Ізраїльський протитанковий ракетний компплекс «Спайк» - один із найдорожчих у світі. Одна ракета коштує близько 200 тис. доларів за штуку. Ракети є різні - від маленьких до великих, на дальність до 25 км, з голівкою самонаведення і управлінням оператором по радіоканалу або оптоволокну. Ще недавно «Спайк», незважаючи на високу вартість, був дуже популярним. Станом на 2022 рік було продано 30 тис. ракет. Тепер його майже не купують.

Російсько-українська війна вивела на перше місце фпв-дрони з керуванням по радіоканалу або оптоволокну. 

Дешеві дрони вміють робити те саме, що дорогий "Спайк", і мають безліч переваг: оператор дрона може перебувати в укритті, і навіть на іншому кінці земної кулі; дрони, на відміну від ракети, стартують непомітно; дрони можна легко перенацілити в польоті; можна патрулювати дронамі в пошуках ворога; можна ганятися за ціллю лісом; можна залетіти дроном усередину будівлі в пошуках цілі; можна посадити дрон поблизу дороги і чекати на появу на ній колони супротивника. Дрони легко модернізуються і швидко вдосконалюються.

Коротше, дрони кращі. Тепер про наші проколи (про@би): перші фпв-дрони з'явилися ще в 2014 році. Тоді великі військові начальники тільки посміялися і сказали, що 500 доларів - це дорого. А уявляєте, якби Україна вже тоді виробила б хоча б тисячу таких дронів, і застосувала б їх у ДАПі, Іловайську, Дебальцевому? 

Уже тоді Україна могла б створити роти ударних безпілотних систем, накопичити і масовано застосувати нову зброю - фпв-дрони, мати вирішальну перевагу, що дало б змогу ще тоді закінчити війну нашою перемогою.

У 2022 році фпв-дрони разом із дронами-бомбардувальниками (під скід) «народилися заново». У ворога нічого подібного не було. 

У 2023 році в нас (завдяки волонтерам) було в десятки разів більше фпв-дронів, ніж у ворога, що компенсувало брак снарядів і звичайних озброєнь. Як ми розпорядилися цією перевагою? - А ніяк. Затикали дронами дірки, фоткалися на абрамсах і леопардах, готувалися до великого контрнаступу і планували Новий рік святкувати в Криму.

У 2024 році уже противник засипав нас фпв-дронамі, а в середині року зробив дрони на оптоволокні, хоча ніяких секретів тут не немає - технологія проста і давно відома: і «Спайк» літає на оптоволокні (керується по оптоволокну), і інші ракети управляються дротами - німці ще в роки Другої світової війни вперше масово почали застосовувати технологію управління по дротах. 

Чому ж не ми перші зробили дрони на оптиці?.. - Тому що держава, військове відомство нічого про ці технології не знало, історію ніхто там не вивчав, сучасний стан справ у науці та техніці для наших чиновників і паркетних генералів - темний ліс, а приватна ініціатива вже видихнулася, ентузіазм випарувався, і на дронах почали банально заробляти гроші за принципом «купи в Китаї дешевше, продай в Україні дорожче». Дорожча і ризикованіша (треба ще зуміти продати) оптоволоконна лінія зв'язку в цю формулу не вписувалася.

А уявляєте, якби у 2023-му, замість шаленого піару на свідомо провальному контрнаступі, зробили б мільйон дронів 2024 року і створили б батальйони ударних безпілотних систем?.. Якби ми вже тоді почали б масове виробництво дронів на оптоволокні?.. Втратили б ми тоді Авдіївку, а зараз Курахове?.. Посипався б зараз фронт?..

Біда в тому, що ті, хто керують країною і війною, не хочуть думати, не знають історії, нічого не розуміють у технологіях, не вміють прогнозувати розвиток технологій і правильно планувати ведення війни. Тому вони віддають прості команди «стояти насмерть» і забирають авіаторів у піхоту.

Давно пора міняти дурнів на розумних. Це ж просто?.. Адже завтра будуть чергові «проколи», які вже сьогодні готуються. І які коштуватимуть нам остаточної поразки.

Юрий Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, заснувник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Касьянов: Сувора реальність, на яку ми заслуговуємо [3]
• Юрій Касьянов: "Вовина тисяча", майбутні вибори та реалії [4]
• Касьянов: Ідіократія. У всіх коридорах влади і на всіх рівнях суспільства [5]