Франція та Велика британія після 15-річної паузи поновлює виробництво крилатих ракет SCALP.

Про це оголосив міністр оборони країни Себастьян Лекорню у своєму дописі [2] в соцмережі X.

"Виробництво ракет SCALP для оснащення наших збройних сил буде відновлено в 2025 році, через 15 років після нашого останнього замовлення. На майданчику MBDA UK (британський підрозділ компанії – ред.) в Стівенейджі разом із моїм колегою Джоном Гілі (міністр оборони Великої Британії – ред.), де виробляються деякі з цих ракет", – написав міністр та опублікував кілька фото:

Себастьян Лекорню також зауважив, що поставлені Україні ракети SCALP/Storm Shadow продемонстрували свою ефективність у сучасних бойових діях високої інтенсивності та у вирішальних ситуаціях.

"Як спільне підприємство Франції, Великої Британії, Італії та Німеччини, MBDA є символом провідної оборонної промисловості Європи", – додав міністр оборони Франції.

Йдеться про англо-французьку малопомітну крилату ракету великої дальності класу "повітря – поверхня". У Франції вона має назву SCALP-EG, у Великої Британії – Storm Shadow. Виробник – європейський оборонний концерн MBDA. При вазі у 1 300 кг вона має боєголовку вагою 450 кг.

Відповідь "Ланцету": Німеччина, Франція та Велика Британія тестують новий ударний дрон

Збройні сили Франції, Німеччини, Великої Британії та інших європейських країн проводять тестування нового ударного дрона HX-2. Про це заявив віце-президент з продажів компанії Helsing Саймон Брюньєс, повідомляє Hartpunkt [3].

За словами представника компанії, успішне завершення випробувань може відкрити шлях до закупівель безпілотника вказаними країнами. Приміром, німецький Бундесвер планує завершити випробування HX-2 до кінця поточного року.

Саймон Брюньєс також зауважив, що перші ударні дрони HX-2 вже передано Україні для кваліфікації. Очікується, що вона буде завершена протягом кількох тижнів.

У Helsing зазначили, що розглядають HX-2 як європейську відповідь на російський "Ланцет". Співзасновник Helsing Гундберт Шерф розповів, що метою компанії є зробити HX-2 не тільки потужнішим, але й доступнішим за "Ланцет".

Дрон був розроблений з нуля для масового виробництва. Це дозволяє значно знизити собівартість одиниці порівняно з традиційними системами.

Гундберт Шерф додав, що з України вже надходять перші відгуки, де ціна HX-2 називається як "дуже економічна". Ймовірно, це пов'язано також із тим, що Helsing не отримує економічного прибутку від постачання цих дронів Україні.

Зараз компанія здатна щомісяця виробляти 450 одиниць HX-2 на заводі Resilience Factory (RF-1) на півдні Німеччини. Показник можна збільшити до 1000 систем на місяць за умови додаткового навчання персоналу.

Helsing також готується до будівництва другого заводу Resilience Factory, що дозволить збільшити загальний щомісячний обсяг виробництва приблизно до 2500 одиниць HX-2.

Дані Helsing свідчать [4], що дальність польоту дрона становить 100 км, вага – до 12 кг, а максимальна швидкість під час кінцевого підходу до цілі – до 220 км/год. HX-2 може бути оснащений боєприпасами різної дії вагою до 4 кг з метою боротьби з бронетехнікою або ураження укріплень.

FT: розгортання винищувачів без пілотів Європою ‒ це питання років

Компанія Helsing протестувала своє програмне забезпечення на винищувачі Gripen E над Балтійським морем під час випробувальних польотів.

Європа лише за кілька років зможе розгортати винищувачі без пілотів. Про це пише [5] Financial Times з посиланням на найдорожчий оборонний стартап континенту Helsing після завершення двох випробувальних польотів.

Шведський винищувач Gripen E. Фото: EPA/UPG

Німецька компанія Helsing ‒ виробник дронів та розробників штучного інтелекту, дозволила своєму програмному забезпеченню взяти під контроль винищувач Gripen E виробництва шведського виробника зброї Saab під час двох навчань над Балтійським морем у травні та червні.

Стефані Лінгеманн, старший директор авіаційного підрозділу компанії, заявила, що експерименти, під час яких пілот залишався в літаку як резервний, продемонстрували, наскільки швидко розвиваються технології.

“Впровадження програмного забезпечення ВПС у реальних умовах – питання “років, а не десятиліть”. Ми очікуємо цього в цьому десятилітті”, – сказала вона, виступаючи в офісі компанії в Мюнхені. 

Лінгеманн зазначила, що, хоча найкращі пілоти-винищувачі можуть розраховувати на 5000 годин нальоту протягом своєї кар'єри, системі штучного інтелекту Centaur від Helsing знадобилося лише 72 години, щоб отримати мільйон годин досвіду. Це дозволяє уникнути ризику для пілотів, а також швидко пристосовуватися до змін на полі бою.

За словами полковника ВПС США Кевіна Андерсона, ця тенденція являє собою “зміну парадигми в повітряних боях у всьому світі”. 

Лінгеманн відповіла, що впровадження технології передбачає тривалий перехідний період.

Вона запропонувала пілотам спочатку літати на літаках разом із програмним забезпеченням штучного інтелекту, яке допомагатиме їм виконувати складні маневри та виявляти загрози. “Я думаю, що протягом десятиліть ми будемо бачити і те, і інше. А потім поступово оператори – як і у випадку з дронами – переключаться на інші ролі”, ‒ сказала вона.

Компанія Helsing була заснована чотири роки тому, але швидко перетворилася на один з найбільших оборонних стартапів Європи, оскільки війна в Україні та відступ США від європейської безпеки спровокували масштабну кампанію з переозброєння на континенті.

“Інвестиційна компанія засновника Spotify Деніела Ека у червні профінансувала компанію на 600 млн євро, внаслідок чого технологічну групу оцінили у 12 млрд євро на тлі сплеску інтересу інвесторів до оборонного сектору”, ‒ зазначає FT.

Helsing спочатку займалася виключно розробкою програмного забезпечення на основі штучного інтелекту для сучасних та майбутніх видів зброї, але потім розширила свою діяльність, розпочавши виробництво власних безпілотних літальних апаратів та підводних апаратів.

Helsing і дрони для України

Зазначимо, компанія постачає безпілотники Україні. Саймон Брюньєс, який керує підрозділом Helsing, що виробляє озброєні дрони, що розгортаються в Україні, зазначив, що наразі питання постачання повністю автономних дронів Києву не розглядається ‒ через близькість цивільної інфраструктури до лінії фронту.

Компанія Helsing, яка має угоди на постачання Україні загалом 10 000 безпілотників, зазнала певної критики з боку українських військових країни за низьку продуктивність та ціну свого програмного забезпечення Altra та безпілотника HF-1 ‒ моделі-“камікадзе”, призначеної для знищення цілі під час зіткнення. Однак за словами Брюньєса, наступна, покращена модель HX-2 проходить випробування в Україні.

Зображення вгорі: дрон HX-2 вже пройшов успішне випробовування на фронті в Україні. Попереду - стадія масштабування "вбивць кацапів". Фото: Helsing

«Аргумент» [6]

На цю тему:

• Європа дедалі більше розглядає зміцнення України як органічну частину своєї системи безпеки і озброєнь [7]
• Ігор Луценко: Потрібно вигравати гонку озброєнь [8]
• Європі поки вдається заміщати фіндопомогу США Україні, залишилося вдосконалити модель військових поставок [9]