «Захід».

Створення 155-ї бригади імені Анни Київської було частиною масштабного проєкту щодо формування нових бригад, для яких Україна мала знайти людей, а міжнародні партнери – озброєння. Натомість про 155-у бригаду заговорили через масове дезертирство, а її командирів публічно звинуватили у некомпетентності.

Чому ж таке сталося із бригадою, яка мала символізувати історичну єдність України та Франції?

Восени 2024 року 155-а бригада виїхала на навчання до Франції, яка зобов'язалася її озброїти та навчити. За даними військових, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, туди направили близько двох тисяч військовослужбовців. Але більшість із них були щойно зараховані на службу і служили менше 2 місяців.

Серед них був і військовослужбовець, який нині перебуває у СЗЧ, і з яким Радіо Свобода спілкується анонімно.

«Я не є кадровий офіцер. Я навчався 20 років тому і пройшов військову кафедру. Так, як є вища освіта, то одразу присвоїли звання молодшого офіцера», – розповідає чоловік.

Він доєднався до підрозділу інженерного забезпечення бригади. Його призначили на посаду командира взводу. Основна частина військовослужбовців бригади – це мобілізовані. І якщо солдати проходили курс базової військової підготовки, то за словами цього військовослужбовця, він його не проходив, з огляду на те, що вже мав офіцерське звання.

При цьому, він стверджує, що ні відповідних знань військової справи, ні необхідних навичок – не мав.

«Хлопців, які були рядовими солдатами, то їх забирали кожного дня на базову загальну військову підготовку. Я її не проходив. Я підійшов до командирів і кажу, а ви щось будете нас вивчити? Я розумію, що людей ви набрали, в форму одягли, але я не можу таку відповідальність на себе брати, керувати взводом і наражати людину на небезпеку. Я нічого не знаю. Мені відповіли, що мене відправлять на навчання у Францію», – розповів військовий.

У Франції він пробув місяць. Утім, запевняє, і там знань та навичок не здобув.

«У Франції мене абсолютно нічому не вчили. Туди забирали тих, хто по «штатці» вже був розписаний на певні посади. Те, що показували по телевізору, що десь там на полігоні бігали, стріляли, це, в принципі, воно відбувалося, але мені здається, що ця підготовка трошки недостатня, зважаючи на те, скільки на це грошей потратили», – розмірковує боєць.

Умови перебування на навчанні у Франції він порівнює із в'язницею.

«Повністю загороджена територія, де ми проживали. Французи ходили з собаками навколо. Дрони вночі запускали над цією територією. Паркан був з колючим дротом. Ну, якимось чином і там примудрялися втікати. Чесно кажучи, якби за нами не дивились, як в тюрмі, то там би половина втекла», – розповідає військовий.

За словами бійця, у Франції втекло більше як пів сотні бійців. Ще більше самовільно залишили частину в Україні.

«Підготовки, як я собі уявляв на третій рік війни, якою би вона повинна була бути, то її немає. Я, наприклад, не знаю, що я маю робити. Я не готовий підставляти і виконувати якісь команди з ненавченими людьми, плюс я сам ненавчений. У мене мало би бути у підпорядкуванні близько 30 людей. Я не готовий їхніми життями ризикувати», – пояснює військовий.

В середині листопада рядовий склад бригади почали повертати в Україну з Франції.

Ситуація ще гірша

Журналіст Юрій Бутусов зазначив, що комбриг Рюмшин не встиг навіть познайомитися зі своїми новими підлеглими, які чекали у навчальному центрі, бо вище командування почало перекидати підрозділи бригади у район Покровська.

Цей факт у коментарі Радіо Свобода, на умовах анонімності, підтвердив офіцер, який був причетний до формування бригади.

«Все, що написав Бутусов, правда. Є деякі нюанси, яких немає в статті, бо той, хто йому надав інформацію, знає не всі деталі. Ситуація з формуванням була ще гірша, ніж він описав», – зазначив офіцер.

Військовослужбовець, який нині перебуває в СЗЧ, розповідає, що після його повернення із Франції, незважаючи на повідомлення про організаційні проблеми, частина бригади вже перебувала поблизу Покровська.

«Прийшов наказ про переведення в піхоту і дуже багато людей пішло в СЗЧ. Через три дні нас відправили на Дніпропетровщину. А ще через день прийшов наказ виїжджати в населений пункт за 20 кілометрів від лінії фронту. Мій командир написав мені: «збери 9 людей, завтра ви їдете в конкретне місце». Я в нього запитав, що там робити. Каже, «не знаю». Тобто, що командири непрофесійні, що людей не навчили», – каже військовослужбовець.

У результаті, бійців, які самовільно залишали місце дислокації бригади, ставало все більше.

За даними Юрія Бутусова, станом на листопад 2024 року в СЗЧ пішли понад 1700 військових. І цю цифру підтверджує військовий, з яким ми поспілкувалися.

«Краще я піду в СЗЧ, якщо зловлять, то двері тюрми, рано чи пізно, відкриються, а кришка труни не відкриється. Ми повинні знайти якийсь підхід до людей. Їх забезпечити відповідним навчанням. Виходить так, всі мовчать, приходить якась команда зверху, її треба виконати. Хоч як-небудь, хоч через одне місце, але її потрібно виконати. Це неправильно. Люди ненавчені. Це проблема номер один», – додав військовослужбовець 155-ї бригади.

У Державному бюро розслідувань зазначили, що розслідування триває за статтями про перевищення повноважень і дезертирство. У прес-службі 155-ї бригади редакції Радіо Свобода підтвердили – розслідування триває, але до його завершення ніяких коментарів не надаватимуть.

Про навчання українського підрозділу у Франції президент Макрон урочисто оголосив у червні 2024 року на заході з нагоди 80-ї річниці висадки союзників у Нормандії.

У офісі французькогопрезидента, на прохання прокоментувати повідомлення щодо 155-ї бригади, порадили звернутися до міністерства оборони Франції.

У міністерстві оборони не захотіл коментувати повідомлення, що підготовлена збройними силами Франції бригада стала об’єктом розслідування в Україні.

Проблема СЗЧ була чи не єдиною дражливою темою для президента під час цього інтерв'ю від 2 січня, сказав у коментарі Радіо Свобода Андрій Осадчук, перший заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, народний депутат із фракції «Голос». «Там буквально декілька хвилин, і фактично причиною СЗЧ президент назвав втому. Він не вимовив слово «мобілізація»».

Щодоби на східному фронті фіксують понад сотню бойових зіткнень. Як повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України – найбільше штурмів російська арамія здійснює на Покровському напрямку.

Зображення вгорі: «У Франції мене абсолютно нічому не вчили. Підготовка недостатня, зважаючи на те, скільки на це грошей потратили» – боєць. Фото ілюстративне, з відкритих джерел

«Аргумент» [5]

На цю тему:

• Дар’я Каленюк: Про створення нових 14 бригад [6]
• Боєздатні бригади повністю залишили без поповнення, зокрема на Лиманському напрямку, - Бутусов [7]
• Бутусов: підсумки року на фронті і внутрішні виклики [8]