Уряд планує чергову реформу задля економії державних грошей. Серед головних ідей — підвищити окремі податки. А також скоротити видатки на державний апарат. Сам Кабінет Міністрів планують скоротити на третину. Та чи дасть це бажаний результат? У 2019 році уряд уже пережив хвилю подібних реформ, деякі міністерства об'єднували. Але через рік Кабмін фактично визнав помилку й поскасовував свої ж рішення.

Що задумали в Офісі Президента й Кабінеті Міністрів? Про це розповідає видання LB.UA [2].

Державі не вистачає коштів, тому на уряд чекає оптимізація. Першим про це в лютому на форумі «Україна. Рік 2024» сказав президент. Володимир Зеленський упевнений, що зекономлені на скороченні Кабміну кошти слід скерувати на потреби армії. Згодом він підтвердив ці наміри. 

«У нас є бюджет війни. І передусім пріоритет — це війна. Ми на це спрямовуємо всі гроші, які в нас є. Якщо це потребує на час війни скорочення деяких інституцій і навіть міністерств, то ми будемо це робити», — заявив Володимир Зеленський в інтерв'ю [3] французьким медіа.

Готові до скорочень і в уряді. Принаймні прем'єр-міністр підтримав президентську ідею. Денис Шмигаль заявив: у планах ліквідувати третину міністерств.

«Те, над чим зараз працюємо: кількість міністрів має бути 15, максимум 16. Не більше. Це оптимальна кількість, щоб бути більш скоординованими і швидкими. Треба бути менш бюрократичними, скоротити певну кількість людей», — повідомив очільник уряду.

Розміру економії від такої оптимізації прем’єр не озвучив, водночас назвав інші дані: від початку року, тобто за два місяці, під скорочення потрапили 20 тисяч держслужбовців. І це суттєво більше, ніж за весь 2023-й. Торік, за даними Міністерства фінансів, з державного апарату звільнилися майже 7 тисяч працівників. Загалом в Україні щороку кількість чиновників невпинно скорочується. 

Станом на 1 січня 2024-го в державному апараті працювали 169 тисяч чиновників, порахували в Міністерство фінансів. Минулого року найбільше звільнилося (чи потрапило під скорочення) податківців, працівників Держпродспоживслужби й апаратів судів. Водночас деякі структури, навпаки, розшилися — передусім Міністерство юстиції та Пенсійний фонд. Загалом ці відомства у 2023-му отримали майже дві тисячі нових працівників.

«З 1 квітня будуть скорочені вакантні посади працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Адже для нас важлива не кількість державних службовців, а якість їхньої роботи, що впливає на ефективність діяльності державного органу й системи держуправління в цілому», — заявив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Цього року для чиновників змінили і систему нарахування зарплат. Тепер 70 % становить оклад і лише 30 % премії. За розрахунками Кабінету Міністрів, так держава заощадить близько 8 млрд грн.

Які міністерства підуть під ніж? 

Поки що ні в Офісі Президента, ні в Кабінеті Міністрів не озвучують деталей скорочення. Під час воєнних дій оптимізація навряд чи зачепить силовий та оборонний блок.

За інформацією співрозмовників LB.ua, є дві основні концепції переформатування уряду. Перша, яку пропонує прем’єр Денис Шмигаль, передбачає скорочення п'яти-семи міністерств; друга, яку відстоює віцепрем’єр Михайло Федоров — радикальніша, повноваження ліквідованих міністерств вона делегує держагенціям. Зараз у структурі уряду 20 міністерств, 22 служби, 13 державних агентств, 4 інспекції та 10 інших центральних органів виконавчої влади.

Серед відомств, які можуть піти під ніж — Міністерство у справах ветеранів. Денис Шмигаль нещодавно зазначив, що під час війни та після її завершення відомство повинно працювати, водночас додав: «Чи має бути окреме міністерство, чи потужна частина соцполітики держави — це дискусія». 

Імовірну ліквідацію Мінвету обговорюють також в ОП — за умови, що для відомства «не знайдуть потужного керівника». 

Попередню міністерку Юлію Лапутіну звільнили на початку лютого, обов’язки очільника тимчасово виконує заступник, Олександр Порхун. При цьому т.в.о. має лише одну заступницю, хоча штатний розпис передбачає щонайменше чотири такі посади.

Вірогідно, саме міністерства без керівників потраплять під скорочення. А таких в уряді за останні два роки назбиралося чимало. Скажімо, міністра культури та інформаційної політики не можуть знайти з минулого літа, коли посади позбувся Олександр Ткаченко. Це відомство реформи можуть зачепити не вперше. Бо у 2019–2020 роках його вже об'єднували з Міністерством спорту.

Зараз розглядають варіант, коли на місці Мінкульту постане кілька державних агентств, також можуть створити щось на кшталт Міністерства боротьби з ворожою пропагандою.

«Мені здається катастрофічним рішення закрити Міністерство культури, якщо воно десь визріє. В епоху криз, під час війни Міністерство культури та інформаційної політики має стати драйвером ключових процесів», — переконана голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда. 

Міністерство культури та інформаційної політики одне з найменших в уряді. За даними колишньої заступниці міністра Ірини Подоляк, річні витрати на утримання відомства становлять понад 200 млн грн. До того ж міністерство недоукомплектоване — загалом йдеться про 100 вакантних посад. 

Під питанням й існування Міністерства аграрної політики. Його знову можуть об'єднати з Міністерством економіки. Таке вже траплялося — у 2019-му. Але через рік уряд скасував свою ж постанову — і міністерства роз’єднали.

«Скорочувати видатки, які є некритичними, зараз потрібно. Зважаючи на складнощі, які ми бачимо з фінансуванням від наших партнерів. Нам потрібно мати якийсь план Б. Але питання в підходах. Це вже буде друга спроба об'єднання Мінагро з Мінекономіки. У 2019-му я була проти цього. Мені здається, що міністерство досі не оговталося. Зараз воно існує зі скороченим функціоналом, не повернуло всі повноваження з формування політики. Мова йде про ту саму Держпродспоживслужбу, про регіональну вертикаль», — розповіла в.о. міністерки агрополітики у 2019-му Ольга Трофімцева.

Під об'єднання вже потрапляло і Міністерство захисту довкілля. У 2019-му воно стало частиною Міненерго, але також ненадовго — лише на рік. 

«Об'єднання цих міністерств — це нормальна ситуація, на мою думку. Тому що питання — клімат й енергетику — зараз не можна відокремити. Створення такого великого міністерства не таке й погане рішення. Непогана ідея також створити департамент енергетики в Міністерстві економіки, як це, наприклад, є в Німеччині. Тому що тепер я не бачу великого значення в Міненерго. Воно втратило свій вплив», — переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

Натомість співрозмовники LB.ua в ОП кажуть, що зараз про об’єднання цих відомств не йдеться, адже вони мають протилежні цілі й завдання.

За даними джерел у парламентській фракції «Слуга народу», обговорювали також ліквідацію Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Однак остаточного рішення не ухвалили.

«Держава витрачає на ці приєднання і роз'єднання великі ресурси. І це проблема. Коли уряд починає говорити про скорочення міністерств, що відбувається? Я знаю, як це відбувається всередині. Там починають бігати і домовлятися, щоб їх не скоротили. Не говорять і про те, що коли інституцію закривають, наприклад, виплачують усі невикористані відпустки. Нехай спочатку уряд порахує», — пояснив голова правління Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.

Скільки грошей вдасться зекономити?

Половину витрат бюджету допомагають перекривати партнери України. З фінансовою допомогою від Європейського Союзу проблем немає: опір Угорщини вдалося подолати, зрештою ЄС затвердив виділення 50 млрд євро в рамках програма Ukraine Facility до 2027 року. У Кабінеті Міністрів заявили, що впродовж наступних двох місяців Україна розраховує отримати перші 6 млрд євро. А от кошти від США поки що під питанням. Виділення фінансової та військової допомоги блокують республіканці. 

Водночас коштами від партнерів Україна не може фінансувати армію. На оборону у 2024-му держава планує витратити майже 1,7 трлн гривень. І ця сума, ймовірно, не остаточна, додатково доведеться знайти ще близько 700 млрд грн: за умови посилення мобілізації та потреби в модернізації військової техніки й озброєння. 

Тож Кабінет Міністрів шукає шляхи, як збільшити наповнення бюджету або ж скоротити витрати. Обговорюють, скажімо, підвищення податків для ФОПів. 

А скорочення кількості міністерств на третину допоможе заощадити державні гроші, вважають і в Офісі Президента, і в Кабінеті Міністрів. Але очікуваних сум не називають.

«Загалом державний апарат — це 120 млрд грн на рік. Я не думаю, що скорочення міністерств на третину потягне за собою економію на 30 %. Якщо економія і буде, то дуже-дуже мінімальною. Основні витрати йдуть не на державний апарат, а на бюджетників, а це вже соціальна сфера й недоторканні витрати. У нас загалом видатки бюджету — 4.4 трлн грн. Питання в тому, щоб реорганізувати ресурси, аби вони результативно працювали», — переконаний виконавчий директор аналітичного центру «Case Україна» Дмитро Боярчук.

Та навіть цілковита ліквідація міністерства не означає, що його структури припиняють роботу. Частину функцій передадуть іншим відомствам, а це вимагає додаткового персоналу. Процес обʼєднання є тривалим: починаючи від реєстрації та передачі майна й завершуючи штатним розписом. І майже гарантовано виникне ситуація, коли роботу попереднього міністерства вже припинили, а новостворене (чи реорганізоване) ще не запрацювало. А кількамісячний параліч на користь державі точно не піде.

«Питання просто неправильно стоїть. Чи треба скорочувати кількість чиновників? Так, однозначно. У 2014 році розпочинали роботу з оцінки ефективності (KPI) для кожного відомства. Деякі пояснювали, що їхній KPI вимірюється кількістю відповідей на запити. У цьому випадку можна було скоротити. Спочатку треба аналізувати штатну структуру. Після цього вивчати функції: що виконують, що можна обʼєднати, що взагалі не потрібно. І лише після всього цього ухвалювати рішення про скорочення», — вважає керівник аналітичного напрямку мережі «АНТС» Ілля Несходовський.

Центр уряду: нова державна структура? 

Навіть і без скорочення кількості міністерств у них пропонують забрати низку функцій. Зокрема, відомства можуть позбавити права на кадрову політику. Наймати працівників до міністерств у майбутньому може Центр уряду — таку структуру планують створити в Кабінеті Міністрів.

«Міністерства повинні мати невелику кількість висококваліфікованих спеціалістів, які будуть формувати державну політику, а Центр уряду мусить надавати відповідні юридичні кроки, підтримку, якісно та швидко готувати потрібні міністерствам документи», — розповів премʼєр-міністр Денис Шмигаль. 

Центр уряду повинен запрацювати ще цього року. Серед головних його завдань — координація між усіма міністерствами (чи іншими державними органами), щоб скоротити час на погодження різноманітних документів чи стратегій. 

«Ще жодна реформа Кабінету Міністрів, яка мала на меті зменшити загальну чисельність, не була завершена. І завжди вона закінчувалася тим, що людей добирали ще більше. Вони хочуть усі фінансові й кадрові функції звести в Центр уряду. На міністерствах залишити лише спеціалістів. З досвіду скажу: перший наслідок такої реформи — з міністерства йдуть найкваліфікованіші. Є така штука, як безперервність влади. Навіть якщо ви наберете найрозумніших випускників університетів, вони не забезпечать діяльності міністерства з однієї простої причини — вони не знають, що було до них. Тобто в будь-якому міністерстві має бути кваліфікований кістяк», — стверджує економіст Олег Пендзин.

Взаємозвʼязку між кількістю міністерств в уряді та його ефективністю немає, підкреслюють фахівці аналітичного центру «Case Україна». Одні з найменших урядів у ЄС мають Угорщина й Фінляндія. І коефіцієнт їхньої ефективності, підкреслили фахівці, кардинально різний. Угорський уряд працює чи не найгірше в Євросоюзі. А фінський, навпаки, є прикладом для інших держав.

Зображення вгорі: будинок Уряду України. Фото: LB.UA

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Ми вам не довіряємо: довіра до уряду за півтора року знизилася з 74% до 39%, до парламенту з 58% до 21% - КМІС [5]
• Держслужбовців радикально скоротять, зарплати переглянуть: Мінфін приготував "сюрприз" чиновникам у 2024-му [6]
• Як Офіс Президента перетворює Україну в мафіозну структуру - ZN.UA [7]