Епштейн як інструмент Кремля: що показало досьє

Важная новость

Розслідування виявляє масштабні контакти Епштейна в Росії й ставить питання про вплив на американську політику.

В американській суспільній свідомості скандал навколо Джеффрі Епштейна — це історія про моральне розкладання еліт. Епштейн (американський фінансист, засуджений 2008 року за залучення неповнолітньої в проституцію, заарештований 2019-го за обвинуваченням у торгівлі людьми й незабаром знайдений мертвим у камері) у цій історії — безсердечний сутенер, який постачав дівчаток і молодих жінок багатим і знаменитим. Ця інтерпретація, зосереджена майже повністю на сексуальних злочинах, залишає в тіні інший, значно менш обговорюваний, але не менш темний пласт.

Епштейн був не просто сполучною ланкою між мільярдерами та розпустою. Він мав розгалужені міжнародні зв’язки, і серед них особливо важливим був один напрямок — Росія. Його контакти з російськими політиками та посередниками були набагато глибшими, ніж здавалося до того, як Міністерство юстиції США під тиском Конгресу оприлюднило три мільйони сторінок так званого досьє Епштейна. Нова інформація — це лише половина всього досьє, але вже постали запитання, на які наразі немає чіткої відповіді. Чи був Епштейн агентом Росії? Якщо так, то яку роль у цій схемі міг відіграти його колишній друг і приятель — президент США Дональд Трамп, ім’я якого згадано в досьє тисячу разів?

На сьогодні зв’язки Епштейна з Росією виглядають як незакінчена мозаїка: загальну картину вже видно, але не всі фрагменти ще на місці. Розгляньмо їх по черзі.

Ймовірно, первісний капітал Епштейна був пов’язаний із російськими ОЗУ. Таку версію висуває колишній керівник відділу щодо Росії в MI6 Крістофер Стіл. Згідно з джерелами британського експерта, Епштейн у 1970-х роках був «фактично пов’язаний» із російськими організованими злочинними угрупованнями на Брайтон-Біч, які, своєю чергою, були пов’язані зі спецслужбами СРСР. Стіл вважає, що в цей період Епштейна могли «залучити, завербувати, навчити та використовувати» для впливу на знаменитостей і еліту. На думку Стіла, аморальний і харизматичний Епштейн міг бути «ідеальним агентом розвідки», який уміло використовував сексуальні провокації для збирання компромату для Москви. І справді: в мемуарах, що вийшли посмертно, найзнаменитіша жертва Епштейна Вірджинія Джуффре писала, що в нього була «величезна бібліотека відеокасет і кімната в будинку, де на моніторах у режимі реального часу відображалися записи з камер відеоспостереження, встановлених на всіх його об’єктах нерухомості».

Наступна можлива ланка у зв’язках Епштейна з Росією залишається трохи туманнішою. Епштейн познайомився з Ґіслейн Максвелл наприкінці 80-х — на початку 90-х років, і їх пов’язували багаторічні стосунки. (Максвелл засуджено на 20 років ув’язнення як спільницю Епштейна у справі про сексуальну експлуатацію). Її батько, Роберт Максвелл, вочевидь, співпрацював із російською розвідкою. Наразі незрозуміло, чи був Епштейн знайомий із ним і чи успадкувала Ґіслейн контакти батька, тому можна лиш обережно припустити, що Епштейн, перебуваючи в орбіті цих зв’язків, міг бути частиною цієї ж мережі.

Проте далі завдяки опублікованій частині досьє Епштейна справа починає прояснюватись. У документах, значну частину яких зафарбовано чорним, усе-таки видно, що Путін згадується тисячу разів, а Москва — десять тисяч разів.

Вочевидь, Епштейн бував у Росії: ділову візу цієї країни йому видали в червні 2018 року, коли в РФ відбувався чемпіонат світу з футболу. Згідно з маршрутами поїздок, він планував подивитися матч у Санкт-Петербурзі та Нижньому Новгороді. У матеріалах Міністерства юстиції також є заява від 2011 року на отримання російської візи. У документах є світлини Епштейна, який позує перед готелем Hyatt у центрі Москви, а також фото, на якому Ґіслейн Максвелл стоїть між двома російськими солдатами.

Відомо, що Епштейн намагався організувати зустріч із російським диктатором: «Спробуймо організувати зустріч із Путіним», — написав він у електронному листі в січні 2014 року Турбйорну Ягланду, колишньому прем’єр-міністру Норвегії й тодішньому генеральному секретарю Ради Європи. Це саме прохання він повторив Ягланду 2015 і 2018 року.

В електронному листі колишньому прем’єр-міністру Ізраїлю Ехуду Бараку 2013 року Епштейн написав: «Путін попросив мене зустрітися з ним у Санкт-Петербурзі під час його економічної конференції. Я відповів відмовою». Епштейн, як видно з документів, хотів ознайомити президента РФ із проєктом цифрової валюти.

Із Путіним він, імовірно, не зустрівся, але відомо, що Епштейн був на зв’язку з іншими високопосадовцями РФ. 2014 року він контактував із Сєрґєєм Бєляковим, тодішнім заступником міністра економічного розвитку та випускником академії ФСБ. Саме Бєляков допоміг йому оформити трирічну візу до РФ. Епштейн регулярно зустрічався і з Віталієм Чуркіним, представником Росії в ООН із 2006 року до його смерті 2017-го. Відомо, що Епштейн організував стажування для його сина Максіма після закінчення ним Колумбійської школи бізнесу 2016 року.

За місяць до зустрічі Трампа з Путіним у Гельсінкі 2018 року Епштейн спробував передати послання Лаврову: якщо хочете зрозуміти Трампа, порадьтеся зі мною. «Гадаю, ви могли б повідомити Путіну, що Лавров зможе отримати цінну інформацію, поговоривши зі мною», — написав Епштейн у електронному листі Ягланду 24 червня 2018 року. Він зазначає, що раніше обговорював Трампа з Чуркіним: «Він зрозумів Трампа після наших розмов. Це нескладно. Потрібно, щоб виглядало так, ніби він [Трамп] щось отримує — все настільки просто».

Окрім зв’язків із високопоставленими чиновниками РФ, Епштейн мав цілий штат російських жінок, які займалися його справами. Найпомітніша з них — Маша Дрокова, відома як активістка та голова прокремлівського молодіжного руху «Наши», а потім — як дівчина, що публічно поцілувала Путіна. До Америки вона переїхала 2011 року й в електронних листах 2017–2018 років відрекомендовувалась журналістам як агентка Епштейна, що координує його контакти зі ЗМІ. Дрокова активно займалась обіленням образу свого боса, намагаючись відмити його від репутації педофіла та сексуального хижака. Вона пропонувала інтерв’ю, які показали б, що Епштейн — серйозний мислитель і вчений; рекомендувала започаткувати престижну наукову премію його імені; радила створити фонд, нібито присвячений боротьбі із сексуальним насильством, — важко не помітити, наскільки цинічною є ця ідея. Деякі пункти плану Дрокової були в процесі реалізації, коли одіозного мільйонера заарештували.

Серед усіх зв’язків Епштейна з багатими та впливовими людьми одним із найприбутковіших була його дружба з мільярдером і співзасновником фінансової компанії Apollo Global Management Леоном Блеком. (На Блека 2023 року подала позов жінка, звинувативши його у зґвалтуванні, яке, за її словами, відбулось у таунхаусі Епштейна на Мангеттені, коли їй було 16 років.) У Блека теж були зв’язки з РФ. Так, у доповіді Комітету з розвідки Сенату про втручання Росії у вибори США було встановлено, що Блек разом із Трампом 1996 року був у Москві, куди вони приїжджали для укладання угод щодо нерухомості. 2011 року Блек зустрічався з Путіним і вступив до ради Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), генеральним директором якого був наближений до Путіна Кіріл Дмітрієв. 2015 року Міністерство фінансів США внесло РФПІ до санкційного списку. Чи пішов звідти Блек, невідомо.

Торік Фінансовий комітет Сенату виявив документи, що засвідчують: Блек виплатив Епштейну 170 мільйонів доларів. Блек пояснював ці витрати тим, що платив Епштейну за послуги з податкового та спадкового планування. Професіонали-фінансисти такому поясненню здивувалися: чому один із найбагатших людей країни платив Епштейну, який не має вищої освіти, в рази більше, ніж за такі самі послуги просили б престижні юрфірми. Але з листів Епштейна Блеку створюється враження, що перший мав над другим якусь владу: «Я більше не хочу мати з тобою жодних неприємних грошових ситуацій — вважаю це неприйнятним. Тому давай прояснимо: мої умови такі. Я працюватиму тільки за звичні 40 мільйонів на рік. Із них 25 мільйонів мають бути виплачені одразу під час підписання угоди», — писав Епштейн 2015 року.

Як усе це пов’язано з Трампом? Цікаво, що в листі до Епштейна його приятель Ларрі Саммерс — колишній президент Гарвардського університету, міністр фінансів за каденції Клінтона та економічний радник за Обами — згадав про дивні для президента США відносини з Путіним: «Чи є в росіян щось на Трампа? Сьогоднішня подія була обурливою навіть за його мірками», — написав Саммерс 16 липня 2018 року, в день саміту в Гельсінкі. Епштейн дав ухильну відповідь.

Нещодавно на тему відносин Трампа, Епштейна та Путіна висловився сенатор Шелдон Вайтгаус. Він наголосив, що зовнішня політика Трампа напрочуд вигідна Путіну, та згадав про стару дружбу президента з Епштейном, у якого було безліч темних зв’язків із РФ. Але не впіймали — не злодій: усі докази в цій справі наразі лише непрямі.

Наостанок повернімося до справи Епштейна як до сексуального скандалу. Саме в цьому контексті стає зрозумілішою готовність людей на кшталт Епштейна співпрацювати з РФ: їхнє ставлення до жінок багато каже про їхній світогляд. У ньому й жінки, й дівчатка, й зрештою весь світ — лише засіб для задоволення бажань. За такого розкладу союз зі злочинною державою може виглядати цілком закономірним.

Анна Бродські-Кроткіна, завідувачка програми славістики в університеті імені Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія (США), докторка філологічних наук, журналістка; ZN.UA [2]

«Аргумент» [3]

На цю тему: