В Ірані – новий верховний лідер. Це Моджтаба Хаменеї — син убитого аятоли Алі Хаменеї Це означає, що Іран воюватиме, а не домовлятиметься.

Про це пише видання Meduza [2].

Новим верховним лідером Ірану (рахбаром) офіційно названо Моджтаба Хаменеї, сина попереднього верховного лідера Алі Хаменеї, вбитого в результаті авіаудару на самому початку американо-ізраїльсько-іранської війни 28 лютого.

Моджтаба Хаменеї давно розглядався як один із ймовірних наступників батька. Тому він і став метою ударів США та Ізраїлю – внаслідок цих ударів він отримав поранення.

Верховного лідера в Ірані обирає особливий орган – Рада експертів. 3 березня будівля ради в Кумі (духовній столиці ісламської республіки) зазнала авіаудару, але, за даними офіційних іранських ЗМІ, самі учасники зустрічі при цьому не постраждали.

Очевидно, обрання нового лідера відбулося ще кілька днів тому, але духовна влада не поспішала про нього офіційно оголошувати, розраховуючи забезпечити безпеку рахбару. Де він знаходиться і в якому стані після поранення — невідомо.

Моджтабе Хаменеї 56 років. Він не має титулу аятоли. Він є муджтахидом, тобто немає формальної кваліфікації, щоб самостійно інтерпретувати приписи ісламського права. Він викладає у медресе (семінарії), але не очолює власну школу. Головним мірилом духовного авторитету серед мусульманських священнослужителів вважається кількість віруючих, які добровільно оголосили про намір дотримуватися його міркувань. З цієї точки зору, Моджтаба Хаменеї духовного авторитету практично не має.

Обрання Моджтаби Хаменеї, навіть якщо воно не суперечить букві конституції Ірану, явно суперечить її духу — богословсько-політичній доктрині «вилаят аль-факіх» (верховенство знавця ісламського права) у тому вигляді, як її сформулював засновник ісламської республіки аятолла Рула. Ця доктрина вимагає, щоб рахбаром – гарантом ісламського характеру держави – був найбільш авторитетний богослов та ісламський правознавець.

У 47-річній історії ісламської республіки це лише другі вибори верховного лідера. Минулого разу, 1989 року, після смерті Хомейні довелося виправляти конституцію, щоб обрати Хаменеї-старшого. Той також не відповідав суворим критеріям «вілаят аль-факіх», але різні фракції в іранському керівництві розглядали його як оптимальну компромісну фігуру.

Упродовж багатьох років Моджтаба Хаменеї обіймав посаду заступника глави канцелярії верховного лідера. Він не виступав з громадськими промовами і взагалі залишався в тіні. При цьому в його руках було зосереджено кілька важливих функцій в іранській системі влади. По-перше, він фактично регулював доступ до верховного лідера. По-друге, був головним зв'язковим між ним і силовиками — насамперед Корпусом вартових Ісламської революції (КСІР). По-третє, він контролював фінанси родини Хаменеї — здебільшого ці гроші перебувають за кордоном.

Хаменеї-молодший типовий агазаде. Дослівно це означає «син пана», а за змістом найбільше схоже на «золоту молодь» і особливо на радянську «номенклатуру». Під час Ісламської революції йому було неповних десять років. Він ріс як син одного з головних діячів ісламської республіки, і його оточення переважно складалося з таких самих людей. Його дружина була дочкою Голямалі Хаддад-Аделя, колишнього спікера парламенту та впливового консервативного політика. Чинний спікер, колишній глава іранської поліції та колишній мер Тегерана Мохаммадбагер Галібаф — його друг з часів служби в КВІР наприкінці 1980-х, під час ірано-іракської війни.

Моджтаба Хаменеї, як і його батько у другій половині терміну свого правління, асоціюється з ультраконсервативним та силовим крилом режиму. Для нього головною опорою є не духовний авторитет, а насильство, яке втілює насамперед КВІР та його молодіжне ополчення «Басидж». Вважається, що у 2009 році він був головним учасником фальсифікації виборів, внаслідок яких консерватор Махмуд Ахмадінеджад залишився президентом на другий термін. Коли противники Ахмадінеджада вийшли на вуличні протести, Хаменеї-молодший особисто командував Басиджем, який жорстоко придушував ці протести.

Приблизно тоді Моджтаба Хаменеї почав через складну мережу офшорів інвестувати великі гроші, отримані від торгівлі іранською нафтою, в нерухомість і готелі за кордоном. Лише у Лондоні — більш ніж на 130 мільйонів доларів, а ще у Німеччині, Франції, Іспанії та інших європейських країнах, а також у Канаді та ОАЕ. Основним посередником був і залишається іранський бізнесмен з кіпрським паспортом Алі Ансарі (ще один з часів військової служби), який перебуває під міжнародними санкціями у зв'язку з звинуваченнями в корупції та фінансуванні незаконної діяльності КВІР.

Чи всі ці активи мали служити Хаменеї-молодшому «запасним аеродромом» — скоріше інфраструктурою, що забезпечує діяльність КВІР за кордоном. Сам Моджтаба Хаменеї ще до того, як став рахбаром, міцно пов'язував свою долю з долею іранського режиму і виявляв готовність усіма силами захищати його як від зовнішніх, так і від внутрішніх загроз.

Обрання Моджтаби Хаменеї верховним лідером означає, що всередині іранського режиму переважило силове крило. Новий рахбар, ймовірно, буде «обличчям» диктатури КВІР, яка складалася в Ірані ще до війни. Деякі західні спостерігачі висловлювали надію, що Рада експертів у кризовій ситуації воліє обрати на вищу посаду фігуру, прийнятну для США, щоб скоріше домовитися про припинення вогню, наприклад колишнього президента-реформіста Хасана Рухані. Ці надії не справдилися.

* * * * * * *

Трамп заявив, що війна з Іраном майже завершилася. У КВІР відповіли

Президент США Дональд Трамп заявив, нібито війна з Іраном майже завершена. Корпус вартових ісламської революції відповів на таку заяву, передає BBC [3].

У КВІР заявили, що армія готова розширити війну і сама визначить, коли бойові дії закінчаться.

Водночас у Корпусі додали, що не допустять експорту нафти з регіону доти, доки Іран і Сполучені Штати продовжують бити по Ірану.

За словами Трампа, в Ірану вже немає флоту, засобів зв'язку, військово-повітряних сил, майже не залишилося ракет. Мовляв, у "військовому сенсі в них нічого не залишилося". Американські військові заявили, що за перший тиждень операції вони завдали ударів по понад 3000 іранських цілей. Заява Трампа про "майже завершену" війну вже обвалила ціни на нафту.

Раніше WSJ писало, що США та Іран очікували зовсім іншої війни, ніж та, що триває зараз. Війна США та Ізраїлю проти Ірану, яка вже триває другий тиждень, охопила щонайменше 12 країн, а її економічні та політичні наслідки відчуваються по всьому світу. Тим часом жодна зі сторін не досягла своїх стратегічних цілей, і обидві заявляють, що здатні витримати конфлікт довше за противника.

Водночас, за даними видання, деякі з радників американського лідера приватно закликали його шукати "план виходу" з війни на тлі стрімкого зростання цін на нафту і побоювань, що тривалий конфлікт може спричинити негативні політичні наслідки.

Фото: Abedin Taherkenareh / EPA / Scanpix / LETA

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Через події довкола Ірану тристоронні переговори відкладаються - Зеленський [5]