Естонія передислокує ключову бригаду з міста Тапи до Йихві, що в 50 км від російського кордону, готуючись до можливої агресії Росії.

Про це пише Financial Times [2].

За словами естонських посадовців, країна постійно переміщує війська ближче до кордону з Росією та закуповує озброєння, здатне завдати удару вглиб російської території, оскільки готується до можливої агресії Москви за межами України.

Видання пише, що керівники збройних сил та розвідки Естонії не вважають, що Росія прагне повномасштабної війни з НАТО, принаймні протягом найближчих 2 років. Водночас вони переконані, що Москва готується до можливого майбутнього конфлікту з Естонією.

Саме це змусило Естонію, яка не має власних військово-повітряних сил, перейти до стратегії "активної оборони".

"Ми маємо починати з кордону і перемагати вже в перших боях", – заявив полковник Тармо Кундла, командир Першої естонської бригади, головної бойової сили країни.

Саме його підрозділ назавжди передислокується з Тапи до Йихві, де зараз будуються нові великі об'єкти для розміщення солдатів.

"Стримування не працює. Критичний період для вирішення цього питання для всіх нас у країнах Балтії припадає на найближчі 1-4 роки", – зазначив представник естонської військової розвідки.

А в Міноборони Естонії наголосили, що мають зробити агресію проти країни "немислимою".

"Наша мета чітка: утримати ворога та руйнування війни подалі від естонської території", – наголосили в Міноборони.

У травні уряд Естонії запровадив термін "активна оборона" до своєї концепції національної безпеки. З того часу збройні сили країни розпочали тиху, але радикальну реорганізацію. З Тапи, головної військової бази Естонії, елітні підрозділи постійно передислокуються на позиції ближче до російського кордону. Також нову база на 1 000 військовослужбовців будується у прикордонній Нарві.

Протягом останнього року країна підписала контракти на придбання 9 американських ракетних систем залпового вогню Himars, балістичних ракет M57 з дальністю польоту до 300 км, а також 9 південнокорейських РСЗВ Chunmoo з аналогічною дальністю. Слід зазначити, що відстань від прикордонних естонських баз до російського Санкт-Петербурга становить 260 км.

Протягом десятиліття після російського вторгнення до України у 2014 році естонські військові стратеги розробили оборонну доктрину, сформовану під впливом історії та географії країни. Згідно з цим підходом, у разі агресії призовники країни мали б швидко мобілізуватися й вести тактичну, майже партизанську оборону, щоб перешкоджати російським військам і завдавати їм втрат, доки не прибуде підкріплення з НАТО.

Однак, спостерігаючи за діями Росії в Україні, естонські військові керівники дійшли висновку, що такий план не спрацює. Зараз вони вважають, що Кремль не зважає на втрати, борючись за утримання захопленої території навіть після того, як усе на ній було знищено.

Зараз Естонія планує боротися за кожен дюйм території і завдавати Росії потужних ударів за сотні кілометрів за лінією фронту з першого дня будь-якого вторгнення.

"З військової точки зору це дуже складно. Ми не можемо маніпулювати противником [відступаючи або тактично заманюючи його в певні ситуації]. Ми маємо вибудувати наші лінії вже сьогодні. Це оборона на висунутих позиціях", – заявив Кундла.

Військова розвідка Естонії особливо побоюється певних обмежених дій проти прикордонної цілі – зокрема, невеликого, переважно російськомовного міста Нарва. Це могло б послужити провокаційним випробуванням рішучості НАТО, спрямованим на розкол альянсу.

Як повідомлялося, витрати Естонії на оборону в 2027 році й надалі перевищуватимуть 5% ВВП, а загалом на національну оборону витратять 2,2 мільярда євро.

Сусідня Литва спільно з Польщею розробляє план міжнародної евакуації населення, який буде застосовуватися у разі необхідності евакуювати через кордон частину мешканців Литви, Латвії та Естонії.

Фото військових Естонії - з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Страх як частина стратегії рашистів по ескалації в Балтії [4]
• Якщо нас не стане, далі буде Латвія, Литва, Естонія... і до Берлінської стіни, — Зеленський [5]
• Голод, біль і смерть: у що московити перетворюють «споконвічно російські землі» після захоплення [6]