Економіка росії стрімко посипалася

Важная новость

Вересень у РФ проходив у тривожному очікуванні бюджетного вироку. Найбільш оптимістично налаштовані любителі чудес сподівалися побачити добрі знаки в бюджеті на 2026 рік.

Але, як написано над брамою пекла у комедії Данте, «Хто входить тут, покинь усю надію», — пішли розмови про підвищення ПДВ, різке зниження порога звільнення від нього ж для бізнесу, експропріацію прибутків у банків, зростання тарифів ЖКГ, скорочення всього, що можна скоротити, нарощування державного боргу. Загалом, усі ознаки успішної трансформації економіки.

В економіці тим часом відбувалося щось підозріле: хтось урізав програму випуску автомобілів на 40%, хтось масово звільняв працівників, а хтось просто банкрутував, бо «ну, скільки ж можна».

Паралельно з цим продовжували анігілюватися НПЗ і супутня інфраструктура, а кількість регіонів із дефіцитом бензину перевалила за третій десяток. Дивно, але в серпні нафтогазові доходи бюджету РФ виявилися на 35% нижчими, ніж рік тому.

Звичайно ж, загниваючий Захід не міг стриматися й відсипав свіжих санкцій, начебто старих було мало.

Загалом, нині традиційно підіб'ємо підсумки місяця для економіки РФ.

Звільнення, простої та інші трудові будні

Фінансові результати російських компаній продовжили тренд — прибутки падали, збитки зростали. Кілька прикладів:

виробництво автотранспортних засобів: прибуток упав на 37%, збитки зросли на 120%;
видобуток вугілля: прибуток упав на 53%, збитки зросли на 160%;
видобуток нафти й природного газу: прибуток упав на 30%, збитки зросли на 1200% (еге ж, у 13 разів);
виробництво паперу й паперових виробів: прибуток упав на 42%, збитки зросли на 390%;
лісівництво й лісозаготівлі: прибуток упав на 25%, збитки зросли на 91%.

Логічно припустити, що на тлі таких от результатів логістика також має почуватися незатишно. Таки так — у залізничних вантажних перевезеннях прибуток упав на 57%, збитки зросли на 660%.

Природно, якщо бізнес починає активно генерувати збитки, настав час згортати його.

Мабуть, найгучнішою подією став камінг-аут «АвтоВАЗу», який вийшов із двомісячної корпоративної відпустки та визнав очевидне: його продукція нікому не потрібна, а коли так, то й виробляти її сенсу немає. Тому виробничий план зрізали відразу на 40%. А перехід на чотириденний режим роботи подовжили мінімум до 28 березня 2026 року.

Як ми розуміємо, «АвтоВАЗ» — це тільки верхівка айсберга. Досліджувати всю його підводну частину ми не будемо, обмежимося низкою фактів:

тюменський завод з виробництва фанери «Свеза» звільнив 300 людей і опинився під загрозою консервації;
«Самолет», один із найбільших девелоперів РФ, скоротив три тисячі співробітників, 30% від загальної чисельності;
найбільший виробник серверів «ПК Акваріус» на межі фінансового краху;
Сибірський інститут проєктування підприємств машинобудування (входить до держкорпорації «Роскосмос») зібрався до суду із заявою про банкрутство;
Центробанк РФ відкликав ліцензію у Таврійського банку (60-те місце за активами);
торговельна мережа «Армія Росії» найближчим часом буде закрита;
компанія Gloria Jeans, що випускає одяг і взуття, планує закрити свій флагманський магазин на Тверській вулиці в Москві.

Хоча список вийшов доволі довгим, це далеко не всі подібні новини.

Продовжуючи тему, зазначимо динаміку зростання заборгованості по зарплаті в приголомшливі плюс 60% відносно липня 2025 року, або в 3,3 разу відносно серпня 2024-го.

Однак щоб ви не думали, що ми тут чері-пікінгом займаємося, ось трохи статистики від Росстату.

Від’ємне зростання

Росстат гне свою лінію і рапортує про зростання промислового виробництва. Хоча б 0,5% рік до року в серпні, але все-таки вичавити вдалося. Схожа картина по накопиченому за поточний рік підсумку: у січні—серпні 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024-го — 100,8%.

Що ж, навіть якщо Росстату потрібен мікроскоп, щоб побачити зростання промислового виробництва, виходить, у реальному світі справи зовсім погані.

Не вірите? Погляньмо разом (серпень 2025 року до серпня 2024 року). Візьмемо, приміром, машинобудування у найширшому значенні цього слова:

бульдозери — мінус 62%;
трактори — мінус 49%;
вантажівки — мінус 37%;
автобуси (до 5 тонн) — мінус 35%;
автомобілі легкові — мінус 27%.

Тобто ліг увесь сектор. Немає транспортних засобів, лягає вся екосистема галузі:

причепи-цистерни — мінус 41%;
кузови для автотранспортних засобів — мінус 28%;
електродвигуни — мінус 27%;
акумулятори свинцеві — мінус 18%;
підшипники — мінус 30%;

Зауважимо, що проблема не тільки в машинобудуванні:

кабелі волоконно-оптичні — мінус 64%;
комп'ютери — мінус 23%;
холодильники й морозильники — мінус 20%;
машини пральні — мінус 17%.

А так-то, звісно, промислове виробництво зростає. Ще зростають черги на заправках і ціни на бензин — у вересні бензинова криза тривала.

Бензинова криза на марші

Чума паливної кризи стрімко поширюється та збільшує географію. Якщо наприкінці серпня дефіцит бензину спостерігався в Забайкаллі, Примор'ї, на Курилах і на окупованих територіях, то у вересні з ним стикнулися в Рязанській, Нижегородській, Саратовській, Самарській, Уляновській, Пензенській, Ростовській і Астраханській областях, а також у Калмикії і Татарстані. Крім того, перебої з поставками фіксувалися в Амурській, Магаданській і Сахалінській областях, Хабаровському краї, Якутії, Єврейській автономній області та на Чукотці.

Цікаво спостерігати, як влада РФ при цьому удає, що все під контролем. Схема така: НПЗ на біржі продають бензин, якого в них за фактом немає (не змогли виробити). Радісні покупці бензину в день поставки виявляють, що гроші-то вони заплатили, а от бензин ніхто їм відвантажувати не збирається (бо його немає). Кінець схеми.

Про те, що результатом цього стало зростання цін до історичних максимумів, не писатимемо.

З погляду економіки, проблеми ці принципово можна розв'язати навіть в умовах санкцій. Але є одне маленьке «але»: для цього потрібні гроші, а от грошей і немає.

Бюджет

«Як це, грошей немає?» — запитаєте ви. Адже в серпні, за даними Мінфіну, федеральний бюджет звели з профіцитом у 686 млрд руб. Шах і мат, скептики!

Нюанс у тому, що 500+ млрд руб. — це разова серпнева виплата дивідендів від держбанків, плюс серпень традиційно місяць низьких бюджетних видатків.

Тобто 4,2 трлн руб. бюджетного дефіциту, накопичені за січень—серпень, не перетворяться на профіцит за підсумками року. Консенсус серед аналітиків — дефіцит у 8–10 трлн руб. (до речі, якщо дивитися на період серпень-2024 — серпень-2025, то отримаємо накопичений дефіцит у 7,6 трлн руб., тобто 8 трлн дефіциту — це доконаний факт).

Причина бюджетного дефіциту 2025 року — недобір сировинних доходів. Серпень 2025-го приніс російській економіці мінімальні з початку 2022 року доходи від вивозу сировини за кордон: 564 млн євро. Порівняно з піком 2022 року — близько 1 млрд євро щодня — потоки сировинних доходів упали вдвічі.

Із цього приводу нагадаємо, що економіка — це система: одержав менше виручки, чекай зниження прибутку. У секторі «видобуток нафти й природного газу» прибуток упав на 30%, а збитки зросли на 1200%.

Тому експерти вважають, що консолідовані доходи бюджету 2025 року можуть знизитися.

З урахуванням того, що ліквідна частина Фонду національного добробуту — щось близько 4 трлн руб., є проблема, яку слід вирішувати як тут і зараз, так і в перспективі.

У Мінфіні вже заявили, що нарощуватимуть державний борг. Він відносно невеликий, можна гульнути. Є, щоправда, нюанс: вартість боргу така висока (приблизно 14% річних), що й без нових запозичень на його обслуговування витрачається близько 3,2 трлн руб. на рік (близько 8% усіх бюджетних видатків).

Та бог із ним, із 2025 роком, — так чи інакше бюджет із ним упорається (борг, експропріації, зростання податків тощо). Але що робити далі? Це питання турбувало багатьох, проєкт бюджету на 2026 рік чекали як рецепт виживання.

Що ж, гора народила мишу. Фактично проєкт бюджету є, а от свіжих ідей немає, тож вирішили масштабувати старі.

Наприклад, підвищення ПДВ із 20 до 22%. Нібито дрібниця, якісь жалюгідні два відсоткові пункти, але у відносному вимірі це зростання на 10%, ну, або на понад трильйон рублів у грошовому вираженні. У кого це в сучасній РФ є зайвий трильйон рублів, щоб віддати його державі? Громадянам РФ відповідь на це запитання одержати просто — достатньо подивитися в дзеркало. Росія — щедра душа. Так що треба терміново ще трохи потерпіти. А потім ще трохи, бо тарифи на ЖКГ підніматимуть (приблизно на 30% у найближчі три роки). І ще трохи від зростання утилізаційного збору.

Щоб громадянам не було самотньо в терпінні, влада вирішила знизити поріг звільнення від ПДВ для бізнесу з 60 млн до 10 млн руб. Тож трохи потерпить і бізнес. Бонусом за це одержить зростання кількості податкових перевірок і донарахувань у результаті виявлених порушень.

Зрозуміло, що цього недостатньо, аби закрити дірку такого масштабу. Тому оголосили відкритий мікрофон рацпропозицій. У нього мер Москви Собянін наговорив усякого: запропонував заощадити 1 трлн руб. на медстрахуванні для 10 мільйонів непрацюючих росіян. Далі мікрофон перейшов до Держдуми, де запропонували вилучити частину надприбутків у банків. І, звичайно, Мінфін передбачив у проєкті бюджету розміщення облігацій федеральної позики в розмірі 5,51 трлн руб. 2026 року.

Підсумки, висновки, перспективи

План влади РФ на 2026-й показав кризу ідей і абсолютну неготовність адаптуватися до викликів. Прожити день сьогоднішній — це все стратегічне целевизначення. Якщо для цього потрібно прибити дві-три галузі з ризиком скотитися у безконтрольну економічну кризу, то так тому й бути.

Не слід забувати, що вся ілюзія успішної трансформації економіки РФ тримається винятково на бюджетних коштах. А раз бюджет 2026 року буде «військовим», то й пріоритет у нього буде один. Рятувати ніхто нікого не збирається, грошей бракує вже на війну (витрати російського бюджету на оборону й безпеку 2026 року знизяться на 0,6%), а всі ці ваші допомоги економіці — справа рук самих потопельників. Про пільгові іпотеки й інше кредитування за рахунок держави забудьте. Програми розвитку економіки, інфраструктури, медицини, освіти — все за залишковим принципом.

Замість цього будуть подальше затягування податкового зашморгу, подальша експропріація (громадяни РФ, сподіваємося, розуміють, що їхні 60 трлн руб. на депозитах у полі інтересів держави), зростання тарифів, бездумне нарощування держборгу, девальвація рубля як простий й ефективний спосіб розрулити низку економічних проблем. Багато чого ще буде, але все це не сподобається економіці.

У якийсь момент корову таки видоять до останньої краплі, й вона впаде.

Автор: Олексій Пластун, доктор економічних наук; ZN.UA [2]

Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему: